Захід було організовано на базі ІА «Вісті Придніпров’я» в рамках проекту «Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря» Всеукраїнською громадською «Жива планета» за підтримки Європейської програми Міжнародног

Захід було організовано на базі ІА «Вісті Придніпров’я» в рамках проекту «Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря» Всеукраїнською громадською «Жива планета» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння Громадської ради при Мінприроди України, Громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації.

У роботі семінару-тренінгу прийняли участь представники від профільних структурних підрозділів Дніпропетровської облдержадміністрації, промислових підприємств, громадських організацій та засобів масової інформації.

«Громадська ради при Дніпропетровській облдержадміністрації є консультативно-дорадчим органом, який об’єднує велику кількість інститутів громадянського суспільства, а важливим напрямом в її діяльності є підвищення рівня знань та свідомості з усіх питань, що пов’язані з розвитком і вирішенням проблемних питань регіону», - зазначив Олексій Лазько, голова Громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації. Він висловив вдячність Дніпропетровській облдержадміністрації за технічну підтримку заходу та експертам проекту за ініціативу проведення семінару та високий рівень інформативності як відносно питань з проблематики якості атмосферного повітря так і шляхів покращення його стану в регіоні.

У Дніпропетровську працюють близько трьохсот підприємств металургійної, коксохімічної, машинобудівної, металообробної, будівельної та інших галузей промисловості, забруднюючі атмосферне повітря, ґрунти, поверхневі і підземні води.

Незадовільний стан забруднення атмосферного повітря переважно обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від домішок тощо.

Норми безпеки та нормативно-методологічна база, якою вимушені керуватися як виробники так і органи державного нагляду, переважно є надбанням СРСР, яке не враховує ані вимог чинного природоохоронного законодавства, ані сучасних технологій, тим паче потреб галузі.

«Одним з головних принципів законодавства ЄС у сфері охорони атмосферного повітря є оцінка рівнів забруднення повітря з використанням вимірювань і моделювань та інших емпіричних методів. Для зон та агломерацій з підвищеними рівнями забруднення мають розроблятися та впроваджуватися програми оздоровлення атмосферного повітря та здійснюватись заходи щодо зменшення такого забруднення», - зазначила Світлана Берзіна, координатор проекту.

«Впровадження більшості з стандартів ЄС в сфері якості атмосферного повітря передбачено в Базовому плані адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу та проекті Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною. Але факт «розпорошеності» функцій серед органів державної влади щодо контролю рівня забруднення атмосферного повітря, системи державного моніторингу та управління при відсутності координатора - відповідального за втілення цього плану не надає впевненості в можливості його успішної реалізації» - зазначила вона.

Розглядаючи питання щодо впровадження стандартів ЄС у сфері якості атмосферного повітря в Україні, в першу чергу необхідно усунути існуючі прогалини за даним напрямком на інституційному рівні.

За словами Олега Картавцева, консультанта проекту, ключовою Директивою ЄС з якості атмосферного повітря є Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи, яка визнає необхідність зниження забруднення повітря до рівнів, що мінімізують шкідливий вплив на здоров’я людини. Чинне законодавство України частково відповідає положенням даної Директиви.

Також він зазначив, що вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря потребує перегляду існуючих підходів до управління.

Заміна підходу полягає у визначенні рівня ймовірного ризику забруднення атмосферного повітря. Прицьому повинен враховуватися індивідуальний рівень, що залежить не тільки від концентрацій шкідливих речовин, а й від часу перебування в зоні забруднення. У кожному місті різний рівень забруднення атмосферного повітря й кожен має знати в якій зоні забруднення він знаходиться.

«Для переходу до такого підходу необхідно: на політичному рівні – визначити прийнятні показники ризику; на технічному – отримати обґрунтування зниження ризиків забруднення атмосферного повітря; на методологічному – змінити дозвільну систему на основі методології ризиків (модернізація на зниження ризиків, підприємства мають управляти ризиками, щоб досягти прийнятних ризиків)» - зауважив Олег Картавцев.

З метою наближення природоохоронного законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони якості атмосферного повітря, - експертами проекту разом з народними депутатами України підготовлений законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони атмосферного повітря)», що ґрунтується на положеннях Директиви 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи.

Семінар-тренінг відбувся у форматі суспільної дискусії відносно стану забруднення атмосферного повітря та його впливів на здоров’я мешканців міста, а також заходів яких необхідно вжити задля покращення його якості.