Експерти «Живої планети» долучились до громадської оцінки рівня наближення України до членства у ЄС

Представництво Європейського Союзу в Україні розпочало роботу над першим щорічним звітом Європейської Комісії щодо України як кандидата на вступ до ЄС. Цей звіт буде опублікований в жовтні цього року, охоплюючи звітний період з 15 червня 2022 року по 15 червня 2023 року.

Звіт передбачає оцінку загального стану справ (наскільки країна готова прийняти зобов’язання щодо членства в ЄС) і прогрес, досягнутий після публікації висновку Європейської Комісії в червні 2022 року та Аналітичний звіт за лютий 2023 р.

У Звіті будуть надані вказівки щодо конкретних пріоритетів реформ та критеріїв вступу до ЄС на заміну попереднього щорічного звіту про реалізацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, якій враховував також результатами оцінки та рекомендації які надавались представниками інститутів громадянського суспільства по різним секторам.

Прогрес в оцінюванні як завжди вимірюється прийнятими рішеннями, законодавством та рівнем реалізації реформ.

Цього року за зверненням Хлое Алліо, керівниці секції «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та довкілля» Представництва ЄС в Україні, експерти ВГО «Живої планети» об’єднали зусилля з членами громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Національною асоціацією добувної промисловості України і разом провели оцінку прогресу. Результати оцінки, рекомендації щодо подальших кроків і вирішення проблемних питань передані на адресу Представництва ЄС в Україні.

Основні тези публікуються нижче.

Імплементація актів права ЄС

Процес імплементації окремої Директиви або Регламенту ЄС повинен враховувати первинне та вторинне право ЄС, всю підсистему норм та стандартів.

Без цього вимоги законодавства не будуть працювати. Наприклад, найпростіший прийнятий Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» по суті позбавлений інструментів державного контролю за відсутністю:

прийнятого національного стандарту якій визначає методологію оцінки товщини пластикової плівки (слід замовити і розробити національний стандарт якій буде еквівалентним ISO 4593:1993 Plastics — Film and sheeting — Determination of thickness by mechanical scanning згідно Закону України «Про стандартизацію»;
акредитованих державних лабораторій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, які можуть проводити лабораторні дослідження у сфері ДСТУ ISO 4593 (випробування) для цілей державного контролю.

Проблемним питанням лишається відсутність глибинного аналізу та послідовних кроків у впровадженні права ЄС для забезпечення його дієвості, а також слабкий рівень міжсекторальної взаємодії.

Щодо стандартів, нажаль у Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на даний час несформована політика та план адаптації національних стандартів у сфері екологічного управління, захисту та контролю забруднення довкілля, які доповнюють систему права ЄС як інструменти реалізації політики, зокрема у сфері державного контролю. Це стоїть на заваді всіх без виключення реформ у секторі довкілля та зміна клімату.

CEN -CENELEC: Стандарти та довкілля – Чому державний сектор повинен приймати участь в стандартизації?

Нище наведені узагальнені результати громадської оцінки які були надані членами громадській раді Міністерства захисту довкілля та охорони природних ресурсів України.

Розділ 27: Довкілля та зміна клімату

Управління відходами

У червні 2022 року був прийнятий Закон України “Про управління відходами”, який регулює відносини, пов’язані із запобіганням утворенню відходів в Україні, а також з управлінням відходами, що перевозяться через територію України, вивозяться за її межі та ввозяться в Україну з метою відновлення, у тому числі рециклінгу.

Зараз Міндовкілля разом з командами експертів проектів APENA2, RST, EU4Environment за фінансовою підтримкою ЄС працює над розробкою і впровадженням секторального законодавства.

1) Впровадження нової системи потребує розробки і впровадження десятків нових НПА. Зокрема, першочергово тих які б регулювали:

видачу (відмову у видачі, анулювання) дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів;
надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновку на транскордонне перевезення відходів
нові ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами;
перевірку перед вдачею ліцензії на провадження господарської діяльності на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами та впровадження нових форм відповідних документів тощо.

2) В наслідок військової агресії рф нагальним постає врегулювання управління:

завалами від зруйнованих об’єктів – будівель, промислових та інфраструктурних об’єктів;
пошкоджених або знищених з транспортних засобів.

Потребує технологічних рішень і практичної реалізації організація збирання відходів, утворених внаслідок військових дій, які зберігаються в не пристосованих для цього місцях, забезпечення переробки та утилізації відходів, що утворилися внаслідок військових дій.

3) У зв’язку з суттєвими змінами в правовому полі та новими викликами потребує перегляду і актуалізації Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року та плану дій, що спрямований на її реалізацію, з подальшою підтримкою реалізації першочергових заходів по плану дій.

4) Нагальним питанням лишається створення належної інфраструктури для сталого управління відходами всіх типів. Необхідно відновити зруйновану і розбудовувати інфраструктуру управління відходами відповідно до стандартів ЄС.

Нові правила поводження з небезпечними відходами та речовинами, наприклад такими як ртуть, створюють потребу в допомозі промисловим компаніям у їх утилізації.

Запобігання промисловому забрудненню

Введення в дію нової дозвільної системи щодо запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення потребує підтримки розробки і впровадження:

ІТ-системи інтегрованих дозволів, впровадження пілотних проектів з видачі інтегрованих дозволів для суб’єктів господарювання, навчання з роботою ІТ-системи;
розроблення та затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) відповідно до європейського регулювання промислового забруднення;
нових інструментів підтримки впровадження НДТМ на українських підприємствах.

Зелена модернізація промисловості України є актуальним завданням, яке займає значне місце в оголошеному Плані національного відновлення України. Ресурсо- та енергомісткі технології, які використовує національна промисловість, знижують її конкурентоспроможність та стійкість, а також завдають значного впливу на довкілля.

Хімічна безпека

1) Міндовкілля за підтримкою проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні протягом 2019-2021 рр. були розроблені проекти нормативно-правових актів (НПА) які формують рамкове законодавство України у цій сфері:

законопроект «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією»;
технічний регламент щодо безпечності хімічної продукції (UA-REACH);
технічний регламент щодо класифікації небезпеки, попереджувального маркування та пакування хімічної продукції (UA-CLP).

У грудні 2022 року був прийнятий Закон України «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією», якій передбачає запровадження нових норм і вимог у сфері хімічної безпеки, зокрема щодо: визначення джерел загроз та запровадження гарантій хімічної безпеки, нормування і стандартизації, функціонування інформаційної системи, виробництва та поводження з хімічною продукцією, освіти, наукових досліджень та інформаційного забезпечення, фінансово-економічних інструментів, відповідальності за порушення законодавства, міжнародного співробітництва тощо.

Подальші кроки – супровід прийняття згаданих технічних регламентів, впровадження яких повинно передбачати наступні заходи:

1) Виявлення загроз хімічній безпеці із відомих та нових джерел, зокрема:

запровадження системи польового та статистичного моніторингу за визначеним переліком джерел загроз та відповідних об’єктів;
розробку методології та програмного забезпечення (ПО) для ведення та наповнення Реєстру загроз та проведення системного моніторингу та впровадження інформаційної системи управління хімічною безпекою.

2) Запровадження державної реєстрації хімічних речовин, оцінку безпечності хімічної речовини, класифікацію небезпек, маркування та пакування хімічної продукції, паспортів безпечності та обмеження передбачає створення нового уповноваженого органу (хімічного агентства або служби).

Для належного впровадження нової системи управління хімічними речовинами необхідна розробка численної кількості керівництв та стандартів з різних аспектів застосування окремих положень нового законодавства, проведення навчання як для бізнесу так і для держслужбовців, контролюючих органів.

3) Введення обмежень використання хімічних речовин відповідно до європейських вимог, а для багатьох із них економічно вигідних альтернатив знайти складно, особливо для українського бізнесу. Для вирішення цього питання необхідно створити веб-ресурс щодо публікації та обміну інформацією про застосовні та доступні альтернативи.

4) Освіта, наукові дослідження та інформаційне забезпечення у сфері управління хімічною безпекою, потребують:

розробляння частин освітніх програм стосовно хімічної безпеки від шкіл до ВУЗів, для споживачів, а також внесення правок до критеріїв відбору держслужбовців вузьких напрямків;
залучення до сучасних досліджень у сфері хімічної безпеки українських наукових установ підвищить науковий рівень та відповідні розробки;
забезпечення доступу до достовірних зарубіжних інформаційних ресурсів, включаючи ресурси з вільним доступом (корисною буде розробка методики оцінки ресурсу на достовірність).

Клімат

Українська система та підхід до зменшення викидів парникових газів, що визначено Паризькими угодами, є неповними. Враховуючи вплив європейського CBAM на українську економку у 2026 році, наразі особливо необхідно:

забезпечити розробку законодавства для впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів ідентично з EU ETS, а також відповідно допрацювати існуюче законодавство щодо моніторингу викидів та звітності;
розробити ефективну дорожню карту впровадження повної системи на 3 роки (враховуючи заходи для економічного захисту бізнесу та «плавного переходу», які історично здійснював ЄС);
створити та запровадити ефективну аукціонну електрону платформу для торгівлі парниковими газами та загальну інформаційну систему.

Циркулярна економіка

Ця модель покладена в основу стратегії промислового розвитку ЄС про що зазначено в Європейському Зеленому курсі.

Україна як кандидат у члени ЄС повинна розробити дорожню карту переходу на модель циркулярної економіки із врахуванням досягнень, викликів в умовах воєнного стану, національних інтересів та нових обмежень на ринку ЄС яке матимуть вплив на подальший розвиток економіки.

Розуміючі значення застосування цього підходу в структурі Міністерства вперше було створено профільний структурний підрозділ.

Першочергові завдання переходу на модель кругової економіки передбачені в:

Стратегії державної екологічної політики до 2030 року та Національному плані охорони навколишнього природного середовища;
Проєкті плану відновлення України якій був вперше презентований на Ukraine Recovery Conference у Лугано. Зараз План після публічного обговорення опрацьовується робочими групами, зокрема із врахуванням пропозиції щодо підтримки та інвестицій.

Завдання по зеленому переходу на основі моделі циркулярної економіки є наскрізною темою яка охоплює екологічний та економічні сектори по пріоритетним галузям економіки і мають бути відображені в подальших кроках по реалізації реформ щодо вступу України в ЄС.

Сприяння формування Єдиного з ЄС зеленого ринку

Реалізація цього напряму є нагальною потребою для відновлення та розвитку української економіки на засадах зеленої і циркулярної економіки та умовою взаємовигідної співпраці України та ЄС згідно з Угодою про асоціацію, зокрема її торговельною частиною.

1) Підтримки потребує розробка і впровадження набору інструментів (законодавства, стандартів, навчальних програм та інформування тощо) для забезпечення:

укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (промисловий безвіз);
екологізації економіки за рахунок посилення ефективності використання коштів екологічних податків і ренти за використання природних ресурсів, що передбачає реформу управління екологічними фінансами;
відновлення вітчизняної промисловості, підвищення її конкурентоспроможності, у тому числі створення умов для розвитку української промисловості, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції з поліпшеними екологічними характеристиками на всіх стадіях життєвого циклу;
впровадження механізмів забезпечення права на ремонт та збільшення термінів експлуатації товарів;
впровадження обов’язкового маркування продукції з пластику з метою забезпечення їх переробки, вмісту переробленого чи поновлюваного матеріалу та умов переробляння за доступними технологіями.

На цьому шляху гострим лишається невирішеним питання:

впровадження визначень та статистичної звітності екологічних товарів, послуг та технологій згідно стандартів ЄС;
докорінного реформування екологічних фінансів.

В свою чергу All-Ukraine NGO Living Planet провело за власною ініціативою дослідження, розробила рекомендації щодо дорожньої карти необхідних реформ, які пройшли публічні обговорення і були надані Міністерству для подальшої роботи. Нажаль громадськості не доведено поки бачення Уряду про кроки в цих взаємопов’язаних напрямах.

2) Підтримка європейської ініціативи «Стоп greenwashing» та сприяння доступу українських товарів і послуг на зелений ринок ЄС, що потребує:

розробки і впровадження додаткових законодавчих рамок для підвищення вимог до надання інформації про екологічні характеристики чи переваги товарів і послуг;
поширення знань і інформування в усіх сферах що стосується надання екологічної інформації про продукцію, зокрема щодо значень відповідних стандартів та маркувань;
перегляду діючих і розробки нових національних стандартів екологічного маркування та їх гармонізації з екологічними критеріями оцінювання життєвого циклу продукції провідних європейських програм (Ecolabel.EU, Nordic Swan Ecolabel, Blue Angel Ecolabel та інших);
впровадження пілотних проектів по впровадженню вимог екологічних стандартів і маркування на базі МСП пріоритетних для відновлення галузей;
впровадження пілотних проектів по розроблянню і застосуванню екологічних продуктових декларацій що дозволяють надати комплексну оцінку впливу на довкілля продукту на всіх стадіях життєвого циклу (екологічний, водний і карбоновий слід) для виробників будівельних виробів, матеріалів чи конструкцій.

3) Підтримка подальшого впровадження в Україні зелених і сталих публічних закупівель (ЗПЗ, СПЗ) потребує продовження проектної діяльності що підтримувалась в рамках проектів EaP GREEN, WB, EU4Environment, у тому числі:

розробляння критеріїв та рекомендованої тендерної документації для нових категорій;
консультування замовників, пілотування закупівель та поширення історій успіхів;
підвищення кваліфікації уповноважених осіб тощо.

4) Підтримка участі України в промислових екосистемах ЄС та зелених альянсах – зокрема через European Cluster Collaboration Platform, створення екологічних індустріальних парків.

Управління відходами видобувної промисловості

У жовтні 2021 року Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України було утворено профільну робочу групу з розробки законопроекту про відходи видобувної промисловості, куди увійшли представники міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України, бізнес-асоціацій та проекту APENA 2.

На жаль, через повномасштабне вторгнення рф на територію України робота над вказаним проектом Закону призупинилася на певний час та повторно стартувала у другій половині 2022 року. Міністерством було проведено роботу над зауваженнями від бізнесу та громадськості, зокрема в частині норм щодо фінансового забезпечення, яке вноситься оператором видобувних відходів, з метою недопущення дублювання і надмірності фінансового навантаження на надрокористувачів в умовах війни та післявоєнного відновлення.

У лютому 2022 року Верховною Радою України було прийнято постанову «Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік» № 2910-ІХ, до якої за № 78 було повторно включено вищезгаданий законопроект із запланованим строком подання до парламенту на квітень 2023 року та прийняттям у II кварталі 2023 року.

За інформацією від Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, протягом квітня має бути оприлюднено готовий текст проекту Закону для його громадського обговорення, після чого його буде винесено на розгляд Кабінету Міністрів України та зареєстровано у Верховній Раді. Таким чином, в результаті ухвалення у 2023 році зазначеного Закону нормативно-правове регулювання України у сфері поводження з відходами видобувної промисловості буде наближено до права ЄС.

Надрокористування

В грудні 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». Закон забезпечує правову основу для створення прозорої, зручної та зрозумілої системи користування надрами, зменшення надмірного державного впливу на галузь, підвищення конкуренції та легалізація відносин у сфері користування надрами.

Положення Закону сприяли наближенню законодавства України до законодавства ЄС, зокрема таким актам:

1) Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

2) Директиві 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2003 року щодо доступу населення до інформації про надрокористування;

3) Директива 94/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 1994 року про умови надання та використання дозволів на пошук, розвідування та видобуток вуглеводнів;

4) Директиві Ради 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року щодо сміття надр;

5) Регламенту 401/2009 Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року щодо Європейського агентства природокористування та Європейської мережі інформації щодо природокористування та моніторингу.

Закон набрав чинності 28 березня 2023 року, наблизивши, таким чином, законодавство України до законодавства ЄС в частині прозорих та рівних умов доступу до використання надр та виконавши вимоги декількох актів права ЄС.

Використання та постачання стратегічної і критичної мінеральної сировини

16 березня 2023 року Єврокомісія представила та офіційно опублікувала законопроект щодо критичної сировини - European Critical Raw Material Act, який спрямований на нагальну потребу зменшення залежності та підвищення стійкості важливих ланцюгів постачання мінеральної сировини та продукції її переробки в ЄС, диверсифікації джерел та убезпечення шляхів їх поставок, зокрема через посилення зовнішнього партнерства.

Документ визначає для ЄС наступні завдання на період до 2030 року:

диверсифікувати постачання стратегічної сировини – в ЄС має видобуватися щонайменше 10%, збагачуватися щонайменше 40% та перероблятися з метою повторного використання сировини не менше 15% річного споживання ЄС;
забезпечити, щоб не більше 65% річного споживання ЄС у збагаченій стратегічній сировині припадало на частку одного зовнішнього джерела, за можливим виключенням для сировини, що має походження з країн стратегічного партнерства (забезпечити вільний рух стратегічної сировини та продуктів із її вмістом на ринку ЄС, гарантуючи високий рівень захисту довкілля згідно принципам сталого розвитку та моделі циркулярної економіки);
покращити спроможність ЄС здійснювати постійний моніторинг та аналіз ринків задля нівелювання ризиків переривання постачань стратегічної сировини.

Для досягнення цих завдань законопроект передбачає реалізацію низки кроків, зокрема:

Надання необхідних функцій національному компетентному органу, який має працювати за принципом «єдиного вікна» (one stop shop), з метою зменшення адміністративного навантаження та спрощення дозвільних процедур для реалізації у країнах ЄС проектів із видобування критичних сировинних, збагачення та повторної її переробки.

Так обрані за спеціальними порядком в країнах ЄС та поза ними стратегічні проекти загальноєвропейського значення мають отримати підтримку щодо доступу до фінансування на особливих умовах та скорочення для них термінів отримання дозволів онлайн (24 місяці для дозволів на видобуток і 12 місяців для дозволів на побудову комбінатів із збагачення або повторної переробки). Крім того, національний компетентний орган має забезпечувати дотримання відповідальними органами влади надання протягом трьох місяців висновку з оцінки впливу на довкілля щодо таких стратегічних проектів.

Затвердження переліку стратегічної сировини (16 – використовуються технологіями зеленого та цифрового переходу, в оборонній та аерокосмічній галузях) та переліку критичної сировини (34 – мають вагоме значення для економіки ЄС та високий ризик переривання їх постачання), що не включають корисні копалини для енергетичної та сільськогосподарської галузей.
Оприлюднення у вільному онлайн доступі інформації про родовища та прояви мінеральних корисних копалин, що містять критичну сировину. Такі данні повинні містити оцінку їх запасів і ресурсів за міжнародною класифікацію РК ООН, якщо така наявна.
Розробка національної програми з вивчення геологічних ресурсів, що має включати картування територій, обробку та інтерпретацію нової та існуючої геологічної інформації, проведення геофізичних досліджень та геохімічних аналіз зразків порід, тощо.
Розробка системи обрахунку впливу на довкілля при видобутку та переробці критичних корисних копалин із забезпеченням необхідного суспільного оприлюднення.

Цей законопроект буде розглянутий незабаром Європарламентом та Радою ЄС.

Стосовно українського регулювання, варто відзначити, що у липні 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство щодо сировинних ресурсів, що, відповідно, надає ширші можливості для постачання вітчизняної критичної сировини до ЄС. Зокрема, очевидно, на Україну не буде поширюватися вищенаведене обмеження на частку одного зовнішнього джерела не більше ніж 65% річного споживання ЄС у збагаченій стратегічній сировині. Таким чином, такий акт законодавства ЄС буде велике значення як для вирішення питань критичної сировини в ЄС, так і для України – в частині відповідної адаптації нашого законодавства та перейняття європейського досвіду.

З цією метою Україною вжито низку заходів:

1) 16 липня 2021 року Радою національної безпеки і оборони України ухвалено рішення «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави», яке було введено в дію Указом президента України від 23.07.2021 № 306. У вказаному рішенні визначено:

перелік металічних руд та неметалічних корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави;
доручення Кабінету Міністрів України щодо щорічної актуалізації цього переліку та подання його на розгляд до Ради до 1 січня наступного року.

2) 27 жовтня 2021 року у Верховній Раді України за № 6227 було зареєстровано розроблений Урядом проект Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року». Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік» від 07 лютого 2022 року № 2910-ІХ строком розгляду парламентом зазначеного законопроекту визначено ІV квартал 2023 року.

На сьогодні проект готується до розгляду депутатським корпусом, зокрема – з метою включення до його тексту конкретних переліків стратегічно важливої та критичної мінеральної сировини та викладенням критеріїв та підходів до їх визначення та періодичної актуалізації, аналогічних до викладених у вищезазначеному проекті акту законодавства ЄС.

3) 05 березня 2023 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування народними депутатами України було розглянуто проект Регламенту Європейського парламенту і Ради, що встановлює рамку для забезпечення надійного та сталого постачання критичної сировини та вносить зміни до Регламентів (ЄС) 168/2013, (ЄС) 2018/858, 2018/1724 та (ЄС) 2019/1020 (European Critical Raw Material Act).

За результатами розгляду Комітетом було ухвалено рішення про створення на базі Комітету робочої групи з питань вивчення міжнародного досвіду та напрацювання законодавчих пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання питань стратегічних та критичних копалин в Україні, з урахуванням відповідних положень у acquis communautaire.

Таким чином, в частині формування та реалізації політики щодо стійких ланцюгів постачання та використання стратегічно важливої та критичної мінеральної сировини, Україною ведеться робота з урахування положень законодавства ЄС ще фактично на етапі побудови власне такого законодавства у Співтоваристві.

Експерти «Живої планети» долучились до громадської оцінки рівня наближення України до членства у ЄС

Імплементація актів права ЄС

Розділ 27: Довкілля та зміна клімату

Рекомендації по наскрізним питанням щодо довкілля і інших секторах

ВГО «Жива планета»

Про нас

Діяльність

Корисна інформація