«Енергоефективність передусім» – фундаментальний принцип енергетичної політики ЄС, юридично закріплений оновленою Директивою з енергоефективності 2023/1791 з чіткою вимогою до країн ЄС враховувати енергоефективність у всіх політичних та основних інвестиційн

«Енергоефективність передусім» – фундаментальний принцип енергетичної політики ЄС, юридично закріплений оновленою Директивою з енергоефективності 2023/1791 з чіткою вимогою до країн ЄС враховувати енергоефективність у всіх політичних та основних інвестиційних рішеннях, які приймаються в енергетичному та неенергетичному секторах.

Важливість цього принципу у впровадженні реформи публічних закупівель визнає й Україна. До того ж, запровадження такого обов’язкового критерію у публічних закупівлях як «енергоефективність» вимагає від України Єврокомісія на шляху до вступу до ЄС, зокрема щодо імплементації вимог Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність.

Закупівля більш енергоефективних продуктів чи реалізація проектів енергоефективного зеленого будівництва для забезпечення потреб держави або громад сприятиме економічному зростанню, збереженню ресурсів і захисту довкілля.

Зниження впливів на довкілля як і ефективність закупівлі у цілому повинні враховувати характеристики предмету закупівлі щодо енергоспоживання та супутніх індикаторів, таких як енергоефективність, викиди парникових газів тощо. Таким чином, енергоефективні публічні закупівлі (ЕЕПЗ) слід розглядати як складову СПЗ, сфокусовану на аспектах енергоефективності та пов’язаних з ними інших характеристиках.

Сталі публічні закупівлі (СПЗ) визначаються як процес, за допомогою якого органи влади при закупівлі товарів, робіт чи послуг на всіх етапах прагнуть досягти відповідного балансу між трьома складовими сталого розвитку — економічною, соціальною та екологічною.

Виокремлюючи з поняття сталих закупівель екологічну складову, здійснюють так звані зелені публічні закупівлі (ЗПЗ) — закупівлі, орієнтовані на захист і поліпшення стану довкілля. ЗПЗ визначається як процес, за допомогою якого органи влади прагнуть закуповувати товари, роботи чи послуги зі зменшеним впливом на довкілля протягом життєвого циклу порівняно з товарами, роботами чи послугами з аналогічним функціональним призначенням, які можна було б придбати натомість.

Енергоефективний продукт як правило матиме нижчу вартість життєвого циклу, ніж його неефективна альтернатива, і нижчі відповідні викиди парникових газів. Енергоефективні закупівлі означають врахування цих аспектів під час встановлення вимог до продукту або вибору між альтернативами.

Це особливо актуально для таких типів продуктів і послуг:

  • ІТ-обладнання: комп’ютери, дисплеї, обладнання для обробки зображень;
  • транспортні засоби та транспортні послуги;
  • освітлення (внутрішнє та зовнішнє);
  • опалення, вентиляція та кондиціонування;
  • послуги дата-центрів;
  • проєктування та будівництво будівель;
  • обладнання медичне та кухонне, тощо.

В Україні Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України розробляє вимоги з екодизайну, враховуючи практику та законодавство ЄС і впроваджує систему енергомаркування техніки. На сьогодні в Україні діють 16 технічних регламентів із енергетичного маркування та 29 технічних регламентів з екодизайну.

Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України в партнерстві з міжнародними та національними організаціями підтримує впровадження програми екологічного маркування І типу.

Впровадження критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель передбачено статтею 7 Закону України «Про енергетичну ефективність» та пунктом 11 Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1803-р.

З 2019 року проєкт “Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні”, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ) в Україні за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) (надалі – проєкт GIZ) системно підтримує замовників і постачальників у впровадженні енергоефективності в публічних закупівлях. Розроблені відповідні стандарти, методичні рекомендації, програмні продукти, а також проведена модернізація ресурсів системи Prozorro.

Методичний посібник розроблений ВГО ”Жива планета” за підтримки проєкту GIZ для органів оскарження, моніторингу та державного контролю у сфері публічних закупівель містить:

  • поняття, суть та значення енергоефективності в публічних закупівлях та при застосуванні підходу зелених закупівель;
  • практики застосування вимог до енергоефективності та підходу зелених публічних закупівель у ЄС;
  • нормативно-правове регулювання в Україні щодо застосування вимог до енергоефективності та екологічних характеристик предмету закупівлі;
  • аналіз практики та рекомендації щодо застосування вимог до енергоефективності та екологічних характеристик предмету закупівлі в тендерній документації;
  • відповіді та роз’яснення з питань, пов'язаних із практичним застосуванням замовниками вимог до енергоефективності та екологічних характеристик предмету закупівлі при проведенні тендерів.

Практична складова посібника напрацьовувалась під час виконання проєктної діяльності за результатами надання консультацій замовникам по усім практичним крокам підготовки тендерної документації, зокрема:

  • розробка технічних завдань, умов і специфікації, у тому числі
  • вимоги до показників енергоефективності та екологічних характеристик;
  • нецінові критерії та метод оцінки вартості життєвого циклу;
  • екодизайн, екологічна сертифікація та маркування;
  • проекти енергоефективного зеленого будівництва.

Презентація змістовної частини методичного посібника відбулась під час регіональних семінарів які проводились у липні 2023 року ВГО ”Жива планета” за підтримки проєкту GIZ. За результатними проведеного опитування 59 представників Рахункової палати, Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України – 83% зазначили про необхідність методичного посібнику за презентованим змістом у зв’язку з відсутністю узагальненої інформації зокрема щодо нормативних документів які може застосовувати замовник при визначені вимог до предмету закупівлі, та документів що підтверджують відповідність встановленим вимогам.

96% опитаних підтвердили важливість практичних кейсів проведених закупівель і практик процедур оскарження з коментарями до них з боку експертів.

100% з опитаних зазначили що будуть застосовувати методичний посібник у професійній діяльності, з яких 76% заначили про зручність роботи з друкованим виданням.

Графік проведення семінарських занять під час якого проводилось опитування:

  • 05-09 червня, м. Чернівці, на базі Енерго-Інноваційного ХАБу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
  • 12 червня, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської облдержадміністрація, вул. Грушевського, 21;
  • 20 червня, м. Ужгород, Закарпатська обласна рада, площа Народна, 4;
  • 27 червня, м. Львів, Львівська міськрада, площа Ринок 1;
  • 29 червня, м. Тернопіль, вул. Коперника, 1, Ресурсний центр підтримки ОСББ;
  • 30 червня, м. Житомир, Поліській національний університет, вул. Пушкінська 36.