13 лютого в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України відбулась зустріч Міністра, Світлани Гринчук з народними депутатами, представниками Міністерства освіти і науки України, закладів освіти, громадськості та бізнесу. Зокрема у зустрічі прийняли участь:
- Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій;
- Олена Криворучкіна, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;
- Вікторія Киреєва, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Оксана Сахнацька, державний секретар Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Олександр Бондар, д.б.н., професор, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління;
- Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і голова громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Олександр Розанов, голова молодіжної ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та інші.
Зустріч була присвячена обговоренню перспектив, планів та викликів розвитку екологічної освіти.
Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій та Олена Криворучкіна, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (з ліва на право)
За словами Світлани Гринчук, довкіллєвий компонент має стати наскрізним у повоєнному відновленні України. Наша економіка, попри війну, активно екологізується. На ринку праці з’являються нові професії. Вже сьогодні необхідні фахівці в таких напрямах, як “зелений” дизайн та архітектура, зелене будівництво, вуглецеве фінансування, сталий розвиток тощо.
«Зростає попит не тільки на окремі професії, але й екологічні знання та навички, зокрема через зміни законодавства відповідно до європейських стандартів. За даними Future of Jobs Report 2025 Світового економічного форуму, багато компаній додають у перелік вимог до кандидата екологічні компетенції. У 2023 році ринковий попит на “зелені” навички зріс на 12%, а кількість вакансій, що вимагають таких, – на 22%. Очікується, що у сфері відновлюваної енергетики зайнятість зросте на 47%. Виконання Водної Рамкової директиви, кліматична політика, запобігання промисловому забрудненню – всі ці зміни у нашому законодавстві вимагають потужного кадрового забезпечення», – наголосила Світлана Василівна.
Водночас спеціальності у сфері екології обирає лише незначна частка студентів, а обсяги державного замовлення на ці програми залишаються мінімальними.
«Тема захисту довкілля стосується всіх сфер життя – вона має бути присутня в житті людини ще з дитячого садочку, супроводжувати у школі та виші, бути в тому чи іншому вимірі присутньої у професійній діяльності, незалежно від обраного фаху, а також у побуті – у вигляді просвітницьких кампаній, “зелених” навичок та компетенцій. Для цього ми маємо створити цілісну систему екологічного навчання», – зазначила пані Міністр.
Світлана Берзіна, акцентувала увагу, що екологічну освіту варто розглядати не лише як предметну галузь. Вона має значно ширше поняття і враховує такі компоненти:
Наскрізна змістовна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» визначена Законом України «Про освіту». Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Їх необхідно враховувати в кожній з предметних галузей. Змістовна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування у школярів і студентів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості цілей сталого розвитку. Тому варто приділити особливу увагу розвитку «екологічної освіти» як соціально значимій надпредметній теми, яка допоможе сформувати уявлення про екологічні закони і цінності та принципи сталого споживання, розвиваючи здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.
«Ми маємо розуміти що екологічна освіту можна розглядати не тільки як предметну галузь, а як багатогранний напрям просвітницької роботи. Саме такій підхід дозволить подолати недостатнє розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку що є однією з першопричин екологічних проблем України. Освітніми програмами мають займатись фахівці-освітяни, в партнерстві з бізнесом якій формує попит на ринку праці. Має бути ефективна взаємодія, лише тоді ми будемо мати гарних молодих фахівців здатних втілювати нові реформи. Держава повинна забезпечити інтеграцію екологічної політики до стратегій, планів і програм розвитку України у поєднанні з підтримкою впровадження екологічного управління на підприємствах та розвитку ринку екологічних товарів, послуг і технологій. Щодо підвищення рівня суспільної екологічної свідомості – цей напрям має бути одним з пріоритетних. Для його подальшого розвитку є багато напрацювань у громадських і професійних організацій. Нам необхідно об’єднати та поширювати цій досвід на загальнодержавному рівні за ініціативою Міндовкілля та Міносвіти», – зазначила Світлана Берзіна.
Також пані Світлана нагадала про навчально-методичний ресурс для педагогічних працівників з реалізації наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» якій був створений у 2020 році на замовлення Міндовкілля та Міносвіти в рамках програми EU Association Lab за підтримкою GIZ за дорученням Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей проєкт отримав відзнаку від GIZ та Офісу підтримки реформ, а ресурс може більш активно розвиватись за підтримкою профільних міністерств та інших зацікавлених установ і організацій.
Учасники зустрічі прийшли до висновку, що реформа екологічної освіти має передбачати комплексний підхід на всіх рівнях:
- Дошкільна освіта: формування любові до природи та навчання базових правил екологічної поведінки.
- Шкільна освіта: екологічна освіта в класних кімнатах повинна вийти за рамки біології або захисту природи.
- Професійна освіта: інтеграція екологічних дисциплін у підготовку спеціалістів різних сфер, підготовка до “зелених”’ професій майбутнього.
- Вища освіта: розширення програм екологічного спрямування, залучення бізнесу до навчального процесу, “озеленення” всіх напрямків освіти.
- Просвітницькі кампанії: підвищення рівня екологічної обізнаності населення, розбудова екологічної культури.
- Наука та інновації: розвиток дослідницьких екологічних центрів, пріоритет фінансування зелених проєктів.
За підсумками зустрічі Світлана Гринчук виступила з ініціативою сформувати робочу групу, яка напрацює потрібні законодавчі зміни й освітні та професійні стандарти. «Це буде тривалий і тернистий шлях, на якому немає чарівних пігулок і простих рішень. Але на цьому шляху – розвиток нашої спільної відповідальності, дисципліни та єдності заради кращого майбутнього», – зауважила вона на завершення.