Крок за кроком впроваджується реформа у сфері запобігання забрудненню атмосферного повітря. 28 березня – черговий крок, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю (АСК) викидів забруднюючих речовин, якій почне діяти з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України на виконання статті 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» в рамках виконання зобов’язань України по імплементації Директиви 2010/75/ЄС. За вимогою цієї Директиви у висновках найкращих доступних технологій (ВАТ), що прийняті в Євросоюзі, встановлюється обов’язок установки АСК на конкретному устаткуванні яке є стаціонарним джерелом викидів та за конкретним переліком забруднюючих речовин.
Директива 2010/75/ЄС вимагає встановлення АСК виключно на установках, на яких впроваджені технології, які прописані в довідкових референтних документах найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ/BREFs), та для яких прийняті ВАТ.
Зазначений Порядок набирає чинності з дня опублікування постанови Кабміну якою він затверджений та вводиться в дію після закінчення воєнного стану. Строк встановлення АСК відповідно до постанови становить не більше 5 років з моменту набрання чинності Порядку.
АСК за 5 років і саме на установках які відповідають НДТМ це реальність виходячи з наступного:
- Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди не передбачено встановлення АСК на джерелах викидів, які утворюються від устаткування, на якому не впроваджені НДТМ. На інше, воно банально не встановлюється по технічним причинам.
- Встановлення обладнання для автоматизованої системи на одному джерелі, по простому “трубі”, становить понад 6 млн. євро. Ці гроші вкладає бізнес, але вартість обладнання буде розподілятись на всіх споживачів енергії та продуктів, тобто призведе до збільшення їх собівартості. Чи можемо ми зараз це дозволити?
- Впровадження АСК потребує не тільки закупку дороговартісного обладнання, його встановлення, а і впровадження низки нормативних документів гармонізованих з європейськими, тобто стандартів для того щоб система запрацювала. На це потрібен час і гроші.
- Наявність обладнання і стандартів ще не вирішене питання. Треба навчити персонал користуватись всім цім, запровадити систему повірки, державного контролю. Це теж і люди, і час, і гроші.
- Зелена модернізація потребує державної підтримки у поєднанні з реформою екологічних фінансів. І кроки в цьому напрямку вже робляться, хоча вони дуже складні.
- Швидко ця реформа не відбудеться. Про це більш детально: Як реформувати систему екологічних фінансів в Україні?
Прийнятий Порядок якій не може запрацювати завтра з об’єктивних причин, є дороговказом для послідовних дій та залучення інвестицій.
Довідково
Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та антропогенними джерелами. До числа домішок, котрі виділяються природними джерелами, відносяться:
- пил (рослинного, вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії ґрунту, частинки морської солі тощо);
- туман, дим, гази від лісових та степових пожеж;
- гази вулканічного походження: різноманітні продукти рослинного, тваринного та мікробіологічного походження.
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є природні, промислові і побутові процеси, їх об'єднують у такі групи:
- забруднювачі природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні, мікробіологічні);
- забруднювачі, які утворюються при згорянні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту;
- забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;
- забруднювачі, зумовлені згорянням і переробкою побутових і промислових відходів.
За останні кілька років в світі спалюється в середньому по 10 млрд. т палива на рік. При цьому викидається 22 млрд. т вуглекислого газу, 150 млн. т діоксиду сульфату, близько 300 млн. т оксиду вуглецю, 50 млн. т оксиду азоту, 200-700 млн. т пилу і диму та багато інших речовин, з якими надходять в атмосферу забруднюючі речовини, у тому числі класифіковані як канцерогенні та мутагенні.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу класифікуються:
а) за агрегатним станом на:
- газоподібні і пароподібні (SО2, СО, NОх, вуглеводні й ін.);
- рідкі (кислоти, луги, розчини солей, розчини рідких металів і солей, органічні сполуки);
- тверді (канцерогенні речовини, свинець і його сполуки, органічний і неорганічний пил, сажа, смолисті речовини та інші);
б) за масовим викидом (т/добу) на шість груп:
- 1 – менше 0,01 вкл.;
- 2 – 0,01 до 0,1 вкл.;
- 3 – 0,1 до 1,0 вкл.;
- 4 – 1,0 до 10 вкл.;
- 5 – 10 до 100 вкл.;
- 6 – більше 100.
У залежності від розміру часток (мкм) рідкі викиди поділяються на підгрупи:
- супертонкий туман – до 0,5 вкл.;
- тонкодисперсний туман – 0,5-3;
- грубодисперсний туман – 3-10;
- бризки – більше 10.
Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на точкові, лінійні і майданні. Точкові джерела – це джерела забруднення, зосереджені в одному місці. До них відносяться димарі, вентиляційні шахти, дахові вентилятори. Лінійні джерела мають значну довжину. Це аераційні ліхтарі, ряди відкритих вікон, близько розташовані дахові вентилятори. До них можуть бути також віднесені автотраси. Майданні джерела розосереджені по площині промислової площадки підприємства. До майданних джерел відносяться місця складування виробничих і побутових відходів, автостоянки, склади пально-мастильних матеріалів.
Джерела викидів промислових підприємств бувають стаціонарними, коли координата джерела викиду не змінюється в часі, і пересувними (нестаціонарними).
У свою чергу стаціонарні джерела можуть бути неорганізованими або організованими.
Неорганізоване джерело утворюється в результаті порушення герметичності устаткування, відсутності або незадовільної роботи устаткування по видаленні пилу і газів, у місцях завантаження, вивантаження чи збереження продукту. До неорганізованих джерел відносять автостоянки, склади паливно-мастильних чи сипучих матеріалів і інші майданні джерела. Викиди з таких джерел визначаються розрахунковим методом.
З організованого джерела забруднюючі речовини надходять в атмосферу через газоходи, повітроходи і труби. АСК можна встановити лише на спеціально споруджені газоходи, повітроходи і труби за проектом якій передбачає монтаж подібного обладнання.
Отже, АСК є частиною системи безперервного моніторингу викидів на організованому джерелі викидів і ніяк не вирішує проблему зменшення викидів та громадського здоров’я пов’язаного із впливом на довкілля.
Система безперервного моніторингу викидів (CEMS) передбачає встановлення повного комплексу обладнання, необхідного для визначення концентрації забруднюючих речовин або рівня викидів за допомогою вимірювань аналізатора речовин і рівняння перетворення змін викидів, спеціального програмного забезпечення для оцінювання за стандартизованими методами.
Так виглядає типовий основний блок CEMS
Це процес встановлення блоку CEMS
А це блок-схема як працює CEMS