United for Nature. Agenda for Ukraine – другий Міжнародний форум під парасолькою United for Nature якій відбувся на високому рівні 31 січня в Києві.
Серед учасників – Єврокомісар з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкевічюс, Міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірча Фекет, Міністерка довкілля Молдови Йорданка-Родіка Йорданов, колишня міністерка навколишнього середовища Бразилії Ізабелла Тейшейра, а також представники органів влади України, бізнесу, наукових закладів, експертних і громадських організацій, дипломатичних представництв, засобів масової інформації.
Форум відкрив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який наголосив: «Спільна мета України й партнерів – змусити агресора заплатити за всі здійсненні злочини, зокрема злочини проти довкілля. рф має бути притягнута до відповідальності, а також до відновлення України та її реконструкції».
Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України інформував про злочини проти довкілля, скоєні росіянами які вже зафіксовано понад 3,6 тисячі. Він висловив впевненість, що 2024 рік стане роком продовження реформ, євроінтеграційних зрушень та впровадження нових підходів у сфері екології, подякувавши міжнародним партнерам за підтримку України в цей складний час. «Найбільший виклик – кроссекторальна координація. Захист довкілля та клімату мають бути інтегровані майже у всі сектори економіки – в енергетиці, надрокористуванні, інфраструктурі, сільському господарстві, транспорті та будівництві», – зазначив пан Міністр.
В рамках програми Форуму відбулась пленарне засідання по темі управління відходами як основи запровадження циркулярної економіки.
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і голова громадської ради Міндовкілля модерувала пленарне засідання присвячене темі реформи управління відходами як основи запровадження циркулярної економіки.
На початку засідання пані Світлана зазначила що модель циркулярної економіки (ЦЕ) є одним з інструментів досягнення цілей Європейської Зеленої угоди (EU Green Deal) і спрямована на підтримку бізнес-моделей в яких перевага надається заощадженню первинних ресурсів, їх повторному використанню, поновленню у поєднанні з збільшенням терміну служби продуктів, замінності їх комплектуючих та переробці.
Модель ЦЕ підтримує ієрархію управління відходами яка закріплена законодавством ЄС:
Така ієрархія повинна діяти в Україні як на загальнодержавному рівні, так і на рівні громад, окремих господарств і домогосподарств.
План дій ЄС з ЦЕ (CEAP) є одним з складових Європейської Зеленої угоди. План спрямований на прискорення трансформаційних змін та перегляду законодавства ЄС на підтримку впровадження ЦЕ. План складається з взаємопов’язаних між собою ініціатив для створення дієвої стратегії підтримки розвитку єдиного зеленого ринку ЄС, зокрема з метою попередження утворення відходів у процесі виробництва продукції, надання послуг та у будівництві. Зокрема, CEAP передбачає:
- Зменшення утворення відходів на рівні продукту, послуги, об’єкту будівництва та збільшення обсягів переробляння утворених відходів та застосування поновлених матеріалів.
- Розширення сфери екодизайну. Передбачає прийняття нових Регламентів ЄС які встановлять нові вимоги, у тому числі щодо строків експлуатації товарів, вмісту перероблених матеріалів, хімічної безпеки та інших. Пріоритетними окрім енергоспоживчих продуктів визначені інформаційно-комунікаційні технології, меблі та вироби з деревини, сталь, цемент, текстиль, хімічні продукти та будівельні матеріали.
- Посилення контролю за сталістю всіх товарів, що потрапляють на ринок ЄС. Зокрема, планується перегляд Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю), у тому числі запровадження нової системи верифікації у ЄС більш чистих технологій та методів управління на основі критеріїв сталості та оцінки життєвого циклу.
- Значна увага буде приділена ланцюгам вартості та посиленню ролі таких інструментів як еко- маркування та сталі (зелені) публічні закупівлі.
- Просування моделі ЦЕ в рамках політики сусідства та запобігання такому явищу як грінвошінг та інше.
Учасники пленарного засідання окреслили досягнення, проблеми, подальші кроки реформи та розкрили наступні теми.
Євгенія Попович, директор департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля презентувала, наймасштабнішу реформу довкіллєвої сфери управління відходами. Цю реформу чекали більш ніж 25 років. Прийнятий рамковий Закон України «Про управління відходами» запровадив: європейські принципи, нову дієву дозвільну систему, децентралізацію управління відходами, багаторівневе планування та розбудову інфраструктури. Затверджений національний класифікатор відходів.
Досі в Україні перероблялося лише 5,6% ТПВ, 1,4% – спалювалось, решта відправлялась на полігони та сміттєзвалища. Головною причиною того, що галузь управління відходами не функціонувала належним чином за відсутністю законодавчої бази з чіткими вимогами щодо переробки відходів.
Насьогодні Міндовкілля розробило низку нормативно-правових актів щодо припинення статусу відходів, побічних продуктів, операцій з безпечними та небезпечними відходами, експлуатації полігонів та порядок їх припинення, законопроєкт про тару та упаковку. Розроблений Національний план управління відходами наразі вже проходить стратегічну екологічну оцінку і незабаром буде обговорюватись з зацікавленими сторонами. Прийняття Плану забезпечить якісне планування у сфері управління відходами на державному рівні. В свою чергу регіони розробляють місцеві плани. Міністерство курує процес і допомагає залучити інвесторів для створення необхідної інфраструктури. Як повідомила пані Євгенія, на сьогодні вже підписано п’ять меморандумів щодо будівництва сміттєпереробних заводів за кластерним типом: з Івано-Франківською, Одеською, Полтавською, Київською та Закарпатською ОДА.
Олег Бондаренко, народний депутат України і голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, зазначив важливість для інтеграції з ЄС прискорення впровадження системи управління відходами на законодавчому рівні. Він зазначив, що наразі розробляється ряд нових законопроектів, які будуть регулювати цю сферу для різних видів відходів та стануть підґрунтям для продовження реформи.
Володимир Бужан, координатор проекту з розвитку циркулярної економіки України, презентував, результати досліджень в рамках проєкту «Циркулярна економіка – сприяння моделям сталого виробництва та споживання в Україні», що фінансується ЄС. «Україна вже виконала значне «домашнє завдання» у своєму шляху до досягнення виконання індикаторів поставлених ЄС задля приєднання до Європейської Зеленої угоди. Але існує ряд проблемних питань. Наразі тільки починається розроблення необхідних інструментів для підтримки трансформації», - зазначає пан Володимир. Спираючись на результати досліджень він прогнозує що активна фаза сформованого ринку переробки буде ближче до 2025 – 2026 років. В процесі реформи важливим питанням лишається міжсекторальна координація між органами та визначення кола питань за якими ми маємо здійснювати відбудову за принципами циркулярної економіки і задля розвитку циркулярної економіки.
Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, наголосила що насьогодні особливої уваги потребує питання відходів від руйнувань. Підхід до управління «будівельними відходами» передбачено новим законом «Про управління відходами». Через збройну агресію рф на сьогодні в Україні пошкоджено та не підлягають відновленню більше 100 тис. об’єктів. За інформацією ОМС станом на кінець 2023 року утворено більше 450 тис. тон відходів від руйнувань. Управління та переробка таких величезних масштабів потребує значних фінансових, людських та технологічних ресурсів. У баченні великої відбудови країни ці відходи ми розглядаємо як можливий майбутній ресурс для будівельної галузі. І певні кроки в цьому напрямі вже зроблено. У 2022 році прийнято Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням будівель та споруд внаслідок бойових дій.
Леся Карнаух, заступниця голови Київської Облдержадміністрації, в своїй доповіді наголосила про важливість обізнаності щодо роботи з тими чи іншими типами відходів. Зазначила, що на території Київської області вже є близько 300 тис. тон відходів від руйнації та закликала до поширення знань щодо поводження з відходами серед бізнесу і населення.
Тарас Калюжний, директор КП «Зелене місто», презентував основні проєкти КП у м. Львові. Нагадаємо, що Львівський полігон твердих побутових відходів (Грибовицьке сміттєзвалище) діяв з 1958 року поблизу села Великі Грибовичі під Львовом. Площа становить понад 38 Га. Закрили сміттєзвалище після трагедії 2016 року, тоді на його території спалахнула масштабна пожежа, стався обвал твердих побутових відходів, унаслідок чого під завалами загинули рятувальники. Верховний Суд визнав Львівську міську раду винною у бездіяльності через використання Грибовицького сміттєзвалища, на якому загинули люди.
Пан Тарас презентував реалізацію реформи управління відходами на прикладі рекультивації полігону побутових відходів, зазначивши важливість синергії з місцевою владою у вирішенні цих питань. Проєкт має на меті комплексно вирішити проблеми управління відходами у м Львові. У своїй доповіді окреслив проблематику та шляхи вирішення компостування відходів.
Під час обговорення участниками Форуму були підняті наступні питання:
Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), заначивши що реформи які що обговорюються під час Форуму не повинні бути відірваними від воєнних умов сьогодення, запитала у представниці Міндовкілля яке КПІ Міністерства для забезпечення належних умов виконання суб’єктами господарювання законодавства, особливо щодо небезпечних відходів.
У відповідь на запитання Євгенія Попович інформувала: «Вже розроблені проєкти нормативно-правових актів що стосується правил компостування та у сфері управління з медичними відходами. Сфера управління небезпечними відходами врегульована Законом України «Про управління відходами». Реформа вже запущена, про що свідчить працююча дозвільна система».
Аліна Севост’янова, доцент кафедри зеленої економіки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, задала питання до пані Наталії Козловської щодо принципу «Build Back Better and Greener» - чи буде закріплений цей принцип на законодавчому рівні? І які інструменти плануються впровадити для реалізації цього підходу та яка планується взаємодія з іншими профільними міністерствами в контексті застосування цього підходу?». Наталія Вікторівна надала змістовну відповідь на це питання: «Говорячи про цей принцип, ми фокусуємось на трьох аспектах: Перше – це питання доступності. Задля цього вже змінено нормативну базу до підходу, що таке взагалі «доступність» та змінити філософію архітекторів, які в своїй роботі будуть спиратися на ті кращі принципи відбудови. Другий принцип – це питання, що стосується цивільного захисту. Тому в минулому році були змінені ДБН, які змінюють підходи до цього напрямку, а саме щодо наявності укриття, що дозволить населенню залишатись економічно активними і за умов воєнного часу. І третя складова стосується енергоефективності. І до цієї складової входить весь життєвий цикл, у тому числі експлуатація будівлі і подальша переробка. І це все не просто плани, а реальні дії які вже сьогодні втілюються в життя».
Підсумовуючи роботу пленарного засідання, його модератор – Світлана Берзіна зазначає: «Стан розвитку моделі ЦЕ в Україні можна оцінити як низькій і залежний від багатьох реформ, у першу чергу у сфері управління відходами. ЦЕ наразі лише в пла-нах. Більшої уваги потребує вирішення питання попередження утворення відходів на рівні продукту. Важливою частиною є ринок вторинної сировини, де обсяг вимушеного імпорту вторинної сировини для функціонування діючих українських підприємств по переробці останні роки зростає, при цьому – більшість відходів продовжує розмішуватись на сміттєзвалищах і полігонах без переробки. Безумовно вирішити проблему накопичення відходів та безпечного управління ними дозволить ефективна дозвільна система та належна інфраструктура, яка буде розвиватись в Україні лише за наявністю правового поля, сприятливого інвестиційного клімату та підтримки наших партнерів.
Намір ЄС повністю відмовитись від експорту відходів та запровадити потужний європейський ринок вторинної сировини може сприяти виникненню такого ринку в Україні, що, у свою чергу, створить умови для роздільного збору, сортування та переробки сміття в Україні.
Нова промислова політика ЄС може поставити під загрозу доступ українських товарів та послуг на ринок ЄС через створення низки нових технічних бар’єрів, пов’язаних із посиленими вимогами до їх екологічності. У першу чергу це стосується виробництва сталі, хімічних речовин, будівельних матеріалів, цементу. ЄС має намір інтегрувати нові екологічні вимоги до товарів та послуг в усі торговельні угоди та посилювати обмеження в рамках та у відповідності до вимог СОТ.
У цілому, внаслідок нової промислової політики ЄС та впровадження ЦЕ доступ на європейський ринок для українських виробників буде значно ускладнюватись через жорсткіші вимоги до екологічності продукції (енергоємність, викиди парникових газів, запобігання утворенню та поводження з відходами, безпека, вимоги до екодизайну тощо). Натомість потенційним вікном можливостей для України в контексті нової промислової політики ЄС є інтеграція українських виробництв у нові промислові процеси в ЄС. Це може означати не лише постачання сировинної продукції чи локалізацію виробничих процесів за рахунок «дешевої» робочої сили, але й інтеграцію у високотехнологічні сектори з високою доданою вартістю екологічних товарів і послуг. Сприяння розвитку виробництва саме таких товарів і послуг в Україні передбачає вдосконалення законодавства, запровадження відповідної статистичної звітності, створення умов збільшення рівня застосування екологічних стандартів, еко- маркування та підходу сталих (зелених) закупівель.
Готовність українських виробників бути конкурентними на рику ЄС посилять їх конкурентоспроможність та дозволять зайняти нові ніші. Зрозуміло, для цього українські промисловці повинні забезпечити відповідність товарів та послуг екологічним стандартам та підтвердити відповідність шляхом сертифікації та еко- маркування.
У сфері циркулярної економіки очевидними є можливості, що відкриваються в рамках спеціального пріоритету ЄС щодо просування цих питань в рамках політики сусідства. Визначені пріоритети та ініціативи ЄС щодо Східного партнерства підтверджують, що ЄС буде підтримувати і просувати питання ЦЕ в країнах-сусідах. Щоб ефективно скористатись цими можливостями, Україна повинна приймати активну участь у формуванні пріоритетів та бюджетів відповідних тпрограм у рамках Європейської політики сусідства».
В рамках інших пленарних засідань учасники Форуму обговорили:
- “довкіллєву складову” переговорного процесу щодо вступу України до ЄС;
- кліматичну політику України та джерела фінансування зеленого переходу;
- наступні кроки у реформуванні водного менеджменту;
- розвиток та збереження природно-заповідного фонду;
- запуск реформи державного екологічного контролю;
- важливість початку національного діалогу щодо декарбонізації видобувної галузі.
Поринути в атмосферу Форуму, його відкриття та дізнатись про роботу усіх пленарних засідань можна передивившись відеозапис.
