Експерти ВГО «Жива планета» підготували спеціальні кейси про управління з відходами до навчальному курсі для локальних журналістів «Екожурналістика без сміття». Презентувала – Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», яка розповіла про: різницю мі

Експерти ВГО «Жива планета» підготували спеціальні кейси про управління з відходами до навчальному курсі для локальних журналістів «Екожурналістика без сміття».

Презентувала – Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», яка розповіла про:

  • різницю між “сміттям”, “вторресурсом”, “сировиною”;
  • ієрархію системи управління відходами у ЄС;
  • дорожню карту реформ у цій сфері що розроблена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України;
  • промислові відходи та як їх можна використати для відбудови України;
  • що таке “циркулярна економіка”, в чому переваги та чи реальне впровадження в Україні;
  • корисне маркування для замовників, споживачів та переробників та правильні умови його застосування.

Презентація

Відходи – одна з проблем людства, яка має значний вплив на збереження життя на планеті. Відходи є топ- проблемою для кожній громади, регіону та України у цілому. Війна додає додатково до накопичених проблем – нові. Відходи руйнування, хімічні та інші небезпечні відходи є новими викликами які будуть долати не одне покоління українців.

Але кожна проблема має зворотній бік в якому можна побачити нові можливості.

Кожен може внести особистий вклад. Не купувати одноразових та непотрібних речей. Економити, обираючи продукти без зайвого пакування. Надавати перевагу приладам та виробам із замінними комплектуючими, ремонтопридатним, а ще краще – екологічно сертифікованим і позначеним відповідним маркуванням. Все це не важко і не потребує надмірних зусиль і витрат.

На рівні виробництва відходи слід розглядати як матеріал, який може допомогти зберегти природні ресурси і перенести прибутки.

Практично будь-які відходи повинні повторно використовуватися у виробництві нової продукції. Саме такий принцип є основою циркулярної економіки – впровадження цієї моделі є однією з цілей Європейської Зеленої угоди до якої приєдналась і Україна. Спеціальний план ЄС – Circular Economy Action Plan, передбачає подвоєння рівня повторного використання ресурсів у найближчі десять років та створення додатково 700 тис нових робочих місць.

Концепція циркулярної економіки базується на застосуванні принципів "3R" (reduce, reuse, recycle), а саме, скорочення споживання, повторне використання та переробка. Перевага цієї економічної моделі дозволяє зменшити негативний вплив на довкілля та ефективно використовувати обмежені природні ресурси. Важливо зазначити, що ця концепція не лише кореспондується із 17 цілями сталого розвитку ООН, але й заохочує країни та бізнес впроваджувати інновації. Окрім ЄС – більшість країн світу, зокрема США, Канада, Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань та інші поставили за пріоритет впровадження моделі циркулярної економіки у своїх довгострокових стратегіях.

Застосування циркулярного виробництва, на відміну від лінійного, дозволяє оптимально утилізувати відходи, зменшити дефіцит ресурсів, особливо природних, зменшити негативний вплив на довкілля та досягти за рахунок інновацій конкурентних переваг на міжнародних ринках.

Циркулярна економіка передбачає спрямування інвестицій саме на створення більш екологічно кращих і довговічних продуктів, що підвищує ефективність повторного використання ресурсів у промисловому секторі. Це у свою чергу є рушійною силою для формування ринку екологічних товарів, послуг та технологій.

Замовники публічної сфери теж мають можливість обирати вироби з вмістом перероблених матеріалів, підлягаючих перероблянню, з продовженим строком служби і підлягаючих модернізації та екологічно сертифікованих. Такій підхід підвищує ефективність закупівлі, має значний вплив на залучення інвестицій у циркулярне виробництво та зменшення впливу на довкілля. Переваги – 3 у 1.

Редакція Закону України «Про публічні закупівлі» встановила чітку правову основу для замовників використовувати публічні закупівлі для досягнення стратегічних екологічних та соціальних цілей, визначених державною політикою. За цим Законом замовник може оголошувати закупівлю, де будуть нецінові критерії оцінки, а не тільки фактор ціни. Нецінові критерії не є ключовим параметром, але це додаткова вигода, яка може вплинути на вибір переможця. Понад 75 країн світу, включаючи майже всі країни ЄС та ОЕСР, прийняли цій підхід. І Україна також. Понад 75 000 компаній по всьому світу беруть участь у побудові більш стійких ланцюгів поставок.

Ринок зелених товарів і послуг в Україні існує і стрімко розвивається. Найбільше розвиваються технології з енергозбереження, поводження з відходами та водоочищення. З огляду на те, що нетарифні бар'єри у торгівлі із ЄС будуть екологічними, що впиватиме на інвестиції та безальтернативність зеленому бізнесу.

Завдяки ефективному залученню ринку, замовники можуть застосовувати тендерні процедури та методи, які просуватимуть зелені ринки вперед, залучаючи конкурентні ринки, що забезпечить належне співвідношення ціни та якості.

Екологічна сертифікація та маркування за схемою згідно з ДСТУ ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT) є надійним джерелом інформації для споживача щодо екологічних характеристик та переваг продукції визначеної категорії.

Стандарт СОУ ОЕМ 08.002.14.055:2020 встановлює екологічні критерії оцінювання життєвого циклу для виробів з полімерних матеріалів. Сфера дії цього стандарту поширюється на вироби з полімерів, зокрема полімеровмистних матеріалів, різних властивостей та функціонального призначення.

Вимоги і показники стандарту гармонізовані з вимогами на вироби з полімерних матеріалів європейських програм екологічного маркування Ecolabel.EU, Nordic Swan Ecolabel, Blue Angel – The German Ecolabel, а також адаптовані до вимог актів права ЄС, зокрема:

  • Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин (REACH);
  • Регламенту Європейського Парламенту № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей (CLP);
  • Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2001/95/EC від 03 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції.

У 2022 році відбувся перегляд СОУ ОЕМ 08.002.14.055 під керівництвом Прогами ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) в рамках програми EU4Environment, що фінансується ЄС.

ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» в черговий раз підтверджено відповідність труб поліетиленових для мереж водопостачання, газопостачання, водовідведення, каналізації, технічного призначення та дренажних систем вимогам екологічних критеріїв, та розширено сферу дії сертифікату № UA.08.002.457 на фітинги (деталі з’єднувальні, фасонні вироби)

Основним завданням при впровадженні та подальшому перегляді екологічних критеріїв є:

  • ресурсоефективність – вміст повторно переробленого матеріалу не менш ніж 30% -60% (в залежності від виду полімеру) за винятками до окремих найменувань що обмежені/заборонені чинним законодавством;
  • заборона застосування полівінілхлориду та формальдегідних смол;
  • обмеження вмісту у виробі карбамідних смол, поліуретанів, поліолефінів, полістиролу (у тому числі його сополімерів з бутадієном і акрилонітрилом), епоксидних смол та інших небезпечних речовин;
  • енергоефективність технологічного процесу виробництва;
  • зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
  • зменшення відходів виробництва та споживання.

Презентація викликала чималий інтерес, і нажаль за обмеженим часом не всі учасники отримали відповіді на свої запитання та коментарі. Отже, додаємо їх до огляду з відповідями Світлани Валеріївни.

Деякі інтернет-ресурси із продажу речей популяризують думку: якщо купуватимете не нові речі, а ті, що вже використовували, то Ви в такий спосіб збережете довкілля. Чи погоджуєтеся із такою думкою?

С.В. Вважаю що у першу чергу купувати варто лише те, що потрібно. І якщо з ненових речей є те, що потрібно – чому ні. При виборі варто надавати перевагу безпеці будь чого що купуєш, якості та надійності. Я намагаюсь обирати за наявності доступності на ринку - екологічно сертифіковане. Така сертифікація підтверджує що продукт відповідає всім цим критеріям, і надає мені впевненості, що я плачу гроші саме за те що я купую.

Скільки в Україні функціонують сміттєспалювальних заводів і наскільки вони прибуткові?

С.В. З сміттєспалювальних заводів в Україні працює лише один завод "Енергія" у Києві. Його будівництво було розпочато в далекому 1983 році. За експериментальним планом тодішньої влади на просторах СРСР постало п'ять надпотужних підприємств, які б мали утилізувати тверді побутові відходи шляхом палу і вироблення енергії для навколишніх будинків. Заводи розміщували в густозаселених районах.

Щоправда після розвалу СРСР сміттєвий експеримент визнали "не зовсім вдалим". Чотири з п'яти аналогічних підприємств закрили ще 1991 року як надзвичайно шкідливі для здоров'я людей. Окрім "Енергії"...

Після косметичних ремонтів та оновлень, які гучно назвали "технологічною модернізацією", завод перевели на цілодобовий режим роботи. Він приймає щодня до 1200 тон сміття або 25% від непотребу, які накопичують кияни.

Міська влада стверджує про вигоди від роботи заводу якій виробляє енергію та тепло, але дані про його фінансову результативність я не бачила у відкритому доступі.

Цій завод збудований за дуже застарілою технологією навіть на свій час, повністю не відповідає вимогам ЄС і потребує перебудови на 100%. Він продукує понад 50 мг пилу – на кожен кубометр заводського диму, а ще вуглекислий газ, домішки сірки, хлор, аміак, оксиди азоту, фтор, важкі метали, і саме небезпечне для здоров’я – канцерогенні речовини.

До того ж слід розуміти що спалювання не вирішує проблему з відходами, а зменшує їх в об’ємі, приблизно навпіл. При цьому ми отримуємо забруднення атмосферного повітря через викиди, шлак що утворюється після спалювання фракції відходів, пил та дуже небезпечний фільтрат якій у ЄС захоронюють шахтним методом як і радіаційні відходи.

Найбільш ефективний крок вирішення проблеми з побутовими відходами – запобігання їх утворенню та переробка.

Основна фракція – шлак, що утворюється при спалюванні побутових відходів

Мабуть, з одного боку в Україні існує потреба у збільшенні пунктів сортування. Інший бік медалі - відповідальність самих споживачів, багатьом немає часу все сортувати, все викидають разом.

С.В. Екологічна культура кожного з нас є запорукою вирішення проблеми відходів. Так пунктів має бути більше. У дворах, біля великих супермаркетів. У громадян має бути довіра до операторів, що відсортоване сміття буде відправлено на переробку. І у разі якщо це не так, варто звертатись до обслуговуючої компанії яка наняла оператора зі скаргою. Журналістські розслідування які мають публічний резонанс дуже мотивують змінювати ситуацію на так як має бути.

Щодо пунктів прийому відсортованих відходів біля великих супермаркетів, декілька років тому робили матеріал, що працівники не могли дати відповідь, на які підприємства чи точки вони далі відсортоване сміття вивозять. А одна мешканка міста підтвердила, що вона не раз бачила, як це сміття в одну сміттєву машину завантажують. Було проведено дослідження куди Metro, Novus і Сільпо відправляють ніби відсортоване сміття. Результат: пляшки із датчиками з контейнерів «Сільпо», METRO та NOVUS приїхали до села Підгірці Обухівського району — на полігон твердих побутових відходів №5.

C.В. Дуже добре коли є громадяни з активною позицією і за підозрою було проведено дослідження. І прикро коли бізнес займається гринвошингом, тобто «зеленим окозамилюванням». Але не можна казати що всі так чинять. При підозрі треба перевіряти, і публікувати результати недобросовісних вчинків бізнесу. А ще можна здати відсортовані відходи у пункти прийому вторинної сировини, їх там приймають за гроші, і це додає впевненості що вони потраплять на переробку.

Чому так довго розкладаються підгузки - 500 років?

C.В. Одноразові дитячі підгузки містять полімерні матеріали, саме це обумовлює такий великий період розкладу. До того ж ці вироби не мають ні матеріального способу переробки, ані роздільного збору. Але це зручно… отже позбавитись від цього виду відходу можна скоріше привчити дитину до самостійності. Сьогодні з’являється все більше досліджень про те, що діти насправді не потребують довго носити одноразовий підгузок. Більше того, є сучасні багаторазові засоби дитячої гігієни.

Багаторазові підгузки з екологічно сертифікованої бавовни – зручно, здорово, економічно та з турботою про довкілля

Я був минулого року в Таллінні. Це була робоча поїздка в Естонію для українських регіональних журналістів. Ми були запрошені на розташоване в Таллінні підприємство, яке переробляє пластик. Директор підприємства розповів нам, що в Естонії у вартість пластикових пляшок закладена стала ціна 10 центів. Після використання такої пляшки її можна повторно здати в спеціальні автомати і отримати 10 центів. Ця схема мотивує людей здавати пластикові пляшки. Чому у нас у вартість пляшок із-під різних напоїв не можна закласти сталу ціну тари, щоб потім можна було повернути порожню пляшку у автомат?

С.В. Впевнена, що такі автомати з’являться в Україні коли буде прийнято та впроваджено законодавство про розширену відповідальність виробника упаковки. Це незабаром. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вже розробило відповідний законопроект якій проходить обговорення.

Куди мають дівати золу виносу від ТЕЦ?

Зола виносу відмінний матеріал для виробництва стінових будматеріалів та може бути застосована у дорожньому будівництві.

Успішні приклади використання золи-виносу у будівництві:

Вежа Коммерцбанку у Франкфурті

Тунель під Ла-Маншем

Швидкісна дорога Ейзенхауер в США

В нашому місті запустили сміттєсортувальну лінію, але вона виявилася неефективною – сміття було «бідним». Цінні відходи розтягли на смітниках. Чи є якісь лайфхаки для боротьби з цим явищем?

С.В. З подібним явищем дозволяє впоратись належні контейнера для збору різних фракцій які неможливо «перебирати» та високий рівень культури сортування сміття у населення.

Контейнери закритого типу з отвором для відповідного відходу запобігає проникненню

Сьогодні по радіо "Промінь" почув про інновацію українців, яку презентували на одному зі світових конкурсів - екошуба із конопель. Ходити можна навіть влітку в ній.

С.В. Так, стала мода вже понад п’ять років у тренді. Я згадую що у рамках Ukrainian Fashion Week 2020 був представлений одяг з натурального конопляного текстилю. Отже історія не нова. Але ніколи не бачила цих виробів особисто, тому нічного не можу сказати про їх властивості.

Можу додати що заборона пластикових пакетів, одноразових пластикових виробів та боротьба з наслідками забруднення пластиком на глобальному рівні знайшло відображення в світових модних брендів.

Замість того щоб створювати тони нового одягу, дизайнери наближаються до ідеї позасезонності, відмовляються від швидких тенденцій і розвивають кордони утилітарності, які зобов'язуються надовго залишатися в модернових гардеробах.

При цьому одяг, взуття та аксесуари повинні створюватися найбільш екологічно раціональним способом. Для цього існують певні критерії:

  • рециклінг матеріалу/текстилю;
  • екологічне виробництво (в тому числі упаковки товарів);
  • зменшення відходів і викидів.

Верхній одяг від DevoHome з натурального конопляного текстилю

Джинси Н&М з вмістом переробленого текстилю