Напередодні Всесвітнього дня прав споживачів ВГО «Жива планета» виступила одним з ініціаторів створення експертної комісії, діяльність якої буде спрямована на здійснення громадського моніторингу і контролю застосування суб’єктами господарювання безпідставних тверджень і маркувань щодо екологічних характеристик або переваг продукції.
Щороку 15 березня під егідою ООН світова спільнота відзначає Всесвітній день прав споживачів. До міжнародного календаря від був внесений у 1983 році. Датою для його святкування обрали річницю з дня виступу у 1962 році в Конгресі США американського президента Джона Кеннеді, під час якого вперше були сформульовані основні права кожного споживача. А саме: право на безпеку, на інформацію, на вибір і право бути почутим. Вони залишаються актуальними і сьогодні. З часом за ініціативою Міжнародної асоціації споживачів цей перелік був розширений – до нього додали право на задоволення базових потреб, на компенсацію, на споживчу освіту і на здорове довкілля.
На даний увійти до складу комісії надали згоду представники 8 експертних організації із захисту прав споживачів, правового захисту й екологічного спрямування. Її створення було підтримано громадською радою при Мінприроди, яка звернулась з пропозицією підтримати цю ініціативу також і до новостворених громадських рад при Держпродспоживслужби та Антимонопольного комітету України.
Члени комісії будуть колегіально розглядати результати громадського моніторингу продукції відносно якої застосовуються сумнівні твердження або маркування. У разі необхідності, запитувати відповідні підтвердні документи у товаровиробника. Такими документами можуть бути сертифікати відповідності екологічним або органічним стандартам (видані у порядку згідно з Законом), результати досліджень тощо. У разі, якщо задеклароване не буде підтверджено належним чином, а маркування – безпідставним, звертатись до компетентних органів державного контролю через громадські організації із захисту прав споживачів.
Експертна комісія також ставить на меті здійснювати громадській контроль належного розгляду звернень контролюючими органами, у разі потреби надавати їм експертну підтримку та інформувати суспільство про хід і результати розслідувань.
В громадському моніторингу прийматимуть участь організації що виступили з ініціативою та усі бажаючі.
Все дуже просто. Слід надіслати на електрону пошту
На фото має бути чітке зображення сумнівних тверджень чи маркувань, зрозуміло що це за товар і дані про виробника (чи імпортера).
Наприклад:
Не зосереджуємось виключно на харчових продуктах, такі маркування можна зустріти на різноманітних товарах: побутова хімія, косметика, будматеріали, фарби, меблі, текстиль та одяг тощо.
У подальшому досліджені та розслідуванні Ваше ім’я чи назва організації не фігуруватиме. Отже, знімаються будь-які ризики від можливого тиску від недобросовісних виробників, постачальників чи імпортерів.
Чому ініціатива є актуальною, і разом ми робимо добру справу
Виникнення ринку екопродукції та його стрімкий розвиток були обумовлені зниженням якості товарів і послуг заради цінової конкуренції.
Прагнення до збереження здоров’я та більш якісних умов сучасного життя мотивує зростання споживчого попиту на натуральне, якісне і більш безпечне.
Але нажаль з популярністю здорового та екологічного способу життя, зростає і кількість недобросовісних товаровиробників що поспішають заробити на нашому бажанні бути здоровіше, жити в безпечному оточуючому середовищі і зберегти природу, не докладаючи зусиль до того, щоб зробити свої товари по-справжньому такими що відповідають цим поняттям!
На жаль, такий маркетинг шкодить усім: здоров'ю людей, розвитку екологічно відповідальному споживанню і довкіллю.
Екологічне або, іншими словами, «зелене» позиціонування товарів чи компаній без достатніх для цього підстав отримало назву «грінвошінг» (greenwashing від англ. green – зелений і whitewash – відбілювання, буквально «зелене відмивання» або «зелений камуфляж»).
Це не локальна українська проблема – маркетинговий прийом і термін прийшли до нас із Заходу. І боротьба проти цього явища вже почалась в багатьох країнах світу.
Недобросовісні товаровиробники мають на меті збільшити прибуток. Адже, за результатами соціологічних опитувань стрімко зростає кількість споживачів в усьому світі, що віддають перевагу товарам більш безпечним для здоров’я і довкілля. Таким чином, товар з рекламними позначками «еко», «біо», «екологічний», «екологічно чистий», «органічний», «натуральний», «для дітей», «зелений» користується більшим попитом. При цьому переважна більшість замість того, щоб прагнути реально відповідати відповідним стандартам що встановлюють критерії до таких товарів, інвестувати в технології і виробництво, обирають шлях грінвошінга.
Як грінвошінг шкодить нам і довкіллю?
Реклама, заснована на грінвошінгі, вводить в оману споживача: людина вважає, що робить вибір на користь безпечного продукту, піклуючись, таким чином про своє здоров'я, здоров'я своїх дітей і близьких та довкілля.
Введений в оману покупець безпідставно переплачує за товар і підтримує недобросовісного виробника.
На ринку, де поширений грінвошінг, виробники, що інвестують в ресурсоефективні та більш чисті технології, втрачають конкурентні переваги, так як багато покупців перестають довіряти будь-яким заявам про органічність, екологічність, натуральність, навіть якщо товар має відповідне незалежне підтвердження і є таким.
В наслідок, ми інвестуємо власними грошима в підприємства, що продовжують використовувати у складі продукції забруднену сировину та(або) небезпечні для здоров'я складники, не прикладають зусиль, щоб скоротити споживання ресурсів, забруднення довкілля і вирішувати проблему відходів.
Чим по справжньому продукція більш безпечна для здоров’я і довкілля відрізняється від грінвошінга?
Екологічною, органічною або натуральною продукцією може вважатись лише та, що відповідає певним стандартам. Такі стандарти встановлюють набор критеріїв до сировини, виробництва, готової продукції та її паковання. Оцінювання проводитися незалежним органом з оцінювання відповідності, компетентність якого підтверджується згідно з Законом. При цьому виробник повинен забезпечити простежуваність усіх ланцюгів поставок складників готового продукту чи виробу.
Гарантією достовірності є відповідне маркування, право на яке може отримати виробник за умов підтвердження відповідності вимогам стандарту.
При цьому слід розуміти що для екологічних товарів, органічних продуктів харчування або натуральної продукції діють різні стандарти, схеми оцінювання та маркування. З метою зручного доступу до інформації про їх значення споживачу в минулому році був впроваджений безкоштовний мобільний сервіс. Він був розроблений на основі підходу Програми ООН з навколишнього середовища для смартфонів типа Android та iPhone – Ecolabel guide. Розумний сканер цього сервісу дозволить за декілька секунд розпізнати маркування та отримати достовірну інформацію про його значення або про те що воно нічого не означає, тобто є грінвошингом.
Відповідальність грінвошерів перед Законом
Безпідставне застосування маркування що вказує на певну характеристику чи перевагу продукції порушує вимогу статті 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (поширення інформації, що вводить в оману). За фактом порушення Антимонопольним комітетом України накладаються і стягуються штрафи в розмірі до 5% від річного доходу за рік, що передував року, у якому виявлено порушення.
Також передбачені штрафи згідно з статтею 1561Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 27 Закону України «Про рекламу».
Отже, будьте свідомими і відповідальними споживачами і долучайтесь до нашої ініціативи по боротьбі з недобросовісними товаровиробниками!
Організації що долучились на підтримку ініціативи:
- ВГО «Споживча довіра»
- ГО «Громадській контроль захисту прав споживачів»
- ВГО «Союз споживачів України»
- ГО «Центр промислової екології»
- ГО «Центр сучасних інновацій»
- ГО «Асоціація незалежних екологічних аудиторів»
- ВГО «Жива планета»
- Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування
- Redcliffe Partners
Ми відкриті до співпраці та взаємодії!