08 листопада в НПП Верховинський відбувся навчальний семінар на тему підвищення сталості національних природних парків згідно з європейськими і міжнародними стандартами екологічного управління.
Захід відбувся за ініціативою ВГО «Жива планета» яка була підтримана Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України в партнерстві з НПП Верховинський, Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління та національним технічним комітетом ТК 82 «Охорона довкілля».
Семінар відбувся за участю:
Сергія Власенко, заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України,
Михайла Нечая, директора НПП Верховинський,
Ярослави Гоголь – депутата Івано-Франківської облради;
Миколи Рибака – директора Карпатського біосферного заповідника,
Ярослава Петращука – директора ПЗ «Горгани»,
Степана Гошовського – директора Карпатського НПП,
Романа Єреми – директора НПП «Черемоський»,
Галини Марчук – директора НПП «Вижницький»,
Миколи Дербака – директора НПП «Синевир»,
Юрія Стефурака – директора НПП «Гуцульщина» і працівників вищезазначених НПП,
Світлани Берзіної – президента ВГО «Жива планета»,
Світлани Перминової – директора Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета» в команді з членами експертної комісії які проводили аудит візіт-центру НПП Верховинський в рамках проуедури сертифікації на відповідність стандарту «Зелений офіс»,
Аліни Севост’янової – к.т.н., відповідального секретаря ТК 82 «Охорона довкілля».
► Учасникам семінару – представникам Міністерства і НПП необхідно заповнити облікову карту слухача для отримання свідоцтва Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління про підвищення кваліфікації
до 01.12.2024 заповнену карту необхідно надіслати на
Оформлені свідоцтва будуть видані до 20.12.2024.
► Звертайтесь з питань щодо сертифікації
Олена Іванова, начальник відділу моніторингу, взаємодії з ЦОВВ та регіонального розвитку ВГО «Жива планета», +38067-886-31-93 (тел., Viber, WhatsApp), +38-063-982-32-53 (тел., Telegram), електронна пошта:
► Фото тут
На початку семінару учасників вітали організатори заходу:
Сергій Власенко: «Війна має істотний вплив на довкілля та збереження об’єктів природно-заповідного фонду. Поки залишаються окупованими Джарилгацький національний парк та Олешківські піски на Херсонщині, «Білобережжя Святослава» на Миколаївщині, Приазовський національний природний парк та Великий Луг в Запорізькій області, парк «Меотида» на Донеччині. Кам’янська Січ, що в Херсонській області, вже деокупована, проте залишається повністю замінованою і потерпає від регулярних обстрілів і пожеж. Пропри ці втрати ми маємо докласти максимум зусиль для забезпечення сталості національних природних парків на підконтрольній території. Впровадження добровільних стандартів які спрямовані на покращення систем екологічного управління відповідно до європейських і міжнародних практик сприяють досягненню цієї мети. Ми маємо докласти максимум зусиль для забезпечення збереження і функціонування репрезентативної та ефективно керованої системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі транскордонних та європейського і міжнародного значення…»
Михайло Нечай: «Верховина є столицею Гуцульщини та центром гуцульської культури, а національний природний парк “Верховинський” – найбільш віддалена і важкодоступна частина українських Карпат. Тут можна побачити природні ландшафти, які формувалися мільйони років. Щоденна робота працівників парку – це не лише збереження природної спадщини та розвиток рекреаційної інфраструктури, але й кропітка науково-дослідна, екологічна, соціально-культурна робота яка потребує постійного розвитку і вдосконалення. Незважаючи на виклики часу ми намагаємось тримати лідируючі позиції в природно-заповідній справі, тому підтримали пропозицію «Живої планети» щодо впровадження вимог стандарту «Зелений офіс» на базі нашого візит-центру з подальшою сертифікацією. Раді приймати у себе учасників семінару для отримання нових знань і практичного досвіду…»
Світлана Берзіна: «Дякуємо за підтримку ініціативи та розуміння важливості вдосконалення систем управління для сталого майбутнього розвитку об’єктів природно-заповідного фонду. Впровадження цих стандартів надає рід переваг, основні з яких:
- економічні: цілеспрямоване зменшення обсягів матеріальних та енергетичних ресурсів, що споживаються і, відповідно, розмірів платежів за них; підвищення авторитету та іміджу; збільшення привабливості для відвідувачів і потенціалу залучення грантів та інших форм фінансової допомоги;
- соціальні: більш здорове і комфортне середовище працівників та відвідувачів;
- екологічні: зменшення впливу на довкілля пов’язаних з функціонуванням та рекреаційною діяльністю.
Унікальність семінару в тому, що його програма поєднує інформаційну та практичну складові. Учасники зможуть спостерігати за роботою експертної комісії яка буде здійснювати аудит візіт-центру НПП Верховинський…».
Ярослава Гоголь: «Наразі відповідальність за збереження природи, а разом з цим і за запобігання кліматичним катастрофам несуть громади, адже саме вони, завдяки децентралізації отримали чимало повноважень. Рівень її збереження природи є одним з важливих індикаторів рівня життя громади. Ми повинні об’єднувати зусилля для досягнення цілей державної екологічної політики, поглиблювати співпрацю на державному, регіональному рівні сприяючи розвитку природно-заповідної справи та зменшуючи впливи на довкілля турбуючись про майбутнє наших поколінь. Екологічна сертифікація та маркування згідно з європейськими і міжнародними стандартами є одним з інструментів досягнення цієї мети...»
Зелений офіс
На початку це була лише концепція управління організаціями, яка мала на меті раціональне використання ресурсів та зменшення впливу на довкілля. У 2012 році ця концепція трансформувалася у стандарт, якій встановлює чіткі критерії та показники оцінювання.
Прийняття стандарту запровадило єдиний підхід для оцінювання екологічних характеристик та результативності діяльності організацій, а також запобігатиме можливим маніпулюванням зеленим трендом.
Стандарт «Зелений офіс» є універсальним, його можна застосовувати для організацій будь-якої форми власності та масштабів. У багатьох країнах він популярний як серед великих компаній, так і бюджетних установ та організацій. У деяких європейських країнах впровадження цього стандарту рекомендовано профспілковими організаціями, оскільки він сприяє створенню більш безпечного й комфортного робочого місця і, як наслідок, запобіганню ряду захворювань, пов'язаних з виробничим середовищем.
Стандарт встановлює обов'язкові та додаткові критерії, за якими оцінюється екологічна результативність організації.
Презентація «Зелений офіс» Світлани Берзіної, президента ВГО «Жива планета»
Настанова щодо впровадження стандарту «Зелений офіс»
Заявка на сертифікацію «Зелений офіс»
Світлана Перминова: «Добровільні екологічні стандарти та сертифікація в Україні розвиваються у відповідності до національного законодавства, європейських і міжнародних стандартів. Підтвердження компетентності нашого Центру екологічної сертифікації та маркування як органу з оцінки відповідності товарів, послуг і організації встановленим стандартам забезпечується національною акредитацією згідно законодавству. В рамках угод між Україною та ЄС Національне агентство акредитації провадить діяльність, визнану на рівні вимог ЄС. Міжнародне визнання забезпечується:
- проходженням експертної оцінки на відповідність правилам і процедурам міжнародної асоціації Global Ecolabelling Network – GENECIS;
- відповідністю вимог стандартів, за якими Центр здійснює сертифікацію товарів і послуг різних категорій – екологічним стандартам, які включені до міжнародної бази даних GEN…»
Публікації на тему:
Зелений офіс: помітна тенденція в сфері корпоративної відповідальності
Зелений офіс або нагальна вимога часу
Екологічні критерії оцінювання закладів тимчасового розміщення
Про проєкт стандарту СОУ ОЕМ 08.002.030.059:20ХХ Послуги з тимчасового розміщення. Екологічні критерії та метод оцінювання інформувала Аліна Севост’янова – к.т.н., відповідального секретаря ТК 82 «Охорона довкілля».
Аліна Севост’янова: «Цей стандарт заплановано до впровадження у січні 2025 року з метою визначення послуг які забезпечують високий рівень задоволення потреб гостей та відповідають умовам сталого туризму, курортів та національних природних парків. На сьогодні розроблена друга редакція стандарту, вимоги якого відповідають критеріям EU Ecolabel на аналогічний вид послуг, схвалених Рішення Комісії (ЄС) 2017/175 від 25 січня 2017 року (нотифіковано за документом C(2017) 299). На стадії впровадження ми зацікавлені в реалізації пілотних проектів по сертифікації засобів розміщення, в першу чергу на базі національних природних парків…»
Сертифікація забезпечить більшу привабливість, конкурентоспроможність закладів надання послуг тимчасового розміщення у поєднанні з енергетичною ефективністю, раціональним використанням водних ресурсів, зменшенням обсягів утворених відходів та впливу на довкілля від їх діяльності.
Впровадження вимог екологічних критеріїв EU Ecolabel в структуру управління закладів надання послуг тимчасового розміщення демонструє значну еколого-економічну результативність результатів у державах-членах ЄС.
Презентація Послуги з тимчасового розміщення – Екологічні критерії та метод оцінювання Аліна Севост’янової, к.т.н., відповідального секретаря ТК 82 «Охорона довкілля».
Проект стандарту та пояснювана записка до нього з додатковими інформаційними матеріалами щодо стандарту та переваг сертифікації тут.
► Коментарі щодо стандарту прохання надавати по формі опублікованої за посиланням на електронну пошту:
► Звертайтесь з питань щодо пілотування сертифікації наявних в НПП засобів розміщення
Аліна Севост’янова, +38093-683-40-28 (тел., WhatsApp, Telegram).
Підтвердження натуральності продукції
06 серпня 2019 року вступив в дію Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Він несе в собі цілий ряд змін та уточнень, які на пряму стосуються якості продуктів і доступності інформації для споживача. Зокрема, Закон встановлює вимоги щодо застосування маркування «натуральний» щодо харчових продуктів.
Нова технічна специфікація міжнародної організації стандартизації (ISO) допоможе виробникам харчової промисловості та індустрії напоїв заговорити однією мовою. Міжнародний стандарт ISO/TS 19657:2017 Визначення та технічні критерії для харчових інгредієнтів, які вважаються натуральними (Definitions and technical criteria for food ingredients to be considered as natural) був прийнятий в грудні 2017 року. Цей стандарт був прийнятий як національний стандарт України у травні 2018 року.
ДСТУ ISO/TS 19657:2018 Продукти харчові та напої. Технічні критерії для визначення натуральності інгредієнтів (ISO/TS 19657:2017, IDT) визначає механізми обміну інформацією між підприємствами про харчові складники, які вважаються натуральними, що забезпечує дотримання стандартів добросовісного ведення бізнесу.
Дізнавайтесь більше про вимоги, схему та умови сертифікації на www.naturproduct.org.ua
Екологічна сертифікація продукції
Стандарти екологічного маркування встановлюють додаткові до державних вимог критерії оцінювання товару чи послуги, щоб визначити їх переваги за показниками впливу на довкілля і людину протягом життєвого циклу. На кожну категорію впроваджується окремий стандарт, якому необхідно відповідати з тим, щоб отримати право на застосування екологічного марковання.
Стандарти програми екологічного маркування «Зелений журавлик»:
- узгоджені з екологічними критеріями для товарів і послуг різних категорій визнаних на глобальному рівні;
- встановлюють найвищі показники якісних, технічних і екологічних характеристик, зокрема щодо ефективності та безпеки;
- враховують соціальні та етичні аспекти;
- відповідають найкращим доступним технологіям та методам управління;
- системно перевіряються і переглядаються за встановленими правилами і процедурами згідно з ISO 14024:2018;
- для промислових товарів:
- підтримують енергоефективність, довговічність, придатність до відновлення відходів та матеріалів,
- вимагають заміну небезпечних хімічних речовин більш безпечними альтернативами;
- для продуктів харчової промисловості та напоїв:
- підтримують технології які забезпечують збереження користі натуральної сировини високої якості,
- суттєво обмежують застосування харчових добавок,
- забороняють вміст ГМО.
Дізнавайтесь більше про вимоги, схему та умови сертифікації на www.ecolabel.org.ua
Екологічні вимоги в публічних закупівлях
Ефективна закупівля повинна враховувати вимоги до енергоефективності у поєднанні з іншими вимогами до екологічних характеристик предмету закупівлі, враховуючи вартість його життєвого циклу.
Як це застосувати згідно законодавству в теорії та на практиці викладено на офіційному ресурсі створеному командою ProZorro, щоб Замовники та Постачальники могли краще вивчити сферу публічних закупівель, швидко дізнаватись про всі нововведення в системі Прозорро та отримувати відповіді на всі свої питання тут.
ВГО «Жива планета» – організація-партнер ДП «Прозорро» і проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
Ми безкоштовно консультуємо замовників по усім практичним крокам підготовки тендерної документації з питань що стосується вимог до енергоефективності та екологічних характеристик предмету закупівлі, зокрема:
- технічні специфікації;
- нецінові критерії та метод оцінки вартості життєвого циклу;
- екодизайн, екологічна сертифікація та маркування;
- завдання на проєктування для реалізації проектів енергоефективного зеленого будівництва.
НПП Верховинський
Також в рамках програми семінару учасники відвідали візит-центр НПП Верховинський і пам’яткку природи «Писаний камінь» та ознайомились з роботою НПП «Верховинський» яку презентував Ярослав Зеленчук, к.і.н., заступник директора з наукової роботи НПП «Верховинський».
Ярослав Зеленчук: «Наш парк порівняно молодий, якщо брати до уваги офіційні документи. Створений 11 січня 2011 року. Та насправді схили, полонини та висоти Верховинського парку, як кажуть гуцули, існують від сотворення світу. Офіційне формування національного природного парку дало можливість зберігати біорізноманіття та цілісність природних комплексів Чивчинських і Гринявських гір. Особливу увагу працівники парку приділяють науково-дослідній та природоохоронній діяльності. Завдяки цій роботі вдається спостерігати за розвитком природи, зберігати рослини та тварин, які потрапляють до переліку тих, які зникають. У Верховинському парку за охороною, збереженням та забезпеченням стабільного функціонування природних систем відповідає служба державної охорони. Вони працюють в специфічних умовах. Адже, перш за все, територія парку є віддаленою. Відтак інспектори працюють за вахтовим методом. Кожна команда заступає на двотижневу вахту у парку. Це забезпечує постійне перебування працівників служби державної охорони на ввірених їм територіях. На початку 2020 року, у селі Ільці, розпочав свою роботу еколого-освітній візит-центр від НПП «Верховинський». Експозиція візит-центру відображає природні процеси, явища та факти. Тут можна повніше дізнатися про флору та фауну Карпат, а також розглянути макети тварин, які уособлюють в собі лише проекцію на справжніх і живих тварин…»
Під час семінару та в процесі неформального спілкування були обговорені перспективи подальшого розвитку природно-заповідної справи, проблеми та шляхи їх вирішення. Дискусія по цим питанням буде продовжена в рамках інших заходів.
Щиро дякуємо за гостинний прийом і високий рівень адміністрації директору НПП «Верховинський» Михайлу Михайловичу Нечаю та команді адміністрації парку.
P.S. Про візит-центр НПП «Верховинський» та його сертифікацію на відність стандарту «Зелений офіс» та екскурсійну програму в окремих публікаціях незабаром.
Довідникова інформація
Національним парком вважають природоохоронну територію, на якій діяльність людини обмежена для збереження природи. На відміну від заповідників, де людське втручання заборонене взагалі чи зведене до мінімуму, у національних парках дозволяється господарська діяльність, відпочинок, збирання грибів тощо.
Першим в історії національним парком став Єллоустоун, створений у 1872 році, а найбільшим за територією є Північно-Східний Гренландський національний парк (972 тис. кв. км). Загалом у світі нараховується близько 2 тисяч національних парків.
В Україні перший національний парк – Карпатський – було засновано 3 червня 1980 року. Сьогодні 53 природоохоронні території мають цей статус. Найбільше НПП розташовано в Івано-Франківській і Херсонській областях (по 5), а Дніпропетровська й Кіровоградська області не мають на своїй території жодного.
Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» зазначає, що «Частка природно-заповідних територій в Україні є недостатньою і залишається значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де площі, зайняті під природно-заповідні території, становлять у середньому 15 відсотків». Необхідність збільшення кількості територій природно-заповідного фонду також регламентована і в інших нормативно-правових актах, що не містять конкретних кількісних оцінок, проте визначають пріоритетність цього напрямку природоохоронної роботи в державі.
Створення територій природно-заповідного фонду регламентується Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 51-54), а також низкою підзаконних актів і нормативних документів, більшість яких затверджених наказами Міндовкілля.
Про захід на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України