Для правильного і безпечного вибору виробів з пластику та їх подальшої утилізації чи повторного використання у 1988-му році Співтовариством Пластикової індустрії (The Society of the Plastics Industry, Inc.) були впроваджені базові стандарти їх маркування щодо походження матеріалу.
Таке маркування являє собою три стрілки в формі трикутника, всередині якого розміщені літери, які позначають тип пластика.
Розберемо по порядку кожен із видів.
PET (PETE) – поліетилентерефталат, один із найпоширеніших видів пластику. Його відрізняє дешевизна, і він використовується при упаковці продуктів харчування найчастіше. Однак, варто звернути увагу на таку особливість – цей тип пластику не можна використовувати повторно. Він токсичний, до його складу входить низка важких металів. Ігноруючи це зауваження, ви наражаєте себе на небезпеку. Цей пластик піддається повторній переробці.
HDP (HDPE) – щільний поліетилен і найбезпечніший тип пластику. Він нетоксичний. Будь-які продукти, які будуть зберігатися в тарі з нього, не накопичують шкідливих речовин і зберігають всі свої корисні властивості. Цей вид пластику може використовуватися кілька разів та дозволений для повторної переробки. Іноді при повторному використанні може виділяти формальдегід, що негативно позначається на органах дихання, шкірі та нервовій системі.
PVC(V) – полівінілхлорид, до складу цього пластику можуть входити ртуть, кадмій, діоксини. Тому його складно назвати безпечним для використання у харчовій промисловості. Найчастіше його застосовують при виробництві пластикових вікон, термозбіжної плівки, труб, лінолеуму, сантехнічних виробів, тари для технічних рідин. Такий пластик не переробляється.
LDPE або PEBD – це поліетилен низької щільності, з якого виготовляють пакети для продуктів, харчову плівку, пакети для сміття, деякі види упаковки для заморожених продуктів. Такий пластик можна використати неодноразово. Він практично нешкідливий, але при нагріванні та розкладанні виділяє формальдегід. Переробка обмежана.
PP – поліпропілен, досить стійкий та щільний пластик. Його використовують для виготовлення стаканчиків для йогурту, морозива або сметани, трубочок, відер та кришок, харчових контейнерів, упаковок для шоколаду, круп, хліба, дитячого харчування та соків, підгузків та прокладок, іграшок, баночок для таблеток та шприців.
Цей пластик можна використати кілька разів. При нагріванні та розкладанні виділяє формальдегід.
PS – полістирол, за нормальних температур цей пластик практично нешкідливий, а при нагріванні починає виділяти токсини. Тому не варто у посуд із цього матеріалу наливати дуже гарячі напої. Полістирол використовується для підкладок під м'ясо, яйця та напівфабрикати, для стаканчиків та пляшок, для коробок для фруктів та овочів, для сендвіч-панелей у теплоізоляції. Повторне застосування призводить до виділення канцерогену. У деяких місцях його беруть на переробку.
O (OTHER) – до цього типу відносяться всі інші види пластику. Його застосовують для виготовлення іграшок, пляшок для води та дитячих пляшечок, одноразового посуду, тюбиків для зубної пасти, рукавів для випікання та упаковки, прошарків для консервних банок. Цей вид пластику вважається найнебезпечнішим. Його не можна нагрівати і на переробку він не приймається. Бажано уникати частого використання такої продукції. Це може призвести до порушень роботи ендокринної системи, знизити рівень естрогену.
Потрібно пам'ятати, що з величезної кількості різнокольорових тарілочок, стаканчиків та іншого пластикового посуду є той, в якому можна лише зберігати, а є той, де можна розігрівати продукти.
Знаючи маркування, можна точно визначити якість та рівень небезпеки того чи іншого пластикового виробу.
Пластикові контейнери, призначені для харчової продукції та розігріву, позначають символом "з хвилями" і іноді дублюються "micro".
І все ж, яким би чудовим і зручним не був пластиковий посуд, при будь-якій можливості його варто замінити більш натуральним, наприклад, скляним, керамічним, глиняним і т.д.