У межах реалізації міжнародної Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України та за експертної підтримки Данського енергетичного агентства відбувся перший етап навчально-практичного туру для студентів провідних закладів вищої освіти України.
Метою проєкту є формування у молодих фахівців практичних компетенцій у сфері енергоефективності, енергоменеджменту та декарбонізації, а також ознайомлення з реальними кейсами впровадження сучасних енергетичних рішень — від етапу проєктування до експлуатації та фінансування. Програма орієнтована на студентів технічних, економічних та архітектурно-будівельних спеціальностей, які у перспективі формуватимуть кадрову основу відбудови енергетичної інфраструктури України.
Участь у програмі взяла, зокрема, Вероніка Петруніна — спеціаліст з комунікацій ВГО «Жива планета» та студентка економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка є призеркою конкурсу студентських ініціатив з енергоефективності. Її залучення до навчального туру стало логічним продовженням роботи над розробкою інформаційних кампаній у сфері енергоефективності, спрямованих на підвищення обізнаності молоді.
День І: від проєктування NZEB до інженерних рішень та фінансових механізмів
Перший день розпочався з відвідування Науково-освітнього центру проєктування будівель з близьким до нульового енергоспоживанням (NZEB hub) та Robolab на базі Київський національний університет будівництва і архітектури. Студенти вивчали принципи формування теплової оболонки будівель, сучасні рішення огороджувальних конструкцій, а також інноваційні підходи до моделювання та тестування інженерних систем із використанням лабораторної інфраструктури.
Особливу увагу було приділено типовим інженерним рішенням вузлів примикання віконних конструкцій, а також інтеграції систем енергозабезпечення — вентиляції, геліосистем і фотоелектричних установок. Поєднання NZEB-підходів із можливостями Robolab дозволило учасникам побачити повний цикл — від проєктування до експериментальної перевірки рішень.
Наступним пунктом програми стало відвідування ТОВ з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ», де учасники ознайомилися з роботою сучасних систем автоматичного регулювання. Зокрема, було представлено принципи функціонування контролерів, електроприводів та балансувальної арматури, що забезпечують ефективне управління тепловими процесами.
Окремий акцент було зроблено на індивідуальних теплових пунктах (ІТП), які є ключовим елементом модернізації систем теплопостачання. Студенти розглянули різні схеми підключення, принципи погодного регулювання, контроль температурного графіка та механізми зниження температури зворотного теплоносія, що безпосередньо впливає на загальну енергоефективність системи.
Крім того, учасники мали змогу ознайомитися з роботою теплових насосів та підходами до інтеграції відновлюваних джерел енергії у системи опалення та гарячого водопостачання. Було також продемонстровано сучасні рішення з автоматизації, диспетчеризації та гідравлічного балансування, які забезпечують підвищення ефективності існуючих інженерних систем.
Завершальним етапом першого дня стало відвідування Фонду декарбонізації, де учасникам було представлено фінансові інструменти реалізації проєктів з енергоефективності. Обговорення було зосереджене на механізмах залучення інвестицій, підтримці проєктів модернізації та ролі фінансових інституцій у масштабуванні енергоефективних рішень на національному рівні.
День ІІ: цифровізація енергетики та комплексні системи управління будівлями
Другий день розпочався з відвідування сучасної цифрової підстанції ДТЕК, де студенти ознайомилися з новітніми підходами до управління енергетичною інфраструктурою. Особливий інтерес викликало використання технологій віртуальної реальності (VR), що дозволяють моделювати роботу енергетичного обладнання в режимі реального часу та підвищувати якість професійної підготовки фахівців.
Наступною локацією став бізнес-центр Avenue 53 — приклад впровадження комплексних енергоефективних рішень у комерційній нерухомості. Учасники ознайомилися з роботою теплохолодоцентру потужністю 2 МВт, який забезпечує опалення, охолодження та гаряче водопостачання будівлі.
Система включає три чиллери типу «повітря-вода», газову котельню як додаткове джерело тепла, а також сучасні рішення з диспетчеризації та телеметрії. Це дозволяє у режимі реального часу відслідковувати параметри мікроклімату та енергетичні потоки, забезпечуючи оптимізацію споживання ресурсів. Важливим підтвердженням ефективності впроваджених рішень є наявність у будівлі міжнародної сертифікації за стандартом LEED.
Завершальним етапом програми стало відвідування лабораторії гібридних систем електропостачання Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Учасники ознайомилися з практичними аспектами інтеграції відновлюваних джерел енергії, систем накопичення енергії та оптимізації режимів роботи електропостачання.
Лабораторія слугує платформою для підготовки фахівців нового покоління, здатних працювати з комплексними енергетичними системами, що поєднують традиційні та відновлювані джерела енергії.
Значення для підготовки фахівців та відбудови України
Реалізація подібних навчально-практичних програм є важливим елементом формування кадрового потенціалу у сфері енергоефективності та енергоменеджменту. Поєднання академічних знань із практичним досвідом дозволяє студентам отримати цілісне розуміння функціонування сучасних енергетичних систем — від етапу проєктування до експлуатації та фінансування.
В умовах післявоєнної відбудови України розвиток таких компетенцій набуває стратегічного значення, адже саме енергоефективність, декарбонізація та інтеграція інноваційних технологій формують основу для створення стійкої, конкурентоспроможної та енергетично незалежної економіки.
