18 вересня відбувся онлайн вебінар присвячений нової для України системі класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції яка з листопада цього року є обов’язковою для операторів ринку хімічної продукції. Захід зібрав 198 учасників – представників бізнесу, органів влади, асоціацій та громадських організацій.
Олена Крамаренко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України привітала учасників заходу та інформувала, – «10 травня 2024 року, постановою Кабінету Міністрів України № 539 був затверджений Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Технічний регламент містить положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Зокрема, його впровадження забезпечує виконання вимог статей 35 - 36 Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» щодо гармонізації процедури класифікації хімічної продукції з вимогами Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та упаковку речовин та сумішей (CLP)».
Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції передбачає:
- встановлення правових норм для забезпечення ефективного захисту здоров'я людини і довкілля від впливу небезпечної хімічної продукції, правил її вільного обігу на внутрішньому ринку України;
- створення Національного переліку затверджених класифікацій небезпек та елементів попереджувального маркування та Державного реєстру класифікацій небезпек та елементів попереджувального маркування для небезпечних хімічних речовин;
- імплементацію узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічних речовин (GHS) на національному рівні.
Вимоги Технічного регламенту передбачають, що виробники, імпортери, постачальники та інші оператори ринку повинні гарантувати, що для хімічної продукції, яку вони надають на ринку України, або експортують, була проведена класифікація небезпек відповідно до критеріїв, які наведені у відповідних пунктах та додатках до Технічного регламенту, та у разі класифікації хімічної продукції як небезпечної за одним чи декількома класами небезпек, гарантувати, що така хімічна продукція є належним чином упакованою та має відповідне маркування інформацією про небезпеку.
«Сьогодні ми проводимо вебінар для більш детального заглиблення у вимоги Технічного регламенту, розуміння послідовних кроків які слід вжити бізнесу для забезпечення виконання встановлених вимог до продукції яка надається на український ринок. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України завжди відкрито до діалогу, і дякує наших партнерів Шведську хімічну агенцію, ОБСЄ та Інститут екологічного управління які підготували доповіді та наддадуть відповіді на запитання учасникам» – підсумувала Олена Володимирівна на завершення свого виступу.
Модерувала захід Світлана Берзіна – президент ВГО «Жива планета» яка працювала в команді експертів проекту ОБСЕ над розроблянням законодавства і стандартів у сфері хімічної безпеки.
«Система яка впроваджується Технічним регламентом відповідає глобальної узгодженої системі класифікації та маркування хімічних речовин (GHS), яка була започаткована ООН ще у 1992 році для заміни різноманітних схем класифікації та маркування небезпечних матеріалів у всьому світі на єдину, зрозумілу для всіх універсальну систему. На сьогодні ця система впроваджена в понад 70 країнах світу. У законодавство ЄС – GHS впроваджена Регламентом ЄС № 1272/2008 CLP (Classification, Labeling and Packaging). Україна з впровадженням Технічного регламенту не тільки забезпечує інтеграцію у сфері хімічної безпеки з ЄС але і приєднується до системи ООН що вплине на спрощення торгівлі», - зазначила пані Світлана.
GHS = Регламент ЄС № 1272/2008 CLP = Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2024 № 539
Про державний нагляд (контроль) дотримання вимог законодавства у сфері хімічної безпеки та управління хімічною продукцією розповів Дмитро Заруба, заступник голови Державної екологічної інспекції України.
«Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися вимог Закону, у тому числі щодо надання хімічної продукції та її маркування. Стаття 13 визначає повноваження Державної екологічної інспекції України здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог Закону, зокрема щодо:
- забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
- реалізації необхідних заходів щодо мінімізації (контролю) ризиків для цілей забезпечення охорони довкілля за результатами проведення оцінки безпечності хімічних речовин та/або відповідно до паспортів безпечності хімічної продукції чи інструкцій з безпечного використання хімічної продукції.
Закон про хімічну безпеку передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність осіб, які винні у порушенні вимог законодавства у сфері хімічної безпеки.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначається відповідно до ступеню ризику від провадження господарської діяльності. Наразі Державною екологічною інспекцією України спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією», зокрема в частині забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією. Після прийняття цього акту права Держекоінспекцією буде розроблено відповідний додаток до затвердженого акту перевірки, який буде містити перелік питань для перевірки суб’єктів господарювання.
На завершення свого виступу Дмитро Васильович наголосив на визначених Законом санкціях за порушення вимог законодавства у сфері хімічної безпеки та управління хімічною продукцією. Зокрема, у разі встановлення порушення, що створює загрозу довкіллю і життю та/або здоров’ю людини, рішенням адміністративного суду можуть бути застосовані заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, виробництва та надання на ринку хімічної продукції у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Шкода, завдана внаслідок порушення вимог законодавства підлягає компенсації в повному обсязі.
Впровадження нового законодавства у сфері хімічної безпеки та управління хімічною продукцією було розпочато ще у 2018 на підтримкою ОБСЕ. На сьогодні робота продовжується і до неї долучаються наші нові міжнародні партнери. Радниці міжнародного відділу Шведської хімічної агенції (KEMI) – Ліза Екстіг (Lisa Ekstig) та Емма Свєдбері Уикстад (Emma Swedberg-Wikstad) презентували досвід Швеції у застосуванні Регламенту ЄС № 1272/2008 (CLP).
Про вимоги Технічного регламенту до класифікації та маркування розповів Антон Мукомела, лідер команди експертів проекту ОБСЕ які працювали над розроблянням Закону і Технічних регламентів у сфері хімічної безпеки та управління хімічною продукцією. В його презентації наведені основні положення Технічного регламенту з роз’ясненнями.
Програму вебінару завершила Світлани Берзіної, з презентацією для розгляду питань:
- сфери застосування Технічного регламенту;
- вимог GHS в контексті міжнародної торгівлі;
- зв’язку екологічного маркування з класифікацією та маркуванням згідно вимог Технічного регламенту (GHS-CLP);
- підтримки операторів ринку у впровадженні вимог Технічного регламенту.
Світлана Валеріївна акцентувала увагу на тому, що не всі підприємства мають досвідчений персонал якій може провести належним чином класифікацію хімічної продукції яка надається на ринок та правильно розробити її маркування. Технічний регламент не встановлює вимог щодо оцінки уповноваженими органами хімічної продукції. Вибір до кого звертатись за послугою як і відповідальність за застосування маркування покладається на оператора ринку.
У своєму виступі вона рекомендувала при виборі підрядника застосовувати такі критерії як:
- підтверджений досвід класифікації небезпечності хімічної продукції відповідно до Регламенту ЄС № 1272/2008 (CLP) або узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування (GHS);
- наявність компетентного персоналу;
- наявність системи управління якістю;
- наявність політики конфіденційності та підтвердження її виконання.
«Справа у тому що для проведення класифікації хімічної продукції та розробляння відповідного результатам класифікації попереджувального маркування необхідно надати підрядної організації повну інформацію про склад продукції. Допускаються діапазонні значення складників, але по суті виробник відкриває третій стороні формулу продукту яка становить комерційну таємницю. Отже варто надавати перевагу акредитованим органам які пропонують подібні послуги, виходячи з того що їх діяльність контролюється органом акредитації, зокрема в частині що стосується належної практики діяльності, системи управління якістю, компетентності персоналу і дотримання умов конфіденційності», – зазначила пані Світлана.
Форма подання даних для класифікації і розробляння маркування хімічної продукції
Наприклад, органи екологічного маркування мають досвід класифікації небезпечності хімічної продукції відповідно до узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування (GHS) з 1992 року та у ЄС з моменту набуття чинності Регламенту ЄС № 1272/2008 (CLP). Екологічні критерії програм екологічного маркування в системі оцінки товарів різних категорій встановлюють вимоги до:
- обмеження вмісту хімічних речовин та їх сумішей у продукті:
- за назвою;
- за категоріями і класами небезпек;
- вимоги до хімічної безпеки за категоріями і класами небезпек готового продукту.
Українська програма екологічного маркування, орган якої має національну акредитацію і міжнародне визнання, з 2004 року застосовує в системі оцінювання узгоджену на глобальному рівні систему класифікації та маркування (GHS). З 2010 року екологічні критерії були переглянуті та діють зі зміною що передбачає застосування вимог Регламенту ЄС № 1272/2008 (CLP), зокрема на такі категорії продукції:
- Бетон та вироби з бетону
- Блоки віконні
- Вироби гіпсові будівельні
- Вироби з полімерних матеріалів
- Вироби керамічні
- Матеріали теплоізоляційні
- Прокат сталі
- Суміші будівельні сухі
- Шпалери
- Засоби мийні та засоби для чищення
- Лакофарбові матеріали
- Паливо автомобільне альтернативне
- Рідке органічне добриво
- Регулятори росту рослин
- Вироби санітарно-гігієнічні побутові
- Вироби текстильні
- Матраци
- Меблі, покриття для підлоги та інші вироби з лісоматеріалів
Під час вебінару та після завершення доповідей спікери відповіли на десятки запитань учасників по темі.
ВГО «Жива планета» відкрита для консультацій та співпраці за напрямами:
- класифікації небезпечності та маркування хімічної продукції,
- екологічної сертифікації та маркування.
Контакти
+38-099-642-81-57
