Перспективи створення нових зелених робочих місця у сфері сталого туризму

20 червня 2025 року в межах проєкту «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України» відбулася фокус-група сектору «Сталий туризм». Захід проходив у гібридному форматі на території Тілігульського регіонального ландшафтного парку в Одеській області.

Учасники:

• органи державної влади: Державна інспекція архітектури та містобудування України, Державне агентство лісових ресурсів України, Державний центр зайнятості України, відділ культури Білогородської сільської ради;
• заклади освіти і науки: Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Національний транспортний університет, Національний університет водного господарства та природокористування, Національний університет водного господарства та природокористування;
• бізнес: ТОВ ПБ Базис, устрична ферма “Ойстервіль”;
• національні природні парки: НПП "Подільські Товтри", НПП "Куяльницькій", НПП "Карпатській";
• громадські організації та об'єднання: ГО ЛІТЕКО, ГО "Явір", ГО "ЧАС ДІЇ", ГО "ТУРБОТА ВМСУ", Турбота ВМСУ, ГО "Етнокод", ГО GoGlobalUA. Спілка будівельників Півдня України, Український національний комітет Міжнародної торгової палати - ICC Ukraine;

Учасники обговорювали потенціал створення зелених робочих місць у сфері сталого туризму, виклики та можливості розвитку галузі, а також шляхи реінтеграції ветеранів у цю сферу. Результати дискусії сприятимуть формуванню ефективних ініціатив з підтримки сталого економічного розвитку, працевлаштування, надання послуг підтримки, а також залучення грантів та інвестицій.

Зелені робочі місця є складовою євроінтеграції та відновлення економіки

Зелені робочі місця, це ті які сприяють переходу до екологічно, економічно і соціально сталих підприємств та економік. Можуть бути як у традиційних секторах (туризм, будівництво, промисловість), так і у секторах спрямованих на захист довкілля (виробництво очисного обладнання, очищення стічних вод, відновлювана енергія тощо).

Перелік видів економічної діяльності та професій які формують зелений ринок праці сформований експертами проєкту з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій UNEP, ILO та Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.

Європейський Зелений курс (ЄЗК) з 2019 року впливає на ринок праці через необхідність набуття нових професійних навичок та перекваліфікації працівників у нових і традиційних галузях економіки.

Концепція сталого туризму є складовою частиною загальної концепції сталого розвитку, що була проголошена ООН у документі «Порядок денний на ХХІ століття», прийнятому ще на Міжнародній конференції у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. На конференції зі сталого туризму в Лансароте у 1995 р. були введені поняття «сталий розвиток туризму» і «сталий туризм», які стали безперервно з'являтися на політичному порядку денному ООН та Всесвітньої туристичної організації (UNWTO).

Необхідність формування і поширення концепції сталого розвитку туризму викликана тим, що, незважаючи на відомі позитивні ефекти туризму, є низка негативних наслідків:

• антропогенне навантаження на території;
• забруднення навколишнього середовища;
• погіршення естетики ландшафтів;
• проблеми утилізації відходів і побутового сміття;
• шкода історичним і природним пам'яткам;
• культурна деградація територій;
• надмірна комерціалізація;
• посилення складних соціально-економічних проблем, пов'язаних з наркоманією, алкоголізмом, проституцією;
• необхідність посилення заходів безпеки тощо.

Деякі види туристського відпочинку, такі як полювання, риболовля, збирання рослин, завдають шкоди живій природі і призводять до зменшення чисельності або навіть до повного зникнення на певних територіях деяких видів фауни та флори. Зростання чисельності відвідувачів і населення в туристських регіонах, будівництво нових туристичних об’єктів потребує залучення додаткових природних ресурсів, що, у свою чергу, збільшує навантаження на довкілля.

У зв’язку із цим перед міжнародною спільнотою взагалі, та ЄС зокрема, стало актуальним завданням розроблення нових моделей розвитку туризму в інтересах усього суспільства. У 2003 році Європейською Комісією було створено Комісію з питань сталого туризму, до складу якої увійшли члени міжнародних організацій і урядів країн ЄС, представники регіональних та місцевих адміністрацій, індустрії туризму, профспілок, екологічних та інших громадських організацій, дослідних та освітніх установ. До основних функцій цієї Комісії було віднесено:

• розробка правил туристичної діяльності сторін;
• управління на місцях;
• визначення індикаторів сталості туризму і систем моніторингу.

Європейська Комісія з питань сталого туризму розробила Стратегію сталого та конкурентоспроможного європейського туризму, яка була схвалена у жовтні 2007 року. У ній, у якості головної мети, проголошено підвищення конкурентоспроможності європейського туризму шляхом забезпечення сталості та доступності, визначено пріоритетні напрямки діяльності. У Комюніке Європейської Комісії «Європа - дестинація №1 світового туризму» були конкретизовані завдання з реалізації Стратегії сталого та конкурентного європейського туризму, а саме:

• посилювати роль туризму у досягненні економічного процвітання, соціальної справедливості та єдності, захисті довкілля та культур;
• забезпечити збалансованість економічної, соціокультурної та екологічної складових сталого розвитку туризму, які можуть зміцнювати, посилювати одна одну і тим самим створювати ефект синергії за умови взаємодії усіх зацікавлених сторін;
• здійснювати спільне фінансування проектів з розвитку сталого та конкурентного європейського туризму;
• регулювати туристичні потоки згідно з рекомендаціями Всесвітньої туристичної організації у такій пропорції: один в’їзний турист на одного виїзного і на чотири внутрішніх туриста;
• підвищувати доступність туризму для різних груп населення без дискримінації за статтю, расою, релігією або якою-небудь іншою ознакою;
• підтримувати розробку транс’європейських і національних туристичних продуктів сталого туризму, розширяти їх асортимент;
• поліпшувати якість послуг, дотримуватися прав та інтересів туристів;
• стимулювати попит на туристичні послуги як всередині ЄС, так і ззовні шляхом диверсифікації видів і розширення сезону туризму, збільшенню туристичних потоків у низьких та середніх сезонах для старших та молодих цільових груп;
• забезпечити підвищення рівня життя місцевого населення шляхом отримання економічних вигод від туризму;
• мінімізувати забруднення і деградацію навколишнього середовища, раціонально використовувати обмежені ресурси;
• підтримувати і збільшувати культурне багатство і біорізноманіття шляхом здійснення внеску в їх пізнання і збереження;
• розробити Європейську систему індикаторів туризму (ETIS) як інструмент управління дестинаціями, який допоможе здійснювати моніторинг, вимірювання, оцінку стану туристичної галузі та сприяти підвищенню її стабільності тощо.

У цьому ж документі визначено принципи сталого розвитку туризму:

• Комплексність (системність) - цілісний інтегрований підхід з урахуванням усіх можливих наслідків впливу туризму.
• Сталість - задоволення потреб нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
• Обґрунтованість, забезпеченість ресурсами, узгодженість планів розвитку з параметрами зовнішнього і внутрішнього середовища.
• Залучення до участі в прийнятті рішень та їх реалізації усіх зацікавлених сторін: держави, місцевих громад, підприємців, громадських організацій.
• Відкритість - надання інформації про плани й очікувані результати їх реалізації, поширення позитивного практичного досвіду.
• Постійний моніторинг і регулювання туристичної діяльності з метою зниження антропогенного навантаження на території.
• Управління ризиками - попередження і мінімізація шкоди суспільству і довкіллю, відшкодування збитків у випадках завданої шкоди.

Реалізація концепції сталого розвитку стала пріоритетним напрямом туристичної політики ЄС з кінця ХХ століття. Керівні органи ЄС розглядають впровадження сталого розвитку туризму як цілеспрямований вплив на процеси формування і підтримки туристично-рекреаційного середовища в інтересах суспільства, регулювання обсягів і напрямів туристичних потоків, покращення туристичної інфраструктури, охорони рекреаційних ресурсів, організації відпочинку та оздоровлення населення, підготовки кваліфікованих кадрів для рекреаційно-туристичної діяльності.

Необхідність розробки політики впровадження сталого розвитку туризму обумовлена тим, що ринкове саморегулювання не здатне забезпечити баланс інтересів держави, місцевих громад, підприємців і працівників туристичної сфери, різних груп туристів стосовно економічної ефективності, соціальної результативності, збереження природи і культурної спадщини. Тому Стратегія розвитку сталого та конкурентного європейського туризму в ЄС передбачає розбудову механізму макроекономічного регулювання туристичної діяльності на засадах як встановлення загальних правил функціонування, так і певної свободи господарської діяльності за умов взаємодії зацікавлених сторін.

Щоб підвищувати якість європейського туризму та допомогти туристам порівнювати туристичні продукти, Європейська Комісія запропонувала впровадити єдину європейську етикетку якості туризму на основі загальних європейських критеріїв.

Макроекономічне регулювання з впровадження сталого розвитку туризму в ЄС здійснюється перш за все за допомогою таких господарських важелів:

• гроші (цільові бюджетні асигнування, субсидії та дотації на розвиток туристичної інфраструктури, збереження навколишнього середовища, культурної та історичної спадщини);
• податкові пільги і преференції, кредити, підтримка соціального туризму, стимулювання туризму у період «низького сезону» шляхом різного роду знижок, пільг тощо.

Інвесторам надаються пільгові податкові режими і ставки амортизаційних відрахувань, зниження податку з обороту. У деяких країнах практикується звільнення від податку на прибуток в перші роки діяльності підприємств, а також зменшення податку на додану вартість. Надаються також митні пільги (аж до звільнення від сплати мит) при ввезенні обладнання для готелів і туристичних транспортних засобів. У деяких європейських країнах до 20% доходу від послуг, наданих іноземним туристам, звільняється від податку на прибуток.

Країни Європейського Союзу проводять політику, спрямовану на зрівняння ПДВ на туристичну і готельну діяльність, ставки якого коливаються від 6 до 25%. У Німеччині та Люксембурзі встановлений усереднений ПДВ в розмірі 15%, в Данії та Швеції найбільша ставка ПДВ - 25%. В Іспанії ПДВ на послуги з розміщення становить в середньому 7% і залежить від категорії готелю; на харчування (ресторанні послуги), оренду автомобілів ПДВ досягає 16%. У Греції ПДВ на розміщення і харчування складає 8%, і урядом розроблена система знижок тур операторам, які здійснюють прийом у несезонний період. У Франції ПДВ на туристичну діяльність в середньому становить 10%, у тому числі на послуги розміщення - 6%, на послуги харчування - 19%. В Австрії ПДВ на послуги розміщення та харчування встановлений на рівні 10%. Однак згідно з Федеральним законом про туристський податок усі туристичні підприємства платять місцевий збір за проживання одного туриста (на території громади - в її фонд, а на курортах - в курортний фонд). Сума збору залежить від сезону, при цьому пацієнти лікувальних закладів, а також діти до 6 років, школярі та студенти звільняються від сплати збору.

З метою реалізації Стратегії сталого та конкурентного європейського туризму було розроблено і прийнято до виконання низку програм спільного фінансування конкретних проектів в рамках COSME (Europe’s programme for the Competitiveness of Enterprises and Small and medium-sized enterprises - Європейська Програма підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств на період 2014 - 2020 років) із плановим бюджетом у розмірі 2,3 млрд. євро. Серед цих програм варто відмітити такі:

• Програма Європейського Союзу «Каліпсо», що спрямована на полегшення подорожей у святкові дні для певних цільових груп (наприклад, для людей похилого віку).
• «Перехрестя Європи» - щорічний захід, присвячений культурному туризму, висвітленню місць та маршрутів в Європі, пов'язаних із зустрічами різних культур.
• «Європейські напрямки досконалості» (EDEN) - сприяє розвитку традиційних і нових туристичних напрямків, це передбачає проведення національних змагань для вибору місця для заходів з обміну передовим досвідом відповідно до тієї чи іншої теми щороку.
• «50 000 туристів» - програма співпраці країн Європейського Союзу і Південної Америки для сприяння подорожам у низькі сезони.

Фінансові інструменти реалізації Стратегії сталого та конкурентного європейського туризму представлені у вигляді єдиної системи спеціалізованих структурних фондів та Європейського інвестиційного банку, що є найбільшим джерелом інвестування в економічні та соціальні програми, у тому числі в індустрію туризму, в найменш розвинених європейських регіонах, до яких належить група країн Центральної та Східної Європи. За допомогою цих інституцій інвестиції спрямовуються на вирішення поставлених завдань у таких напрямках:

• зближення рівнів соціально-економічного розвитку держав-членів ЄС;
• реалізація попередньо визначених цільових програм і заходів у різних сферах (охорона навколишнього середовища, підготовка кадрів, дослідження ринків, підтримка об’єктів культурної спадщини) тощо.

Екологічна складова в Стратегії сталого та конкурентного європейського туризму і реалізується за допомогою спеціальних стандартів. Рішенням Комісії (ЄС) 2017/175 від 25 січня 2017 року встановлені критерії програми екологічного маркування EU Ecolabel для оцінювання об'єктів розміщення туристів.

Сертифікат відповідності і логотип EU Ecolabel гарантує, що сертифіковані об'єкти мають зменшене споживання енергетичних ресурсів і води, якісну систему екологічного управління та управління відходами та ланцюгами постачання.

Політика ЄС та критерії EU Ecolabel для засобів розміщення туристів

Сертифікат відповідності критеріям екологічного маркування надає постачальникам послуг розміщення низку бізнес-переваг, зокрема:

• підвищує у конкурентоспроможність, привертаючи увагу усвідомлених мандрівників, і робить ваш об'єкт помітнішим на таких провідних платформах, як Booking.com.
• багато постачальників послуг розміщення відзначають економію коштів за рахунок оптимізації споживання енергії, зниження витрат на обробку відходів та більш ефективного використання ресурсів;
• сертифікація готує вас до майбутнього, захищаючи від санкцій у рамках боротьби з грінвошингом, дозволяючи робити підтверджені заяви та виконувати вимоги нового законодавства ЄС щодо захисту довкілля, які набудуть чинності у вересні 2026 року.

Глобальна мережа сталого туризму (GSTC) – це міжнародна організація, яка займається розробкою та впровадженням глобальних стандартів які встановлюють критерії оцінки сталого туризму. Метою цих стандартів є забезпечення того, щоб розвиток туризму відбувався таким чином, щоб задовольняти потреби сучасних туристів, але при цьому не шкодити довкіллю і зберегти природні екосистеми.

Критерії GSTC є мінімальними зобов'язаннями, які будь-яка організація з управління туризмом повинна прагнути при розгляді сталого розвитку на практиці.

Досвід Booking.com

У 2020 році Компанія Booking.com оголосила про початок прийому заявок на участь у щорічній програмі Booking Booster, щоб підтримати рішення у сфері сталого туризму.

Щорічно в рамках цієї програми Booking.com підтримує учасників програми, що пропонують інноваційні продукти та сервіси, зокрема об'єктів розміщення на загальну суму 2,6 млн. євро.

За даними дослідження Booking.com, 82% партнерів компанії зацікавлені у співпраці в галузі сталого туризму, а 87% мандрівників у всьому світі вважають цей аспект важливим при виборі житла. 62% опитуваних відзначили що нададуть перевагу готелям і апартаментам за наявності екологічного сертифікату у об'єкта розміщення.

З 2021 на Booking.com можна знайти готелі, відзначені як «Travel Sustainable». Таке позначення можуть отримати об'єкти розміщення які пройшли екологічну сертифікацію, що підтверджує їхню відданість принципам сталого розвитку. Ці сертифікати підвищують довіру до об'єкта та гарантують його відповідність стандартам сталого розвитку.

Підтримка партнерів з розміщення

На сьогодні понад 18 000 готелів розміщення тепер мають інформацію про сертифікацію, що відображається на платформі Booking.com.

Ми вважаємо, що екологічні сертифікати є найвищим рівнем визнання зусиль готелю щодо більш сталого функціонування. Наразі Booking.com приймає сертифікати від 62 органів оцінки відповідності різних країн світу, програми сертифікації яких пройшли верифікацію GSTC на відповідність критеріям сталого туризму цієї міжнародної організації. Такий підхід демонструє спільні зусилля партнерів з розміщення які досягають цілей зменшення викидів парникових газів і відходів, підвищення ефективності використання енергії та води, а також підтримують місцеві громади.

Звіт Booking.com про сталий туризм за 2024 рік про зміни в у сфері сталого туризму та необхідність міжгалузевої співпраці для вирішення поточних проблем.

Цей щорічний звіт базується на результатах масштабного дослідження, в якому взяли участь понад 31 000 мандрівників з 34 країн. Він надає вичерпний огляд поточного ставлення, сприйняття та поведінки мандрівників щодо сталого розвитку подорожей.

Позитивні наміри: 75% мандрівників з усього світу висловлюють бажання подорожувати більш екологічно протягом наступних 12 місяців. Конкретні наміри включають зменшення споживання енергії (57%), використання більш екологічних видів транспорту (54%) під час подорожей у майбутньому та почуття провини за менш екологічний вибір (43%).

Особиста мотивація: З тих, хто хоче подорожувати більш екологічно, 32% вважають, що це правильно, 16% вважають, що подорожі більш екологічно покращать їхній досвід, 11% вважають, що вони матимуть більш автентичний досвід місцевої культури, 7% зроблять це, тому що це зробить їхню подорож цікавішою.

Проблеми: Нові дослідження показують, що деякі мандрівники не усвідомлюють важливості більшої усвідомленості свого впливу. Близько 33% вважають, що шкода, завдана довкіллю, є незворотною, а 25% не вважають зміну клімату настільки серйозною. 28% вважають, що час, витрачений на подорожі, занадто цінний, щоб ставити сталий розвиток на перше пріоритетне рішення.

В Україні підтримка розвитку сталого туризму передбачена:

• Стратегією державної екологічної політики України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 28.02.2019 № 2697-VIII;
• Стратегією розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 168-р;
• Законом України «Про енергетичну ефективність» та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1803-р;
• Стратегією формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України 30.05.2024 № 483-р;
• Національним планом управління відходами до 2033 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 р. № 1353-р.

У серпні 2025 року очікується прийняття проєкту стандарту СОУ ОЕМ 08.002.030.059:200Х Послуги з тимчасового розміщення. Екологічні критерії та метод оцінювання. Вимоги цього відповідають критеріям оцінки об'єктів розміщення туристів які діють в межах програми екологічного маркування EU Ecolabel, а також враховують критерії оцінки інших програм екологічного маркування, які мають міжнародне визнання:

• Скандинавські країни: Nordic Ecolabelling for Hotels and other accommodation Version 5.2 • 19 November 2021 – 31 December 2026
• США: Green Seal® Standard for Hotels and Lodging Priorities Edition 5.3 June 6, 2017
• Нова Зеландія: The New Zealand Ecolabelling Trust Licence Criteria for Office Activities EC-54-13 January 2013

Стандарт встановлює основні та додаткові вимоги до оцінювання засобів розміщення згідно з ДСТУ ISO 18513:2024 за показниками, що відповідають основним цілям сталого розвитку. Також визначено метод рейтингового оцінювання засобів розміщення, спрямований на заохочення системного вдосконалення та досягнення відповідності всім вимогам цього стандарту. Класи відповідності - «бронзовий», «срібний», «золотий» та «платиновий» - встановлюються відповідно до результатів рейтингового оцінювання.

Оцінювання готелів та аналогічних засобів розміщення, зокрема будинків відпочинку та санаторіїв, здійснюється за схемою сертифікації відповідно до ДСТУ ISO 14024:2018.

Вимоги СОУ ОЕМ 08.002.030.059 поширюються на допоміжні послуги, що знаходиться під управлінням закладу, який надає послуги тимчасового розміщення:

• послуги харчування, що надаються закладами ресторанного господарства;
• послуги відпочинку, занять спортом або фітнесу;
• облаштування зелених зон для відпочинку;
• послуги з організації конференцій, зустрічі або навчальних заходів;
• приміщення спільного користування для прання та приготування їжі;
• інформаційні центри та виставкові зали.

Стан, виклики та плани у сфері сталого туризму

Український туристичний сектор значно постраждав через війну. За оцінками Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (UNESCO), Україні потрібно приблизно 9 млрд. доларів для відновлення культурної та туристичної інфраструктури, адже через бойові дії було втрачено понад 19 мільярдів доларів доходів, а сотні культурних об’єктів зазнали руйнувань. Стратегія розвитку туризму до 2026 року створює основу для сталого зростання, орієнтованого на екологічні підходи та цифровізацію галузі. Також розроблено дорожню карту розвитку туризму до 2031 року у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку, яка передбачає сталий розвиток сектору та залучення інвестицій.

Основні виклики у сфері сталого туризму включають:

• Розрив між потребами туристичного бізнесу і можливостями системи освіти – необхідно регулярно оцінювати кадрові потреби на національному та регіональному рівнях, розвивати профільні навчальні програми та впроваджувати міжнародні методики підготовки фахівців.
• Недостатність фінансування – для відновлення культурної спадщини, туристичної інфраструктури та екологічних ініціатив потрібні значні кошти від держави та міжнародних донорів.
• Обмежена інноваційність сільських громад – низький рівень впровадження нових технологій, цифрових інструментів і маркетингових рішень стримує розвиток зеленого сільського туризму.
• Наслідки війни – пошкодження інфраструктури, обмежений доступ до деяких регіонів та загальна ситуація безпеки зменшують туристичні потоки та ускладнюють планування.

Щодо планів розвитку, основні напрями такі:

• Стратегія сталого розвитку туризму до 2026 року - передбачає розвиток інфраструктури, підтримку еко- та агротуризму, цифрову трансформацію галузі та стимулювання внутрішнього туризму з урахуванням балансу між економічним розвитком, збереженням природи та культурної спадщини.
• Розвиток освіти і партнерства з бізнесом через співпрацю навчальних закладів із туристичними компаніями, іноземними школами гостинності, організацію тренінгів для місцевих громад, що допоможе адаптуватися до нових моделей бізнесу та потреб туристів.
• Підтримка інновацій у туризмі, зокрема через освітні матеріали, інформаційні компанії ініціативи, розробку стандартів і сприяння кластеризації туристичної діяльності.
• Євроінтеграція та впровадження стандарту екологічного маркування – гармонізація стандартів що встановлюють екологічні критерії оцінки з критеріями провідних європейських програм екологічного маркування.

Під час засідання фокус-групи –

Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і модератор фокус-групи: «Сертифікація – це не про красиві документи, які висять на стіні. Це процедура оцінки відповідності певним вимогам, і ці вимоги мають бути реально виконані. Перший об'єкт рекреаційної діяльності на якому зараз проходить пілот застосування українського стандарту що встановлює екологічні критерії в НПП Подільські Товтри. Стандарт що встановлює екологічні критерії та метод оцінювання для послуги з тимчасового розміщення – добровільний і розроблений у відповідності до європейських вимог до екологічних об'єктів надання послуг розміщення туристів. Він може застосовується до всіх типів засобів розміщення. Ми очікуємо провести фінальний аудит і завершити сертифікацію вже на початку серпня, після введення стандарту в дію. Якщо ви виконуєте обов’язкові вимоги і щонайменше 30% додаткових – ваш об’єкт може отримати екологічну сертифікацію початкового рівня. А далі – постійне вдосконалення: оновлення технологій, впровадження відновлюваних джерел енергії, підвищення стандартів якості. Більше балів – більше рейтинг. Від "бронзи" до "платини"…»

Експертна група Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО "Жива планета" під час аудиту в НПП "Подільські Товтри"

Андрій Бігулевський, засновник ферми “Ойстервіль”: «Люди хочуть відпочивати на природі – відвідувати равликові ферми, органічні сади, заповідники. Для них не так важливий комфорт готелю – вони навіть готові жити у палатках чи глемпінгах, щоб побачити чисту природу і цікаві місця. Особливо приваблюють туристів "інстаграмні" локації, де можна зробити красиві фото – це зараз один із головних драйверів туризму. Ми піклуємося про природу і співпрацюємо з бізнесом, наприклад, разом із компанією ДТЕК зробили штучні острови для птахів, щоб не заважати їхньому гніздуванню. Туризм і бізнес, які поважають природу, допомагають зберігати її і розвиватися. Крім того, туристичний збір ми передаємо у парк, щоб підтримувати чистоту і інфраструктуру. Попит на глемпінги і відпочинок на природі зростає – це гарна можливість створити зелені робочі місця для місцевих жителів, зокрема ветеранів…»

На території "Ойстервіль"

Альона Замелюк, голова правління Спілки будівельників Півдня України: «Дуже важливо налагодити міцні зв’язки між бізнесом, громадськими організаціями та державними структурами, щоб місцеві виробники та учасники з Півдня могли брати участь у тендерах і проєктах, а не все замовляли з Києва чи Західної України. По-друге, потрібна чітка довгострокова стратегія розвитку на 20-30 років вперед, щоб розуміти, як розвиватиметься будівництво та які інновації й екологічні матеріали будуть потрібні.

Наразі вже є співпраця з будівельними коледжами та академіями, де регулярно проводять семінари для студентів про сучасні технології, але хотілося б, щоб ця робота була системною і планувалась на 5-10 років. Ще одна проблема – у будівельній сфері бракує чоловіків, це варто враховувати у системі освіти. Крім того, на Півдні немає науково-дослідних інститутів для розробки екологічних будматеріалів, тому важливо, щоб наука, бізнес, освіта і влада тісно співпрацювали. Загалом потрібні швидкі комунікації та стратегія для створення сучасної, екологічної та ефективної інфраструктури…»

Оксана Алєксєєва, голова патронатної служби ВМС ЗСУ: «Працевлаштування ветеранів залишається важливою темою вже близько десяти років, адже багато з них стикаються з психологічними та емоційними труднощами. Однак зараз варто звернути увагу на туризм для ветеранів, які шукають спокійний відпочинок на природі, далеко від міського шуму. Особливо це стосується тих, хто пережив тяжкі випробування, і хоче тиші та усамітнення.

Наразі в Україні дуже мало місць, пристосованих для ветеранів з інвалідністю. Пошуки доступних закладів, де можна було б провести заходи або просто відпочити, часто закінчуються невдачею — багато готелів не мають номерів із зручностями для людей на візках чи з порушеннями зору. Основна проблема – відсутність доступної інфраструктури для ветеранів у сфері туризму та відпочинку...»

Наталія Дюжилова, заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування України: «Потрібно починати з малого – змінювати своє мислення і відходити від старих радянських уявлень. Людина з обмеженими можливостями — це повноцінний учасник суспільства, а не ізольована особа. Безбар’єрність важлива не лише для ветеранів, а й для вагітних, мам з дітьми, людей похилого віку – усім потрібні умови для зручного і комфортного пересування.

В Україні вже оновили будівельні норми, які зобов’язують робити будівлі доступними: пандуси з правильним нахилом, ліфти з позначеннями шрифтом Брайля, санвузли для людей на інвалідних візках. Інспектори контролюють дотримання цих вимог у всій інфраструктурі. Головне – змінити свідомість і будувати суспільство без бар’єрів для всіх людей…»

Олена Нечиталюк, керівниця громадської організації “GoGlobalUA”: «Щодо ветеранів – для нас головне допомогти їм соціалізуватися і знайти роботу або розпочати власний бізнес. Ми чітко розуміємо, коли людина готова працювати, а коли ще потрібна підтримка. Це про забезпечення доходу і життєвих потреб.

У нас є волонтери, які допомагають знаходити роботу ветеранам, і ми активно працюємо з конкретними бізнесами, зокрема разом з НПП "Куяльницькій", щоб створювати можливості для ветеранського бізнесу. Соціалізація ветеранів через працевлаштування та розвиток бізнесу – це одна з наших ключових задач, і ми продовжуємо над цим працювати…»

За підсумками фокус-групи

Учасники дискусії дійшли до консенсусу, що сектор сталого туризму має великий потенціал для створення зелених робочих місць і є важливою складовою відновлення та євроінтеграції України. Особлива увага приділяється розвитку сільського туризму, інклюзивності, підтримці ветеранів та впровадженню екологічних стандартів. Сталий туризм в Україні – це важливий напрямок для відновлення економіки, збереження довкілля та культурної спадщини. Незважаючи на виклики, держава має чіткий план розвитку, який передбачає екологічну відповідальність, цифровізацію та посилення ролі освіти, підтримку бізнесу і розвиток сільських громад, що дозволить зробити туристичну сферу конкурентоспроможною та привабливою.

Під час засідання учасниками були напрацьовані рекомендації щодо першочергових кроків для розвитку зелених робочих місць у сфері сталого туризму та реінтеграції ветеранів:

1. Розвивати законодавчу базу і нормативні документи які вдосконалять взаємовідносини між суб'єктами надання туристичних послуг і землекористувачами.
2. Розвивати систему екологічної стандартизації і сертифікації в сфері сталого туризму, узгодженої з європейськими критеріями і методами оцінювання.
3. Розвивати інноваційні «ґрінфілд»-ініціативи (ІГФІ), які стимулюють створення екологічних туристичних об’єктів з низьким впливом на довкілля, сприяють залученню інвестицій і підтримують енергоефективну інфраструктуру.
4. Використовувати адаптивні інструменти сталого розвитку (АІЩЕ) – навчальні програми та фінансові механізми для швидкої підтримки громад, бізнесу і ветеранів у набутті нових професій та розвитку зелених проєктів.
5. Розвивати сільський туризм як драйвер економічного зростання регіонів, зберігаючи культурну спадщину і природні ресурси.
6. Забезпечити доступність туристичної інфраструктури для людей з інвалідністю, ветеранів і інших маломобільних груп шляхом застосування оновлених будівельних норм і стандартів безбар’єрності.
7. Підвищити рівень комунікації між бізнесом, громадськими організаціями, навчальними закладами та державними структурами для координації розвитку галузі, особливо на Півдні України.
8. Розвивати науково-дослідні можливості на регіональному рівні для створення сучасних екологічних матеріалів та технологій у будівництві туристичної інфраструктури.
9. Розвивати фінансові інструменти підтримки сталого туризму.
10. Акцентувати увагу на психосоціальній підтримці ветеранів, адаптації робочих місць та створенні гнучких умов праці, що сприяють їхній успішній інтеграції у сферу туризму.
11. Залучати міжнародних партнерів і гранти для масштабного фінансування проєктів сталого туризму та зеленого будівництва.

Проектна діяльність здійснюється ВГО «Жива планета» в партнерстві з Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP) як частина Платформи дій для зеленого відновлення України (Green Recovery Platform for Ukraine). Результати дослідження будуть представлені на 4-й Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC'2025), що відбудеться 10–11 липня 2025 року (Рим, Італія).

Дуже дякуємо всім учасникам фокус-групи за активну участь, професійну дискусію та цінні рекомендації.