Стандарти є одними з інструментів реалізації державної політики. Відносяться до категорії “нормативний документ” (НД) і встановлюють єдині правила, вимоги, методи контролю та випробувань, маркування. Відповідно до міжнародної практики, європейського права та статті 8 Закону України «Про стандартизацію», об’єктами стандартизації є технічні комітети стандартизації.
Національний технічний комітет стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» був створений у 1993 році. Станом на сьогодні ТК пройшов низку реорганізацій і діє відповідно Положення про ТК 82 яке відповідає законодавству і системі стандартів у сфері національної стандартизації.
51 колективних та індивідуальних членів формують склад ТК 82. Зокрема, колективними членами ТК 82 є 19 державних органів влади, установ, закладів і підприємств:
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України;
- Міністерство енергетики України;
- Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України;
- Міністерство охорони здоров’я України;
- Державна екологічна інспекція України;
- Державне агентство водних ресурсів України;
- Державне агентство розвитку туризму України;
- Державна інспекція архітектури та містобудування Україні;
- ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» (ДНТЦ ЯРБ);
- ДП «НЕК «Укренерго»;
- ДЗ «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління»;
- ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»;
- ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»;
- Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України;
- ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Мінекономіки України (ДП НДІ «Система»);
- Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;
- Національна акціонерна компанія «НафтоГаз України»;
- ДП «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості».
Також до складу ТК 82 входять представники незалежних експертних організацій та експерти. (після затвердження наказом національного органу стандартизації).
12 вересня на черговому онлайн засідані ТК 82 «Охорона довкілля» були обговорені підсумки розгляду членами ТК першої редакції СОУ ОЕМ 08.002.41.032:20ХХ Будинки і споруди. Громадські будівлі. Екологічні критерії та метод оцінювання життєвого циклу.
Проєкт НД був розроблений за підтримкою проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні", Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ) в Україні відповідно до плану роботи ТК 82 на 2023 рік. Відповідальний виконавець – ВГО «Жива планета».
Технічне завдання на розробку стандарту було схвалене 24.02.2023 р.
За результатами розгляду членами ТК були надані коментарі, і на момент засідання була схвалена редакція підготовлена для публічного обговорення.
Витяг з протоколу засідання ТК 82 «Охорона довкілля» від 12.09.2023 №3
Проєкт першої редакції НД за основними розділами
Тетяна Ткаченко, доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури – член РГ ТК 82 з розробляння СОУ ОЕМ 08.002.41.032.
Про енергоефективне зелене будівництво
Вважається, що перехід до енергоефективного зеленого будівництва розпочався в Європі та США в 1970-х роках, після різкого підвищення цін на нафту. Насправді, приклади енергоефективного будівництва відомі ще раніше. У 17-18 ст. в Ісландії, у зв’язку з кризою дров, почали будувати будинки з ізольованими торфом дахами, на які висаджувалася дернова рослинність. Завдяки природній ізоляції тепловтрати зменшувались і будинки довго залишалися теплими. Парадоксально звучить, але першим пасивним будинком був не будинок, а корабель «Фрам» Нансена (1883). Завдяки гарної ізоляції стін, підлоги та вікон, у каютах завжди було тепло, незважаючи на температуру ззовні.
Піонерами в Північній Америці вважаються Вільям Шуркліф і Вейн Шик, які експериментували з суперізольованими будинками наприкінці 70-х років і на початку 80-х.
Трансформація зеленого будівництва пройшла шлях від будівель з низьким споживанням енергії – не більше 60 кВт•год/(м²•рік) – через пасивні будинки – не більше 15 кВт•год/(м²•рік) – до будівель «нульової енергії» – 0 кВт•год/(м²•рік) – та будинків «плюсової енергії» або «активних будинків». Останні – це будівлі, які за допомогою встановленого інженерного обладнання: сонячних панелей, колекторів, теплових насосів, рекуператорів, ґрунтових теплообмінників тощо – виробляють більше енергії, ніж самі споживають.
На сьогодні, нова редакція директиви Євросоюзу щодо енергетичних характеристик будівель (EPBD Recast) передбачає всі нові будівлі в ЄС будувати з практично «нульовими втратами» енергії. При цьому планується широке використання енергії з відновлюваних джерел.
Певні кроки щодо наближення до енергоефективності в будівництві вже прийняті та чинні в Україні. Це – Закони України «Про енергетичну ефективність будівель» (2017 р.), «Про енергетичну ефективність», і відповідні ДБН, ДСТУ інші НД.
Головним пріоритетом зеленого будівництва поряд з декарбонізацією є зменшення інших впливів будівлі та її життєвого циклу на довкілля. Це досягається за рахунок поєднання енергоефективного, екологічного та соціального аспектів будівництва. У багатьох країнах світу сучасне зелене будівництво регулюється спеціально розробленими зеленими стандартами. Найбільш розповсюджені та відомі з них LEED (США), BREEAM (Великобританія), DGNB (Німеччина).
Війна в Україні привнесла нові вимоги до будівельної галузі. Багато дискусій ведеться з приводу того, яке саме потрібно будувати житло. На нашу думку, сьогодні на часі будівництво, яке відповідає принципу «Build Back Better and Greener». Настав час для розвитку системи стандартів енергоефективного зеленого будівництва для відновлення України.
Завданнями енергоефективного зеленого будівництва» є:
- зменшення експлуатаційних витрат;
- підвищення ефективності використання природних ресурсів;
- збільшення частки відновлюваних джерел енергії при експлуатації та обслуговуванні будівель;
- зниження обсягів утворення відходів та підвищення ефективності їхньої утилізації;
- забезпечення безпеки і зменшення негативного впливу на здоров’я людини під час перебування у будівлі;
- зменшення викиду в атмосферу газів, що спричиняють парниковий ефект;
- попередження повеней та зсувів ґрунту;
Максимально наблизити будівлю до стандартів зеленого будівництва допомагають сучасні технології.