10 червня 2025 року в рамках проєкту «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України» відбулось засідання фокус-групи на тему «Транспорт та інфраструктура».
Захід проводився з метою обговорення з зацікавленими сторонами проблем і можливостей щодо розвитку інфраструктури для сталої мобільності, переходу на екологічні види транспорту для створення зелених робочих місць в секторі, а також реінтеграції на ці робочі місця ветеранів.
Захід проходив у гібридному форматі на базі Національного транспортного університету.
У фокус-групі прийняли участь 18 учасників – представників від Державного центру зайнятості, Охтирської міської ради, Національного транспортного університету, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», Комунальна корпорація "Київавтодор", Шляхово-експлуатаційних управлінь районів м. Києва, Підприємство "Київавтошляхміст", КП "Київській метрополітен, ветеранської організації ГО "Час дії", ТОВ "Проектне бюро BASIS".
Зелені робочі місця є складовою євроінтеграції та відновлення економіки
Зелені робочі місця, це ті які сприяють переходу до екологічно, економічно і соціально сталих підприємств та економік. Можуть бути як у традиційних секторах (транспорт, промисловість, будівництво), так і у секторах спрямованих на захист довкілля (відновлювана енергія, виробництво очисного обладнання тощо).
Перелік видів економічної діяльності та професій які формують зелений ринок праці сформований експертами проєкту з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій UNEP, ILO та Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.
Європейський Зелений курс (ЄЗК) з 2019 року впливає на ринок праці через необхідність набуття нових професійних навичок та перекваліфікації працівників у нових і традиційних галузях економіки.
Стратегія сталої і розумної мобільності (Sustainable and Smart Mobility Strategy) є одним зі стратегічних документів для досягнення відповідної цілі ЄЗК, який спрямований на скорочення викидів транспорту на 90% до 2050 року та сталий розвиток міст.
Стратегія мобільності та План заходів до неї розраховані на 4 роки (починаючи з 2021 року) і передбачають реалізацію 82 ініціативи, які забезпечать трансформацію транспортної системи ЄС у розумну, конкурентоспроможну, безпечну, інклюзивну та доступну.
Стан, виклики та плани
Транспорт є однією з найбільш важливих галузей національної економіки, що забезпечує переміщення людей і товарів, доступ до робочих місць і послуг, а також розвиток торгівлі та економічне зростання. Транспортна система України з урахуванням тимчасово окупованої території має розгалужену залізничну мережу (експлуатаційна довжина залізничних колій станом на серпень 2024 року становить 19759,8 кілометра), розвинуту мережу автомобільних доріг (національна мережа автомобільних доріг загального користування становить 166,3 тис. кілометрів, з них 47,7 тис. кілометрів автомобільних доріг державного значення та 118,6 тис. кілометрів автомобільних доріг місцевого значення), 18 морських портів (станом на вересень 2024 року функціонують лише шість портів), а також 26 річкових терміналів, 18 аеропортів, 14 з яких є міжнародними, та широку мережу авіаційних сполучень (на даний час Україна має діючі двосторонні угоди про авіаційне сполучення із 64 країнами), розгалужену мережу маршрутів пасажирського транспорту (зокрема понад 3,8 тис. міжобласних автобусних маршрутів), автобусних станцій, 199 пунктів пропуску через державний кордон, з яких 29 повітряних, 28 морських, два поромних, десять річкових та 59 залізничних, а також 100 пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, що створює необхідні умови для задоволення потреб користувачів транспорту в наданні транспортних послуг.
Крім того, територією України проходять чотири мультимодальних Європейських транспортних коридори загальною протяжністю 3335 кілометрів: Північне море - Балтика, Балтійське море - Чорне море - Егейське море, Середземноморський та Рейн - Дунай, поетапна модернізація транспортної інфраструктури на яких є ключовим довгостроковим пріоритетом у розвитку сполучення України з державами - членами ЄС.
З початку повномасштабного вторгнення РФ станом на 01 січня 2025 року загальна сума прямих збитків транспортній інфраструктури становить $38,5 млрд. Зруйновано понад 26 тис. км доріг, втрати у залізничному секторі сягають $4,3 млрд, портова інфраструктура – $0,85 млрд, авіаційна – $2 млрд. Приватний автотранспорт втратив $2,2 млрд – пошкоджено або знищено 260 тис. автомобілів.
27 грудня 2024 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про оновлену Національну транспортну стратегію на період до 2030 року, а також затвердив операційний план її реалізації на 2025-2027 роки.
«Метою прийняття оновленої Стратегії є актуалізація чинної Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року з урахуванням викликів, які постали перед транспортною галуззю України у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ та постануть в майбутньому в процесі відновлення транспортного комплексу України від наслідків збройної агресії», – ідеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій України. Серед ключових завдань – приведення законодавства у відповідність до актів права ЄС, впровадження міжнародних стандартів та інтеграція національної транспортної мережі до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T). Документ також передбачає гармонізацію з ЄЗК в секторі транспорту і мобільності та має такі стратегічні цілі:
- Ціль 1. Відновлення та розвиток конкурентоспроможної та ефективної транспортної системи, інтегрованої до транс’європейської транспортної мережі, відповідно до політики та стандартів ЄС;
- Ціль 2. Забезпечення якісних пасажирських перевезень та безперешкодної мобільності;
- Ціль 3. Безпечний, людиноцентричний, екологічний та енергоефективний транспорт з курсом на декарбонізацію;
- Ціль 4. Досягнення інституційної спроможності, розвиток людського капіталу та забезпечення ефективного управління у галузі транспорту.
Зелена відбудова України у секторі транспорту і мобільності забезпечить створення нових, високооплачуваних робочих місць, що є важливим аргументом для повернення українців та залучення іноземних інвестицій.
Під час засідання фокус-групи
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і модератор фокус-групи: “Концепція "зелених робочих місць" відкриває нові можливості для розвитку високоякісних робочих місць та інновацій. Наше основне завдання сьогодні – окреслити основні виклики для сектору транспорту та інфраструктури з точки зору їх екологізації. Нам важливо напрацювати рекомендації, зокрема і в контексті євроінтеграції України та реалізації принципу "відбудувати краще, ніж було". Окрема увага темі реінтеграції ветеранів у зелений ринок праці. Партнери та інвестори, вже зараз звертають увагу на потенціал створення зелених робочих місць. Нам потрібно розуміти, що треба зробити для цього в секторі "Транспорт і інфраструктура" для сталої мобільності. Прошу учасників фокус-групи бути максимально активними…”
Олена Славінська, доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи, Національного транспортного університету: “Сьогодні ми говоримо про надзвичайно перспективні теми. Війна безперечно диктує свої виклики, але саме зараз – момент для потужного поштовху в розвитку галузі. У фокусі має бути підготовка людського капіталу, здатного працювати з інноваціями – не лише за новими стандартами, але з належними компетенціями. Це дозволить ефективно реалізовувати міжнародну технічну допомогу, модернізувати інфраструктуру і впроваджувати цифрові та зелені рішення. Питання екологізації більше не може стояти осторонь. Ми дихаємо забрудненим повітрям, маємо пошкоджену інфраструктуру, не знаємо, чи можна повертатися у колишні житлові квартали. Це червоний сигнал для всіх: треба системно впроваджувати зелені стандарти, адаптувати інфраструктуру до нових реалій. Наш університет активно працює у цьому напрямку, бере участь у міжнародних проєктах, розробляє навчальні курси, зокрема для ветеранів – ми вже маємо готові пропозиції, потрібна лише координація…”
Олена Бондар, радник директора з міжнародних питань ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури": “Війна – це болісний, але й потужний імпульс для переосмислення підходів. Ми не маємо права відновлювати «як було». Необхідно закладати принципи сталості, енергоефективності, екологічної безпеки в основу кожного проєкту. Особливо гостро стоїть питання екологізації – і це вже не стратегічна перспектива, а щоденна реальність: забруднене повітря, зруйновані житлові квартали, сумнівна безпека об’єктів інфраструктури. Тому потрібно вже сьогодні інтегрувати нові стандарти, цифрові технології, підходи до енергоефективного й зеленого будівництва, орієнтовані на вимоги ЄС та міжнародні стандарти. У фокусі проєкту – співпраця науки, освіти, бізнесу, місцевих громад і державного сектору. Це дає надію на те, що рішення, які будуть напрацьовані, матимуть не лише стратегічну, а й практичну цінність…”
Євгенія Підлісна, начальник відділу надання послуг роботодавцям Державного центру зайнятості: “На Єдиному порталі вакансій – понад 200 000 пропозицій щодня, з них 24 000 – у транспортній галузі. Служба зайнятості активно долає кадровий голод: надає послуги працевлаштування та професійної підготовки, через 8 центрів, аналізує ринок. Понад 70% опитаних роботодавців зазначили, що готові приймати на роботу громадян числа особливих категорій, зокрема з обмеженими можливостями. Важливий тренд: роботодавці тепер оцінюють не лише професійні навички, а й soft skills та готові інвестувати в працівників (навчання, вища зарплата). Ми спрощуємо програми підтримки, включаючи гранти для ветеранського бізнесу, та впровадили інструменти активного пошуку кадрів (рекрутери-фахівці в структурі служби). Про усі можливості – на www.dcz.gov.ua …”
Інесса Рутковська, кандидат технічних наук, професор, академік Транспортної академії України, завідувач аспірантурою та докторантурою Національного транспортного університету: “Одним із основних викликів – кадровий голод. Ми втрачаємо кваліфікованих фахівців, і водночас маємо величезний потенціал серед наших захисників, які повертаються з фронту та потребують адаптації й нових компетенцій. Саме тут важлива роль закладів вищої освіти – у створенні сучасних освітніх програм, спрямованих не лише на професійні навички, а й на психологічну підтримку та інтеграцію. Усі навчальні програми мають бути переглянуті відповідно до стратегій сталого розвитку та Європейського Зеленого курсу, адже відбудова України має відбуватися на нових засадах – не так, як було раніше, а з орієнтацією на майбутнє. Щодо електротранспорту, він також має впливи на довкілля, найбільш вагомі ті, що пов’язані з утилізацію акумуляторів для електромобілів. Важливо які джерела енергії застосовуються: ВДЕ чи генерація на викопному паливі. Зелене відновлення можливе лише тоді, коли вся система – від технологій до енергетики – відповідає високим екологічним стандартам...”
Надія Питюкова, заступник міського голови м. Охтирка: “Для сталого розвитку транспортної інфраструктури громадам необхідні відповідні нормативні документи та методи еколого-економічного моделювання для обґрунтування доцільності будівництва того чи іншого об'єкту. Наприклад, для того щоб розвантажити місто нам необхідно побудувати об'їзду дорогу. Але поки ми не доведемо економічну доцільність, ми не можемо реалізувати цей проєкт за підтримки бюджету. Виникає проблема відсутності методології та фахівців які можуть зробити належне обґрунтування для захисту проєкту...”
Олеся Сурова, головний архітектор ТОВ "Проектне бюро BASIS", м. Одеса: “Головні бар'єри для зелених транспортних рішень: брак фінансування навіть критичних проектів. Наприклад, реконструкція 'Дунайського коридору' МН-5 у Райнівській громаді. Також бар'єрами є дефіцит фахівців з транспортного моделювання, низький рівень дотримання нормативів. Наприклад, ігнорування обов'язкових транспортних розрахунків у містобудівній документації, фінансова неможливість розробки якісних містобудівних планів для громад та розрив між стратегіями різних рівнів влади. Без подолання цього, зелені ініціативи залишаться предметом дискусій або 'на папері'…”
Світлана Філь, начальник відділу кадрів управління кадрової роботи КП "Київський метрополітен": "Критичний дефіцит кваліфікованих кадрів (електромеханіків, фахівців з екологічного транспорту) є основною перешкодою для розвитку підприємства. Причини — руйнування системи ПТНЗ (зокрема, закриття профільних училищ) та неконкурентна заробітна плата в комунальному секторі (16–20 тис. грн).
Для переходу до екологічних стандартів (електробуси, «розумні» мережі) необхідно:
- Запровадити державні програми перепідготовки кадрів для зелених спеціальностей;
- Відновити ПТНЗ з акцентом на сучасні і кліматично-нейтральні технології;
- Запровадити податкові та інші стимули для бізнесу, якій надає пропозиції на зеленому ринку праці…”
Алєксєєва Оксана, голова ГО «Час дії»: “Наша організація об'єднує ветеранів і стоїть на захисті їх інтересів. Мушу зазначити що тема зеленого відновлення і зелених робочих місць є не розкритою для нашої цільової аудиторії. У зв'язку з цим – відсутність розуміння переваг і мотивації вдосконалюватись професійно. Ситуацію може змінити всеосяжна інформаційна компанія з залученням ветеранських організацій та спеціальна навчальна програма яка забезпечить врахування отриманих військових компетентностей для пропозиції працевлаштування у цивільному житті наших захисників і захисниць…”
Олександр Бугайчук, головний інженер КП ШЕУ Голосіївського району: "Найбільш гостро відчувається потреба в фахівцях з дорожніх робіт (ремонт, утримання покриття), бетонниках, водіях автотранспорту, трактористах та машиністах дорожньо-будівельної техніки. Середній рівень заробітної плати для цих посад становить 20-25 тис. грн.. Як комунальне підприємство, ми обмежені у фінансових ресурсах для підвищення заробітної плати, хоча докладаємо зусиль для підтримки конкурентного рівня…".
За підсумками фокус-групи
Учасники дискусії дійшли до консенсусу що сектор транспорту та інфраструктури відіграє ключову роль у сталому відновленні України і має великий потенціал для створення зелених робочих місць.
Під час засідання учасниками були напрацьовані рекомендації щодо першочергових кроків, необхідних для створення зелених робочих місць у секторі "Транспорт та інфраструктура" та реінтеграції на такі робочі місця ветеранів:
- Прискорити приведення законодавства України у сферах залізничного транспорту, торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, надання послуг автомобільним транспортом та будівництва автомобільних доріг у відповідність з міжнародними зобов’язаннями і вимогами acquis ЄС.
- Обговорення зеленого відновлення часто фокусується на конкретних технологіях та рішеннях, хоча глибока трансформація вимагає цілісного підходу якій складається з державної політики, вимог до планування, інституційних змін та змін у законодавстві, фінансуванні, стандартах та методичних рекомендаціях. Такій підхід, зокрема дозволить забезпечити узгодженість між державними і місцевими планами.
- Прийнятність рішень повинна оцінюватися з урахуванням вартості та впливу на довкілля протягом усього життєвого циклу як транспортних засобів, так і інфраструктурного об'єкту.
- Чинні ДБН та ДСТУ потребують перегляду щодо нових технічних розробок у сфері виробництва транспортних засобів, технологій будівництва доріг та інших інфраструктурних об'єктів. Учасники фокус групи рекомендують розпочати науково-обґрунтовану перевірку і перегляд нормативних документів для отримання можливостей впроваджувати інноваційні та екологічні проекти.
- Створення транспортних хабів потребує розробляння вимог до їх функціонування відповідно до критеріїв сталості, враховуючи види транспорту, кількості пасажирів та транспортних засобів, на які вони розраховані.
- З метою покращення спроможності українських міст планувати, фінансувати та втілювати проекти та заходи сталої мобільності доцільно розглянути розроблення стратегічного рамкового документу для просування сталої міської мобільності.
- Сучасна мобільність потребує інтегрованих планових підходів, які забезпечують мобільні потреби людей та бізнесу в містах та навколишніх територіях у сталій та інклюзивній формі. Для того, щоб покращити процеси планування та реалізації, обов’язковим має бути використання методології транспортного планування на основі системних досліджень мобільної поведінки у поєднанні з моніторингом фактичних обсягів транспортного руху.
- Програми сталої міської мобільності повинні стати передумовою для інвестицій та прийняти рішення щодо міського транспорту з врахуванням визначених пріоритетів. Наприклад, ппіраміда пріоритетів видів мобільності у Львові:
- Брак фінансування – серйозна проблема. Однак важливо визнати що перед війною ціни на пальне, тарифи на громадській транспорт в Україні були суттєво меншими ніж в інших країнах Європи. Розвиток сталої мобільності потребує належного фінансування і впровадження нових фінансових інструментів. Бюджетна підтримка розвитку громадського транспорту повинна надаватись за умов чіткого обґрунтування вигоди: соціально-економічної та екологічної. Наприклад, доступом робочої сили до робочих місць, зменшенням шуму, викидів та використання ресурсів, запобігання нещасних випадків. Важливо, щоб вигоди були чіткими та прозорими. В якості ефективного фінансового інструменту в цьому контексті може розглядатись створення Національного фонду сталої міської мобільності.
- Індустрія сталого транспорту є основою нової економіки України. Розширення можливостей України як виробника локомотивів, залізничних вагонів, автобусів, трамваїв та електротоварів, комплектуючих відповідно до сучасних стандартів є умовою утримання та підвищення можливостей транспортного сектору в Україні, а також допоможе українським виробникам вийти на європейській та світовий ринки.
- Цифрові ІТ-рішення та інформаційні системи управління громадським транспортом, оренда екологічних видів транспорту, велосипедний туризм є складовими розвитку сталої інфраструктури і мобільності та економічного зростання.
- Підхід зеленого відновлення забезпечує можливість реалізації запланованих реформ на шляху до інтеграції з ЄС. Оновлена Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року має амбітні цілі і завдання які можуть бути досягнені завдяки системному моніторингу і контролю виконання, забезпечення фінансування, а також міжнародному, міжрегіональному і крос секторальному співробітництву.
- Для залучення ветеранів до зелених робочих місць необхідно розробити і реалізувати відповідну інформаційну компанію, мета якої – проінформувати які це можуть бути вакансії та в чому їх перевага.
- Необхідно розробити сучасні навчальні програми для підготовки фахівців, здатних працювати з інноваційними, цифровими та екологічними технологіями. Особливу увагу слід приділити адаптації та перекваліфікації ветеранів, включаючи психологічну підтримку.
- Держава повинна підтримати роботодавців які забезпечують створення умов для збільшення рівня інклюзивності робочого середовища підприємств, установ та організацій галузі транспорту, забезпечення професійної адаптації, розширення перспектив та можливості для ветеранів і осіб з інвалідністю.
- Для працівників центрів зайнятості необхідно розробити і реалізувати відповідну навчальну програму щодо зелених робочих місць для ефективної взаємодії з роботодавцями та інформування всіх хто шукає роботу про переваги таких робочих місць, можливості підвищення кваліфікації та перекваліфікації, надаючи пріоритет ветеранам.
Проектна діяльність здійснюється ВГО “Жива планета" в партнерстві з Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP) як одна з ініціатив Платформи дій для зеленого відновлення України (Green Recovery Platform for Ukraine). Результати дослідження будуть представлені на 4 Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC'2025), яка відбудеться 10-11 липня 2025 р. (Рим, Італія).
Дуже дякуємо всім, хто долучився до фокус-групи за активну участь, фахову дискусію та рекомендації.
Окрема подяка Національному транспортному університету та особисто пані Олені Славінській за організаційну підтримку, гостинність і важливий внесок у проведення заходу. Саме завдяки такій співпраці між освітою, наукою, громадськістю та державними структурами ми створюємо якісний фундамент для відновлення України на засадах сталості, інноваційності й людського потенціалу.