Сьогодні, – 12 листопада в режимі відео-конференції відбувся Форум громадянського суспільства – Civil Society Forum.
Захід традиційно був присвячений оцінці прогресу імплементації Глави 13 Угоди про асоціацію з ЄС – Торгівля і сталий розвиток.
У заході прийняли участь представники європейських і українських організацій роботодавців, бізнес-асоціацій, профспілок, інститутів громадянського суспільства.
На початку – учасники форуму рішуче та однозначно засудили неспровоковану, невиправдану та односторонню війну, розпочату рф проти України на її незалежній та суверенній території, порушуючи Статут ООН та міжнародні конвенції.
Співголови Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання вчора та досягнуті домовленості за його результатами.
Спільна заява Підкомітету Україна-ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку
Дорадчі групи зі сталого розвитку України і ЄС висловили спільну позицію за результатами оцінки прогресу виконання Глави 13 Угоди про асоціацію "Торгівля та сталий розвиток".
Года Невераускайте, співголова Дорадчої групи ЄС інформувала про спільну позицію Дорадчих груп України та ЄС з питань торгівлі та праці.
Світлана Берзіна, голова Дорадчої групи України інформувала про спільну позицію Дорадчих груп України та ЄС з питань економічних аспектів сталого розвитку, торгівлі і довкілля.
Спільна заява Дорадчих груп України та ЄС щодо торгівлі та сталого розвитку
Також від Дорадчій групи України зі сталого розвитку виступила Юлія Гончарова, представник від Федерації роботодавців України і координатор економічного сектору. Під час свого виступу вона зосередилася на таких основних питаннях:
- Ми вітаємо кроки Уряду України та Європейської Комісії щодо перегляду умов тарифної лібералізації в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, новий захисний механізм ЄС обмеження торгівлі викликає серйозні занепокоєння щодо його збалансованості та правової невизначеності, і, зокрема, можливості введення регіональних торговельних обмежень.
- Експорт з України проходить шлях трансформації від сировинного до продукції з доданою вартістю, що дозволяє забезпечувати основні показники сталості та демонструє здатність української промисловості ставати частиною європейських ланцюгів постачання, при цьому дотримуючись екологічних вимог ЄС.
- Виробництво військового обладнання та необхідної для оборони України продукції надали поштовх для розвитку новітніх технологій, зокрема у сфері ІТ та штучного інтелекту. Сподіваємося, що після закінчення війни вони будуть ефективно використані у цивільному виробництві.
- Україною здійснюються кроки для поетапного впровадження необхідних правових актів та ІТ-рішень для готовності реалізації Інструменту EUDR в Україні.
- Завдяки прийнятим у цьому році актам Кабінету Міністрів українські компанії впроваджують звітність щодо реалізації принципів сталого розвитку у власній діяльності. Це дозволить формувати інформацію про показники сталого розвитку нарівні з європейськими партнерами.
- Необхідність впровадження українським Урядом та Парламентом кроків задля уніфікації підходів у санкційній політиці України та ЄС з метою поглибленого контролю за товарами походження росії та білорусі та можливості впровадження в Україні так званих "вторинних санкцій".
- План дій щодо сталі та металів, який запровадила Європейська Комісія містить новий захід, який з 1 липня 2026 року має замінити чинні захисні заходи щодо сталі, з метою забезпечення для ЄС ефективного рівня захисту від негативних торговельних наслідків. Це викликає занепокоєння, адже новий захід може суперечити Регламенту ЄС, який, по суті, відмінив застосування для української металургійної продукції захисних заходів. Тож це може мати суттєвий негативний вплив на існуючі торговельні потоки сталі з України до ЄС.
- Таким чином, будь-які захисні заходи мають забезпечувати справедливий баланс між захистом промисловості ЄС та збереженням відкритої, заснованої на правилах торгівлі, що підтримує якісні робочі місця, права працівників і «зелену» трансформацію як у ЄС, так і в Україні.
- Необхідно визнати зусилля України щодо дотримання суворого законодавства ЄС у сфері довкілля та зміни клімату і закликати сторони розглянути шляхи подальшої підтримки зусиль України щодо його імплементації. Зокрема - в контексті Механізму вуглецевого коригування на кордоні ЄС (CBAM), з метою зменшення фінансового навантаження на український бізнес і допомоги в накопиченні додаткових ресурсів для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого внаслідок війни.
- Стаття 30 Регламенту (ЄС) 2023/956 Європейського парламенту та Ради, яка передбачає тимчасові заходи, може слугувати правовою основою для таких обговорень.
Також Юлія Гончарова наголосила, що під час військових дій роботодавці несуть додаткові фінансові витрати, у тому числі, відновлюючи зруйновані підприємства, забезпечуючи додаткові умови праці для ветеранів, оплачуючи відновлювальну енергетику під час блекаутів. Звичайно це все впливає на зниження конкурентоспроможності українських підприємств.
Тому вона підкреслила, що український виробник має бути не конкурентом, а надійним партнером європейського, адже лише разом ми зможемо побудувати сильну Європу.
Над спільною заявою українська група працювала по секторам під керівництвом їх голів:
- економічний - Юлія Гончарова, представник Федерації роботодавців України,
- довкілля – Наталія Андрусевич, представник ГО Ресурсна-аналітичний центр "Суспільство та довкілля",
- соціальний – Василь Андреєв, представник Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України.
Про Дорадчі групи зі сталого розвитку
Створення Дорадчих груп зі сталого розвитку в Україні та ЄС передбачено статтею 299 Угоди про Асоціацію України з ЄС.
Дорадчі групи сприяють налагодженню діалогу зацікавлених сторін, проводять дослідження, висловлюють свою позицію і надають рекомендації з питань, що пов’язані з виконанням Глави 13 Угоди про асоціацію "Торгівля та сталий розвиток".
Склад Дорадчих груп формується на основі принципу збалансованого представництва заінтересованих сторін з урахуванням економічних, соціальних та екологічних аспектів сталого розвитку.