11 червня 2025 року в межах проєкту «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України» відбулося засідання фокус-групи «Водопостачання, водовідведення та технології очищення». Захід проходив в онлайн форматі.
Учасники
Фокус-група об’єднала 19 представників з державних органів, університетів, бізнесу та громадських організацій:
- органи державної влади: Міністерство захисту довкілля та природних України, Державна служба зайнятості України;
- заклади освіти і науки: Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Херсонський державний університет, Національний транспортний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного.
- бізнес: АТ «ВІТАМІНИ», ТОВ "Проектне бюро BASIS";
- громадські організації та об'єднання ветеранів: «Час дії», «Турбота ВМСУ», Українська спілка психотерапевтів
Учасники зосередилися на викликах і можливостях у сфері водопостачання, стані інфраструктури, доступі до безпечної питної води, впровадженні нових технологій і потенціалі створення зелених робочих місць, зокрема інтеграції на ці місця ветеранів.
Зелені робочі місця є складовою євроінтеграції та відновлення економіки
Зелені робочі місця, це ті які сприяють переходу до екологічно, економічно і соціально сталих підприємств та економік. Можуть бути як у традиційних секторах (водопостачання та водовідведення, промисловість, будівництво), так і у секторах спрямованих на захист довкілля (виробництво очисного обладнання, очищення стічних вод, відновлювана енергія тощо).
Перелік видів економічної діяльності та професій які формують зелений ринок праці сформований експертами проєкту з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій UNEP, ILO та Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.
Європейський Зелений курс (ЄЗК) з 2019 року впливає на ринок праці через необхідність набуття нових професійних навичок та перекваліфікації працівників у нових і традиційних галузях економіки.
Стратегія водної стійкості (Water Resilience Strategy) є одним із ключових стратегічних документів Європейського Зеленого курсу, спрямованих на досягнення водної безпеки, адаптацію до зміни клімату та сталий розвиток громад.
Ця Стратегія разом з планом дій щодо її реалізації охоплюють період 2025 -20230 і включають реалізацію понад 80 ініціатив. Реалізація Стратегії повинна забезпечити трансформацію водного сектору ЄС у більш ефективну, безпечну, цифровізовану та інклюзивну систему, яка гарантує доступ до якісної питної води, зменшення втрат у мережах, впровадження інноваційних технологій очищення та адаптацію до водного дефіциту.
Стан, виклики та плани у сфері водопостачання, водовідведення та очищення води
Водна інфраструктура України є ключовою складовою забезпечення санітарного благополуччя населення, продовольчої безпеки, розвитку сільських територій і сталого використання природних ресурсів. Система централізованого водопостачання охоплює понад 30 тис. населених пунктів, проте станом на початок 2025 року значна частина трубопроводів і очисних споруд перебуває у зношеному або аварійному стані. За оцінками Держводагентства, понад 60% мереж потребують негайної заміни, а втрати води в окремих громадах сягають 40–50%.
Наслідки повномасштабної агресії РФ ще більше поглибили проблеми галузі: зруйновано десятки об’єктів водогосподарської інфраструктури, у прифронтових регіонах порушено водопостачання мільйонам мешканців. Окремо варто відзначити критичну ситуацію з очисними спорудами. У багатьох містах вони функціонують за технологіями 1970–80-х років, що не відповідають ані екологічним вимогам, ані стандартам ЄС.
9 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України була затверджена Водна стратегія України на період до 2050 року та операційний план її реалізації у 2022-2024 роках. Стратегія визначає основні засади державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів та спрямована на досягнення взаємної узгодженості, пов’язаної з їх використанням, підвищення рівня водної безпеки та скорочення до прийнятного рівня ризиків з управління водними ресурсами на засадах сталого інтегрованого управління водними ресурсами.
Стратегією передбачено п'ять стратегічних цілей, кожна з яких супроводжується відповідними завданнями та 40 вимірюваними показниками їх досягнення:
- забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів;
- поліпшення якісного стану водних об’єктів шляхом досягнення та підтримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод;
- забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водопостачання;
- скорочення зростаючих ризиків нестачі води та надлишку води;
- запровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування в районах річкових басейнів, у прибережних і морських водах.
07 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року (Програма – ЕКОСток).
Після прийняття Програми та виконання заходів передбачених планом її реалізації очікується досягнення таких результатів:
- збільшення на 20 відсотків обсягу стічних вод, що проходять повний цикл біологічного очищення;
- збільшення до 70 відсотків частки населення, яке має доступ до систем водовідведення;
- забезпечення на усіх очисних спорудах ведення первинного обліку обсягів утворення, обробки, зберігання та повторного використання осадів стічних вод;
- створення на усіх очисних спорудах систем підготовки осаду стічних вод до повторного використання;
- забезпечення повторного використання 10 відсотків наявного на очисних спорудах обсягу осаду стічних вод;
- створення не менш як 20 тис. робочих місць у сфері будівництва та не менш як 80 тис. робочих місць у промисловій сфері за період виконання Програми тощо.
Під час засідання фокус-групи –
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і модератор фокус-групи: «У нас катастрофічно бракує кваліфікованих фахівців – інженерів-гідротехніків, операторів очисних споруд, фахівців з екологічного моніторингу. Частина спеціалістів виїхала, частина – на фронті, частина – вже не повернеться в галузь через зношеність інфраструктури й низьку оплату. Що ми пропонуємо? По-перше, переглянути систему професійної підготовки – ввести короткі адаптивні курси на базі ПТНЗ, залучаючи ветеранів, які мають технічну чи військово-інженерну підготовку. По-друге, забезпечити чітке фінансування заходів із модернізації споруд в межах планів управління річковими басейнами – це прямий шлях до створення сталих зелених робочих місць. І нарешті, ми маємо офіційно включити ці професії до переліку пріоритетних для переходу на європейські зелені стандарти. Інакше всі розмови про діджиталізацію, екологізацію та реінтеграцію залишаться на рівні добрих намірів...»
Бортницька станція аерації у Києві. Щоденно обробляє до 900 тисяч куб. метрів стічних вод в наслідок чого утворює 10 т відходів які розміщуються на мулових полях. Інфраструктура станції знаходиться в критичному стані, до 90% зносу. Площа таких полів понад 300 гектарів. Осад накопичується протягом десятиліть, наповненість полів втричі перевищує норму. Внаслідок забруднення атмосферного повітря хімічно активними сполуками, сморід та викиди вуглецю та метану. Вартість реконструкції за попередніми оцінками ~ 1 мільярд доларів.
Віталій Жук, начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Управління збалансованого природокористування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: «Затверджені Урядом Плани управління річковими басейнами на 2025–2030 роки є дорожньою картою для модернізації інфраструктури, в якій понад 90% заходів стосуються реконструкції та будівництва систем водовідведення й очищення стічних вод. У цих процесах вже зараз формується запит на фахівців – від інженерів до операторів установок. Це потенційні зелені робочі місця, особливо в постраждалих і прифронтових регіонах, для яких розроблено окрему державну програму. Крім того, Урядом схвалено концепцію Програми “ЕКОСток”, яка передбачає масштабну модернізацію підприємств водовідведення та очищення стічних вод. Все сьогодні дуже важливо залучити виконавців, підготувати кадри та забезпечити фаховий супровід, інакше навіть найкращі плани залишаться на папері…»
Модернізація очисних споруд – процес оновлення та вдосконалення існуючих систем очищення стічних вод шляхом впровадження сучасних технологій, енергоефективного обладнання та автоматизації процесів. Основна мета модернізації – підвищення ефективності роботи очисних споруд, зменшення експлуатаційних витрат і забезпечення відповідності новим екологічним нормам.
Реконструкція очисних споруд – комплекс заходів, спрямованих на відновлення, розширення або зміну існуючих об’єктів водоочищення, які втратили свою ефективність через зношеність або зміну вимог до якості очищення. Реконструкція може включати заміну зношених елементів, перепроектування систем очищення, розширення потужностей та адаптацію споруд до нових екологічних стандартів.
Оксана Алєксєєва, голова ГО «Час Дії»: «Ветерани не знають, що таке "зелена зайнятість", де шукати ці вакансії або як перекваліфікуватися. Без масштабної інформаційної кампанії всі ініціативи залишаться на папері. Крім того, робочі місця у водному секторі – фізично й психологічно неадаптовані до змін у кадрах на краще: 12-годинні зміни, мізерні зарплати і повна відсутність поваги до досвіду ветерана. Особливо це стосується жінок 40+, яким після служби пропонують лише некваліфіковану роботу. Наприклад, прибиральницею. Потрібні політична воля, фінанси, коротші зміни, програми підготовки ветеранів до нових зелених професій – на кшталт агродрон-оператора чи управління проектом. Ще питання – як мотивувати бізнес перейти від пафосного найму ветеранів “для звітності” до реальних умов, у яких ветеран зможе достойно працювати і жити...»
Іноземні інвестиційні фонди здебільшого надають фінансування під готові проекти реконструкції, оскільки це дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити швидку окупність капіталу. Такі проекти часто передбачають використання сучасних технологій, що відповідають міжнародним стандартам. Крім того, інвестори зацікавлені в проєктах, що мають чітку стратегію та визначені терміни реалізації, що підвищує привабливість для фінансування.
Друга черга модернізації очисних споруд Львова реалізовується спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Грант у розмірі 17 мільйонів євро надають міжнародні партнери, а ще 10 мільйонів євро місто отримає як кредит від ЄБРР. Проєкт передбачає будівництво нових піскоуловлювачів на очисних спорудах із впровадженням автоматичного контролю переливу стічних вод. Кредит у 10 мільйонів євро Львів бере під місцеві гарантії на 13 років, з яких перші 3 роки будуть пільговими. Погашення відбуватиметься двічі на рік: у травні та листопаді. Окрім кредиту, проєкт також передбачає залучення грантів: 6,5 млн євро від E5P, 3,7 млн євро від НЕФКО та 7 млн євро від урядового фонду Данії — DSIF. Роботи планується розпочати з 2027 року.
Костянтин Загороднюк, завідувач кафедри водних екосистем та біоресурсів Державної академії післядипломної освіти та управління: «У стратегічному переформатуванні: справжні зелені робочі місці виникнуть в нових екоіндустріальних парках з замкненим циклом водокористування та європейськими стандартами очистки. Для ветеранів ж це має бути психологічно безпечний простір: їхній досвід – це ресурс для інновацій, а не для подолання бюрократії на зношених спорудах. Пропоную зосередитись на створенні адаптивних кластерів. Наприклад, оператори сонячних очисних станцій у громадах, де ветерани працюватимуть у гармонії з природою – без стресу від застарілих технологічних процесів. Стан ринку? Зараз це системний тупик, але перехід до індустріальних парків відкриє нові ніші – саме там ветерани знайдуть гідність і справжній зелений фронт…»
Прийнято національний стандарт якій встановлює критерії сталості для екоіндустріальних парків
Приклади сучасних технологій модернізації і реконструкції:
Технологія глибокого очищення стічних вод. Використання анаеробних реакторів та послідовного біологічного очищення дає змогу скоротити кількість осаду та підвищити ефективність роботи системи.
Застосування біодисків. Поєднання біологічного очищення за допомогою біодисків дозволяє значно покращити якість очищення стічних вод.
Автоматизація та цифровізація. Впровадження систем управління на базі SCADA дозволяє оперативно контролювати процес очищення та виявляти відхилення.
Використання енергоефективних насосів і компресорів. Зниження енергоспоживання шляхом впровадження сучасного обладнання, що працює з мінімальними витратами енергії.
Приклад локальної очисної установки українського виробника BioDisc®. Характеризується компактною структурою, яка дозволяє адаптувати продукт до широкого спектру застосувань і вимог щодо якості очищення. BioDisc® був повністю розроблений для ринку, відповідно до міжнародних потреб нормами, такими як EN 12566-3 (до 50 осіб) і EN 12255 (більше ніж 50 осіб).
Костянтин Лісовий, співголова Української спілки психотерапевтів: «Головна проблема з працевлаштуванням ветеранів у сфері водопостачання та очищення води – дві кризи. Перша – криза гідності: суспільство або ідеалізує ветеранів, або сприймає як жертви, не визнаючи їхніх професійних навичок. Більшість ветеранів мають освіту і досвід, які можуть бути корисні для модернізації водної інфраструктури. Друга – криза інфраструктури та умов праці: немає адаптивних графіків, психологічної підтримки, системи допомоги при залежностях, що часто виникають після служби. Щоб це змінити, потрібна державна база “військових компетенцій”, яка перекладатиме бойовий досвід у цивільні професії, наприклад, операторів очисних споруд, інженерів з водопостачання, фахівців з кібербезпеки водних систем. Важливо впровадити адаптивні стандарти роботи: короткий робочий день, супровід, гнучкість графіків. Додатково – забезпечити доступність інфраструктури для людей із особливими потребами. Це не благодійність, а інвестиція в рівність і розвиток. Ветерани – наш ресурс для створення нових зелених робочих місць у водній сфері. Якщо їх змушуватимуть виконувати непрофесійні роботи, країна втратить шанс на сучасний екологічний розвиток і гідність…»
За підсумками фокус-групи
Учасники дискусії дійшли до консенсусу що сектор водопостачання, водовідведення відіграє ключову роль у сталому відновленні України і має великий потенціал для створення зелених робочих місць.
Під час засідання учасниками були напрацьовані рекомендації щодо першочергових кроків, необхідних для створення зелених робочих місць у секторі "Транспорт та інфраструктура" та реінтеграції на такі робочі місця ветеранів:
1) Висока вартість реконструкції та нового будівництва очисних споруд може бути основним бар’єром для реалізації проектів, але гранти, інвестиційні проєкти та програми державно-приватного партнерства можуть стати ефективним рішенням.
2) Обираючи процес модернізації чи реконструкції, громадам потрібно усвідомити вартість забезпечення функціонування та обслуговування систем. Важливо обирати не більш дешеву, а більш економічно вигідну пропозицію з розрахунку на постачання/очищення 1 кубічного метра води.
3) Враховуючи брак фінансів необхідно зосередитись на пріоритетній заміні зношених мереж (з втратами 40–50%) у 10 ключових областях, впроваджуючи енергоефективні технології повторного очищення води (до 30%).
4) Впровадження нових технологій потребує навчання персоналу для роботи з автоматизованими системами. Необхідно розробити короткострокові адаптивні програми перепідготовки для операторів сучасних очисних споруд, фахівців з водного моніторингу та очищення стічних вод. Реалізація навчальних програм повинна відбуватись з залученням профільних ВНЗ та ветеранів з технічними професіями та досвідом.
5) Інтеграція з ЄС передбачає подальше посилення норм і стандартів щодо якості очищених стічних вод. Необхідно забезпечити дієвий контролю за якістю очищення стічних вод та за скидами відпрацьованих вод.
6) Збільшення використання біологічних і хімічних методів очищення вод потребує впровадження нових стандартів щодо допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.
7) Адаптація ринку праці для ветеранів має передбачати:
- розробку і впровадження бази даних військових компетенцій для перекладу бойового досвіду у цивільні спеціальності (логістика, кібербезпека, військові технічні професії тощо);
- забезпечити скорочений робочий день (6 год.), психологічну підтримку, терапевтичний супровід та фізично доступні робочі місця;
- масштабувати пілотні програми перекваліфікації.
8) Запровадити цифрові рішення та прозорість. Необхідно впровадити національну систему автоматизованого моніторингу якості води з відкритим доступом до даних, інтегровану з платформою Prozorro для контролю якості інвестицій.
9) Активізувати громади. Залучати місцеве населення до контролю тарифів і якості послуг через інформаційні кампанії з ефективного водокористування.
Проектна діяльність здійснюється ВГО “Жива планета" в партнерстві з Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP) як одна з ініціатив Платформи дій для зеленого відновлення України (Green Recovery Platform for Ukraine). Результати дослідження будуть представлені на 4 Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC'2025), яка відбудеться 10-11 липня 2025 р. (Рим, Італія).
Дуже дякуємо всім, хто долучився до фокус-групи за активну участь, фахову дискусію та рекомендації.