Оновлення основних засад екологічної політики – крок назустріч подоланню викликів повномасштабної війни і виконання зобов’язань країни з наближення до екологічного законодавства країн ЄС.
Робоча група яка розпочала роботу над змінами до Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року (надалі – Закон) була створена наприкінці грудня 2025 року. "Жива планета" маючи представництво у робочій групі долучилась до підготовки та обговоренні змін до Закону, якій набув чинності 1 січня 2020 року.
З того часу перед країною постала низка складних викликів, нових завдань. До прикладу, Закон не враховує завдань пов'язаних з зобов’язаннями України як кандидата на членство у ЄС за розділом “Зміна клімату і довкілля” та досягнення цілей Європейського Зеленого курсу. Також Закон не враховує викликів пов'язаних з наслідками війни для довкілля та необхідності відновлення і збереження екосистем, які постраждали внаслідок повномасштабних бойових дій.
Разом з тим Закон містить низку неактуальних чи виконаних стратегічних завдань.
Члени робочої групи бачать мету державної екологічної політики як досягнення якісного та безпечного доброго стану довкілля шляхом подолання наслідків російської воєнної агресії, адаптації господарської діяльності та природокористування до зміни клімату, запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на чисте та безпечне довкілля.
Членами робочої групи напрацьовані такі стратегічні цілі державної екологічної політики:
Ціль 1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва для зниження навантаження на довкілля та забезпечення сталого майбутнього.
Ціль 2. Забезпечення збереження та відновлення екосистем та сталого розвитку природокористування.
Ціль. 3. Забезпечення інтеграції екологічної та кліматичної складової в усі сфери державної і регіональної політики.
Ціль 4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їхнього впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення.
Ціль 5. Формування нової архітектури екологічного врядування.
Майже всі напрацьовані рекомендації "Живої планети" до завдань для всіх стратегічних цілей державної екологічної політики були схвалені на засіданнях робочої групи яка працювала майже кожен день минулого тижня.
Сьогодні – 23 лютого відбулось засідання присвячене дуже важливому питанню - обговоренню показників (індикаторів) досягнення стратегічних цілей державної екологічної політики. Робота над новою редакцією Закону продовжується.
В цій публікації ми акцентуємо увагу щодо важливості мети і стратегічних завдань Цілі 1, релевантних індикаторів оцінки досягнення бажаних результатів та фінансового забезпечення реалізації всіх стратегічних завдань.
Формування в суспільстві екологічних цінностей
Формування екологічних цінностей — це процес виховання свідомого ставлення до довкілля, що базується на екологічних знаннях і навичках та особистій відповідальності.
Це включає розвиток екологічної культури, формування звичок сталого споживання, раціонального природокористування, зниження екологічних ризиків та впровадження принципів сталого розвитку на рівні держави й кожного громадянина.
Екологічна свідомість громадян є фундаментальною умовою для успішної реалізації екологічної політики, оскільки вона перетворює екологічні норми на повсякденну поведінку. Високий рівень свідомості забезпечує підтримку державною політикою, стимулює вибір екологічних товарів і послуг, сортування сміття, використання альтернативної енергії та зменшує навантаження на довкілля.
Ми пропонуємо оцінювати рівень екологічної свідомості українців та державних службовців за методологією Євробарометра для оцінювання ставлення європейців до довкілля.
| Індикатори
Рівень екологічної свідомості громадян
Відсоток громадян які вважають що стан довкілля впливає на стан якості життя
Відсоток громадян які вважають що стан довкілля впливає на стан здоров'я людини
Відсоток громадян які розуміють основні принципи сталого споживання завдяки яким кожен може знизити вплив на довкілля
Відсоток громадян які застосовують підходи сталого споживання на практиці
Відсоток громадян які:
- розуміють маркування яке надає екологічну інформацію про продукцію;
- обирають товари та послуги з поліпшеними екологічними характеристиками керуючись таким маркуванням.
Рівень екологічних знань та компетентностей
Відсоток школярів які отримали компетентності у сфері сталого розвитку та захисту довкілля за програмами базового навчання
Відсоток школярів залучених у позашкільні навчально-виховні програми природоохоронного спрямування (секції, гуртки, об'єднання тощо)
Відсоток студентів які отримали компетентності у сфері сталого розвитку та захисту довкілля за програмами базового навчання
Відсоток державних службовців які отримали компетентності у сфері сталого розвитку та захисту довкілля за програмами підвищення кваліфікацій
Відсоток професіоналів які отримали зелені компетентності в професії за програмами підвищення кваліфікацій
Формування засад сталого споживання та виробництва – чому це важливо?
Економічне зростання, якого всі в країні прагнуть і на яке розраховує суспільство, неминуче призведе до збільшення обсягів використання природних ресурсів і відходів споживання, що своєю чергою посилюватиме антропогенне навантаження на довкілля.
Розуміння значущості впровадження відповідального споживання та виробництва в країні є, але збалансоване врегулювання цих питань потребує виважених і довготривалих політичних та економічних зусиль, сфокусованих як на виробництві, так і на споживанні.
Підтримка переходу на модель сталого споживання та виробництва зумовлена наступним факторами.
1. Вичерпність природних ресурсів
Ми споживаємо ресурси планети значно швидше, ніж вона встигає їх відновлювати.
Дефіцит: Багато ресурсів (прісна вода, родючі ґрунти, рідкоземельні метали) є вичерпними.
Економічна безпека: Раціональне використання сировини знижує залежність економіки від нестабільних цін на ресурси.
2. Зменшення екологічного сліду
Традиційна лінійна модель «взяв — виготовив — викинув» призводить до катастрофічних наслідків:
Забруднення: Зменшення викидів та інших парникових газів допомагає стримувати глобальне потепління.
Відходи: Стале виробництво підтримує циркулярну економіку, в якій відходи одного процесу стають сировиною для іншого, що вирішує проблему переповнених сміттєзвалищ.
3. Економічна вигода та інновації
Збільшення доданої вартості та розвиток ресурсоефективних більш чистих технологій:
Енергоефективність: Менше енергії на одиницю продукції означає нижчу собівартість.
Нові ринки: Попит на екологічні товари та послуги зростає, створюючи нові зелені робочі місця в різних секторах економіки.
4. Соціальна справедливість
Стале споживання — це також про гідні умови праці та екологічну етику:
Умови праці: Забезпечення гендерної рівності, гідних умов і оплати на всіх етапах виробничого ланцюга.
Доступ до базових благ: Раціональний розподіл ресурсів дозволяє зменшити прірву між багатими та бідними регіонами.
Стале споживання не означає відмову від економічного зростання та підвищення якості життя. Це про ефективність — отримувати більше (якості, користі, задоволення рівнем життя), використовуючи менше (первинних матеріалів, енергії, води).
| Індикатори
Ми пропонуємо користуватись індикаторами сталого споживання та виробництва у ЄС та методами їх обчислення відповідно до стандартів Євростату.
Відображає попит на видобуток матеріалів (мінералів, руди, біомаси та викопних енергетичних ресурсів), викликаний споживанням товарів та послуг.
Споживання хімічних речовин за ступенем небезпеки
Обсяг сукупного споживання небезпечних хімічних речовин, тон.
Споживання хімічних речовин розраховується як сума обсягів виробництва (PRODCOM) та чистих обсягів імпорту хімічних речовин (COMEXT) за рівнянням: споживання = виробництво + імпорт – експорт.
Набір із 16 показників, що базуються на оцінці життєвого циклу (LCA) для оцінки впливу споживання ЄС та його держав-членів на довкілля шляхом поєднання даних про інтенсивність споживання та вплив на довкілля визначених категорій продуктів.
Метод розрахунку базується на поєднанні:
(a) викидів у повітря, ґрунт та воду, а також ресурсів, що використовуються протягом життєвого циклу для ~ 165 категорій продуктів, що належать до 5 груп (харчування, мобільність, житло, побутові товари та побутова техніка),
(b) інтенсивності споживання цих продуктів, яка розраховується на основі статистики споживання, та
(c) оцінки впливу екологічного сліду (PEFS), який перетворює викиди та споживання ресурсів на 16 потенційних впливів на довкілля, які можна об'єднати в єдину оцінку.
Коефіцієнт повторного використання (циркулярності) матеріалів
Коефіцієнт циркулярного використання матеріалів (CMR) визначає частку матеріалу, що відновлюється та повертається в економіку, у загальному обсязі використаних матеріалів.
Визначається як відношення циркулярного використання матеріалів до загального використання матеріалів. Загальне використання матеріалів вимірюється шляхом підсумовування сукупного внутрішнього споживання матеріалів та циркулярного використання матеріалів. Визначається в рахунках матеріальних потоків в масштабах всієї економіки.
Валова додана вартість у секторі екологічних товарів та послуг
Сектор екологічних товарів і послуг визначається відповідно до Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.
Валова додана вартість у секторі екологічних товарів і послуг відображає внесок сектора у ВВП і визначається як різниця між вартістю продукції сектора та проміжним споживанням.
Цей показник вимірює обсяг економічного продукту, що виробляється на одиницю валової доступної енергії. Валова доступна енергія являє собою кількість енергетичних продуктів, необхідну для задоволення попиту всіх суб'єктів господарювання в даному географічному регіоні. Економічний продукт вимірюється або в одиниці євро в ланцюгових обсягах до 2010 року за обмінним курсом 2010 року, або в одиниці PPS (стандарт купівельної спроможності). Перший використовується для спостереження за еволюцією з часом для певного регіону, тоді як другий дозволяє порівнювати держави-члени за певний рік.
Фінанси
Фінансова підтримка екологічної політики є критичним інструментом для переходу до сталого розвитку, забезпечуючи інвестиції в модернізацію виробництв, зменшення викидів та захист біорізноманіття. Вона трансформує економіку, впроваджуючи зелені технології, зменшує екологічні ризики для здоров’я громадян.
Для запровадження в Україні механізмів стимулювання зеленої модернізації та енергоефективності підприємств потрібно змінювати систему фінансування природоохоронних заходів.
Ми пропонуємо конкретну "дорожню карту" як це зробити з врахуванням законодавства і практичного досвіду держав-членів ЄС.
Як реформувати систему екологічних фінансів в Україні?
Фінансові інструменти ми пропонуємо поділити на інструменти підтримки та забезпечення фінансування заходів спрямованих на досягнення Цілей державної екологічної політики.
| Індикатори
Публічні закупівлі
Відсоток публічних закупівель з екологічними вимогами до предмету закупівлі:
- Технічні специфікації;
- Нецінові критерії.
Ефективність фінансових інструментів
Відсоток зелених інвестицій від загального обсягу інвестицій
Відсоток грантів, субсидій для бізнесу які спрямованні на створення нових зелених робочих місць
Відсоток грантів, субсидій для бізнесу які спрямованні на підтримку зеленої трансформації бізнесу
Загальний щорічний обсяг екологічних податків
Загальний щорічний обсяг отриманої рентної плати за:
- користування надрами для видобування корисних копалин (загальнодержавного і місцевого значення);
- спеціальне використання лісових ресурсів;
- спеціальне використання води;
- використання інших природних ресурсів.
Обсяги фінансування заходів на реалізацію заходів пов'язаних з Цілями державної екологічної політики, за рахунок:
- державного бюджету;
- обласних бюджетів;
- місцевих бюджетів;
- проектів МТД;
- інших джерел.
Дякуємо колегам по робочій групі за конструктивну дискусію та підтримку.
Ми будемо надалі інформувати про подальші результати роботи цієї та інших робочих груп, що створені в рамках діалогового майданчику влади і громадянського суспільства.