Сьогодні немає жодного більш-менш складного виробу, до складу якого не входили б полімери. Чимало товарів повністю є полімерними, або ж різноманітні пластмаси у них переважають. Поширенню полімерів сприяє їхня рентабельність, зумовлена високою технологічніс

Сьогодні немає жодного більш-менш складного виробу, до складу якого не входили б полімери. Чимало товарів повністю є полімерними, або ж різноманітні пластмаси у них переважають.

Поширенню полімерів сприяє їхня рентабельність, зумовлена високою технологічністю – їх легше обробляти, ніж метал, дерево чи кераміку, виробничі процеси добре піддаються автоматизації. Поза тим виробництво полімерів потребує значно менших витрат енергії, ніж у випадку з металами та керамікою. А ще полімери є дуже розмаїтими, до цього класу належать матеріали з різними фізичними та хімічними властивостями, витребуваними в певній сфері.

Завдяки цим властивостям полімери широко застосовують практично в усіх галузях промисловості та сільського господарства. Їхнє світове виробництво з середини минулого століття зросло у кількасот разів – з 1млн тонн у 1950-му до майже 400 млн тонн нині. Вже у нинішньому сторіччі світовий обсяг виробництва полімерів зріс десь удвічі.

Полімерні проблеми довкілля

Ринок полімерів, попри певні тимчасові проблеми, пов’язані з пандемією, стабільно залишається динамічним та привабливим для інвесторів.

Втім є тут і зворотній бік медалі – значна питома вага полімерів у твердих відходах, що забруднюють довкілля. Нині це 12%. В 60 роках минулого століття це був 1%. Щорічно від 5 до 12 млн тонн пластика опиняється у світовому океані.

«Пластикові відходи в навколишньому середовищі стають все більшим тягарем для екосистем світу, - каже експерт Інституту проблем екологічної економіки Фрідер Рубік, - Здається, кількість пластикової упаковки, яка використовується для купівлі продуктів харчування, одягу чи косметики, невблаганно зростає і подвоїлася за два десятиліття. Клієнти часто навіть не мають вибору купувати продукти без упаковки».

Світова спільнота реагує на цю проблему зокрема таким чином, щоб протидіяти пластиковому забрудненню ще на стадії виробництва продукту. Вже при його виготовлені має бути враховано, що під час експлуатації продукт не завдаватиме шкоди довкіллю, а при завершенні свого життєвого циклу буде утилізований з найменшим навантаженням на природне середовище.

«Для того, щоб наприклад, зменшити кількість пластику, не достатньо лише організувати роздільний збір відходів, - акцентує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. - У всіх європейських країнах вже багато років діє розширена відповідальність виробника. Це та модель, яка повинна бути запроваджена на території України. Вона дасть поштовх для розвитку сфери вторинної переробки, створення необхідної інфраструктури та відповідно нових робочих місць».

Європейські тенденції

Одним з ефективних інструментів, що дозволяють робити пластикову продукцію дружньою щодо довкілля є добровільні екологічні стандарти. Процедура сертифікації передбачає, що той чи інший продукт отримує документ, який чітко засвідчує його відповідність екологічним вимогам згідно стандарту.

Нині в усьому світі існує понад 400 екологічних стандартів, які визначають те, що товар чи послуга певної категорії є екологічними.

Кілька програм екологічного маркування діють і у Європі. Виробники товарів і виробів, які відповідають стандартам екологічного маркування, стають учасниками зеленого ринку відповідно до правил міжнародної торгівлі.

Щорічний обіг світового зеленого ринку становить 4 200 млд. євро, з якого 21 % - частка ЄС. Долучитися до цього чималого ринку є доцільним не лише задля турботи про довкілля, але й і з суто економічних міркувань. Дослідження фундації Eurobarometer – Public opinion in the European Union свідчить, що 26% європейських виробників вже надають на ринок екологічні товари і послуги.

Відтак європейський досвід засвідчує, що наявність екологічного сертифікату цілком може сприяти економічному успіху підприємства.

Німецька фірма BOPLA Gehäuse Systeme GmbH, що вже понад півсторіччя виготовляє пластикові корпуси для електроніки, у 2012 з успіхом пройшла екологічну сертифікацію. Тут вважають, що така сертифікаціє є свідченням високого рівня виробництва. «За допомогою конструктивної інформації ми хочемо сприяти довірі в суспільстві і серед наших замовників», - кажуть на підприємстві, чия продукція представлена практично в усьому світі.

За чисте довкілля – усім світом

Варто зазначити, що Євросоюз всіляко прагне того, щоб глобалізувати екологічні підходи до виробництва.

«ЄС не тільки вирішує це питання вдома, але й будує альянси на міжнародній арені, оскільки нам потрібно спільно долати ці глобальні виклики, - каже комісар Європейського Союзу Віргініюс Сінкевічюс. - Ми вже маємо понад 140 партнерів, і я впевнений, що міжнародна спільнота активізується».

В останні роки зростає попит на екологічні продукти в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, а також економічно розвинутих країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Перспектива зняття квот на український експорт в ЄС та припинення дії антидемпінгових тарифів вже в цьому році надає додаткові можливості виходу українських виробників на ринок ЄС.

Очевидно, що кращими шанси будуть у тих вітчизняних підприємств, які відповідатимуть європейським і світовим тенденціям щодо екологізації виробництва.

Зростання попиту на екологічні товари в різних товарних групах вимагає відповідної пропозиції. Більш конкурентною тут буде продукція, яка має сертифікат про підтвердження відповідності критеріям екологічності, за умов, що такий сертифікат буде мати визнання.

Вітчизняний стандарт

В Україні від 2020 року діє стандарт СОУ ОЕМ 08.002.14.055:2020 Вироби з полімерних матеріалів – Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу.

Він визначає стадії життєвого циклу та показники, за якими здійснюється оцінювання виробів з метою надання права застосування відносно них екологічного маркування. Цей стандарт сфокусований на найбільш важливих екологічних аспектах життєвого циклу виробів з полімерних матеріалів, що пов’язані з ефективним використанням ресурсів, строком служби виробів, їх комплектуючих і показниками безпеки матеріалів, що застосовуються у виробництві.

Стандарт СОУ ОЕМ 08.002.14.055:2020 спрямований на:

  • збільшення обсягів застосування переробленого пластику і пластмас;
  • обмеження застосування небезпечних хімічних речовин та матеріалів непридатних до переробляння;
  • зменшення впливів на довкілля;
  • стале управління природними ресурсами;
  • зменшення відходів виробництва та споживання

У 2023 році в рамках проектної діяльності Програми ООН з навколишнього середовища в Україні по програмі «Європейський Союз для довкілля» (EU4Environment), що фінансується ЄС до СОУ ОЕМ 08.002.14.055 були внесені зміни за результатом перегляду. Відтак його вимоги зараз є ідентичними з екологічними критеріями на продукцію аналогічної категорії провідних європейських програм екологічного маркування The Nordic Swan Ecolabel (скандинавські країни), Blue Angel (Німеччина) які є європейськими стандартами найвищої якості та безпеки.

На користь виробнику і споживачеві

Які ж переваги має підприємство, котре довело відповідність своєї продукції екологічним вимогам? Що дає йому визнаний світовою спільнотою екологічний сертифікат?

Наявність такого сертифікату, серед іншого, сигналізує споживачеві про більшу безпечність виробів, оскільки стандарт жорстко регламентує використання речовин, що можуть бути шкідливими для здоров’я і довкілля. Екологічне маркування полімерів засвідчує, що продукція не виділяє у довкілля такі небезпечні речовини як формальдегід, бутанол, ізобутанол, пропанол, ізопропанол та ацетон. Використання біоцидів, селену, пігментів та добавок на основі важких металів, ПВХ, ПВДХ, хлорованих парафінів, фторованих сполук та парафінів суворо заборонено. Для продукції, що призначена для контакту з кормами та їжею встановлені особливо жорсткі критерії щодо основного матеріалу. Вони повинні виготовлятися виключно з поліетилену високої щільності (HDPE) або поліпропілену (PP) та не містити будь яких інших полімерних матеріалів.

Так український виробник пластикової продукції «Планета Пластик», саме через наявність екологічного сертифікату каже своїм клієнтам: «Коли ви п’єте воду з труби «Планета Пластик», вирішили придбати плівку для вирощування овочів чи їсте хліб з пшениці, що зберігалася у наших зернових рукавах – можете бути спокійні за своє здоров’я».

Екологічну сертифікацію це підприємство пройшло у квітні 2020 року.

Дедалі більше поширення екологічної свідомості, в числі тому числі і на теренах нашої країни, теж може вплинути на вибір споживача, який при інших однакових обставинах віддасть перевагу продукції, сертифікованій як дружня до довкілля. Як ми вже казали, у Європі 77% споживачів готові платити більше за екологічну продукцію.

Орієнтуючись на глобальні екологічні тренди та інтерес споживачів до більш екологічно кращої продукції постійно зростає кількість торгівельних мереж, які збільшують асортимент саме такої сертифікованої продукції, виокремлюють її на полках, проводять навчання консультантів та інформаційні компанії для споживачів. Таку політику в Україні проводить, зокрема торгівельна мережа «Епіцентр».

Як свідчать дослідження Eurobarometers у ЄС 26% громадян часто купують екологічні продукти, 54% з них роблять це час від часу.

Побічно перевагою для споживача є та обставина, що екологічність товару прямо пов’язана із його надійністю – чим пізніше він піде на звалище, тим краще для довкілля. Відтак стандарт вимагає, щоб готовий виріб відповідав встановленим показникам якості, надійності і був ремонтопридатним. Про жодне заплановане застарівання, коли полімер навмисно роблять таким, щоб він буквально розсипався через кілька років експлуатації, у цьому разі не може бути й мови.

Анна Юлдашова, в.о. директора Департаменту публічних закупівель Міністерства економіки зазначає, що посилання на екологічні маркування можуть бути застосовані при встановленні вимог до екологічних характеристик та різних критеріях оцінки тендерної пропозиції, за умов, що принципи та методи таких маркувань стандартизовані, і задекларовані екологічні характеристики підтверджені компетентних органом згідно вимог цих стандартів.

Політика ЄС і більшості держав світу у сфері публічних закупівель орієнтована на застосування підходу зелених публічних закупівель і передбачає застосування вимоги про відповідність предмету закупівлі стандарту екологічного маркування. Цей підхід відображений в Директиві 24/2014 ЄС про публічні закупівлі і національному законодавстві України та здійснюється на практиці.

Застосування саме зелених закупівель буде збільшуватись починаючи з періоду відбудови, з огляду на вимоги донорів, інвесторів та виконання зобов’язань України як кандидата у члени ЄС. Вже до 2030 року у Європі планують досягти того, щоб половина усіх публічних закупівель були зеленими та енергоефективними.

Угода про асоціацію Україна – ЄС прямо передбачає сприяння та заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в екологічні продукти, послуги і технології, сприяння застосуванню екологічного маркування товарів тощо. Наявність екологічного сертифікату та маркування згідно з ISO 14024:2018 стане перепусткою на національний, європейській та глобальний зелений ринок.

Для успіху на динамічному і прибутковому ринку полімерів виробники надаватимуть дедалі більше уваги тому, щоб їхнє виробництво було дружнім до довкілля, і щоб ця обставина була належним чином задокументована. Цього вимагає і відповідальність перед прийдешніми поколіннями, і звичайний економічний розрахунок.