В цій публікації наведені результати одного з досліджень за період 2019-2020 рр., проведеного Федерацією органічного руху України спільно з ВГО «Жива планета» в рамках підготовки аналітичного звіту щодо прогресу і подальших кроків впровадження сталих публічних закупівель в Україні. Аналітичний звіт готувався під керівництвом ЮНЕП в рамках проекту «Європейський Союз для довкілля» (EU4Environment), що фінансується Європейським Союзом та реалізується ОЕСР, ЄЕК ООН, ЮНЕП, ЮНІДО та Світовим банком. Дослідження проводилось у вересні 2020 року, його результати застосовувались також під час аналізу з метою визначення більш пріоритетних категорії товарів і послуг для впровадження в Україні підходу сталих публічних закупівель у майбутньому.
Переваги органічного виробництва
Інтенсифікація сільського господарства має негативний вплив не лише на навколишнє середовище, але і виснажує природні ресурси, без яких ведення агровиробництва неможливе, забруднює сільськогосподарську продукцію особливо небезпечними речовинами. Середньостатистичні конвенційні овочі та фрукти можуть містити у своєму складі залишки понад 20 пестицидів, а м’ясо та молоко – залишки антибіотиків, гормонів- стимуляторів росту.
Розвиток органічного виробництва в Україні має низку явних екологічних, економічних та соціальних переваг, що притаманні цій сфері діяльності, зокрема:
- сприяє скороченню викидів вуглекислого газу, закису азоту й метану, які сприяють глобальному потепління;
- знижує ризик втрати здоров’я для сільськогосподарських працівників, адже саме вони найбільш уразливі до дії пестицидів та інших хімікатів, які застосовуються в конвенційному виробництві;
- органічні продукти більш корисні для споживачів завдяки мінімізації впливу на здоров’я небезпечних і стійких хімічних речовин;
- при виробництві органічної продукції у рослинництві заборонено використовувати отрутохімікати для боротьби з бур'янами, шкідниками й хворобами рослин, а також мінеральні добрива синтетичного походження, при цьому захист рослин здійснюється переважно препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту й рослин використовуються органічні добрива;
- категорично заборонене використання генетично модифікованих організмів;
- у тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту, гормони й антибіотики, а для лікування тварин використовуються профілактичні засоби й гомеопатичні препарати.
Органічні методи господарювання покращують стан ґрунту та його родючість без застосування хімічно синтезованих добрив та препаратів. Боротьба з бур’янами та шкідниками проводиться без застосування токсичних пестицидів, оберігаючи тим самим земельні та водні ресурси від забруднення токсичними сполуками. Обов’язкове застосування сівозмін, використання насіння і порід, адаптованих до місцевих умов, і відновлення функціонального біорізноманіття сприяють подальшому зміцненню екологічного балансу. Соціальною перевагою органічного сільського господарства, є те, що воно має високий потенціал для забезпечення життєдіяльності сільського населення і пожвавлення роботи дрібних фермерських господарств. Разом зі зростанням органічного сектора зростатиме і працевлаштування місцевого населення, оскільки, органічне землеробство менш механізоване і потребує, як правило, більше ручної праці.
Органічне виробництво може стати ефективним інструментом збереження здоров’я нації, запровадження культури здорового харчування. І в першу чергу споживачами цієї продукції повинні стати діти, люди похилого віку та громадяни, що потребують оздоровлення.
Особливості ціноутворення на органічну продукцію
Органічна продукція є результатом органічного виробництва і, враховуючи всі особливості її виготовлення, необхідно враховувати певні фактори що мають вплив на її ціну:
- при переході виробника сільськогосподарської продукції на органічне виробництво собівартість продукції зросте через збільшення кількості додаткових операцій щодо забезпечення екологічності сировини, матеріалів, виробництва та підтвердження всіх цих операцій сертифікатом і відповідним маркуванням продукції;
- ризики пов’язані з можливими змінами кон’юнктури ринку органічної продукції за досить тривалий (два-чотири роки) період конверсії;
- зросте трудомісткість виробництва, що при належному формуванні ціни також зменшить рівень обсягів продажу, через зниження рівня попиту і збільшення кількості неплатоспроможного населення;
- необхідність у придбанні нового, досконалішого обладнання та навчання персоналу новим технологіям виробництва.
Різниця між одержаним прибутком та собівартістю продукції, в яку закладені всі вищезгадані компоненти та собівартість продукції традиційного конвенційного виробництва і буде становити той інтерес, який отримує виробник при переході на методи ведення сільського господарства згідно з органічними стандартами.
При ціноутворенні важливими аспектами є також стратегія, якої дотримується органічний виробник та стадія життєвого циклу товару у виробника (рівень переробляння). Аналіз досвіду країн Європи доводить що при насиченні ринку, вдосконаленні технологій щодо ресурсозбереження і логістики, державній підтримці і замовлень на потреби навчальних закладів і закладів соціальної сфери саме органічних продуктів – ціна на органічні продукти є стабільно доступною, і по більшості найменувань не перевищує 10-25% у порівнянні до ціни неорганічних продуктів.
Аналіз розвитку органічного ринку в Україні
Україна розпочала усвідомлено займатись органічним виробництвом наприкінці 1990-х. Незважаючи на певну недосконалість законодавства і складнощі української економіки та вітчизняних аграріїв, органічний сектор в Україні системно нарощує темпи агровиробництва та торгівлі на національному і міжнародних ринках.
У період 2008 – 2017 рр. в площа під органічним виробництвом з 270 тис. Га зросла майже удвічі – до 420 тис. Га. Кількість сертифікованих органічних господарств за цій період зросла у 4,2 рази.
Кількість сертифікованих органічних господарств в Україні
(за даними Федерації органічного руху України)
Як правило сертифікація продукції яка надається на внутрішній ринок здійснюється за правилами і процедурами згідно з регламентами ЄС щодо органічного виробництва: Регламент Ради (ЄC) №834/2007 (колишній Регламент ЄС №2092/91) та додаткові до нього: Регламент Комісії (ЄC) №889/2008; Регламент Комісії (ЄC) №1235/2008).
У період 2008 – 2017 рр. ринок органічної продукції також активно розвивається, при цьому значно виріс його обсяг у грошовому вимірі – з 0,5 млн євро у 2007 р. до 33,0 млн євро у 2018 р. – тобто, у 66 разів. Обсяги експорту органічної сільськогосподарської продукції у 2017 р. склали 99 млн. Євро (до 70% експорту – у країни ЄС).
Хоча основною спеціалізацією вітчизняних "органічних" господарств є вирощування зернових, бобових, технічних культур, плодоовочевої та ягідної продукції з експортною орієнтацією, все ж чітко прослідковується і переорієнтація виробників на внутрішній ринок, свідченням чого є зростаюча тенденція активного наповнення вітчизняного ринку власною органічною продукцією за рахунок налагодження переробки органічної сировини. При цьому, асортимент продукції досить різноманітний – це овочі, фрукти, молочна та м’ясна продукція, соки, напої, мед, борошно, олії тощо.
Однак, найпоширенішою групою товарів, яка наймасовіше представлена на полицях вітчизняних магазинів, є крупи і пластівці. І цьому є пояснення, адже для отримання продукції потребується порівняно просте устаткування і ці продукти мають не скорочений, а відносно тривалий термін зберігання, що вигідно як виробникам, так і споживачам, які традиційно купують товари цієї групи як для сніданків, так і для повсякденного гарніру.
Саме тому органічні крупи і пластівці експерти рекомендують розглянути як перші, умовно пріоритетні категоріями продукції для потреб дитячих, шкільних, медичних та соціальних закладів.
Аналіз ринку круп і пластівців
Розглянемо, для початку, тенденції розвитку загального ринку круп та пластівців в Україні. У 2017 р. в Україні було вироблено 328,5 тис. т круп, що на 2,5% менше ніж у попередньому році. При цьому зазначимо, що у 2016 р. виробництво всіх круп в Україні вперше збільшилася, починаючи з 2013 р.
Динаміка виробництва круп в Україні за 2015-2017 рр.
Як бачимо, в останні роки зростанням відзначилися лише гречана та вівсяна крупи. Серед областей України зростання виробництва круп відзначається в Одеській, Дніпропетровській, Чернігівській та Тернопільській областях. Помітно скоротилося їх виробництво у Херсонській, Черкаській, Хмельницькій, Кіровоградській, Сумській та Харківській областях.
Незважаючи на спад виробництва круп у нашій країні, за підсумками 2017 р., сукупний обсяг експорту круп і пластівців з України склав 74,1 тис. т, що перевищує аналогічний показник 2016 р. на 30%.
У 2017 р. Україна експортувала 26,99 тис. т круп із зернових культур, що на 10% менше у порівнянні з 2016 р. У вартісному виразі експорт зернових круп за минулий рік зменшився на 7,6% – до 8,16 млн дол. США. Трійку найбільших споживачів українських круп із зернових в 2017 році склали Єгипет (32,4% від усього обсягу, на 2,64 млн дол. США), Бєларусь (15,95%, на 1,3 млн дол. США) і Коста-Рика (10,1%, на 0,82 млн дол. США).
Виробництво органічних круп в Україні – відносно молодий напрям агровиробництва, але по відношенню до інших органічних товарів готових до споживання є одними з найперших, що стали доступними для вітчизняного споживача.
Органічні крупи з’явилися на полицях українських магазинів ще на початку 2000-х років. Першим виробником була Фабрика бакалійних продуктів з асортиментом в декілька позицій під ТМ Жменька. Дещо пізніше мала місце спроба Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів постачати на ринок органічні вівсяні пластівці, яка тривала відносно недовго через об’єктивні причини. Однак, нині є вже до двадцяти сертифікованих за європейськими органічними стандартами виробників круп’яної продукції, які продукують доволі широкий асортимент товарів. Не можна говорити про стабільність та регулярність виробництва, адже все ж відчувається брак якісної органічної сировини для виготовлення круп через надання переваги експортним поставкам органічними виробниками зернових. Проте, у 2017 р. вітчизняні переробники виробили близько 5 тис. т органічних круп і пластівців, з яких стабільно близько 90% експортуються.
Динаміка виробництва органічних круп в Україні за 2016-2018 рр.
Як бачимо, обсяги виробництва круп'яної продукції щороку підвищуються, що свідчить про зростаючий попит на дану продукцію в Україні та світі, враховуючи на 90% експортну орієнтацію українських органічних виробників круп та наявне розширення їх асортименту у вітчизняних супермаркетах.
За 5 останніх років значно зросла географія експортних поставок круп’яної продукції з України. Вітчизняні виробники експортують крупи до понад 20 країн світу. При цьому, основними ринками збуту є країни Євросоюзу – Німеччина, Чехія, Польща. Починають налагоджуватися товарні поставки і до країн Азії, включаючи як Близький Схід, так і Південно-Східну Азію. При цьому, 80% від усіх обсягів експорту органічних круп припадає на продаж пшона, наступними йдуть крупи з пшениці та полби (спельти), вівсяні крупи і пластівці.
Вітчизняні підприємства, що постачають крупи на внутрішній ринок України («Діамант ЛТД», «Органік Оригінал», «Органік Лайф», «Агроекологія», «Кварк», «Золотий Пармен», ПП «Галекс-Агро», «Терра», «Драйміл», «Цефей-Групп», «Органік Сідс», Сквирський комбінат хлібопродуктів), пропонують досить широкий асортимент: як традиційні вівсяні, перлові, пшеничні, гречані крупи, так і з спельти, з твердих сортів пшениці, різноманітні пластівці. Щорічний обсяг внутрішнього ринку за останні декілька років оцінюється на рівні 500-550 т органічних круп та пластівців.
Більшість вітчизняних переробних підприємств працюють на придбаній сировині. При цьому варто зауважити, що низка великих органічних виробників мають свою сировинну базу, зокрема ПП «Агроекологія», ПП «Галекс-Агро», які віднедавна почали відкривати власні регіональні спеціалізовані магазини та мають можливість продавати продукцію не лише у мережевих магазинах, але й у власних.
Сертифіковані за органічними стандартами підприємства – Агрофірма «Поле», «Іппон», «Адоніс Люкс», «Галекс-Агро», «Дедденс Агро», «Терра», Сквирський комбінат хлібопродуктів, переважну більшість власної круп’яної продукції відправляють на експорт.
На внутрішньому ринку органічні крупи, у невеликих обсягах реалізуються через спеціалізовані магазини у вітчизняних містах-мільйонниках. Переважна більшість згаданої продукції реалізується у великих мережах супермаркетів: «Мегамаркет», «Ашан», «Сільпо», «Фур¬шет», «Good Wine», «Wine Time» та ін. Планує вводити лінійку органічних продуктів і мережа «АТБ».
Для вітчизняних виробників органічних круп, у порівнянні з виробниками неорганічних (конвенційних), діють жорсткіші вимоги органічних стандартів як щодо зберігання, так і утримання складських приміщень, боротьби з шкідниками, комахами тощо.
Зокрема, серед загальних вимог є відокремлення у часі або просторі виробництва та зберігання органічної продукції, у тому числі ведення обліку такої продукції, від виробництва та зберігання неорганічної продукції і продукції перехідного періоду. Це обумовлено вимогами сертифікації, і найбільші складнощі викликає у підприємств, які паралельно переробляють органічну і конвенційну сировину.
У процесі органічного виробництва забороняється застосування речовин і технологічних методів виробництва, результати застосування яких можуть ввести споживача в оману щодо природи (походження) продукту. Серед вимог щодо виробництва органічних харчових продуктів є: використання переважно біологічних, механічних та фізичних методів виробництва; використання під час виробництва органічних інгредієнтів (додана вода та кухонна сіль не включаються у розрахунок відсоткових часток складників органічних інгредієнтів); вживання належних заходів для уникнення забруднення недозволеними речовинами або продуктами, заходів з очищення і дезінфекції виробничого обладнання та потужностей, а в разі необхідності - заходів з очищення харчової продукції (усі заходи з очищення повинні фіксуватися оператором у спеціальних журналах); ведення обліку та документування усіх операцій з виробництва органічних харчових продуктів; ідентифікація кожної партії органічних харчових продуктів. Складські приміщення та споруди потребують регулярного очищення та дезінфекції речовинами, що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях.
Однак, незважаючи на жорсткі вимоги органічних стандартів, всі сертифіковані виробники, згідно опитувань, й надалі продовжуватимуть виробництво та реалізацію органічних круп та пластівців як на внутрішньому ринку, так і на експорт. При цьому деякі виробники планують збільшувати асортимент круп’яних виробів, зробивши головний акцент на якості продукції.
ТОП-5 українських виробників широкого асортименту органічних круп і пластівців
1. ТОВ Фірма «Діамант ЛТД» (Полтавська обл.) з 2013 року виробляє під ТМ Козуб продукт: відбірну гречану ядрицю, горох, крупу пшеничну та перлову, пшоно та ін. Для виробництва продукції використовується лише зерно, вирощене в Україні згідно регламентів ЄС щодо органічного виробництва.
2. Компанія «Органік Лайф» (м. Київ) має широкий асортиментний ряд продукції ТМ Оrganic Сountry: гречка не обжарена, кукурудзяна крупа, вівсянка недроблена, перлова крупа, пшоно, амарант, соя шліфована, крупа пшенична двох видів: подрібнена "Артек" та ціле зерно "Кутя", виготовлені з пшениці твердих сортів. Підприємство працює із 250 торговельними точками по всій Україні і продає 3-5 т круп на місяць. При цьому у мережеві супермаркети, як і на експорт, виходити поки що не планує, проте спостерігає збільшення зацікавленості в органічній продукції серед трейдерів і споживачів.
3. Компанія «Органік Оригінал» (Київська обл.) під ТМ Екород виробляє органічну продукцію 7 років поспіль. В асортименті: спельта подрібнена, зелена гречка, пропарена гречана крупа, пшоно, пшенична крупа, пшенична крупа "Арнаут", перлова крупа та ячна крупа.
4. ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів (Київська обл.) запустив виробництво органічної крупи ТМ Сквирянка у 2015 року. Виробляє крупи й пластівці з гречки, вівса, ячменю, гороху, кукурудзи, пшона, зокрема для дитячого харчування. Продукцією ТМ Сквирянка ласують не лише в Україні, але й ще у 21 державі світу, зокрема у країнах Європи, США, Індії, Південній Кореї тощо.
5. ПП «Агроекологія» (Полтавська обл.) понад 30 років застосовує органічні технології при вирощуванні сільськогосподарських культур, їх переробці на власних потужностях й сертифіковане відповідно до стандарту, рівнозначного Постановам Ради (ЄС) 834/2007, 889/2008 як виробник органічної продукції. Підприємство пропонує широкий асортимент продуктів харчування: крупи з озимої та ярої пшениці, вівсяна, гречана несмажена цільнозернова крупа та січка, ячна крупа.
Виробники органічних круп і пластівців в Україні, 2019 р.
| № з/п | Назва виробника, область, торгова марка | Назва крупи |
| 1. | ПП «Агроекологія», Полтавська обл. | Вівсяна, гречана, гречана січка, кукурудзяна, перлова, пластівці вівсяні, пшенична, пшенична "Артек", пшоняна, ячна |
| 2. | ПП «Галекс-Агро», Житомирська обл. | Гречана проділ, гречана ядриця |
| 3. | ТОВ Агрофірма «Поле», Черкаська обл. | Пшоняна, січка пшона |
| 4. | ТОВ «Адоніс Люкс», Запорізька обл. | Пшенична, пшенична "Артек", пшоняна Січка пшона |
| 5. | ТОВ «Дедденс Агро», Рівненська обл. | Вівсяна, гречана |
| 6. | ТОВ «Драйміл», м. Київ |
Вівсяна, вівсяна неподрібнена, вівсяна плющена, горохова, гречана, гречана зелена, гречана проділ, гречана пропарена, гречана ядриця, з полби (спельти), зі спельти не подрібнена, зі спельти подрібнена, із м'якої пшениці шліфована, кукурудзяна, кукурудзяна "Екстра", кукурудзяна шліфована, манна, перлова, пластівці вівсяні, пластівці вівсяні "Creamy", пластівці вівсяні "Original", пластівці гречані, пластівці зі спельти, пластівці кукурудзяні, пластівці пшеничні, пластівці пшоняні, пластівці ячмінні, пшенична, пшенична "Арнаут", пшоно шліфоване, пшоняна, ячмінна перлова, ячмінна ячна, ячна |
| 7. | ТОВ «ІППОН», Львівська обл. |
Манна крупа |
| 8. | ТОВ «Кварк», Полтавська обл. |
Вівсяна, гречана зелена проділ, гречана зелена ядриця, гречана смажена, кукурудзяна, кутя житня, кутя пшенична, перлова, пшенична з м’яких сортів, пшенична з твердих сортів |
| 9. | ТОВ «Органік лайф», Київська обл., ТМ Organic Country |
Амаранту подрібнена, горохова подрібнена, гречана проділ, гречана ядриця, житня подрібнена, житня шліфована, зі спельти, зі спельти шліфована, манна, манна зі спельти, нутова подрібнена, перлова, пшенична, пшенична шліфована, ячна |
| 10. | ТОВ «Органік оригінал», Київська обл., ТМ Екород |
Горохова, гречана зелена, гречана пропарена, зі спельти, перлова, пластівці вівсяні різані, пластівці вівсяці цільні, пшенична, пшенична "Арнаут", пшоняна, ячна |
| 11. | ТОВ «Органік Сідс», Хмельницька обл., ТМ All in Foody |
Вівсяна, гречана зелена, гречана проділ, гречана ядриця, зі спельти, кукурудзяна, перлова, пшенична, ячна |
| 12. | ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів, Київська обл., ТМ Сквирянка |
Вівсяна, вівсяна не подрібнена, вівсяна плющена, гречана проділ, гречана ядриця, із м’якої пшениці подрібнена, із м’якої пшениці шліфована, кукурудзяна, кукурудзяна "Екстра", пластівці вівсяні, пластівці гречані, пластівці житні, пластівці зі спельти, пластівці кукурудзяні, пластівці пшеничні, пластівці пшоняні, пластівці ячмінні, пшоно шліфоване, спельта не подрібнена, спельта подрібнена, ячмінна перлова, ячмінна ячна |
| 13. | ТОВ «ТЕРРА», Харківська обл., ТМ ТЕРРА |
Булгур, вівсяна, вівсяна плющена, кукурудзяна шліфована, пластівці вівсяні, пластівці житні, пластівці з полби, пластівці кукурудзяні, пластівці пшоняні, пластівці ячмінні, пшенична озима "Терра", пшенична ярова "Терра", пшоно шліфоване, ячмінна перлова, ячмінна ячна |
| 14. | ТОВ Фірма «Діамант ЛТД», м. Полтава, ТМ Козуб продукт |
Вівсяна, вівсяна плющена, горохова, гречана, перлова, пластівці вівсяні різані, пластівці горохові, пластівці гречані, пластівці житні, пластівці житні різані, пластівці кукурудзяні, пластівці перлові, пластівці пшеничні, пластівці пшеничні, пластівці пшеничні із спельти, пластівці пшоняні, пластівці ячні, пшенична, пшоно шліфоване, суміш пластівців, толокно вівсяне, толокно гречане, толокно кукурудзяне, ячна |
| 15. | ТОВ «Цефей Груп», Житомирська обл. | Вівсяна, гречана, гречана зелена ядриця, гречана проділ, кукурудзяна, перлова, пшенична, спельта не подрібнена, ячна |
| 16. | ТОВ «Імарті Органік», Харківська обл. | Пшоно |
| 17. | ФСГ «Золотий Пармен», Чернігівська обл. | Вівсяна, гречана, гречана зелена ядриця, зі спельти |
Розподіл обсягу виробництва органічних круп по областях країни, 2017 р.
Структура виробництва органічних круп по областях України виглядає досить нерівномірно із найбільшою концентрацією у Черкаській області (місце розташування виробничих потужностей лідера галузі, що виробляє найбільші обсяги органічних круп – ТОВ "Агрофірма "Поле").
Вітчизняні виробники органічних круп і пластівців, незважаючи на складнощі правового, економічного та політично характеру в країні, продовжують активно розвиватися та нарощувати обсяги виробництва. Незважаючи на, у значній мірі, їх експортну орієнтованість, на внутрішньому ринку вже представлений широкий ряд асортиментних позицій.
Аналіз цінових пропозицій
Приймаючи за основу обсяги виробництва та представленість в регіонах України, а також потенційні можливості органічних виробників щодо забезпечення річних обсягів поставок певних груп органічних продуктів в рамках державних закупівель для потреб дитячих дошкільних, шкільних та інших освітніх закладів, була здійснена вибірка цінових пропозицій органічних та неорганічних круп: гречана, пшоно та вівсяні пластівці.
Цінові пропозиції торгівельних мереж і онлайн магазинів на визначені позиції органічних та конвенційних продуктів, що надаються на національному ринку, 2019 р.
| № з/п | Виробник | ДСТУ, ТУ | Розфасовка, кг | Ціна за розфасовку, грн |
Ціна, кг | Ринкова ціна, грн/кг | Доступність в регіонах |
| КРУПА ГРЕЧАНА | |||||||
| 1 | ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів, Київська обл. | ДСТУ 7697:2015 | 0,8 | 33,50 | 41,82 | 24,9- 45 | + |
| 2 | ТОВ «Олімп», м. Харків | ДСТУ 7697:2015 | 1 | 37,90 | 37,90 | + | |
| 3 | ТОВ «Вінницький крупозавод» ТМ Кожен день |
ДСТУ 7697:2015 | 1 | 24,90 | 24,90 | + | |
| 4 | ДП «Бест Альтернатива» м. Київ |
ДСТУ 7697:2015 | 0,9 | 40,15 | 44,61 | + | |
| 5 | ТОВ «Рідний продукт» ТМ Хуторок |
ТУ У 15,6-2776401454-001-2006 | 0,8 | 24,67 | 30,84 | + | |
| КРУПА ГРЕЧАНА ОРГАНІЧНА | |||||||
| 1 | ТОВ Сквирський комбінат хлібопродуктів, Київська обл. |
ДСТУ 7597:2015 | 0,8 | 48,13 | 60,16 | 46-180 | + |
| 2 | ТОВ «Органик Лайф», м. Київ, ТМ Органик Кантри |
ДСТУ 7597:2015 | 0,4 | 72,00 | 180,00 | + | |
| 3 | ТОВ «Органік оригінал», м. Київ ТМ Екород |
ДСТУ 7597:2015 | 0,4 | 42,00 | 105,00 | + | |
| 4 | ПП «Галекс-Агро», Житомирська обл. | ДСТУ 7597:2015 | 1 | 46,05 | 46,05 | + | |
| 5 | ТМ «Биопланет», Польща | 0,5 | 89,00 | 178,00 | + | ||
| КРУПА ПШОНО | |||||||
| 1 | ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів"", Київська обл. | ГОСТ 572-60 | 0,8 | 28,80 | 36,00 | 35-55 | + |
| 2 | ТОВ «УОТК», Київська обл. ТМ «АРО» |
ДСТУ 7697:2015 | 1 | 34,90 | 34,90 | + | |
| 3 | ТОВ «ПРОДЕНЕРГО» М. Харків ТМ «Сто пудов» |
ГОСТ 572 -60 | 1 | 41,90 | 41,90 | + | |
| 4 | ТОВ «Терра», Харківська обл. | ГОСТ 572- 60 | 0,9 | 47,00 | 52,22 | + | |
| 5 | СПД «Вовк», Київська обл. ТМ «Щедрі брати» |
ГОСТ 572- 60 | 1 | 49,34 | 49,34 | + | |
| КРУПА ПШОНО ОРГАНІЧНЕ | |||||||
| 1 | ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів"", Київська обл. | ГОСТ 572-60 | 0,8 | 49,00 | 61,25 | 61-97,5 | + |
| 2 | ТОВ «Діамант Лтд», м. Полтава | 0,5 | 43,55 | 87,10 | + | ||
| 3 | ТОВ «Органік оригінал», м. Київ ТМ Екород |
0,4 | 31,70 | 79,25 | + | ||
| 4 | ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», Київська обл. ТМ «Жменька» |
ГОСТ 572-60 | 0,5 | 33,42 | 66,84 | - | |
| 5 | ТОВ «Органик Лайф», Київ ТМ «Органик Кантри» |
ГОСТ 572-60 | 0,4 | 39,00 | 97,50 | - | |
| ПЛАСТІВЦІ ВІВСЯНІ | |||||||
| 1 | ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів"", Київська обл. | ТУ У 15.8-00954544-002:2005 | 0,4 | 19,56 | 48,90 | 37-55 | + |
| 2 | ТОВ «Діамант Лтд», м. Полтава | ТУ У 15.6-13929625-001:2011 | 0,5 | 27,00 | 54,00 | + | |
| 3 | ТОВ «УКР Агро ПРОД» ТМ «Новоукраїнка» |
ТУ У 10.6-35105397-002:2014 | 0,4 | 14,90 | 37,25 | + | |
| 4 | ТОВ «Добродія фуд» | ТУ У 10.6-38408485-003:2017 | 0,4 | 17,76 | 44,40 | + | |
| 5 | ТОВ «ЩЗПТ» ТМ «Кожен день» |
ТУ У 15.6-31252267-001:2004 | 0,8 | 27,90 | 34,88 | + | |
| ПЛАСТІВЦІ ВІВСЯНІ ОРГАНІЧНІ | |||||||
| 1 | ТОВ "Сквирський комбінат хлібопродуктів"", Київська обл. | ТУ У 15.6-00954544-004:2010 | 0,4 | 23,00 | 57,50 | 57-150 | + |
| 2 | ТОВ «Діамант Лтд», м. Полтава | ТУ У 15.6-13929625-001:2011 | 0,5 | 28,90 | 57,80 | + | |
| 3 | ТОВ «Органік оригінал», м. Київ ТМ Екород |
ТУ У 15.6-31865256-002:2014 | 0,3 | 45,00 | 150,00 | + | |
| 4 | ТОВ «Органик Лайф», м. Київ, ТМ «Органик Кантри» | 0,3 | 29,00 | 97,00 | + | ||
| 5 | ТМ «Биопланет» Польша | 0,6 | 79,00 | 131,60 | - | ||
Потенціал для розвитку
Станом на початок 2020 року внутрішній ринок органічних продуктів, хоч і показує стабільне щорічне зростання, розвивається досить незначними темпами завдяки власним ініціативам експортно орієнтованих органічних виробників і, як правило, без підтримки держави. Основні продажі органічних товарів в Україні обмежуються, переважно, Києвом та ще кількома найбільшими містами-мільйонниками.
Незважаючи на численні інформаційні кампанії як профільних асоціацій, об’єднань, так і самих виробників, багато українських покупців не знають, що таке «органік» або навіть гірше – не довіряють: не вірять сертифікатам, не вірять виробникам, що це справжні органічні продукти. Це говорить про низьку ступінь обізнаності споживачів про те, що таке сертифіковані органічні товари, які їхні переваги, користь, важливість тощо. Ще один бар’єр до збільшення обсягів реалізації – низька платоспроможність українців. Нині ринок харчових продуктів перенасичений товарами та маркетинговою активністю. І органічні виробники не мають чекати, що покупець сам дізнається і прийме рішення про купівлю товару. Тому необхідно активно просувати свої бренди і впливати на покупця.
Вагомим елементом просування органічних продуктів може стати державна підтримка просування органічного маркування.
Прикладом цього є Німеччина, де органічний сектор в порівнянні з іншими європейськими країнами знаходиться на досить високому рівні. Значним доповненням для сприяння розвитку органічного сектору, окрім фінансової підтримки фермерів, стало прийняття Федеральної програми розвитку органічного господарювання та державного знаку “Bio-Siegel”.
Цей знак може використовуватись як виключно німецькими виробниками і переробниками органічної продукції на добровільній основі, за умов органічної сертифікації згідно з регламентами ЄС. Держава за власний рахунок здійснила маркетингову підтримку та популяризувала певний час цей знак у багатьох мас-медіа, тому для німецького споживача він відомий і довіра до органічної продукції з використанням цього маркування є дуже високою.
Для цього є всі передумови і в Україні, адже наказом Мінагрополітики від 22.02.2019 р. № 67 був затверджений державний логотип для органічної продукції, який в перспективі зможуть використовувати безоплатно й вітчизняні сертифіковані органічні виробники, після запровадження національної системи органічної сертифікації згідно з Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».
Необхідно розуміти, що без створення чіткої, ефективної системи державної підтримки на національному рівні та належного правового забезпечення, подальший розвиток органічного господарювання може бути повільнішим, менш ефективним та прогнозованим.
Вагому роль у цьому напрямку можуть відігравати й місцеві, регіональні органи влади, які в межах власних бюджетних ресурсів мають реальну можливість здійснювати підтримку виробників органічної продукції у своїх регіонах та які безпосередньо будуть задіяні у процесі забезпечення державних закупівель продукції на потреби регіонів.
Тим чи іншим чином підтримуються органічні виробники в 12 областях України (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області). Крім цього, ще в трьох областях (Донецька, Запорізька, Рівненська області) в проектних документах на найближчий період також запланована подібна підтримка. У Вінницькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Тернопільській, Харківській та Херсонській областях робота щодо визначення можливостей системної підтримки органічних виробників знаходиться на початковій стадії та обговорюється місцевими експертами аграрного сектору.
Приймаючи до уваги обласні ініціативи підтримки органічного сектору, на районному рівні депутати теж починають активно перейматися питаннями стимулювання розвитку органіку, добрим прикладом чому є Гадяцький район Полтавської області.
Загалом в різних регіонах України є практика застосування наступних заходів щодо підтримки органічного виробництва:
- від часткового до повного відшкодування вартості послуг із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та видачею сертифіката відповідності у рослинництві, тваринництві та переробці сільськогосподарської продукції, в тому числі у перехідний період, в деяких випадках з обмеженням виділених сум на одне підприємство;
- компенсація у розмірі 20 % вартості придбаного насіннєвого матеріалу, включаючи ПДВ, але не більше 400 грн. на 1 Га;
- забезпечення органічних підприємств зручною та ефективною науково-дослідною підтримкою та підготовкою фахівців із питань ведення органічного виробництва шляхом запровадження спеціальних програм та курсів;
- дотація за посівну площу до 100 га під виробництво органічної продукції, але не більше ніж 500 грн. на 1 Га;
- надання субсидій у перехідний термін тим суб’єктам господарювання, що вирішили перейти до органічного виробництва.
В Україні на регіональному рівні вже є приклади намагання підтримки забезпечення соціальних закладів органічними продуктами харчування.
Так, Полтавською облрадою рішенням від 12.10. 2017 №552 прийнята Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2020 року в новій редакції. Згідно з Програмою, за напрямком 3 «Розвиток органічного землеробства та виробництво органічних продуктів харчування» передбачена компенсація понесених витрат у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та отриманням сертифіката відповідності у рослинництві, тваринництві та переробці сільськогосподарської продукції, в тому числі у перехідний період незалежно від видів сільськогосподарської діяльності та видів продуктів переробки та відшкодування частини вартості органічної продукції, поставленої соціальним закладам області., де передбачена компенсація в розмірі 40 % вартості поставленої органічної продукції дитячим дошкільним, шкільним, медичним та соціальним закладам області на умовах державних закупівель
Метою Програми є збільшення частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства Полтавської області; забезпечення населення продуктами харчування, що безпечні для здоров’я людини.
Впровадження Програми сприятиме:
- раціональному використанню природних ресурсів, забезпеченню їх належного використання та відтворення; відмові від використання ГМО та продукції з них;
- відмові від використання хімічно синтезованих зовнішніх ресурсів;
- довгостроковому підтриманню родючості ґрунту;
- використанню живих організмів та методів механічного виробництва;
- забезпеченню високого рівня біологічного розмаїття;
- використанню у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей та тварин;
- забезпеченню збереження та відтворення родючості ґрунтів, стійкості ґрунтів та біологічного розмаїття ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин;
- мінімізації використання невідновлювальних та зовнішніх ресурсів;
- переробці відходів та супутніх продуктів рослинного та тваринного походження для подальшого використання у виробництві продукції рослинного та тваринного походження;
- врахуванню місцевого або регіонального екологічного стану територій під час вибору категорії продукції для виробництва;
- охорони рослин за допомогою превентивних заходів, таких, як вибір відповідних видів та сортів, стійких до хвороб та шкідників, сівозміни, механічних та фізичних методів та захист від природних ворогів (шкідників);
- охороні здоров’я тварин шляхом заохочення природного імунного захисту тварин, відбору відповідних порід;
- врахуванню при виборі порід ступеня адаптації тварин до місцевих умов, їх життєздатності та стійкості до хвороб;
- виробництву продукції органічного тваринництва з тварин, що були вирощені в органічних господарствах з самого народження впродовж усього життя;
- годування тварин органічними кормами;
- виключенню використання штучно виведених поліплоїдних тварин;
- збереженню біологічного розмаїття природних водних екологічних систем, безперервної охорони водного середовища та якості навколишніх водних та поверхневих екологічних систем при виробництві продукції рибальства;
- створенню додаткових робочих місць;
- активізації підприємництва, що пов’язане із органічним виробництвом;
- створенню ланцюжків доданої вартості.
Орієнтовні потреби у продуктах харчування для дитячих, шкільних, медичних та соціальних закладів
Полтавської області, що може задовольнятися органічними виробниками, на рік
| Продукція | Потреба, тон | |||||
| Дитячі інтернати | ЗНЗ, ДНЗ | ПТНЗ | Заклади охорони здоров’я | Інтернатні установи системи соціального захисту | Разом | |
| Молоко | 156,51 | 966,6 | 11,65 | 299,8 | 32,4 | 1467,0 |
| Крупи в асортименті | 21,1 | 103,8 | 1,9 | 17,7 | 33,3 | 177,8 |
| Столовий буряк | 33,2 | 248,93 | 10,05 | 111,3 | 35,1 | 438,6 |
Окрім забезпечення потреб закладів та постачання органічних круп та пластівців, на які ми зробили акцент у дослідженні, варто врахувати й на вибіркове (в певних регіонах) постачання молока та молочних продуктів. Оскільки велике молочно-товарне органічне виробництво представлене лише в Житомирській, Волинській та Чернігівській областях, то в цих регіонах можливим є також введення в асортимент державних закупівель і молочну продукцію. Тим більше, що у Житомирській області прийнята Програма розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2016 – 2020 роки, в якій окремо виділений розділ «Органічне виробництво». В Чернігівській області прийнята Програма фінансової підтримки органічного виробництва в Чернігівській області на 2015-20 роки. І програми не лише прийняті, а й реально виділяються кошти з бюджетів для підтримки органічного сектору!
Приклади харчування в шкільних закладах за кордоном
Італія. Про харчування в італійських школах піклуються чи не більше, ніж про навчання. Обід учнів – це знайомство із місцевими кулінарними традиціями і виховання культури харчування змалечку. Вчителів також закликають обговорювати цю тему на уроках. З 2010 року законодавчо закріплено, що в школах мають годувати переважно місцевими та органічними продуктами. Наприклад, у Римі вони складають 70%.
Данія. В муніципальних установах громадського харчування м. Копенгаген вдалось зробити меню на 88% з органічних продуктів і не збільшити цю статтю бюджету (за рахунок закупівлі сезонних продуктів, зменшення споживання м’яса і збільшення закупівлі овочів і фруктів). Дитячі садки, школи та інші навчальні заклади довели відсоток органік-харчування до 94%, а міські державні установи для літніх людей поки досягли показника тільки в 60%.
Чехія. У Чехії запроваджена та успішно діє програма «Органічна школа», згідно якої в школах запроваджується харчування органічними продуктами.
Фінляндія. Протягом останніх років міською радою Гельсінкі прикладається багато зусиль по забезпеченню дитячих установ органічними продуктами харчування. Сьогодні страви там містять від 12 до 15% органічних складників, і ця пропорція має тенденцію до зростання.
Також забезпечення харчування органічними продуктами в освітніх закладах практикується в таких країнах: Бразилія, Південна Корея, Тайвань, Японія та ін.
ВИСНОВКИ
Переваги, які несе з собою розвиток органічного сектору економіки, є очевидними.
Органічний ринок в Україні має стабільну динаміку розвитку за останні 10 років, і гарний потенціал для подальшого розвитку, на якій окрім зростаючого попиту на міжнародних ринках може позитивно вплинути також і:
- підвищення обізнаності і платоспроможності споживачів (приватний сектор);
- державна фінансова допомога виробникам сільськогосподарської органічної продукції;
- закупівлі органічних продуктів для забезпечення харчування в дитячих, шкільних, медичних та соціальних закладах.
Обсяги продажів конвекційних продуктів значно перевищують об’єми органічної продукції (по аналогічним групам товарів). Тому, при збільшенні обсягів реалізації у органічних виробників є потенційна можливість для збільшення обсягів виробництва і перегляду відпускних цін в сторону їх зменшення.
Аналіз готовності ринку постачати органічні продукти доводить готовність задовільнити потребу у споживанні круп і пластівців дитячими продуктах харчування для дитячих, шкільних, медичних та соціальних закладів практично в усіх регіонах України. По іншім категоріям продуктів ринкова доступність розподіляється досить нерівномірно, і потребує окремого аналізування для кожного із замовника.
Аналіз цінових пропозиції торгівельних мереж і онлайн магазинів на органічні та конвенційні крупи і пластівці доводить що найнижча ціна на органічні продукти є співставною з найвищою ціною на конвенційні. Різниця у ціні може бути компенсована за рахунок:
- замовлення продуктів на постачання від безпосередньо у виробника за рахунок зменшення витрат на ланцюгах постачання;
- застосування нецінового критерія питомою вагою 10-15%.
Національні виробники органічних продуктів готові безпосередньо здійснювати поставки органічних круп і пластівців до дитячих, шкільних, медичних та соціальних закладів і нарощувати виробництво інших категорій органічної продукції у разі формування на неї стабільного попиту у публічному секторі.
