Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який вступив в дію 6 серпня цього року, несе в собі цілий ряд змін та уточнень щодо доступності інформації для споживача про харчові продукти.
Зокрема, Закон вводить нововведення щодо чітких умов застосування слова «натуральний» у позначенні харчових продуктів і його складників.
ІА «УкрпресІнфо» звернулось до одного з органів оцінки відповідності продукції, який пропонує українським товаровиробникам підтвердити право на застосування такого маркування шляхом сертифікації. Про вимоги до натуральних продуктів, умови та переваги процедури підтвердження розповідає директор Центру екологічної сертифікації і маркування ВГО «Жива планета» — Світлана Перминова.
- В чому полягають вимоги Закону до маркування продуктів словом «натуральний»?
- Натуральний продукт це той, що виготовлений з натуральної сировини рослинного або тваринного походження. Такий продукт не повинен містити будь-яких штучних складників чи замінників.
Наприклад, для молочних продуктів заборонено використовувати слово «натуральний» у разі, якщо вони в будь-якій мірі замінені складовими молока (молочний жир, молочний білок, лактоза). Тобто, у виробництві цих продуктів не повинні використовуватися жири чи білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти (для традиційних молочних продуктів).
- Натуральний продукт не містить барвників, консервантів та інших шкідливих Е-домішок?
- Може містити добавки, але виключно натурального походження і нешкідливі за складом і обсягом застосування. Наприклад, мінеральну речовину, таку як NaCl (сіль). Або натуральні ароматизатори. «Натуральним» ароматизатор може вважатись, якщо його ароматичний компонент був виділений з сировини природного походження і його аромат легко розпізнати.
Перелік добавок, що допускаються при виробництві натурального продукту, чітко регламентований критеріальною базою, якою керується наш орган. Він відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO/TS 19657:2018 Продукти харчові та напої. Технічні критерії для визначення натуральності інгредієнтів. Загальний обсяг добавок, що відповідають вимогам критеріїв, не повинен перевищувати 5% у готовому продукті.
- Чи обов’язковою є сертифікація для застосування такого твердження як «натуральний»?
- Закон не вимагає сертифікації. Виробник повинен сам визначитись у який спосіб підтвердити виконання його вимог. Але сертифікація є найбільш прийнятним методом підтвердження в усьому світі.
Оцінювання здійснюється незалежною третьою стороною. Це надає впевненість виробнику, що він все робить правильно і викликає довіру у споживача.
- Тоді для чого потрібна така сертифікація?
- По-перше — споживачам, як підтвердження достовірності наданої виробником інформації за чітко встановленими критеріями.
По-друге, виробнику, який поважає споживача, турбується про запобігання репутаційним ризикам і прагне спростити спілкування щодо доказової бази з контролюючими органами.
Протокол оцінювання і сертифікат відповідності видані акредитованим органом з оцінки відповідності, розглядатимуться у якості підтвердної документації про відповідність критеріям натуральності:
- рітейлерами;
- органами державного контролю (Держпродспоживслужба України, Антимонопольний комітет України);
- тендерними комітетами при здійсненні публічних закупівель (за умов встановлення вимог щодо натуральності продуктів що закуповуються).
- У відповіді Ви згадали публічні закупівлі. Скажіть, а як натуральність продукту можна перевірити при проведенні тендерів?
- Дуже просто. Замовник може, керуючись пунктом 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», визначати у технічних специфікаціях, що він закуповує «натуральні молочні продукти (за переліком)», «натуральні соки» і будь-яку іншу продукцію. Посилаючись на Закон, який вже вступив в дію. Тоді, виключно виробник який має доказову базу на підтвердження цих вимог матиме право приймати участь в конкурсних торгах. А замовник обиратиме тільки постачальника натуральної продукції за найкращою ціновою пропозицією.
- Це означає, що у зв’язку з дією цього Закону, держава вже може закуповувати натуральну продукцію для дитячих садків, шкіл і лікарень?
- Так, звісно. Якщо замовник бажатиме це зробити на користь наших дітей і тих, хто потребує особливої турботи — він має можливість зробити це згідно з Законом.
- А як споживач дізнається що натуральність продукту підтверджена шляхом сертифікації?
- Ми вимагаємо від виробника при маркуванні зазначати дані про сертифікацію і номер сертифікату. Сам сертифікат та дані про його користувача містяться у відкритому реєстрі розташованому на сайті: www.naturproduct.org.ua.
На тому ж ресурсі можна ознайомитись і з критеріальною базою, переліком допустимих мінеральних добавок, умовами сертифікації, тощо.
- Які органи з оцінки відповідності можуть сертифікувати натуральну продукцію?
- Ті, у яких це чітко визначено в атестаті акредитації. Ми маємо атестат акредитації № 1О156 (UA) виданий Національним агентством акредитації України, в якому чітко зазначено, що наш Центр здійснює оцінку відповідності, зокрема за критеріальної базою «натуральний продукт».
Національне агентство акредитації України підтверджує нашу компетентність згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 (ISO/IEC 17065:2012, IDT) Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг.
- Що саме підлягає оцінюванню?
- Сертифікується продукція харчової промисловості — продукти харчування і напої. Також окремо можуть бути сертифіковані і їх складники — ароматизатори.
- Наскільки сертифікація може вплинути на вартість продукції — це дорого?
- Ні, роботи по сертифікації не можуть вплинути на її вартість. Витрати незначні. Наприклад, сертифікація однієї категорії продукції на п’ять найменувань буде коштувати 12 тис. грн., а якщо десять найменувань — 13 тис., чим більше найменувань, тим дешевше за одне. Для суб’єктів малого і середнього підприємництва ми застосовуємо ще додаткову знижку 10%.
- Який термін дії сертифікату і в чому полягає процедура оцінювання?
- Сертифікат видається терміном дії на 1 рік. Оцінюються всі складники продукції та готовий продукт, що надається на ринок для кінцевого споживача. Також додатково до вимог Закону ми оцінюємо якість питної води, яка може застосовуватись у якості складника, та технологію виробництва, яка може вплинути на природну користь натуральної сировини і поживність продукту. Сертифікації також не підлягають і продукти з вмістом ГМО.
- Більш детально про процедуру, вартість робіт і вимоги до натурального продукту можна ознайомитись на сайті www.naturproduct.org.ua.
- Яке маркування може застосовувати виробник сертифікованої продукції?
- Слова «Натуральний», «Натуральний продукт» або графічне зображення (логотип), який рекомендує до застосування наш орган.
Аналогічний логотип можна побачити і на імпортній продукції, наприклад білоруській. До речі, білоруси набагато раніше запровадили таку схему сертифікації.
- Перехідний період за Законом 3 роки, тобто контролюючі органи мають право застосовувати санкції (штрафи) відносно його порушників лише після його закінчення. Отже, виникає питання, який сенс виробнику так званої «натуральної продукції» сертифікуватись вже зараз, з урахуванням того, що сертифікат діє протягом 1 року?
- Я, в певній мірі, відповіла на це питання, відповідаючи на запитання для чого потрібна така сертифікація.
Ще раз акцентую увагу на тому, що Закон не вимагає сертифікації, як виключний метод підтвердження. Але вона може застосовуватись для гарантування рівноправних умов та добросовісної конкуренції у відносинах бізнес-бізнес (B2B) та бізнес-споживач (В2С) при інформуванні про натуральність харчової продукції.
Тут хочу зазначити, що окрім Закону, з якого ми почали розмову, є ще і інше законодавство. Наприклад, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». В цьому Законі є стаття 151 (поширення інформації, що вводить в оману). Вона визначає, що інформацією, що вводить в оману, вважається, зокрема, неповні чи неточні дані про походження товару, спосіб виготовлення, споживчі властивості, якість, тощо.
Безперечно, що натуральні продукти мають конкурентну перевагу на ринку. Виходячи з цього, Антимонопольний комітет України, як контролюючий орган, може перевіряти суб’єкти господарювання на наявність документів, що підтверджують достовірність такого твердження. Вже зараз.
Джерело: Меdium