07.09.2017 281

07 вересня в Орхуському інформаційно-просвітницькому центрі відбулось чергове засідання громадської ради під час якого були розглянуті проблемні питання у сфері заповідної справи, екологічної безпеки в будівництві та захисту поверхневих водойм від забудови та напрацьовані рекомендації щодо їх вирішення. Засідання проводилось у відкритому форматі за участю зацікавлених громадських та експертних організацій. Зокрема, у засіданні взяли участь заступники голів громадських рад при Київській облдержадміністрації та Держекоінспекції в Дніпропетровській області.

У розгляді питання щодо заповідної справи прийняли участь заступник Міністра екології Василь Полуйко, заступник голови Держекоінспекції Віктор Консурак, заступник директора Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Сергій Матвєєв та начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Держекоінспекції – Сергій Комарчук.

На початку розгляду Василь Полуйко, зазначив про відкритість Міністерства до конструктивного діалогу з громадськістю та експертним середовищем.

Голова громадської ради Світлана Берзіна приділила увагу питанням, які раніше були розглянуті громадською радою та по якім були надіслані відповідні рекомендації на адресу Мінприроди. Також були обговорені питання недосконалості нормативно-правової бази та системи управління об’єктами природно-заповідного фонду (ПЗФ), що призводить до системних порушень природоохоронного законодавства та заповідного режиму керівниками окремих об’єктів ПЗФ (ряд об’єктів перетворено на зразкові колгоспи, лісгоспи, мисливські господарства і розважальні комплекси). Учасники засідання зазначили, що істотною проблемою заповідної справи в Україні лишається недостатнє фінансування, а також кадрове питання, через що, на постах керівників об'єктів ПЗФ часто опиняються люди, які не мають потрібної освіти та досвіду роботи. Проведення необґрунтованих регуляційних заходів – санітарних рубок лісу, сінокосіння, регулювання чисельності окремих видів тварин, призводить до екологічного збитку заповідним екосистемам. По всім зазначеним питанням громадська рада внесла до Мінприроди та Держекоінспекції низку рекомендацій.

У сфері екологічної безпеки будівництва на засіданні були розглянуті оновлені проекти державних будівельних норм для дитячих садків, шкіл та лікарень (ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4). Розгляд відбувся за участю директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди Сергія Лук'янчука разом з представниками організацій-розробників ДБН: ПАТ «КиївЗНДІЕП», ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. М. Марзєєва НАМН України» (ДУ «ІГЗ НАМНУ»), Київського національного університет будівництва та архітектури. Сергій Лук'янчук зазначив про важливість екологічної складової у ДБН, особливо в контексті запровадження оцінки впливів на довкілля згідно прийнятому нещодавно Закону України «Про оцінку впливів на довкілля». Також він акцентував увагу учасників засідання, що дані ДБН ще не надходили на погодження до Міністерства, тому питання громадської думки відносно їх редакції є важливою і актуальною. За результатами обговорення, громадська рада підтримала пропозиції технічного комітету ТК 82 «Охорона довкілля» та інших організації щодо впровадження до проектів ДБН спеціального розділу «Вимоги до будівельних матеріалів і виробів», в частині що стосується додаткових критеріїв і показників поліпшених екологічних характеристик і безпеки. У разі прийняття рекомендації, до об’єктів соціальної сфери будуть встановлені більш жорсткі показники, що ґрунтуються на основі більш чистих доступних технологій виробництва будматеріалів і виробів для оздоблення будівель, світової практиці та європейських стандартів. Такій підхід забезпечить більш безпечні та комфортні умови для дітей та людей, які потребують додаткової турботи.

Позиція громадської ради, у цілому, була підтримана завідувачкою лабораторії гігієни і планування та забудови місць ДУ «ІГЗ НАМНУ», доктором медичних наук – Валентиною Махнюк. Не проти змін у скороченому варіанті і головний розробник ДБН ПАТ «КиївЗНДІЕП». «ДБН є керівним документом для проектувальника, отже ми не проти пропонованого розділу, за умов його скорочення та уникнення дублювань його окремих пунктів з викладеним в інших розділах», – підкреслив заступник директора ПАТ «КиївЗНДІЕП», Вадим Куцевич. Після активної дискусії вирішили у тижневій строк допрацювати з розробниками ДБН узгоджений варіант та рекомендувати Мінприроди погодити ДБН у разі прийняття наданих рекомендацій.

Останнє питання було присвячено проблемам хаотичної забудови водойм, яке вже попередньо розглядалось на минулому засіданні. До участі в обговоренні приєднались завідувач профільного сектору Мінприроди Олександр Бонь, а також представники від Держводагенства, Управління водних ресурсів м. Києва та Київської області та Київської держміськадміністрації. Олександр Бонь розповів про зміни у чинному законодавстві, в частині що стосується забезпечення охорони поверхневих вод. Відповідальним за ведення обліку поверхневих водних об’єктів є Держводагенство, яке має запровадити і відповідний реєстр. Громадськість висловилась на підтримку послідовних кроків Мінприроди щодо ведення обліку поверхневих водних об’єктів, зазначивши що такий облік є передумовою ефективного управління та збереження водних ресурсів. Враховуючи, що створення реєстру водних об’єктів на загальнодержавному рівні потребує значних бюджетних видатків і часу, громадська рада рекомендувала Держводагенству невідкладно вжити заходів, необхідних для створення такого реєстру вже в наступному році. Також було рекомендовано забезпечити відкритий доступ до паспортів водойм, що сприятиме реалізації громадського контролю та запобіганню їх знищенню.

Підсумовуючи засідання, голова громадської ради Світлана Берзіна відзначила високий рівень підготовлених матеріалів до обговорення членами та експертами громадської ради та подякувала за конструктивний діалог представників Мінприроди та Держекоінспекції. «Високий рівень підготовки та представницькій рівень на засіданні громадської ради свідчить про високий потенціал об’єднання органів влади та громадськості для вирішенні екологічних проблем у країні», – зазначила Світлана Валеріївна.