11.09.2017 735

В розгляді проблемних питань порушених громадськістю у сфері заповідної справи та розвитку екомережі прийняли участь заступник Міністра екології Василь Полуйко, заступник голови Держекоінспекції Віктор Консурак, заступник директора Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Сергій Матвєєв та начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Держекоінспекції – Сергій Комарчук.

На початку засідання, голова громадської ради Світлана Берзіна приділила увагу питанням, які раніше були розглянуті громадською радою та по якім були надіслані відповідні рекомендації на адресу Мінприроди. «Майже на кожному засіданні ми приділяємо увагу проблематиці у заповідній справі і надаємо схвалені рекомендації Міністерству. Враховуючі зміни у керівництві по цьому напрямку було вирішено ще раз обговорити ключові проблемні питання спільно з керівництвом Мінприроди та Держекоінспекції», – зазначила вона.

Василь Полуйко, зазначив про відкритість Міністерства до конструктивного діалогу, та подякував членам громадської ради за надані пропозиції, зокрема щодо проекту Порядку проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду (ПЗФ). Він інформував, що на даний час документ знаходиться на фінальній стадії опрацювання, і буде доступний для ознайомлення членам громадської ради перед прийняттям.

О чисельних порушеннях природоохоронного законодавства в НПП «Ужанській» розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Незаконні хижацькі рубки лісу у великих обсягах, підтверджені низкою перевірок Держекоінспекції та громадських інспекторів з охорони довкілля. У минулому році сума збитків, завданих державі склала 1,5 млн. грн. І це об’єкт природно-заповідного фонду!!!

Матеріали за результатами останньої перевірки Мінприроди в Ужанському НПП

Але цього року у директора парку Віктора Бирковича з’явилась нова тактика протидії: системні лікарняні, пасквілі на природоохронців та запобігання перевіркам. Зі слів Віктора Консурака та Сергія Комарчука, адміністрація НПП «Ужанській» у цьому році двічі не допустила до перевірки представників Держекоінспекції, навіть разом з представниками правоохоронних органів. Такій зухвалий «беспредел» Бирковича вразив громадськість, яка порушила також питання, чому Мінприроди уклало саме з ним перший контракт і на 5 років?! І що робити з цим далі?!

Рубка букових лісів в НПП «Ужанській»

За результатами обгорнення цього питання громадська рада висловила занепокоєння системою управління об’єктами ПЗФ, в частині що стосується управління кадрами і сподівання, що оновлений підхід до призначення та оцінювання результативності керівників адміністрацій ПЗФ запобігатиме подібним проявам. Також було наголошено на необхідності вжиття заходів щодо порушення кримінальної справи проти В. Бирковича та посилення чинного законодавства щодо відповідальності за протидії органам державного природоохоронного контролю. Також громадська рада вирішила підготувати звернення до НАБУ стосовно дій Міністра екології Андрія Мохника по укладанню контракту з директором НПП «Ужанській» – Віктором Бирковичем.

«Приклад з НПП «Ужанській» демонструє недосконалість системи управління об’єктами ПЗФ та нормативно-правової бази, що всою чергу призводить до системних порушень природоохоронного законодавства та заповідного режиму керівниками окремих об’єктів ПЗФ (ряд об’єктів перетворено на зразкові колгоспи, лісгоспи, мисливські господарства і розважальні комплекси)», – резюмувала Світлана Берзіна.

Окрім кадрового питання істотною проблемою заповідної справи в Україні лишається недостатнє фінансування. Проведення необґрунтованих регуляційних заходів – санітарних рубок лісу, сінокосіння для збільшення надходжень до об’єктів ПЗФ призводить до екологічного збитку заповідним екосистемам.

Сергій Гладкевич акцентував увагу на тому, що успіх об’єкту ПЗФ полягає в розумному збалансуванні таких напрямів як охорона, наука і туризм. Наука забезпечує основи для охорони та сталої рекреаційної діяльності, зокрема розвитку туризму. Туризм приносить чималі гроші.

Саме такій успішний підхід демонструють європейські національні парки, які заробляють не так званими «санітарними рубками» чи «сінокосінням», а розвиваючі наукову діяльність впроваджують цікаві для рекреантів інформаційно-просвітницькі програми.

Приклад облаштування зон для відвідувачів екскурсійної програми природного парку «Джоккмокк»
(10 км на північ від Полярного кола)

Василь Конищук, доктор білологічних наук і голова Комітету громадської ради з питань заповідної справи та екомережі розповів про ключові недоліки, за результатами обговорення яких були ухвалені такі рекомендації Мінприроди:

  • оновити інформацію про об’єкти ПЗФ на сайті Мінприроди, включити всі об’єкти і території, не залежно від їх підпорядкування;
  • забезпечити видання нового каталогу об’єктів ПЗФ України загальнодержавного значення (останній був виданий у 2009 році);
  • активізувати роботу щодо підготовки Державного кадастру ПЗФ України із обов’язковим розміщенням інформації на офіційному сайті Мінприроди;
  • розробити нову щорічну програму Літопис природи для заповідників та національних природних парків із виданням Літопису (електрона та паперова форма);
  • активізувати роботу з отримання актів на постійне користування земельною ділянкою заповідникам і національним природним паркам;
  • оптимізувати діяльність державної природоохоронної служби;
  • науковим кураторам сприяти у проведенні вивчення флори, фауни, ландшафтів, а також підвищувати рівень кваліфікації співробітників ПЗФ, залучати до аспірантури, докторантури, проводити, лекції, семінари;
  • започаткувати видання (в т.ч. електронне) журналу «Природно-заповідний фонд і екомережа України»;
  • провести зонування об’єктів ПЗФ за фізико-географічним принципом (Полісся, Західний Лісостеп, Східний Лісостеп, Карпати і Закарпаття, Степ і Азово-Чорноморське узбережжя, Крим) із метою утворення кластерів, платформ для спільних заходів, конференцій, обміну досвідом, вирішення спільних проблем, менеджменту екомережі;
  • забезпечити моніторинг і оцінку стану об’єктів ПЗФ на тимчасово окупованих територіях (Донбас, АР Крим);
  • долучитись до підготовки четвертого видання Червоної книги України, (незважаючи на те що цим опікуються нині профільні інститути НАН України);
  • для заказників (як однієї з найбільших категорій по кількості та площі ПЗФ ˃1/3) сприяти затвердженню природоохоронних зобов’язань землекористувачів;
  • запровадити механізм збереження фітоугруповань Зеленої книги України у структурі лісового, сільського, водного господарства;
  • започаткувати кадастр, моніторинг адвентивних, інвазійних видів рослин і тварин, які витісняють аборигенну біоту, є екологічно небезпечними (Мінприроди спільно з МінАПК, Мінінфраструктури, НААН, НАН України);
  • відповідним наказом Мінприроди визначити допустимі природоохоронні, біотехнічні, протипожежні, санітарно-епідеміологічні, реабілітаційні, рекультиваційні, репатріаційні та інші заходи в межах ПЗФ;
  • розробити методичні рекомендації щодо порядку планування, організації, управління, фінансування, науково-дослідних робіт і природоохоронних заходів адміністраціями об’єктів ПЗФ із врахуванням оновленого законодавства України; розглянути питання підготовки відповідного методичного посібнику;
  • активізувати роботу із виконання ратифікованих природоохоронних конвенцій, зокрема завершити погодження типів природних середовищ (оселищ) згідно Бернської конвенції;
  • провести ревізію щодо стану формування екомережі України;
  • забезпечити обмін кращим досвідом щодо розвитку сталої рекреаційної діяльності на базі об’єктів ПЗФ, зокрема розвитку туризму;
  • забезпечити створення нових об’єктів ПЗФ, зокрема перевірити проблемні території (Залісся, Сухолуччя, Білоозерський, Синьогора, Межигір’я, Яготинський та інші).

Також громадська рада ухвалила рішення зробити подання до складу Національної комісії з питань Червоної книги України кандидата від громадської ради – Василя Конищука.

Усі зазначені рекомендації будуть надані органам державної влади офіційно, у встановленому порядку.