12.10.2021 368

Програма заходу передбачала виступи представників Мінекономіки та Представництва ЄС в Україні, міжнародних і національних експертів, які надали рекомендації по визначенню і застосуванню критеріїв сталих публічних закупівель та окреслили роль екологічного маркування як надійного інструмента для встановлення вимог до екологічних характеристик товарів, матеріалів і послуг.

Відеозапис

Про політику ЄС у сфері екологізації публічних закупівель, вплив Європейського Зеленого курсу та роль екологічних маркувань у формуванні зеленого ринку ЄС розповіла Ольга Сімак, координатор сектору «Навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні.

Фарід Якер, співробітник відділу економічної та торгової політики Програми ООН з навколишнього середовища

Рекомендації ЮНЕП щодо визначення і застосування критеріїв СПЗ

Публічні закупівлі, на частку яких припадає до 20 % ВВП у Східній Європі та на Кавказі, дають переважно невикористану можливість стимулювати бізнес та внутрішні ринки до інновацій та підвищення сталості. Закуповуючи більш сталі товари, роботи та послуги, державний сектор може значно зменшити вплив на довкілля та викиди парникових газів, підвищити енерго- та ресурсоефективність, досягти високих соціальних стандартів та якості життя.

Сталі публічні закупівлі (СПЗ) є загальновизнаним ключовим інструментом політики для підтримки сталого розвитку та інклюзивного переходу до зеленої економіки. Міжнародні, європейські, національні та інші стандарти дозволяють виробникам впроваджувати системи сталого управління та підвищувати їх ефективність на основі єдиних вимог відповідно до найкращих практик та з урахуванням сучасних проблем.

Бьорн-Ерік Ленн, старший радник з міжнародних питань програми екомаркування Nordic Swan Ecolabel (скандинавські країни, компанія Ecolabelling Norway) , голова Ради директорів міжнародної асоціації що об’єднує програми екологічного маркування І типу Global Ecolabelling Network. Досвід роботи у сфері екомаркування – з 1993 року. Організатор робочої групи по перегляду міжнародного стандарту екомаркування ISO 14024 у 2014-2018 роках.

Принципи, методи та переваги екомаркування згідно з ISO 14024. Роль у формуванні зелених ринків та у сфері публічних закупівель.

Початковий бум заяв та етикеток щодо “екологічності” продукції розпочався ще у 1980 -х роках. Інформація про різні екологічні проблеми на місцевому і глобальному рівні набувала актуальності і швидко поширювалася. При цьому дуже часто думкою людей маніпулювали спрощеними та хибними “зеленими твердженнями” про аспекти діяльності, їх наслідки чи продукцію. Перші незалежні програми екомаркування мали на меті запобігти “зеленому окозамилюванню” що декларувались самим виробниками, і передбачали впровадження стандартизованих сертифікаційних систем та методів оцінювання якім можна було довіряти. На початку 1990 -х років були визначені мінімальні вимоги щодо надання правдивої екологічної інформації, і у 1998-2000 роках були прийняті перші міжнародні стандарти які визначили умови декларування окремих екологічних характеристик або підтвердження екологічних переваг за чітко визначеними критеріями для незалежної експертної оцінки.

За останні три десятиліття серйозність різних екологічних загроз набула розуміння на рівні майже усіх держав світу, про що йдеться в ряді Конвенцій та інших політичних документах. Рішення ООН щодо 17 Цілей сталого розвитку (ЦУР) є документом з глобальною перспективою. ЦУР 12 – має на меті забезпечити стале споживання та виробництво. Це питання, на якому сфокусовані зараз всі програми екологічного маркування що впроваджуються згідно з ISO 14024 і сертифіковані за програмою взаємної довіри і визнання Global Ecolabelling Network – GENICES. Зокрема і українська програма, яка представлена логотипом «Зелений журавлик», яка успішна пройшла аудит і підтримує статус сертифікованої за програмою GENICES з 2010 року.

Держава має широкий спектр інструментів які можуть бути застосовані для зменшення впливів на довкілля і запобігання кліматичними змінам: закони і регламенти, дозволи, екологічні податки та інші. Але разом з ними, добровільні стандарти надають можливість обрати більш екологічні рішення. Цей вибір може базуватися лише на достовірній інформації, заснованій на життєвому циклі.

Global Ecolabelling Network є міжнародною організацією яка підтримує розвиток цього напряму, неухильно збільшуючи рівень застосування добросовісних екомаркувань на національному і регіональному рівнях. Ми на шляху до зменшення впливу на довкілля через системне застосування стандартів екологічного маркування, які розробляються на глобальному рівні відповідно до найкращих технологій та методів і є найвимогливішими до складників, готового продукту та всіх стадій життєвого циклу пов’язаних з ним. Ми існуємо протягом десятиліть на багатьох ринках і будемо залишатися тут ще довго…

Під час семінару були презентовані успішні практики застосування СПЗ в Україні, плани на посилення потенціалу застосування вимог до сталості товарів і послуг, стандартів екологічного маркування у сфері публічних закупівель. Також були презентовані проекти нових рекомендованих критеріїв сталих публічних закупівель та екологічних критеріїв оцінювання життєвого циклу.

Презентації

Леся Ніколаєва представник проекту EU4Environment Програми ООН з навколишнього середовища, окреслила наступні кроки проекту і закликала всіх учасників приймати активну участь в обговоренні розроблених експертами ВГО «Жива планета» нових критеріїв СПЗ і стандартів екомаркування, яке триватиме до 01 листопада 2021 року.

Проєкт оновленого екологічного стандарту на меблі, покриття для підлоги та вироби з лісоматеріалів

Проєкт оновленого екологічного стандарту на пластикові вироби

Модератор

Олексій Бахтінов, проектний менеджер за напрямом реформа публічних закупівель, Prozorro Команди підтримки реформ Мінекономіки, експерт у сфері сталих публічних закупівель.

Організатори

Програма ООН з навколишнього середовища спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством економіки України та ВГО «Жива планета».

Семінар організовано в рамках програми EU4Environment, що фінансується ЄС, яка допомагає шести країнам шести країнам-партнерам: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Республіці Молдова та Україні, зберегти їхній природний капітал та поліпшити якість навколишнього середовища довкілля для людей, підтримуючи діяльність, пов'язану з охороною довкілля, демонструючи та розблоковуючи можливості для екологічного зростання та створення механізмів для кращого управління екологічними ризиками та наслідками.