Вже понад 10 років «Жива планета» приймає на практику і стажування студентів-екологів, інженерів та технологів різних ВНЗ. З часом практикантів і стажерів ставало все більше, і ми розробили спеціальну пропозицію за досить новими для України темами але при цьому за якими системно працює наша організація.
Радіємо успіхам наших майбутніх спеціалістів які на відмінно захистили свої дослідницькі роботи присвячені екологічному маркуванню І типу (згідно з ISO 14024) та в та презентуємо їх досвід.
Відкриті для співпраці з університетами, інститутами, завідуючими кафедрами.
Зелена трансформація вимагає від нас вкладу в особистість, певних знань і практичного досвіду.
Відкриті до співпраці, із задоволенням долучаємось до інвестиції в наше покоління яке разом з нами буде відновлювати країну і зробить її ще кращою!
Марина Крігер, студентка ІV курсу
Кафедра охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури
Бакалаврська робота на тему: “Критерії та показники оцінювання теплоізоляційних матеріалів для реалізації проектів енергоефективного, зеленого і сталого будівництва”
«Навчаючись у КНУБА на факультеті інженерних систем та екології, мені випала нагода проходити практику у ВГО «Жива планета». На заняттях ми слухали цікаві лекції про екологічні стандарти, методи підтвердження відповідності і значення різних типів міркувань. Деякій матеріал ми вивчали самостійно, а потім разом з експертами організації застосовували отримані знання на практиці. Під час однієї зустрічі мені стало цікаво яким чином продукція отримує право на застосування маркування яке вказує на те, що вона більш екологічно краща і може застосовуватись у проектах зеленого будівництва. Саме тоді я вирішила, що хочу обрати тему дипломної роботи пов’язану з критеріями оцінювання будматеріалів та розібратися у ній глибше. Мені було цікаво дізнатися вимоги застосовуються не тільки до готового виробу, а й до його виробництва і життєвого циклу. Вивчаючи цю тему, я вивчила принципи розробляння стандартів екологічного маркування І типу, зрозуміла, що такі стандарти встановлюють конкретні вимоги ще й для маркування, пакування та транспортування виробів, а також велику увагу приділяють сировині та складникам, за якими показниками відрізняється екологічно сертифікована продукція від несертифікованої. Як об’єкт вивчення я обрала теплоізоляцію, бо розглянувши переваги або недоліки сертифікованого теплоізоляційного матеріалу, я могла б зробити висновок щодо застосування його у сфері енергоефективного будівництва.
Тоді, я вирішила використати знання з практики про теплоізоляційні матеріали та зробити порівняння вимог екологічний стандартів з державними нормами. Порівнювала гранично допустимі концентрації летких органічних речовин, що здатні вивільнятися, і як виявилося - вимоги екологічних критеріїв більшості речовин мають більш жорсткі значення порівняно із державними нормами. Це означає, що обираючи сертифікований продукт, він чинить значно менший хімічний вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище, адже екологічні критерії допускають значно меншу концентрацію шкідливих речовин, здатних вивільнятися.
Як майбутній спеціаліст, можу допустити, що на ринку будівельних виробів значно зросте попит на екологічно сертифіковані матеріали, позначені спеціальним екологічним маркуванням. В Україні це знак «Зелений журавлик». Під час післявоєнної відбудови дуже важливо приділити особливу увагу тенденціям зеленого будівництва, а сертифікований матеріал є запорукою енергоефективності і поліпшених показників безпеки».
Валерія Козелкова, студентка ІV курсу
Кафедра екології та зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Бакалаврська робота на тему: “Практика застосування екологічного маркування полімерних виробів на прикладі стандартів програм "Зелений журавлик", "Блакитний янгол" та "Північний лебідь"
«Навчаючись в Університеті імені Тараса Шевченка на факультеті екологія, я мене зацікавило екологічне маркування I типу. І я вирішила не зупинятися, і написати дипломну роботу про даний тип. Щоб вивчити матеріал краще я звернулась до Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета». Фахівці Центру надали мені консультації і багато матеріалів для самостійного вивчення: довідники, відеозаписи навчальних семінарів. Мене завжди цікавило, а які ж екологічні стандарти на продукцію існують у інших країнах та чим вони відрізняються від українських. Які вимоги лежать в основі? Як саме здійснюється оцінювання продуктів? Чим інші маркування кращі чи гірші? Всі ці питання не давали мені спокою і накінець я зрозуміла, а чому б не порівняти стандарти екологічного маркування за яким оцінюється екологічність продукту той самої групи в різних країнах? Категорію я обрала вироби з полімерів, тому що також хотіла розібратись як таки стандарти впливають на скорочення пластикових відходів і безпекові характеристики виробу. Так і "вималювалась" тема дипломної роботи: "Практика застосування екологічного маркування полімерних виробів на прикладі стандартів програм "Зелений журавлик" (Україна), "Блакитний янгол" (Німеччина) та "Північний лебідь" (Скандинавські країни). Це було дійсно цікаво та пізнавально писати роботу про екологічне маркування України, Німеччини та країн Скандинавії. Порівнювала сферу застосування, технічні характеристики, вміст важких металів ті інші складники, впливи під час використання та виробництва, показники якості та безпеки. Цікаво, що український "Зелений журавлик" спочатку став національним, а потім дістав і міжнародне визнання. Як виявилось, він не поступається іншим та має суворі критерії. Через те, що він повністю адаптований до основних вимог європейських програм екологічного маркування І типу, які мають міжнародне визнання, то він абсолютно нічим не гірший, просто новіший. Як майбутній спеціаліст, я вважаю, що екологічне маркування "Зелений журавлик" має величезні перспективи не тільки на внутрішньому українському ринку, а і на міжнародному. З кожним роком він буде доповнюватися та ставати більш впізнаваним та популярним. Це прекрасна можливість допомогти українській економіці та українському виробнику у післявоєнний стан».