З 1-го січня 2026 року вступив в дію ДСТУ 9171:2025 Настанова щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування споруд. Цей національний стандарт прийнятий наказом національного органу стандартизації ДП УкрНДНЦ від 21.08.2025 № 159 на заміну ДСТУ 9171:2021.
Ініціатором змін у 2024 році був технічний комітет стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" під керівництвом голови ТК – Олександра Бондаря якій очолив у минулому році ДНУ "Інститут екологічного відновлення та розвитку України". Підставою для перегляду ДСТУ були зміни у законодавстві у сфері управління відходами, енергоефективності та запобігання змінам клімату, а також виклики війни та зобов'язання України як кандидата у члени ЄС. Відповідальним за розробку стандарту є ТК 301 "Металобудівництво".
Презентація командою нової редакції ДСТУ 9171:2025 відбулась у пресцентрі Київінформ за участю розробників стандарту, замовників, проектувальників та інших учасників будівництва.
236 учасників прийняли участь в презентації та дискусії яка відбулась у гібридному форматі.
ДСТУ 9171 — встановлює вимоги щодо забезпечення сталого використання природних ресурсів під час проєктування об’єктів будівництва з урахуванням їх життєвого циклу.
Призначення: Застосовується при проектуванні, будівництві, реконструкції та знесенні будівель для забезпечення ощадливого використання природних ресурсів.
Методологія: Впроваджує критерії оцінки життєвого циклу споруди та визначення потенціалу глобального потепління (вуглецевого сліду).
Екологічність: Спрямований на декарбонізацію будівель, використання вторинних будівельних матеріалів та будівельної продукції з поліпшеними екологічними характеристиками.
Згідно з ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво цей національний стандарт застосовують у завданні на проєктування та виконання проєктувальних робіт при визначенні техніко-економічних показників проєктної документації щодо оцінки життєвого циклу та визначенням заходів досягнення цілей сталого розвитку і потенціалу глобального потепління від спорудження об’єкта.
Світлана Берзіна – президент ВГО "Жива планета", заступник голови ТК 82 «Охорона довкілля» і ТК 305 «Будівельні матеріали та вироби»: "Введення в дію ДСТУ 9171 забезпечує реалізацію сьомої вимоги до будівель та споруд щодо сталого використання природних ресурсів згідно з Законом України «Про будівельні норми». Ця вимога відповідає основним підходам в будівництві ЄС і сприяє досягненню цілі Європейського Зеленого курсу щодо переходу до циркулярної економіки..."
Якщо замовник у завданні на проєктування робить визначає що "Оцінка життєвого циклу із визначенням заходів досягнення цілей сталого розвитку і потенціалу глобального потепління від спорудження об’єкту згідно з ДСТУ 9171" проектувальник зобов'язана виконати проєкт та визначити техніко-економічних показники проєктної документації саме згідно вимог цього стандарту.
ДСТУ 9171 вперше регламентує оцінку екологічних та економічних параметрів життєвого циклу будівель і споруд згідно з їхніми архітектурними та конструктивними особливостями, що дає змогу в якомусь часовому горизонті (30 – 50 років) порахувати вигідність і безпечність забудови, прийняти зважене рішення.
Розділи ДСТУ 9171 які встановлюють вимоги до архітектурно-будівельних систем (АБС) та рекомендації до проєктних рішень визначають типи АБС залежно від розподілу надійності їх конструктивних компонентів. Найкритичнішими є ті, що використані в панельних будинках, від яких необхідно якомога швидше відмовлятись. Війна добре підкреслила це. Окрім того, що ці будинки мають низький клас енергоефективності, фактично не дозволяють перепланування, вони є небезпечними з погляду прогресуючого обвалення.
Артем Білик, кандидат технічних наук, доцент Київського національного університету будівництва і архітектури, дійсний член-кореспондент Академії будівництва України, науковий консультант Асоціації «Український центр сталевого будівництва», член ТК 301 «Металобудівництво» і Координаційного центру інженерного захисту критичної інфраструктури: "Архітектор та інженер завжди грають на стороні будівлі, її кінцевих мешканців, прямих і опосередкованих користувачів, на стороні Природи. З появою ДСТУ 9171 настає час відповідальної архітектури, коли екологічні критерії мають враховувати всі учасники ланцюжку ЖЦ будівель, - мислення життєвого циклу. Екологічність, економічність та безпека мають стати основою для відновлення країни!.."
А. Білик – Монографія "Аналіз життєвого циклу каркасів будівель комерційного призначення" (2022)
Застосування ДСТУ 9171:2025 також передбачено методикою оцінювання стану споруд інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури 2 рівня відповідно до державної концепції “Країна-Фортеця”.
Застосування ДСТУ 9171 сприятиме досягненню цілей державної політики в будівництві з урахуванням політики переходу до циркулярної економіки, клімату та енергетики.
Віктор Мілейковський, доктор технічних наук, професор кафедри теплогазопостачання і вентиляції Київського національного університету будівництва і архітектури, старший дослідник, член Міжнародної асоціації геометрії і графіки (ISGG), дійсний член Академії технічних наук України, член ТК 82 «Охорона довкілля»: "Приєднана енергія та приєднаний вуглець – це невидимі тягарі, які тягне на собі кожна споруда, кожен виріб, кожен матеріал. ДСТУ 9171 – інструмент полегшення та скидання цих тягарів…"
Під час війни ми переживаємо безпрецедентний рівень руйнувань. За різними оцінками, обсяги відходів руйнувань, що утворилися внаслідок обстрілів і знищення житлових та інфраструктурних об’єктів, уже вимірюються сотнями тисяч тон. Це створює не лише екологічне й соціальне навантаження, а й відкриває можливість - перетворити відходи руйнування на ресурс для відбудови та створити нові зелені робочі місця.
В умовах, коли логістика ускладнена, а потреба у швидкому відновленні критична, саме можливість переробляти відходи безпосередньо на будівельних майданчиках, дозволяє зменшити залежність від первинних ресурсів та прискорити відновні роботи.
Олег Картавцев, інженер-проектант, екологічний аудитор і судовий експерт, голова підкомітету «Оцінка впливу на довкілля» ТК 82 «Охорона довкілля»: "Стандарт ДСТУ 9171 є практичним інструментом у проектах відновлення. По перше, він вирішує питання екологічно безпеки, оскільки неконтрольоване накопичення відходів створює ризики забруднення, включно з небезпечними матеріалами - наприклад, азбестом, що потрапляє у відходи під час руйнування старих будівель. По друге, вторинні ресурси зменшують навантаження на природні ресурси та скорочують у викиди CO₂. І по третє, використання відновленої будівельної продукції прискорює відбудову. Світовий досвід доводить, що країни можуть забезпечувати до 50% потреб у будматеріалах за рахунок переробки будівель та будівельних відходів. Для України під час відбудови це не тільки економічно вигідно, а й стратегічно необхідно…".
Володимир Скочко доктор технічних наук, завідувач кафедри споруд спеціального призначення Київського національного університету будівництва і архітектури, академік НАН ВО України, засновник і керівник Науково-освітнього центру проектування та дослідження будівель з близьким до нульового енергоспоживанням КНУБА, член ТК 82 «Охорона довкілля»: "Практичність ДСТУ 9171 доводять розроблені нашою командою три проекти повторного використання школи, дитячого садочку та адміністративної будівлі. Всі три об'єкти мають клас енергоефективності А, поліпшені екологічні характеристики і успішно пройшли експертну оцінку. Останній проект – адміністративна будівля пройшла до того ж ще отримала "срібло" в екологічному класі за рейтинговою оцінкою зелених будівель. Але питання чи буде проектувальник користуватись ДСТУ 9171 цілком залежить від замовника. Якщо на стандарт є посилання в завданні на проектування і ТЕО – проектант зобов'язаний виконати вимоги стандарту, а генпідрядник – забезпечити будівництво за проєктом. Ми готові консультувати замовників і ділитись практичним досвідом застосування ДСТУ 9171 якій є дороговказом як відбудувати краще ніж було…"
Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів: "Українська галузь виробництва будматеріалів є «потенційним драйвером майбутньої довгострокової відбудови України…". Він зазначив про необхідності переходу на європейські стандарти вже зараз: "Щоб це стало реальністю, окрім сировинної бази — українським виробникам будматеріалів вже варто переходити на європейські стандарти та маркування, зокрема які регулюють ринок зеленої продукці..".
З 1 січня 2026 року почав діяти європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Цей механізм змушує експортерів платити за вуглецевий слід продукції (цемент, сталь, алюміній тощо), купуючи сертифікати за ціною викидів ETS ЄС. Так вирівнюються витрати на CO2 між виробниками держав-членів та за межами ЄС, запобігаючи перенесенню брудних виробництв.
Українські імпортери до ЄС повинні мати обов'язкову верифікацію звітів про викиди приведені на од. продукції. Тих хто виходить за межі європейського показника вуглецевого сліду очікують великі фінансові втрати. Йдеться насамперед про металургію, цемент, добрива, електроенергію, алюміній і водень.
Комплексні звіти про споживання ресурсів, викиди парникових газів та впливи на довкілля протягом життєвого циклу надаються в спеціальних екологічних продуктових деклараціях (Environment Product Declaration, EPD) які розробляються акредитованими органами з подальшою незалежною верифікацією.
Для кожній категорії продукції розробляється окремий метод розрахунку EPD. Але не зважаючи на категорію метод за яким оцінюється вплив продукції на довкілля протягом життєвого циклу базується на міжнародних стандартах ISO 14025, ISO 14040 / 14044. Для будівельної продукції додаються ще EN 15804 і ISO 21930.
Поки цій метод декларування добровільний, але через п'ять років EPD повинні мати всі виробники будівельної продукції згідно з новим Прийнято новий Регламент (ЄС) 2024/3110 про будівельну продукцію на заміну Регламенту (ЄС) № 305/2011.
Чи є продукт екологічними – відповідь на це можна отримати лише шляхом оцінки відповідності екологічним критеріям які встановлюються в межах національної чи регіональної програми згідно з ISO 14024. Для будівельної продукції екологічні критерії розробляються окремо для кожної категорій з врахуванням критеріїв європейських програм екомаркування які мають міжнародне визнання. Сертифікація здійснюються незалежним акредитованим органом. Екологічний сертифікат завжди буде конкурентною перевагою. Саме такій принцип закладений у програми екомаркування міжнародним стандартом.
Для будівельної продукції екологічні критерії встановлюють додатково до загальнообов'язкових вимог:
- показник відсотку вмісту відновленого матеріалу чи відходу;
- показник енергоефективності;
- обмеження вмісту небезпечних хімічних речовин;
- зменшення питомої активності природних радіонуклідів до 150 Бк/кг;
- показник енергоефективності технологічного процесу виробництва;
- заходи спрямовані на зменшення впливу на довкілля;
- заходи спрямовані на зменшення відходів виробництва та споживання.
Всі згадані міжнародні стандарти прийняті як європейські (EN ISO) та як українські національні нормативні документи (ДСТУ). На них є посилання у ДСТУ 9171.
Анна Гонтаренко, виконавча директорка Асоціації «Український центр сталевого будівництва» і модератор заходу: "ДСТУ 9171:2025 дає проєктувальникам чітку методологію оцінки рішень з погляду ресурсоефективності протягом усього життєвого циклу об’єкта. Для металоконструкцій це означає можливість обґрунтовано враховувати до 95% потенціалу повторного використання або переробки сталі, а також демонтаж і зниження обсягів відходів уже на стадії проєктування. Реконструкція в більшості випадків є більш сталим варіантом перетворення, ніж знесення і нове будівництво, а включення вимог ДСТУ 9171 у завдання на проєктування створює передумови для технічно та економічно зважених рішень у післявоєнній відбудові…".
Організатори заходу – Асоціація «Український центр сталевого будівництва» та ВГО «Жива планета» за підтримки Конфедерації Будівельників України.
Відповідальні за розробку нової редакції ДСТУ 9171 національні технічні комітети стандартизації
Розробка нової редакції ДСТУ 9171 здійснювалась у період 2024-2025 рр. в партнерстві ТК 301 «Металобудівництво», ТК 82 «Охорона довкілля» та ВГО «Жива планета», за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ) в Україні від імені Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у співпраці з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO). Бенефіціар проєкту – Міністерство розвитку громад та територій України.
Звертайтесь до нас з питань:
- придбання ДСТУ 9171 (з спеціальною знижкою);
- консультацій щодо складання завдання на проектування та ТЕО з урахуванням вимог і рекомендації ДСТУ 9171 (замовників бюджетної сфери консультуємо безкоштовно);
- використання наявних проєктів повторного використання громадських будинків які вже враховують вимоги ДСТУ 9171;
- розробляння проєктів нового будівництва та реконструкції із застосуванням вимог і рекомендацій згідно з ДСТУ 9171;
- підтримки оформлення декларацій характеристик будівельної продукції та паспортів хімічної безпеки згідно законодавства;
- розробляння і верифікації екологічних продуктових декларації (EPD) будівельної продукції;
- екологічної сертифікації та маркування будівельної продукції.
+38-067-886-31-93 (тел. WhatsApp, Viber)
+380 63 982 32 53 (тел. Telegram)