Успішне навчання в Європі разом з «Живою планетою» для сталого розвитку і зеленого відновлення України

Команда «Живої планети» за напрямами діяльності нашої організації опановує нові підходи, отримує знання та розвиває унікальні компетентності.

Досвід реалізації десятків проєктів в партнерстві з міжнародними організаціями UNDP, UNEP, UNIDO, GIZ значно посилив наш експертний потенціал.

Ми впевнені що відновлення України має бути краще ніж було саме з дотриманням найвищих екологічних вимог та стандартів сталого розвитку. Для цього працюємо саме над розробкою таких стандартів разом з підтримкою їх впровадження.

Пріоритетні напрями нашої діяльності:

• підтримка європейської інтеграції для досягнення цілей Європейського Зеленого курсу;
• дослідження життєвого циклу продукції різних категорії;
• стандартизовані методи оцінки екологічних характеристик та переваг для продукції різних категорії;
• зелене будівництво;
• сталий туризм та інші – потребують певних компетенцій, поки що унікальних в Україні, але дуже актуальних для сталого розвитку та відновлення нашої держави.

Ми є членами профільних національних технічних комітетів стандартизації і міжнародних асоціацій. З нами працюють кращі експерти.

«Жива планета» відкрита для поширення знань і досвіду наших експертів серед вмотивованих студентів які стануть майбутнім зеленого відновлення України.

Запрошуємо саме таких до практики і стажування, виключно за умов що бакалаврська або магістерська робота по темі буде мати відношення до нашої діяльності. Якщо так – чекаємо мотиваційний лист на нашу пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Не забувайте позначати тему у повідомленні відповідно до його змісту.

Радіємо успіхам наших колишніх стажерів які від практики на нашій базі пройшли успішний шлях навчання, відмінний захист і продовжують працювати з нами в нашій команді.

Ділимось історією успіху цього року студентки Масариков університету – Анни Міщенко, яка після першого сезону практики вже стала членом команди «Живої планети» як спеціаліст з комунікацій та долучилась до дослідження ролі екологічного маркування в практиці публічних закупівель в Україні та ЄС.

Тема дослідження була схвалена університетом як тема її бакалаврської роботи «Від політики до практики: інституційні виклики екомаркування в системі зелених публічних закупівель України» в рамках навчання по програмі Global Challenges: Society, Politics, Environment.

У червні Анна успішно захистила свою бакалаврську роботу та отримала диплом з відзнакою провідного європейського університету.

Масаріков університет (чеш. – Masarykova Univerzita) – другий за величиною виш у Чеській Республіці, заснований в 1919 році у місті Брно. Входить до списку кращих університетів світу (QS World University Rankings).

Масаріков університет вважається одним з вишiв Європи, що швидко розвиваються:

• 9 факультетів, що включають понад 200 кафедр
• навчання ведеться за більш як 1400 спеціальностями.
• навчається 40 844 студенти, з них 7021 – іноземці.

На базі університету працюють науково-дослідні інститути, наприклад Міжнародний інститут політології та Середньоєвропейський технологічний інститут. Окремі лекції і навіть цілі курси в університеті викладають професори престижних європейських та американських університетів, керівники великих підприємств, а також високопосадовці, дипломати з різних країн світу.

Міщенко Анна, спеціаліст з комунікацій ВГО "Жива планета" тримає диплом бакалавра з відзнакою Масариков університету

Чому саме ця тема?

"Я обрала цю тему, оскільки з 2023 року після університетської практики працюю у ВГО «Жива планета». Цей досвід дав мені змогу виявити дослідницьке питання, яке є не лише актуальним для моєї академічної сфери, а й має практичне значення в рамках політики ЄС, для України та для самої організації, – розповідає Анна. На момент початку написання бакалаврської роботи я вже глибоко занурилась у тему еко-маркування, публічних закупівель та сталого розвитку й усвідомила, що можу зробити цінний внесок, спираючись на внутрішнє розуміння ситуації.

Крім того, «Жива планета» надала мені можливість розвивати свої професійні навички, відвідуючи семінари та тренінги, організовані Global Ecolabelling Network, One Planet Network та UNEP. Я отримала доступ до інформаційних матеріалів, звітів, стандартів та консультацію провідних експертів організації. Використовуючи все це я мала можливість провести спостереження, наскільки інтеграція еко- маркування в систему публічних закупівель є розвиненою в країнах ЄС. На цьому тлі особливо помітним стало те, наскільки Україна все ще відстає у практичному впровадженні цих принципів — попри формальні політичні зобов’язання та зусилля окремих організацій, таких як «Жива планета», щодо просування принципів сталого споживання та екологічної стандартизації, сертифікації і маркування – як інструментів сталого споживання.

Для мене стало важливим дослідити, чому, попри наявність законодавчих засад і політичних декларацій, еко- маркування досі не стало повноцінною складовою системи публічних закупівель в Україні. Це питання і стало відправною точкою мого дослідження..."

Мета дослідження

Попри великий обсяг міжнародних та європейських досліджень щодо зелених публічних закупівель (ЗПЗ), екологічного маркування, досліджень, що враховують інституційний контекст України, досі недостатньо дослідженою темою лишається узгодження політики з нормами ЄС і внутрішній попит на еко-сертифікацію та маркування. Це особливо актуально в умовах стратегічної орієнтації України на інтеграцію до ЄС, включно з адаптацією до Директиви 2014/24/ЄС, впровадженням ЗПЗ та дотриманням міжнародних стандартів екологічного маркування.

Через комплексний аналіз інституційних і законодавчих аспектів, бакаларська робота Анни Міщенко пропонує новий погляд на стан ЗПЗ та екологічного маркування в Україні. Наукова праця зосереджена на впливі інституційних чинників на впровадження еко-маркування І типу у публічні тендери, а також ідентифікації культурних, соціальних і політичних бар’єрів, які впливають на попит еко-продукції з відповідним маркуванням.

Робота розглядає наступні питання:

1. Як інституційні чинники впливають на впровадження еко-маркування в системі зелених публічних закупівель в Україні?
2. Яким чином можна подолати існуючі бар’єри для більш ефективної інтеграції еко-маркування у закупівлі?

Аналітична рамка праці ґрунтується на:

• аналізі соціальних норм, організаційної поведінки та структурних умов, що пояснює наскільки ефективно еко-маркування застосовується у сфері публічних закупівель та чому політичні декларації прийняті в Україні не завжди втілюються на практиці;
• законодавстві України та політичних документах у сфері ЗПЗ;
• регуляторних актах Європейського Союзу, зокрема Директивах 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС;
• даних тендерів з системи ProZorro з акцентом на застосуванні стандарти еко-маркування та інші критерії сталості;
• аналітичних звітах міжнародних ініціатив, таких як ОЕСР (2022–2024) і One Planet Network.

"З жовтня 2024 до травня 2025 року я мала можливість тісно співпрацювати з командою ВГО «Жива планета». Під час регулярних онлайн консультацій, я отримала цінну інформацію та експертну підтримку від:

• Світлани Берзіної, президентки ВГО «Жива планета»;
• Світлани Перминової, директорки Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО "Жива планета";
• Олени Іванової, керівниці відділу моніторингу, експертизи, взаємодії з ЦОВВ та регіонального розвитку ВГО "Жива планета"

Цей безпосередній діалог дав мені змогу детально вивчити організаційну роль «Живої планети» у просуванні еко- маркування "Зелений журавлик" (Green Crane) — єдиного в Україні екологічного маркування типу I за міжнародним стандартом ISO 14024, яке має визнання на національному і міжнародному рівнях та дослідити практичний досвід організації у впровадженні критеріїв щодо екологічних характеристик у системі публічних закупівель."

Висновки

Попри формальне узгодження із Директивою 2014/24/ЄС та внесення змін до національного законодавства, які відкривають можливості для використання екологічних вимог у публічних тендерах, понад 99% державних контрактів в Україні досі укладаються виключно за критерієм найнижчої ціни — без врахування аспектів сталості чи застосування еко- маркування.

Застосування інституційної теорії дозволяє пояснити, чому екологічне маркування не набуло системного характеру в публічних закупівлях. Зокрема, виявлено такі тенденції:

• Примусові тиски (законодавчі вимоги, зобов’язання щодо євроінтеграції) фактично не реалізуються на практиці. Використання еко- маркування не є обов’язковим, а закупівельники часто уникають екологічних критеріїв через правову невизначеність та відсутність чітких процедур.
• Нормативні тиски (професійні стандарти, очікування громадськості) залишаються слабкими. Незважаючи на зусилля організацій, які надають навчання та методичні матеріали, ці ресурси поки що не інтегровані в офіційну систему підготовки кадрів та адміністративну практику.
• Імітаційні тиски (наслідування європейських підходів) часто мають декларативний характер. Україна запозичує інструменти та термінологію ЄС, однак без належного розвитку інституційної спроможності їх реалізація залишається поверхневою.

Такі висновки свідчать про те, що екологічне маркування в системі публічних закупівель України наразі виконує переважно символічну функцію. Без посилення механізмів контролю, професійної підготовки фахівців та міжвідомчої координації, перехід від формального дотримання стандартів до їх реального впровадження буде малоймовірним.

Це особливо актуально в умовах післявоєнного відновлення та прагнення України до членства в Європейському Союзі. Саме зараз кожен тендер може стати інструментом підтримки сталого виробництва, екологічних інновацій та розвитку внутрішнього ринку еко- продукції та інтеграції українського виробника на єдиний з ЄС зелений ринок товарів, послуг та технологій.

З ліва направо: Примусові, Нормативні та Імітаційні бар'єри для еко- маркування в системі ЗПЗ України

На основі представлених висновків були розроблені практичні рекомендації, спрямовані на подолання наявних інституційних бар’єрів та поглиблення інтеграції еко- маркування в систему публічних закупівель України:

1. Внести зміни у законодавство які забезпечать обов’язкове екологічне оцінювання при проведенні тендерів. Затвердити рекомендовані екологічні критерії та методологію оцінки життєвого циклу продукції які гуртуються на ринковому аналізі та практичному досвіді.
2. Інтегрувати навчання з еко-маркування у систему підготовки державних службовців і професійної освіти, щоб забезпечити збереження та передачу інституційних знань у сфері закупівель.
3. Впровадити фільтри за еко- маркуванням, шаблони оцінювання та інструменти верифікації безпосередньо в систему ProZorro — для полегшення практичного використання екологічних критеріїв.
4. Створити регіональні консультаційні центри, де підготовлені експерти надаватимуть практичну підтримку закупівельникам і постачальникам, особливо на місцевому рівні.
5. Розробити систему національної статистики щодо еко- маркування, узгоджену з рамками ЄС, для моніторингу ринку, оцінки готовності та формування доказової політики.
6. Запровадити санкції за недотримання вимог або зловживання еко-маркуванням — включаючи відповідальність за грінвошинг, щоб захистити довіру до системи сертифікації та підвищити відповідальність постачальників.
7. Сприяти регулярному використанню шаблонів юридичних документів і довідкових матеріалів, а також проводити практичні тренінги, які пояснюють застосування еко-маркування у тендерних процедурах — для зменшення правової невизначеності серед замовників.
8. Розвивати міжсекторальну співпрацю між органами влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами — для підвищення легітимності еко-маркування та створення механізмів зворотного зв’язку для його подальшого вдосконалення.

Відгуки комісії та підсумки захисту

"Під час захисту бакалаврської роботи я отримала схвальні та надихаючі відгуки як від наукового керівника, так і від рецензентів. Захист було оцінено як «відмінно» (passed with excellent results), а сама робота — визнана прикладом сильного аналітичного дослідження на перетині соціології, екології та політики сталого розвитку, - зазначає Анна."

Професорка Бернадет Надя Яворскі (науковий керівник) підкреслила:

«Анна Міщенко представила виняткову роботу, що пропонує глибокий аналіз практик еко-маркування. Це важливий внесок у соціологію інституціоналізму та дослідження глобальних екологічних викликів. Особливо заслуговують на увагу другий розділ з теоретичним підґрунтям, а також розділи 4 і 5, які містять глибоке та витончене обговорення бар’єрів для інтеграції еко-маркування в систему зелених закупівель в Україні. Було приємно працювати зі студенткою, яка настільки віддана своїй темі. Робота перевершила всі необхідні вимоги, і я рекомендую оцінку ‘відмінно’».

Опонентка, Мгр. Олівера Теснохлідкова, зазначила, що тема дослідження є «надзвичайно актуальною та сучасною» в контексті політики ЄС та євроінтеграційної політики України. Вона відзначила, що у своїй роботі Анна не лише глибоко проаналізувала законодавчі й поза законодавчі причини, через які екологічні критерії залишаються радше символічними, аніж дієвими, але й продемонструвала повне розуміння складної інституційної динаміки в Україні.

«Авторка чітко структурувала аналіз інституційних бар’єрів, застосовуючи концепцію примусових, нормативних та імітаційних тисків. Вона не лише ідентифікувала слабкі сторони нормативної та адміністративної практики, а й запропонувала реалістичні політичні рекомендації щодо подальшого розвитку еко-маркування в Україні».

"Ці відгуки стали для мене великим визнанням — не лише як студентки, а й як молодої дослідниці, яка прагне поєднати академічні знання з реальними викликами сталого розвитку та зеленого відновлення України."

Що далі? Навчання в Італії

"У вересні я розпочну навчання на магістерській програмі European and Global Studies в Університеті Падуї (Італія). Ця програма зосереджена на вивченні європейських політик, глобальних викликів та процесів інституційної трансформації — саме тих тем, які я розкривала у своїй бакалаврській роботі.

Магістратура дозволить поглибити розуміння політики сталого розвитку, механізмів євроінтеграції та ролі міжнародного співробітництва у впровадженні екологічних стандартів. Я обрала саме цей напрям, оскільки він поєднує міждисциплінарний підхід і практичну орієнтацію — з можливістю подальшої спеціалізації у сфері екологічної політики.

Після завершення навчання я планую повернутись в Україну, щоб працювати над впровадженням системних змін у сфері публічних закупівель, розвивати екологічне маркування та сприяти інтеграції екологічних стандартів у державне управління. Впевнена, що саме обмін досвідом із європейськими експертними середовищами є необхідним кроком до формування нової екологічної політики в Україні…"