На шляху до ЄС Україна має створити ефективну державну систему моніторингу стану довкілля та контролю дотримання природоохоронного законодавства відповідно до європейських стандартів, зокрема йдеться про інструментально-лабораторний контроль підрозділів Держекоінспекції та її територіальних органів.
Статус України як афілійованого члена CEN-CENELEC зобов’язує нашу прийняти європейські стандарти (EN, EN ISO) і скасувати розбіжності між національними стандартами та стандартами ЄС.
У зв’язку з цим, та з метою фіксації інформації щодо шкоди завданої довкіллю та збитків, зокрема внаслідок військової агресії, територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції повинні досліджувати відібрані проби атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунтів на територію України відповідно до європейських і міжнародних стандартів, прийнятих до національної системи стандартизації.
Щоб допомогти Україні у виконанні зазначених зобов’язань, Програма підтримки ОБСЄ для України забезпечила розробляння 18 національних стандартів України для забезпечення лабораторно-інструментального контролю якості поверхневих вод.
Над розроблянням національних стандартів України працювала команда експертів ППУ ОБСЄ в партнерстві з національними технічними комітетами стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» та ТК 147 «Якість питної води».
До складу робочої групи з розробляння стандартів увійшли експерти ВГО "Живої планети": Світлана Берзіна, Світлана Перминова, Інна Громова, Владислав Богдан і Дмитро Яловий. Методологічний супровід – Світлана Луговець.
Національні нормативні документи були розроблені методом перекладу згідно з ДСТУ 1.7:2015 Національна стандартизація. Правила та методи прийняття міжнародних і регіональних нормативних документів та ДСТУ 1.2:2024 Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації.
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП УкрНДНЦ) є провідною організацією в Україні в сфері стандартизації, яка визнана на національному, міжнародному та європейському рівнях. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 ДП УкрНДНЦ виконує функції національного органу стандартизації.
Відповідно до правил і процедур національної стандартизації:
- наказом ДП УкрНДНЦ від 16.07.2025 № 131 прийняті:
1) ДСТУ EN ISO 5667-1:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо розроблення програм і методів відбирання проб (EN ISO 5667-1:2023, IDT; ISO 5667-1:2023, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 5667-1:2022 (EN ISO 5667-1:2022, IDT; ISO 5667-1:2020, IDT);
2) ДСТУ EN ISO 5667-3:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (EN ISO 5667-3:2024, IDT; ISO 5667-3:2024, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 5667-3:2022 (EN ISO 5667-3:2018, IDT; ISO 5667-3:2018, IDT),
3) ДСТУ EN ISO 5814:2025 Якість води. Визначення розчиненого кисню. Електрохімічний метод із застосуванням зонду (EN ISO 5814:2012, IDT; ISO 5814:2012, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 5814:2022 (EN ISO 5814:2012, IDT; ISO 5814:2012, IDT),
4) ДСТУ EN ISO 5815-1:2025 Якість води. Визначення біохімічного споживання кисню після n діб (БСКn). Частина 1. Метод розведення та висівання з додаванням алілтіосечовини (EN ISO 5815-1:2019, IDT; ISO 5815-1:2019, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 5815-1:2022 (EN ISO 5815-1:2019, IDT; ISO 5815-1:2019, IDT),
5) ДСТУ EN ISO 7393-2:2025 Якість води. Визначення вільного та загального хлору. Частина 2. Колориметричний метод із застосуванням N,N-діалкіл-1,4-фенілендіаміну для поточного контролювання (EN ISO 7393-2:2018, IDT; ISO 7393-2:2017, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 7393-2:2022 (EN ISO 7393-2:2018, IDT; ISO 7393-2:2017, IDT),
6) ДСТУ EN ISO 7887:2025 Якість води. Дослідження і визначення забарвленості (EN ISO 7887:2011, IDT; ISO 7887:2011, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 7887:2022 (EN ISO 7887:2011, IDT; ISO 7887:2011, IDT),
7) ДСТУ EN ISO 8467:2025 Якість води. Визначення перманганатної окиснюваності (EN ISO 8467:1995, IDT; ISO 8467:1993, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 8467:2022 (EN ISO 8467:1995, IDT; ISO 8467:1993, IDT),
8) ДСТУ EN ISO 10304-1:2025 Якість води. Визначення розчинених аніонів рідинною іонною хроматографією. Частина 1. Визначення броміду, хлориду, фториду, нітрату, нітриту, фосфату та сульфату (EN ISO 10304-1:2009, IDT; ISO 10304-1:2007, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 10304-1:2022 (EN ISO 10304-1:2009, IDT; ISO 10304-1:2007, IDT), ДСТУ EN ISO 10304-1:2022 (EN ISO 10304-1:2009, IDT; ISO 10304-1:2007, IDT)/Поправка № 1:2022 (EN ISO 10304-1:2009/AC:2012, IDT; ISO 10304-1:2007/Cor 1:2010, IDT),
9) ДСТУ EN ISO 10304-4:2025 Якість води. Визначення розчинених аніонів рідинною іонною хроматографією. Частина 4. Визначення хлорату, хлориду та хлориту у воді з низьким рівнем забрудненості (EN ISO 10304-4:2022, IDT; ISO 10304-4:2022, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 10304-4:2022 (EN ISO 10304-4:2022, IDT; ISO 10304-4:2022, IDT),
10) ДСТУ EN ISO 10703:2025 Якість води. Радіонукліди, що випромінюють гамма-випромінювання. Метод випробування з використанням гамма-спектрометрії високої роздільної здатності (EN ISO 10703:2021, IDT; ISO 10703:2021, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 10703:2022 (EN ISO 10703:2021, IDT; ISO 10703:2021, IDT),
11) ДСТУ EN ISO 15061:2025 Якість води. Визначення розчиненого бромату. Метод рідинної іонної хроматографії (EN ISO 15061:2001, IDT; ISO 15061:2001, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 15061:2022 (EN ISO 15061:2001, IDT; ISO 15061:2001, IDT),
12) ДСТУ EN ISO 17495:2025 Якість води. Визначення вмісту окремих нітрофенолів. Метод твердофазної екстракції та газової хроматографії з мас-спектрометричною реєстрацією (EN ISO 17495:2003, IDT; ISO 17495:2001, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 17495:2022 (EN ISO 17495:2003, IDT; ISO 17495:2001, IDT);
13) ДСТУ EN ISO 18412:2025 Якість води. Визначення хрому (VI). Фотометричний метод для слабкозабруднених вод (EN ISO 18412:2006, IDT; ISO 18412:2005, IDT) — на заміну ДСТУ EN ISO 18412:2022 (EN ISO 18412:2006, IDT; ISO 18412:2005, IDT).
- наказом ДП УкрНДНЦ від 29.07.2025 № 141 прийняті:
14) ДСТУ EN ISO 5667-6:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб із річок і струмків (EN ISO 5667-6:2016, IDT; ISO 5667-6:2014, IDT) — На заміну ДСТУ EN ISO 5667-6:2022 (EN ISO 5667-6:2016, IDT; ISO 5667-6:2014, IDT),
15) ДСТУ EN ISO 5667-14:2025 Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості та контролювання відбирання та оброблення проб природної води (EN ISO 5667-14:2016, IDT; ISO 5667-14:2014, IDT) — На заміну ДСТУ EN ISO 5667-14:2022 (EN ISO 5667-14:2016, IDT; ISO 5667-14:2014, IDT),
16) ДСТУ EN ISO 9377-2:2025 Якість води. Визначення нафтопродуктів. Частина 2. Метод рідинного екстрагування і газової хроматографії (EN ISO 9377-2:2000, IDT; ISO 9377-2:2000, IDT) — На заміну ДСТУ EN ISO 9377-2:2022 (EN ISO 9377-2:2000, IDT; ISO 9377-2:2000, IDT),
17) ДСТУ EN ISO 17294-1:2025 Якість води. Застосування мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS). Частина 1. Загальні настанови (EN ISO 17294-1:2024, IDT; ISO 17294-1:2024, IDT) — На заміну ДСТУ EN ISO 17294-1:2022 (EN ISO 17294-1:2006, IDT; ISO 17294-1:2004, IDT),
18) ДСТУ EN ISO 18857-2:2025 Якість води. Визначення вмісту окремих алкілфенолів. Частина 2. Газохроматографічно-мас-спектрометричне визначення алкілфенолів, їх етоксилатів і бісфенолу А в нефільтрованих пробах після твердофазного екстрагування та утворення похідних (EN ISO 18857-2:2011, IDT; ISO 18857-2:2009, IDT) — На заміну ДСТУ EN ISO 18857-2:2022 (EN ISO 18857-2:2011, IDT; ISO 18857-2:2009, IDT).
Методи контролю згідно вищезазначених європейських стандартів необхідні для забезпечення:
- інструментально-лабораторних вимірювань скидів забруднюючих речовин у водний об’єкт;
- державного нагляду (контролю) у сфері у сфері охорони охорони вод і водних ресурсів;
- визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок забруднення та/або засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами внаслідок збройної агресії рф;
- дослідження стану поверхневих вод через підрив Каховської ГЕС та забруднення річок Сейм і Десна внаслідок збройної агресії рф.
Згідно наказів ДП УкрНДНЦ, стандарти вводяться в дію з 01 листопада 2025 року. Але їх прийняття у липні цього року є підґрунтям для модернізації лабораторної бази і підвищення кваліфікації персоналу лабораторій, як передумов до впровадження європейських методів контролю стічних і поверхневих вод та водних ресурсів.
Замовити офіційні тексти стандартів українською мовою можна через Офіційних партнерів ДП УкрНДНЦ.