21 травня 2025 року відбувся Міжнародний бізнес-форум «Візія України 2030», який об’єднав провідних експертів, представників бізнесу, органів влади та міжнародних організацій для обговорення стратегічних сценаріїв розвитку України на тлі сучасних глобальних викликів. Подія зібрала учасників із різних секторів – енергетики, економіки, захисту довкілля та цифрових технологій.
Ключовий акцент форуму – розуміння майбутнього України крізь призму трьох потужних трансформаційних чинників: війни, зміни клімату та розвитку штучного інтелекту. Попри різну природу, ці фактори взаємодіють, створюючи нові ризики, але водночас відкриваючи простір для інновацій і системних рішень у сфері відновлення, сталого економічного розвитку та захисту довкілля.
Однією з основних тем дискусій стала зелена післявоєнна відбудова – як невід’ємна складова довгострокової стратегії сталого розвитку та євроінтеграції України.
Панельна дискусія №1 «Глобальна підтримка України: глобальні виклики та перспективи на міжнародній арені» відбулася під модерацією Олександра Дячука, провідного наукового співробітника Інституту економічного прогнозування НАН України.
Обговорювали вплив війни та зміни клімату на розвиток України та роль міжнародної спільноти у підтримці держави.
Оксана Осьмачко, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України: «Ми сьогодні говоримо про Візію України – не як абстрактну мрію, а як практичну рамку для відбудови, розвитку і трансформації нашої держави. І в цій візії аграрний сектор – не просто ресурс чи традиційна галузь, а драйвер змін. Ми чітко усвідомлюємо: зелене відновлення – не альтернатива, а єдиний шлях. Міністерство активно інтегрує екологічні принципи у агрополітику. Збереження ґрунтів, ефективне водокористування, біоенергетика, відновлення екосистем – усе це не суперечить економічному зростанню, а посилює його. І наше завдання – забезпечити агросектору такі умови, де кожна тонна врожаю буде не лише експортною одиницею, а й індикатором нашої спроможності розвиватись відповідально, передбачувано, екологічно. Бо немає протиріччя між зеленою трансформацією і аграрною політикою якщо діяти стратегічно ...»
Вікторія Киреєва, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України: «Ми боремося за те, щоб екологічні питання не залишалися в тіні навіть в умовах повномасштабної війни. Ця боротьба за майбутнє, за довкілля як основи національної безпеки, здоров’я громадян і євроінтеграційного шляху України. Сьогодні, коли наша держава постає прикладом стійкості, ми демонструємо здатність будувати зелене відновлення. І в цій трансформації надзвичайну роль відіграють міжнародні партнери – вони не просто надають допомогу, а підтримують курс України на побудову екологічно сталої економіки, конкурентоспроможної на ринку ЄС. Це доводить: ми не лише частина глобальної спільноти, ми її драйвер змін…»
Доктор Єва Крахт, керівник Директорату з питань міжнародної та європейської політики Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV): «Сьогоднішній форум – це не просто обмін думками. Це спільна робота над формуванням архітектури сталого розвитку для України в європейському контексті. Проєкт PROGRESS, який ми підтримуємо в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи є інструментом досягнення цілей Європейського Зеленого курсу. Ми віримо, що майбутнє України у сильній економіці, заснованій на принципах декарбонізації, стійкості та інтеграції у внутрішній ринок ЄС. Але важливо розуміти: зелена трансформація – це не лише про довкілля, це – про управлінські структури, інституційну зрілість, фінансові інструменти. Ми залишаємося з Україною в цьому процесі як партнери, як союзники, як друзі…»
Кшиштоф Міхалак, старший програмний менеджер, ОЕСР: «Війна в Україні стала не лише викликом для безпеки Європи, а й каталізатором переосмислення підходів до сталого розвитку. Ми спостерігали, як європейські країни скоротили свою залежність від російських енергоресурсів, що одночасно стало і політичним, і кліматичним рішенням. Але це також урок – резильєнтність економік не можлива без зеленої трансформації. Відновлення України має базуватись на принципах енергетичної диверсифікації, цифровізації, сталого землекористування, і, що критично – системної адаптації до кліматичних ризиків. ОЕСР пропонує не просто повернення до "довоєнної норми", а перехід до нової якості економіки – більш зеленої, гнучкої, орієнтованої на майбутнє. Україна має унікальну можливість стати прикладом для світу, як навіть у часи потрясінь можна формувати майбутнє, спираючись на сталий розвиток, а не лише на відновлення зруйнованого...»
Вадим Пристайко, Міністр закордонних справ України (2019-2020): «Нам потрібно бути відвертими: для України green transition сьогодні здається розкішшю, коли ми боремось за виживання. Але саме тому не повинні забувати, якщо ми не вбудуємо елемент сталості до нашої дипломатії, у наше відновлення, у нашу систему міжнародних координат, ми ризикуємо зникнути не лише з мапи, а й із глобального порядку денного. Українська дипломатія сьогодні має подвійний виклик: забезпечити союзників нашою перемогою та переконати світ, що відбудова України – це не про цеглу, а про нову модель співіснування: децентралізовану, безпечну, екологічну. Якщо ми впораємося, ми зможемо перетворити свій біль на глобальний урок. Якщо ж ні – ми всі ризикуємо опинитись у світі, де катастрофи стають нормою, а міжнародна спільнота – спостерігачем. Ми не можемо допустити цього...»
Еліз Віж’є, заступник директора програми «Відновлення сектору зеленої енергетики в Україні», GIZ: «Сьогодні Україна бореться з двома типами зброї – військовою агресією та зміною клімату. І друга, хоч менш помітна, є не менш руйнівною. Кліматична криза вже зараз відчутна у повсякденному житті – це не абстракція, а реальність. З початку повномасштабної війни GIZ та уряд Німеччини активізували підтримку енергетичного сектору України: відновлення зруйнованої інфраструктури, перехід до відновлюваних джерел, децентралізація постачання. Понад 50% енергетичних потужностей, що працювали на викопному паливі, знищено. Ми інвестуємо у малі стійкі проєкти, які вже забезпечили доступ до енергії понад трьом мільйонам українців. Паралельно підтримуємо муніципальні енергоплани, модернізацію будівель, розвиток енергоефективності. Це не лише про техніку, це про гідне життя, кліматичну стійкість та шлях України до Європи. Зелена трансформація – наш спільний виклик і наша спільна відповідальність…»
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета», голова громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: «Довкілля – це не опція, а основа виживання. Саме тому ми не можемо поставити екологічні питання "на паузу", навіть у час війни. Навпаки – зараз, у момент великої перебудови, ми зобов’язані закласти фундамент майбутнього зеленої економіки для України. Втрати величезні: 8 тисяч фактів екологічних злочинів рф внаслідок бойових дій, чверть території України заміновано та забруднено боєприпасами, втрачені сотні тисяч га лісів, у повітря потрапило понад 230 млн тонн вуглецю. Станом на 2025 рік збитки довкіллю України внаслідок російської агресії перевищили 85 млрд євро. Але ми маємо шанс формувати політику відновлення відповідно до Європейського Зеленого курсу, створювати ринки екологічних товарів і послуг, впроваджувати зелені публічні закупівлі. Я вірю, що Україна може не лише відновитись, а й вийти з цієї війни сильнішою – екологічно відповідальною, інституційно зрілою і з економікою, що працює на людей і планету…»
Учасники дискусії наголосили на необхідності скоординованої глобальної допомоги, що враховує як безпекові, так і екологічні виклики. Особлива увага була приділена інтеграції кліматичних пріоритетів у міжнародну політику та адаптації України до нових світових викликів для забезпечення сталого розвитку та зміцнення позицій України на міжнародній арені.
Співорганізаторами форуму виступили Crowe Mikhailenko та проєкт PROGRESS — ініціатива, що спрямована на кліматичну адаптацію аграрного сектору України. Проєкт фінансується урядом Німеччини та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) у партнерстві з ОЕСР, REC Caucasus, Європейською бізнес-асоціацією Молдови (EBA Moldova) та Інститутом економіки та прогнозування НАН України.
