Чергове засідання громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України було присвячене проблемним питанням природних територій та об’єктів які мають охоронний статус та лісовій реформі. Також були розглянуті питання щодо ОВД та інші.
Засідання проходило у замішеному офлайн/онлайн форматі, з високим рівнем представництва зацікавлених сторін. Зокрема, у засіданні прийняли участь:
- члени та експерти громадської ради;
- представники Міндовкілля на чолі з Першим заступником міністра Русланом Гречаником;
- Олег Бондаренко – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;
- Олена Криворучкіна – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;
- Юлія Овчиннікова – народний депутат України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;
- Василь Вірастюк – народний депутат України (87-й округ Івано-Франківської області);
- представники колективу Карпатського НПП;
- представники Держлісагентства, Держекоінспекції.
Дискусії по питанням порядку денного були активними, цікавими, іноді емоційними, но у цілому плодотворними.
Отже по порядку питанням порядку денного.
На початку засідання було схвалене рішення про оновлення складу ради. Замісь Ігоря Лицура (ГО «Цифрова агенція Е-екологія») якій пійшов на держслужбу, до складу увійшов Едуард Горевой, якій очолює ГО Екологічна рада Криворіжжя.
Природоохоронні території в умовах війни
Заповідники, національні природні парки (НПП), заказники та інші природні об’єкти що охороняються згідно Закону завжди мали проблемні питання пов’язані з наявністю документів які визначають їх межі (земельні питання), організовують території НПП (розвиток і рекреаційна діяльність), матеріально-технічне забезпечення, дотримання природоохоронного законодавства, низька зарплата працівників тощо. Зараз проблеми суттєво загострились ще тим, 20 % природоохоронних територій України уражено війною, 0,9 млн Га заповідних площ потерпають від війни, 812 заповідних територій у небезпеці. Російські загарбники окупували 12 національних парків, 8 природних заповідників і 2 біосферних заповідники України (включаючи Крим). Під загрозою знищення опинилися 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн. Га, 17 Рамсарських об’єктів площею 627,3 тис. Га. Йдуть бої, горять ліси та луки, відбувається хімічне забруднення від обстрілів і пожеж у містах, на промислових підприємствах, у природних екосистемах.
Відбувається рух важкої техніки через природні екосистеми, вирубування лісів, будівництво фортифікаційних споруд… Війна призводить до руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, знищення заповіданих територій.
На контрольованій території НПП долучені до гуманітарної місії – розміщення біженців на базі власних візит-центрів та інших об’єктів які можна прилаштувати для цих потреб. Більше 60 тисяч осіб знайшли прихисток на природоохоронних територіях України.
В умовах окупації люди в наших установах намагаються працювати – інспектори фіксують порушення природоохоронного законодавства, учені проводять спостереження, готують звіти для Літопису природи, проводяться еко-освітні онлайн-заходи.
Для визначення збитків та шкоди заподіяних природно-заповідному фонду Міндовкілля спільно з Держекоінспекцією розробило відповідну методику, яка на цей час погоджується у встановленому порядку. Можливості державного бюджету суттєво обмежені, але в складних умовах посилено роботу щодо попередження виникнення пожеж та їх оперативного гасіння, йде підготовка до зими, впроваджуються заходи з енергозбереження.
Зокрема у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції (у ході якої було відремонтовано та облаштовано місця для проживання вимушено переміщених осіб у природному заповіднику «Горгани» та НПП «Верховинський») опрацьовується проект «Захист та допомога у підготовці до зимового періоду найбільш вразливого і постраждалого від конфлікту населення України», одним із заходом якого передбачено реабілітацію колективних центрів для вимушено переміщених осіб. Бюджет, виділений на цю діяльність – до 900 тис. доларів США.
Результатом співпраці з Міністерством навколишнього середовища Литовської Республіки стало шефство над новоствореним НПП «Пуща Радзівіла». Литовські колеги пообіцяли вже за кілька тижнів допомогти з транспортом (33 автомобілі, 2 човна) та протипожежним обладнанням.
Триває проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», на якій Уряд Німеччини надало грант у розмірі до 14 млн. євро для збереження унікальних природних багатств країни європейського та світового значення.
Олег Бондаренко – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Світлана Берзіна – президент ВГО «Жива планета» і голова громадської ради, Руслан Гречаник – Перший заступник міністра захисту довкілля та природих ресурсів України
За результатом розгляду питань громадська рада схвалила рішення рекомендувати Міндовкілля:
- Сформувати перелік необхідного забезпечення для функціонування у зимовий період та підтримки наукових, просвітницьких і природоохоронних функцій кожному об’єкту.
- Провести широкомасштабну інформаційну компанію із закликом до громадян, організацій, фондів та донорів надати фінансову та іншу підтримку, необхідну для збереження природно-заповідного фонду.
- Долучити європейські проекти МТП надати експертну підтримку НПП, біосферним та природним заповідникам по підготовці проектних заявок за програмою LIFE.
- Рекомендувати проектам МТП і Міністерству запровадити політику зелених закупівель для потреб підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, зокрема природоохоронних, рекреаційних установ. Безкоштовна підтримка впровадження таких закупівель може надаватись проектом ЮНЕП в партнерстві з ВГО «Жива планета» по впровадженню сталих публічних закупівель, якій виконується в рамках програми EU4Environment, що фінансується ЄС.
- Провести перегляд діючих і планованих до впровадження проектів спрямованих на підтримку об’єктів природно-заповідного фонду та збереження біорізноманіття з метою забезпечення нагальних потреб і розвитку природних об’єктів і територій в умовах воєнного стану. Зокрема, EU4Environment за напрямком діяльності «Екосистемні послуги та середовища існування», що виконується Світовим банком.
- Оптимізувати виконання ратифікованих Україною природоохоронних конвенцій.
- Інтенсифікувати формування національної екомережі України у структурі Пан'європейської екомережі, узгодити плани управління територіями Смарагдової мережі.
- Сприяти виданню Червоної книги України, уніфікувати методику збереження регіонально рідкісних видів флори, фауни, мікобіоти та фітоугруповань.
- Створити Державне агентство охорони природи (ПЗФ, екомережа, біорізноманіття).
Призначення директорів національних природних парків
Приблизно 50% НПП на початок війни не мали призначених директорів. Директор НПП згідно законодавству несе персональну відповідальність за виконання покладених на парк завдань, збереження закріпленого за парком державного майна і забезпечення протипожежної безпеки його об'єктів, створення належних соціально-побутових і виробничих умов тощо.
Перше призначення з початку війни Сергія Гошовського на посаду директора Карпатського НПП (без конкурсу, які відмінені на період умовах воєнного стану) викликало протест колективу парку якій занесений до спадщини ЮНЕСКО. Призначення не підтримано місцевими громадами, конфлікт – привернув увагу ЗМІ, громадськості та народних депутатів України.
Питання розглядалось за участю Едуарда Арусомяна директора Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля якій повідомив, що відповідно до пункту 121 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністр як керівник міністерства призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Едуард Арусомян – директор Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міндовкілля
Наказ Мінприроди від 13.05.2016 №183, яким було затверджено Положення про конкурсну комісію з призначення директорів національних природних парків – скасований і навить не збережений в архіві наказів Міністерства. Над цим положенням працювала і громадська рада, по ньому працювала конкурсна комісія, до складу якої входили представники громадськості. Публічних консультацій щодо такого рішення Міністерство не проводило. Але варто зазначити що 2019 року комісія Міндовкілля проводила конкурси майже безрезультатно.
Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон) у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Згідно з абзацом першим частини восьмої статті 10 Закону спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться.
Призначення керівників установ природно-заповідного фонду здійснюється за погодженнями з місцевими військовими адміністраціями відповідно до Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 «Про затвердження Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203».
Галузева угода між Міндовкіллям та Атомпрофспілкою на 2022-2024, зареєстрованої Мінекономіки 04.01.2022 не передбачає погодження звільнення керівника парку з профспілковою організацією чи погодження його призначення з колективом.
В обговоренні питання призначення нового директора Карпатського НПП прийняли представники трудового колективу на чолі з головою Профкому парку – Ігорем Купчаком.
Колектив категорично не підтримав новопризначеного директора, звернувшись листом з закликом сприяти забезпеченню прозорим і демократичним виборам директора та відстояти призначення на посаду Володимира Слободяна, якій відповідно наказу Мінприроди від 10.10.2017 № 420-О було призначено виконуючим обов’язки директора парку тимчасово на період до призначення директора у встановленому законодавством порядку.
У ЗМІ, наявна інформація що за постійними спробами змінити керівництво парку стоять представники групи «Приват». Вони запланували відчуження близько 200 га земель парку під потреби курорту «Буковель».
Карпатській НПП, о. Несамовите
22 серпня Міндовкілля отримало погодження Івано-Франківської обласної військової адміністрації щодо призначенням Степана Гошовського директором Карпатського НПП – колишнього працівника Держекоінспекції.
Супротив колективу Карпатського НПП призвело по суті до блокування роботи адміністрації парку.
Питання обговорювалось за участю народних депутатів України: Юлії Овчинникової, Олени Криворучкіної, Василя Верастюка та Олега Бондренко – голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Заява від Профкому Карпатського НПП на адресу громадської ради Міндовкілля
Учасники засідання наголосили на тому що непрозоре прийняття рішень по призначенню директорів НПП є неприпустимим, як і призначення без консультацій з колективом, місцевими громадами та громадськими організаціями природоохоронного спрямування.
Кандидат на посаду повинен відповідати критеріям компетентного керівника природоохоронної, рекреаційної, культурно-освітньої, науково-дослідної установи загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Програма розвитку НПП кандидата на посаду повинна бути доступна для публічного обговорення до призначення.
Юлія Овчиннікова – народний депутат України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування і Олена Криворучкіна – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування
За результатом розгляду питань громадська рада схвалила рішення рекомендувати Міндовкілля:
- На період воєнного стану розробити механізм:
- погодження звільнення/призначення директора парку з профспілковою організацією чи колективом;
- врахування думки місцевих громад та громадських організацій природоохоронного спрямування.
- Провести консультації з Пофкомом Карпатського НПП та прийняти рішення щодо дій які необхідно вжити для зняття загострення конфлікту викликаного з призначенням директором парку С. Гошовського.
- Разом з громадською радою, народними депутатами України, територіальними громадами організувати виїзде засідання на базі Карпатського НПП.
Проблемні питання пов'язані з ідентифікацією і розрахунків збитків пов'язаних з наслідками військових дій рф, спричинених повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію України
Міндовкілля, Держекоінспекція та інші підпорядковані Міністерству центральні органи виконавчої влади продовжують документувати збитки природі від російської агресії. Працює Оперативний штаб Держекоінспекції, фахівцями якої з моменту повномасштабного вторгнення проведено 232 виїзди на місця злочинів проти довкілля та відібрано 198 проб ґрунтів по всій території України.
02 вересня набула чинності нова Методика визначення збитків, заподіяних внаслідок забруднення вод.
Але лишаються ряд невирішених питань пов’язаних з методичним забезпеченням, зокрема фіксації збитків об’єктам довкілля на територіях на яких відбуваються боєві дії про якій розповів Анатолій Гацько, начальник Державної екологічної інспекції у Луганській області.
Павло Жила – голова Комітету громадської ради з питань промислової екології та надрокористування та Анатолій Гацько – начальник Державної екологічної інспекції у Луганській області.
За результатом розгляду питання громадська рада схвалила рішення рекомендувати Міндовкілля та Держекоінспекції:
- Провести консультації з робочою групою Оперативного Штабу щодо вдосконалення існуючих та розроблянню нових методик визначення розміру шкоди та збитків об’єктам довкілля, заподіяної внаслідок військової агресії рф проти України.
- Вжити заходів, необхідних для прискоренню прийняття змін до методик що знаходяться на розгляді в Міністерстві.
- Консолідувати зусилля разом з експертними організаціями та громадською радою задля визначення «дорожньої карти» посилення функції державного природоохоронного контролю в умовах війни та продовження реформи у цій сфері.
- Разом з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, міжнародними та національними організаціями для залучення МТД для забезпечення реалізації «дорожньої карти».
Про плани реформувати систему управління лісовим господарством
За день до засідання Кабінет Міністрів України схвалив постанову, яка передбачає реформування лісової галузі. 158 державних лісогосподарських підприємств об'єднають в єдине державне спеціалізоване підприємство «Ліси України». А замість 24 управлінь лісового та мисливського господарства буде утворено 9 регіональних офісів лісового та мисливського господарства.
Із публічної заяви Міністра – Руслана Стрільця, прийняте рішення дозволить управляти лісами за стандартами та практиками ЄС., підвищити рентабельність галузі, фінансово зміцнити державу, захистити цінні лісові території.
Уряд дав старт реформі лісової галузі
Реформа дозволить запровадити дієві зміни та вирішити такі проблеми:
- фінансовий дисбаланс галузі;
- відсутність достовірної інформації про стан лісового фонду країни;
- низький рівень лісистості, що зберігається десятиліттями;
- низька продуктивність праці;
- низький рівень механізації лісогосподарських робіт тощо.
Впровадження реформи підтримано Держлісагенством, але на думку експертних організації у цієї сфері потребує доопрацювання з метою мінімізації ризиків та уникнення можливих втрат для галузі.
За результатом розгляду питання громадська рада схвалила рішення рекомендувати Міндовкілля та Держлісагенству:
- Розробити «дорожню карту» змін до законодавства з метою забезпечення реалізації реформи із урахуванням всіх факторів вплину на подальший розвиток лісової т деревообробної галузі.
- Долучити до робити над розроблянням «дорожньої карти» Комітет лісової політики та сталого управління лісами ГР Міндовкілля та ГР Держлісагенства.
Про зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»
Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міндовкілля розпочало 28.08.2022 публічні консультації з метою отримання зауважень і пропозицій від зацікавлених сторін до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Законопроект розроблений з метою вдосконалення норм чинного Закону, зумовлених необхідністю впровадження принципів цифровізації дозвільних процедур, а також з метою скорочення строків здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, та зменшенням дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури оцінки впливу на довкілля.
Консультації триватимуть протягом місяця з дня оприлюднення.
Громадська рада розглянула узагальнені коментарі і зауваження до проєкту Закону надані членами та експертами ради.
За результатом розгляду громадська рада схвалила рішення прийняти внесені пропозиції за основу, рекомендувати внести їх на розгляд Міністерству і доручити Комітету громадської ради з питань екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля провести робочі консультації з Міндовкілля по обговоренню наданих рекомендацій.