Загальна інформація
Однією з нагальних проблем сучасності є глобальні зміни клімату, спричинені антропогенним збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. Питання зменшення та пом”якшення наслідків зміни клімату в світі відносяться до стратегічних пріоритетів ГЕФ ПМГ. Ліси та зелені насадження, будучи домінантним елементом континентальної флори, здатні на тривалий час зв'язати атмосферний вуглець і депонувати його у компонентах фітомаси та мортмаси. З іншого боку, значення лісів та зелених насаджень виходить далеко за рамки їх ролі в депонуванні вуглецю, оскільки вони є необхідним елементом стабілізації агроландшафтів та урбоекосистем, з іншого – засобом формування екологічної свідомості.
Ратифікувавши Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Конвенцію з біорізноманіття, Конвенцію по боротьбі з опустелюванням Україна стала їх рівноправною країною - учасницею та має відповідні міжнародні зобов’язання. Забезпечення імплементації вищеназваних конвенцій охоплює широке коло питань, над вирішенням яких має приймати участь не тільки органи центральної та місцевої влади. Залучення громадськості, наукових, освітніх установ до вирішення цих проблем є незаперечною умовою досягнення поставленої мети.
Разом з цим на сьогодні в суспільстві існує низький рівень поінформованості та відповідно нерозуміння ролі та практичного внеску громади у розв’язання питань зміни клімату. Це зокрема пов’язано із нерозвиненістю системи формування екологічної культури в Україні, неналежному приділенням уваги до розвитку партнерства і співпраці з громадськістю з боку держави.
Проектом передбачено розроблення та реалізація заходів зі збереження та розширеного відтворення зелених насаджень в Носівському районі Чернігівської області, де силами громади Носівського району із залученням представників Носівського лісництва, школярів та громади Носівського району проведена висадку близько 2000 зелених насаджень (дуб, сосна, інше) на території площею 4 га. Ця діяльність була спрямована на висадку лісу в лісопитомниках та поліпшення лісосмуг, що дозволить покращити мікроклімат на полях, де вирощуються сільськогосподарські культури. Крім того, запланована розчистка лісу силами громади, що сприятиме покращенню циркуляції повітря, формуванню мікроклімату, стриманню суховіїв та збільшенню вологості повітря, призупиненню вітрової ерозії ґрунтів, збереженню мікрофлори та мікрофауни у лісосмугах та на полях, збільшенню поглинання вуглецю.
Статус
Завершено
Цільовий регіон
Носівський район, у південно-західній частині Чернігівської області.
Об’єднує 48 населених пунктів.
Період реалізації
Березень 2012 – лютий 2013
Партнери
- Носівська місцева районна адміністрація
- Носівське лісове господарство
- Носівська сільськогосподарська дослідна станція
- Новгород-Сіверська науково-дослідна станція
- Носівська районна середня школа
- Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління (ДЕА)
- громадські організації Чернігівської області
Джерело фінансування
Програма малих грантів Глобального Екологічного Фонду (ПМГ ГЕФ)
Мета
Запобігання змінам клімату шляхом збереження та відтворення зелених насаджень на лісополосах Носівського району Чернігівської області та формування екологічної свідомості громади через її практичну участь у заходах із охорони довкілля.
Реалізація
Носівський район розташований у південно-західній частині Чернігівської області. Територією району пролягають залізниця і автотраса Київ-Москва. У районі 48 населених пунктів. Поверхня береза - займають 18,6 тис. га. Найбільша ріка - Остер. Ґрунти - переважають сірі опідзолені та чорноземи. Економіка району має переважно аграрний характер. Працюють 26 агрофірм та селекційно-дослідна станція, Носівський цукровий завод, м'ясопереробне підприємство.
Реалізація проекту передбачала практичні заходи з очистки лісу, висадку нових лісових насаджень, поширення обізнаності та формування екологічної свідомості через проведення семінарів, екскурсії, розповсюдження інформаційно-просвітницьких, навчальних та методичних матеріалів.
Виконані наступні види діяльності:
Проведено громадські слухання з метою визначення громадської думки щодо необхідних для регіону загальних обсягів та часових рамок для висадки нового лісу для покращення мікроклімату регіону, а також періодичності та форми отримання даних метрологічних спостережень для врахування їх результатів щодо покращення умов ведення присадибних ділянок. Вивчені соціально-економічні можливості місцевих жителів та виявлено ряд бажаючих долучитися до робіт з посадки нового лісу серед безробітних громадян та громадян з багатодітних та малозабезпечених сімей. На громадських слуханнях обговорена необхідність заснування організації для захисту екологічних, соціально-економічних інтересів громади.
Організовано і проведено висадку, догляд та охорону нових лісових насаджень на лісосмугах та лісопитомнику. Основною групою, яка була залучена до висадки зелених насаджень – школярі районної середньої школи, члени Носівської районної станції юних техніків, громада м. Носівка та Носівського району, представники громадськості, які отримали додаткові можливості практичні знання та позитивний приклад донести до своїх друзів, батьків, родичів, що значно розширило можливості проекту та дозволило забезпечити сталість та поширення його результатів.
Розроблено та розповсюджено рекомендації щодо використання лісосмуг та впливу створюваного ними мікроклімату на умови ведення присадибних господарств.
Організовано і проведено:
- 2 семінари, під час яких підвищено поінформованість членів громади та представників сільрад сусідніх сіл з питань зміни клімату, презентовано рекомендації щодо впливу лісопосадок на зміну клімату та збереження біорізноманіття;
- навчальну екскурсію на науково-дослідну станцію (м. Новогод-Сіверський) з метою вивчення досвіду та практик впливу лісових насаджень на мікроклімат, родючість ґрунтів та вирішення глобальної проблеми зміни клімату.
Створено та обладнано метеорологічну станцію на базі Носівської середньої загальноосвітньої школи, проведено урочисту презентацію її відкриття.
Розроблено навчальні матеріали щодо проведення метеорологічних спостережень. Учні школі та інші члени громади приймали участь у здійсненні замірів та відповідних спостережень, що є одним з елементів моніторингу та оцінки результатів проекту за безпосередньої участі громади. Представники ДЕА надавали методичну підтримку новоствореній метеостанції та допомагали здійснювати аналіз отриманих даних та отримувати відповідні висновки.
Результати
- 400 членів носівської громади та близько 300 членів прилеглих населених пунктів (представників громадських організацій, школярів, студентів, вчителів тощо) підвищили свій рівень знань з питань зміни клімату, збору та обробки інформації щодо зелених насаджень, їх стійкості та значення для мікроклімату та впливу на поглинання вуглецю;
- 70 школярів середніх та старших класів до заходів з висадки зелених насаджень їх догляду, які отримали практичні знання та взяли участь в моніторингу та оцінці впливу лісових насаджень на вирішення проблеми зміни клімату;
- 1750 зелених насаджень висаджено;
- 4 Га території нового лісу було забезпечено доглядом та охороною.
В довгостроковій перспективі ліс висаджений в рамках проектної діяльності призведе до зменшення викидів СО2 та кисневого збагачення повітря в регіоні. 1 га соснового лісу зменшує викиди СО2 приблизно на 1 тонну за рік, тож 4 га посадженого лісу в майбутньому буде скорочувати викиди СО2 на 4 тон на рік. Крім того дерева висаджені уздовж залізничної дороги або автомобільної траси поглинають біля 90 кг шкідливих речовин.
Відкриття метеорологічної станції на базі Носівської школи і опанування метеорологічних навичок громадою, визначення впливу погодних явищ на врожайність садиб, дозволить в подальшому збільшити врожайність на власних присадибних ділянках громади на основі аналізу отриманих спостережень. Оскільки власні присадибні ділянки є основним джерелом доходу, отримані знання та навички позитивно позначиться на веденні присадибних господарств та дозволять збільшити врожайність.
Планується, що близько 20 садиб зможуть покращити врожайність на 25-30% на власних ділянках вже наступного року, враховуючи дані метрологічних спостережень та наслідки запобігання деградації ґрунтів через укріплення лісосмуг. Це відповідно дозволить збільшити доходи домогосподарства через підвищення врожайності картоплі, вирощування якої є притаманним для цього регіону. Так, на даний час врожайність з 1 сотки становила 250 кг, то завдяки покращенню мікро-клімату та запобіганню водній та вітровій ерозії врожайність з 1 сотки зросте до 320 кг. За умови вартості картоплі 2,5 грн./кг доходність з однієї сотки збільшиться на 175 грн., а враховуючи, що посіви картоплі відводяться близько 30 соток, доходи 1 домогосподарства збільшиться на суму понад 5000 грн.
Враховуючи аграрну спрямованість регіону, підвищення родючості ґрунтів дозволить збільшити врожайність однієї з типових культур Чернігівщини - картоплі. Слід зазначити, що у посадці, вирощуванні та реалізації картоплі беруть в першу чергу жінки. Отримання додаткового прибутку в розмірі понад 5000 грн. завдяки збільшенню врожайності (з 250 кг до 320 кг з 1 сотки), дозволить жінкам здійснити власний внесок до сімейного бюджету, з огляду на те, що більшість з них є безробітними.
