Засідання «за круглим столом» було ініційовано Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета» в рамках проекту «Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».
Учасники засідання – представники від Мінприроди України, Держекоінспекції України, Європейської Бізнес Асоціації, Українського союзу промисловців і підприємців, Асоціації українських виробників лакофарбової продукції, Укрзалізниці, наукових закладів, інститутів громадянського суспільства та засобів масової інформації обговорили сучасний стан забруднення атмосферного повітря та проблемні питання які постають на шляху євроінтеграційних процесів у сфері управління якістю атмосферного повітря.
За оцінкою експертів проекту, рівень забруднення атмосферного повітря в Україні значно перевищує показники країн Євросоюзу.
Незадовільний стан забруднення атмосферного повітря переважно обумовлений недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування, низькими темпами впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутністю ефективного очищення викидів підприємств від домішок тощо.
Нормативно-правова база України у даній сфері адаптована до законодавства ЄС на 30% та має принципові відмінності щодо встановлення дозволів на викиди, системи моніторингу забруднення атмосферного повітря та державного нагляду (контролю).
«Одним з головних принципів законодавства ЄС у сфері охорони атмосферного повітря є оцінка рівнів забруднення повітря з використанням вимірювань і моделювань та інших емпіричних методів. Для зон та агломерацій з підвищеним рівнями забруднення мають розроблятися та впроваджуватися програми оздоровлення атмосферного повітря та здійснюватись заходи щодо зменшення забруднення», - зазначила Лілія Козак, головний спеціаліст Управління держаного екологічного та геологічного моніторингу Мінприроди України.
Учасники засідання відзначили що на даний час система державного управління не має ефективних важелів для мотивації виробників упроваджувати систему автоматичного моніторингу обсягів викидів забруднюючих речовин атмосферного повітря та інформування населення.
Норми безпеки та нормативно-методологічна база, якою вимушені керуватися як виробники так і органи державного нагляду, переважно є надбанням СРСР, яке не враховує ані вимог чинного природоохоронного законодавства, ані сучасних технологій та потреб галузі.
Протягом 2006-2011 років Мінприроди України не замовило розробляння жодного стандарту на заміну ГОСТів, розроблених у 50-70-х роках та гармонізацію європейських стандартів у сфері охорони довкілля, раціонального природокористування, екологічної безпеки.
«Держекоінспеція здійснює контроль за викидами від стаціонарних джерел. В Україні значна частина нормативних актів, що стосуються питань атмосферного повітря діють ще з радянських часів, тому вони потребують нагальної актуалізації або гармонізації з європейськими стандартами», - зазначила Ірина Соколова головний спеціаліст відділу інсрументально-лабораторного контролю Держекоінспекції України.
На думку Олега Картавцева, консультанта проекту, вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря потребує перегляду існуючих підходів до управління та переходу від критиріального підходу (який базується на визначенні рівня забруднення в частках граничнодопустимих концентрацій) до ймовірнісного (який базується на оцінці ризиків від забруднення атмосферного повітря). Саме такій підхід відповідає європейської моделі яка закріплена низкою законодавчих актів ЄС.
Він відзначив, - що на сьогодні основним критерієм оцінки якості атмосферного повітря є відповідність єдиним нормам.
«Заміна підходу полягає у визначенні рівня ймовірного ризику забруднення атмосферного повітря. При цьому має враховуватися індивідуальний рівень, що залежить не тільки від концентрацій шкідливих речовин, а й від часу перебування в зоні забруднення. У кожному місті різний рівень забруднення атмосферного повітря й кожен має знати в якій зоні забруднення він знаходиться.
Для переходу до такого підходу необхідно: на політичному рівні – визначити прийнятні показники ризику; на технічному – отримати обґрунтування зниження ризиків забруднення атмосферного повітря; на методологічному – змінити дозвільну систему на основі методології ризиків (модернізація на зниження ризиків, підприємства мають управляти ризиками, щоб досягти прийнятних ризиків)».
Розглядаючи питання щодо впровадження стандартів ЄС у сфері якості атмосферного повітря в Україні, в першу чергу необхідно усунути існуючі прогалини за даним напрямком на інституційному рівні.
«Перш за все на шляху до впровадження стандартів ЄС у сфері якості атмосферного повітря необхідно вивчити та впровадити систему інституційного управління ЄС за даним напрямком» - зазначила Світлана Берзіна, координатор проекту «Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря».
«Наприклад, в Базовому плані адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженому наказом Мінприроди України від 17.12.2012 № 659, на першому місті серед заінтересованих органів щодо якості атмосферного повітря зазначено Міністерство надзвичайних ситуацій України, правонаступником якого є Державна служба України з надзвичайних ситуацій, до функцій якої за даним напрямком відноситься лише моніторинг забруднення навколишнього природного середовища на пунктах державної системи гідрометеорологічних спостережень: атмосферного повітря в населених пунктах та опадів (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення забруднюючих речовин).
Функції моніторингу атмосферного повітря покладено на різні центральні органи влади, а координатор – відсутній (до 2010 року була Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля) тощо.
Що ж до стандартів ЄС у сфері якості атмосферного повітря, які мають впроваджуватися в Україні, то ключовими з них є: Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи та Директива № 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року «Про промислові викиди (про комплексне попередження забруднення та контроль над ним). А також Директива 2004/107/ЄС щодо миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі, Директива 1999/32/ЄС щодо зменшення вмісту сірки у певних видах рідкого палива та яка вносить зміни до Директиви 93/12/ЄЕС, Директива 98/70/ЄС щодо якості бензину та дизельного палива та внесення змін до Директиви Ради 93/12/ЄЕС, Директива 94/63/ЄС стосовно контролю викидів летючих органічних сполук (ЛОС), що виникають зі сховищ бензину та при його транспортуванні з терміналів до сервісних станцій, Директива 2004/42/ЄС про обмеження викидів летючих органічних сполук за рахунок використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції полірування транспортних засобів та внесення змін і доповнень до Директиви 1999/13/ЄС.
Впровадження більшості з них передбачено в Базовому плані адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу та проекті Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною. Але факт «розпорошеності» функцій серед органів державної влади щодо контролю рівня забруднення атмосферного повітря, системи державного моніторингу та управління при відсутності координатора – відповідального за втілення цього плану не надає впевненості в можливості його успішної реалізації»
Під час обговорення переваг впровадження стандартів ЄС в Україні були визначені суб’єкти економіки, які можуть зазнати позитивного та негативного впливу.
Петро Калита, президент Української асоціації якості відзначив, що для збалансованого розвитку бізнесу головне – створити сприятливі умови, - «Безперервне вдосконалення є головною ланкою, за яку можна витягнути вісь ланцюг соціально-економічних та екологічних проблем України. Воно заслуговує на активне сприяння з боку держави, створення мов для кардинального розвитку за ділову досконалість та підвищення стандартів якості життя».
«Українські підприємства-товаровиробники лакофарбової продукції не тільки готові перейти на європейські норми, але і приймають активну участь в гармонізації європейських стандартів власним коштом, підтримуючи діяльність галузевого технічного комітету стандартизації. Але ми не в змозі забезпечити розвиток технічного регулювання на державному рівні. Нажаль усі спроби ініціювати розроблення технічного регламенту на основі Директиви 2004/42/ЄС про обмеження викидів летючих органічних сполук за рахунок використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції полірування транспортних засобів не були сприйняти Мінприроди України. Отже українській товаровиробник не тільки готов до упровадження європейських норм та стандартів, але ініціює ці кроки, спотикаючись на не готовність до них органів державного управління», – зазначив Олександр Бричко виконавчий директор Асоціація українських виробників лакофарбової продукції.
За думкою експертів проекту упровадження стандартів ЄС в Україні позитивно вплине на:
- населення – яке отримає покращення стану середовище для життя і здоров’я за рахунок значного зменшення шкідливого впливу та зведення до мінімуму техногенного впливу підприємств ПЕК;
- нафтові компанії та нафтопереробні підприємства – сприятимуть підвищенню конкурентоздатності;
- наукові заклади – зможуть впровадити прогресивні технології видобутку (виробництва), транспортування та використання ПЕР в усіх галузях ПЕК;
- виробників транспортних засобів;
- виробників біологічного палива.
Негативного впливу можуть зазнати:
- підприємства з неприйнятним рівнем екологічної безпеки, реалізації заходів забіжного характеру щодо охорони навколишнього природного середовища, екологізації матеріального виробництва на основі комплексності рішень з питань охорони довкілля та використання природних ресурсів;
- малі компанії, продукція яких не відповідає світовим стандартам;
- власники АЗС роздрібної торгівлі палива;
- перевізники з локальних перевезень на невеликі відстані.
За результатами засідання організатори направлять до органів державної влади напрацьовані рекомендації щодо заходів, спрямованих на поетапний план імплементації законодавства ЄС у сфері якості атмосферного повітря та актуалізацію Базового плану адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу.