Model European Union (MEU) – політична симуляція, яка має на меті надати учасникам-студентам, практичне розуміння законодавчого процесу Європейського Союзу через дебати, публічні виступи, підготовка правок та голосування — все в межах законодавчої процедури. Захід проходить кожен рік у різних країнах світу за підтримки Європейської комісії, місцевих НУО, посольств та політичних лідерів. Цього року – у Берліні.
З 22 по 26 квітня, понад 80 студентів у ролях депутатів, міністрів, журналістів та лобістів відтворювали повноцінну роботу Європейського Парламенту, щоб зрозуміти на практиці процес створення та просування законодавчих екологічних ініціатив.
ТОП-тема: Регламент (ЄС) № 66/2010 що встановлює правила отримання та застосування екомаркування "EU Ecolabel" для товарів і послуг, що відповідають встановленим екологічним критеріям оцінки продукції та її життєвого циклу.
Анна Міщенко, член команди «Жива Планета», прийняла участь в MEU Berlin 2025 в ролі представника соціал-демократів (S&D) — одного з ключових політичних акторів у дебатах щодо сталого розвитку.
Роль екомаркування в Європейському Зеленому курсі
Європейський Зелений курс (European Green Deal) — стратегія ЄС, спрямована на трансформацію економіки регіону у кліматично нейтральну до 2050 року. Одним із інструментів цієї трансформації є екомаркування — система добровільної сертифікації товарів та послуг. Екомаркування дозволяє споживачам обирати більш якісні та безпечні продукти, а виробникам — демонструвати свій внесок у сталий розвиток.
Прозорість, надійність і довіра до логотипів екомаркування стають особливо важливими для запобігання "грінвошингу" — поширеної практики хибних або перебільшених екологічних тверджень у маркетингу. Європейський Союз постійно покращує свою законодавчу базу з метою доброчесної конкуренції на ринку екологічних товарів і послуг.
Регламент (ЄC) № 66/2010 регулює правила і методи для програми екомаркування "EU Ecolabel". Мета – створити добровільну, науково обґрунтовану та незалежно перевірену схему екомаркування на основі міжнародного стандарту ISO 14024, а саме:
- запровадити єдині, науково обґрунтовані та незалежно перевірені вимоги для застосування екомаркування "EU Ecolabel" відносно продукції яка пройшла відповідну сертифікацію;
- мотивувати виробників виробляти товари й надавати послуги з мінімальним впливом на довкілля протягом усього життєвого циклу;
- надати споживачам достовірний орієнтир для сталого вибору;
- уніфікувати правила на внутрішньому ринку ЄС, підтримуючи чесну конкуренцію і досягнення цілей Європейського Зеленого курсу.
«Ще взимку я активно шукала міжнародні проекти, що поєднували б екологічну тематику, молодіжну політику і європейський вимір, - розповідає Анна Міщенко. Так я натрапила на оголошення про набір до MEU Berlin 2025 і вирішила спробувати себе у ролі делегатки. Подавши анкету і мотиваційний лист, я отримала запрошення до участі й призначення на роль члена Європарламенту — представниці фракції соціал-демократів у комітеті з питань екологічного маркування…
Ця роль виявилася дуже близькою до цінностей, які ми розділяємо у ВГО «Жива планета», особливо в частині підтримки єдиних європейських стандартів екомаркування. Учасники симуляції працювали в умовах, максимально наближених до реальності: дебати, законотворчі правки, погодження з Радою, неформальні зустрічі, позиційні документи та голосування…»
Під час симуляції учасники аналізували:
- виклики гармонізації критеріїв екомаркувань у межах ЄС, та як вибудувати взаємне визнання між програмою EU Ecolabel і національними схемами екомаркування, щоб уникнути фрагментації внутрішнього ринку;
- чи слід залишити екомаркування виключно добровільним;
- процедури незалежної верифікації, роль компетентних органів та вимоги до акредитації;
- як не допустити перенасичення ринку неефективними маркуваннями;
- механізм відкликання маркування у разі виявлення порушень;
- як EU Ecolabel сприяє досягненню стратегічних екологічних цілей ЄС;
- як залучити молодь до екополітичних процесів та просвітницьких програм.
«Цей досвід став для мене не лише інтенсивним тренінгом із європейської політики, а й майданчиком для міждисциплінарного обміну з іншими учасниками, які навчаються та працюють у сфері міжнародних відносин, політичних наук, сталого розвитку та охорони довкілля.
Особливо цінним було відчуття участі в європейському законодавчому процесі, навіть якщо й у форматі симуляції, - зазначає Анна. Це дозволяє краще зрозуміти, як формується екополітика, які групи впливу в неї залучені, і як важливо напрацьовувати аргументи, що базуються на дослідженнях і доказах».
Що може взяти Україна: імплементація симуляційних сесій як формат громадянської освіти
Формат симуляційних сесій Європейського Парламенту є потужним інструментом неформальної освіти, який міг би стати надзвичайно корисним для українських студентів, активістів і політично свідомої молоді. Проведення таких заходів в Україні сприяло б:
- розвитку екологічної громадянськості;
- формуванню компетенцій участі в демократичних процесах;
- розумінню європейських підходів до сталості та політики стандартів;
- залученню молоді до адвокації змін у сфері екологічного законодавства.
«Завдяки тому, що я член команди «Живої планети», у мене вже був необхідні знання, щоб активно включитися в обговорення складних тем пов’язаних з екологічним маркуванням. Це дозволило мені не лише гідно представити позицію соціал-демократів Європейського Парламенту, але й відстоювати принципи, які поділяє і просуває «Жива нланета» на рівні України та ЄС».