7 травня 2025 року в ДП “Прозоро” відбувся круглий стіл, присвячений оцінці ефективності застосування впроваджених інструментів підтримки енергоефективних і зелених публічних закупівель.
Зелені публічні закупівлі (ЗПЗ) в політиці ЄС є одним з трьох стратегічних напрямів розвитку сфери публічних закупівель:
- Зелені публічні закупівлі
- Підтримка інновацій
- Соціальна відповідальність.
Застосовуючи підхід ЗПЗ замовники публічної сфери прагнуть закуповувати товари, роботи чи послуги зі зменшеним впливом на довкілля протягом життєвого циклу.
Зменшення впливу на довкілля, як і ефективність закупівлі у цілому, повинні враховувати характеристики предмету закупівлі щодо енергоспоживання та супутніх індикаторів, таких як енергоефективність, викиди парникових газів тощо. Таким чином, енергоефективність в публічних закупівлях (ЕЕПЗ) у ЄС розглядається як складова політики ЗПЗ.
ЗПЗ відкривають для України шлях до прискорення інтеграції нашої держави до єдиного зеленого ринку з ЄС та лідерства у просуванні моделей економіки замкненого циклу та декарбонізації, які є основою Європейського Зеленого курсу.
Україна переглянула своє законодавство про публічні закупівлі відповідно до права ЄС, що дозволяє на сьогодні замовникам:
- застосовувати вимоги до екологічних характеристик предмету закупівлі,
- обирати переможців на основі нецінових критеріїв, у тому числі щодо заходів з охорони навколишнього середовища,
- застосовувати метод оцінки вартості життєвого циклу предмету закупівлі.
ЗПЗ поліпшує ефективність закупівлі та збільшує попит на екологічні товари і послуги, що в свою чергу підтримує зелену трансформацію економіки.
Метою заходу стало обговорення результатів оцінки стану впровадження ЗПЗ і напрацьованих рішень та підходів до забезпечення системного впровадження вимог до енергоефективності й інших екологічних вимог у публічні закупівлі, як інструменту модернізації державного сектору та відновлення України.
Учасники круглого столу – представники органів державної влади, закупівельних організацій, замовників, постачальників і виробників обговорили стан і перспективи впровадження ЗПЗ в Україні.
Модерувала захід Світлана Берзіна, яка презентувала основні засади і інструменти політики ЗПЗ у ЄС. Вона наголосила на суттєвому вкладі ЄС і Уряду Німеччини в просуванні ЗПЗ і ЕЕПЗ в Україні. В умовах війни за підтримкою проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні", що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) були виконані такі стратегічні і практичні напрацювання:
- розроблені методичні посібники щодо реконструкції енергоефективних освітніх закладів, формування екологічних критеріїв до закупівель, проектів повторного використання типових енергоефективних будівель;
- створений розділ «Екологічні вимоги» на платформі Infobox Prozorro;
- розроблений електронний калькулятор для розрахунку вартості життєвого циклу продукції;
- створений е-каталог будівельної продукції, рекомендованої для відбудови за принципом «краще, ніж було»;
- проведено оцінку рівня застосування вимог до енергоефективності в публічних закупівлях;
- оновлено Примірну методику оцінки життєвого циклу предмета закупівлі з урахуванням енергоефективності;
- впроваджено модуль “Метод оцінки життєвого циклу” у програмі Київської школи економіки “Професійні закупівлі”;
- проведено 25 навчальних заходів у 8 регіонах України, що охопили понад 15 000 учасників;
- розроблені національні стандарти для зеленого відновлення України та інші.
Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки України: «Проблематика зелених публічних закупівель в Україні залишається складною й водночас надзвичайно важливою. Попри багаторічні зусилля міністерства, ЦЗО, майданчиків і експертів, ринок лише поступово адаптується. Але ми не маємо іншого шляху – це наше зобов’язання в межах євроінтеграції та зеленої трансформації економіки. Нам не потрібно вигадувати велосипед – ми маємо імплементувати практики ЄС, зробивши їх доступними й зрозумілими для замовників і бізнесу. Проблема впирається у відсутність інструментів, недостатню спроможність закупівельників правильно виписувати критерії, страх перед перевірками. Тому наш шлях – аналіз ринку, пілотні тендери, створення реальних кейсів і нормативних орієнтирів, які водночас допоможуть замовникам і захистять їх при перевірках. Ми маємо поступово, разом із ринком і міжнародними партнерами, сформувати перелік пріоритетних категорій, провести дослідження, підтвердити спроможність ринку, і тільки після цього – імплементувати рекомендаційні чи нормативні документи. Такий підхід не лише дозволить вбудувати сталість у систему закупівель, а й відкриє доступ до багатомільярдних ресурсів міжнародної фінансової допомоги, які вже зараз закладені у програмах відновлення, але не можуть бути використані через брак екологічних критеріїв і інституційної спроможності. Зелені закупівлі – це не окремий проєкт, а частина системної трансформації. І ми маємо рухатись крок за кроком, з чіткою аналітикою, практичними інструментами, перевіреними критеріями та спільною відповідальністю…»
Олексій Бахтінов, голова ГО «Фундація «Майбутнє» презентував результати дослідження застосування полів відкритої тендерної документації системи електронних публічних закупівель Prozorro та показників енергоефективності енергоспоживчих продуктів в Prozorro Market.
Після презентації було розпочато обговорення підготовленого за результатами дослідження проєкту Плану заходів з підвищення ефективності застосування впроваджених інструментів підтримки встановлення вимог до енергоефективності та екологічних вимог предмета закупівлі.
Дмитро Петрунін, начальник управління енергоефективності Міністерства розвитку громад та територій України: «Останніми роками ми активно працюємо над імплементацією європейських директив 2012/27/ЄС та 2010/31/ЄС у національне законодавство – прийняті Закони України "Про енергетичну ефективність" та "Про енергетичну ефективність будівель", які формують рамкову політику у цій сфері. Ми вже заклали основи через впровадження сертифікації енергетичної ефективності будівель, впровадження системи проведення енергоаудитів та технічних регламентів з екодизайну та енергетичного маркування, що визначають стандарти як для будівель, так і для основних груп енергоспоживчої продукції. Наступним етапом є реалізація енергоефективних закупівель – принцип, закріплений у сьомій статті нашого закону, який вимагає від держави бути прикладом для ринку. Ми маємо перейти від виключно цінових критеріїв до системного врахування класів енергоефективності у державних закупівлях. Це означає встановлення нормативів, нижче яких державні органи не можуть закуповувати продукцію, а також розробку методології розрахунку мінімальних вимог до енергоефективності. Сьогодні ми збираємо дані, вивчаємо європейський досвід і готуємось до наступного практичного кроку — впровадження цих критеріїв на рівні підзаконних актів. Завдання уряду на цей рік — чітко окреслити правила гри для ринку й створити передумови для ефективних, відповідальних закупівель з фокусом на довгострокову економію та сталий розвиток...»
Лілія Лахтіонова, директорка напрямку дослідження та аналізу публічних закупівель Київської школи економіки: «Ми розглядаємо впровадження нецінових критеріїв як складний, але надзвичайно важливий процес, який потребує поетапного підходу. Запроваджувати їх одразу як обов’язкові – ризиковано, з огляду на недостатню готовність ринку та низький рівень експертизи багатьох замовників. Тому першочергове завдання – це пілотування: починати з окремих предметів закупівель, працювати з лояльними замовниками, надавати їм методичну підтримку. Водночас необхідно з самого початку залучати контролюючі органи – адже якщо ціна перестає бути єдиним критерієм, а з’являється фокус на якість, екологічність, ефективність, то й підходи до перевірки мають змінитися. На практиці ми вже бачимо, що саме малий і середній бізнес демонструє більшу гнучкість у переході до екологічних стандартів, ніж великі корпорації. Однак успіх залежить не лише від бізнесу чи замовників – критично важливими є системна комунікація, доступ до знань і приклади, які надихають. Саме поєднання аналітики, експерименту, методології, партнерства з регулятором і правильної комунікації дасть стійкий результат. І я переконана, що саме цим шляхом і слід рухатися далі…»
Микола Ткаченко, директор ДП “Прозорро” «Ми відкриті до раціональних і фахових пропозицій, особливо якщо мова йде про інтеграцію екологічних сертифікатів та критеріїв у систему публічних закупівель. Якщо у вас є екологічний сертифікат або документ, що підтверджує відповідність певним зеленим стандартам, і ви розумієте, як його використати на користь державі – ми готові працювати з вами. Але слід розуміти, що замовники часто стикаються з труднощами: їм складно оцінити ринкову ціну з урахуванням нецінових критеріїв, а контролюючі органи, як-от ДАСУ, АМКУ оцінюють закупівлі винятково за мінімальною ціною. Саме тому з самого початку ми говоримо про необхідність посилення спроможностей як контролерів, так і замовників.
Зі свого боку, як розробники електронної системи публічних закупівель, ми бачимо потенціал для інтеграції нецінових критеріїв безпосередньо у фінальну оцінку пропозицій. Якщо ці критерії будуть фахово розроблені, з адекватною вагою, система може автоматично враховувати їх у підсумковому результаті. Це дозволить уникнути ручного втручання й зняти питання щодо обґрунтованості вибору переможця. Такі технічні можливості вже існують – як у нашій системі, так і на електронних майданчиках. Але критично важливо – оперувати не деклараціями, а чітко підтвердженими показниками якості…»
Олександр Снітко, начальник управління роботи з об'єктами державної власності та закупівель Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: «Давайте не будемо покладатися лише на практику, оскільки вона показала певну неосвіченість як серед закупівельників, так і серед учасників. Міністерство підтримує зелені закупівлі, але важливо зрозуміти, що закупівля – це ринок, а ринок – це економіка, і все це має відбуватися під парасолькою Мінекономіки. Якщо б учасники ринку хоча б дотримувались природоохоронного законодавства, багато вимог, які ми зараз намагаємось запровадити, вже були б виконані. Проблема в недостатньому контролі за дотриманням законодавства. Практичний підхід вимагає змін у нормативно-правовій базі, а також залучення контролюючих органів для перегляду ефективності витрачання бюджетних коштів. Досі складно довести довгострокову ефективність продуктів чи послуг, особливо якщо вони мають більший життєвий цикл. Зміни потрібні на рівні методики оцінки ефективності, і для цього потрібен активний діалог з державними контролюючими органами...»
Ліля Познахівська, заступниця директора Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця": «У своїй практиці в “Укренерго” та нині в Центрі забезпечення виробництва “Укрзалізниці” ми свідомо не застосовували нецінові критерії через високі репутаційні та процедурні ризики, зокрема побоювання реакції ДАСУ. Втім, ми застосовували вимоги щодо екологічного маркування і сертифікацію ТСО при закупівлі офісного обладнання. Це дало змогу залучити на тендери HP, Dell, Lenovo та інших постачальників і забезпечити реальну конкуренцію. Водночас потрібно чітко визначати еквівалентні сертифікаційні схеми й будувати баланс так, щоб не звужувати ринок вузьким пулом виробників: інакше постачання критично важливих запчастин для локомотивів чи вагонів ризикує зупинитися. Отже, комплексний розумний підхід з урахуванням реалій ринку, прозорих еквівалентних вимог і гарантованої перевірки відповідності – ключ до успішної інтеграції зелених стандартів у публічні закупівлі…»
ВИСНОВКИ
ЗПЗ є вагомим інструментом для зеленого відновлення і відбудови України за принципом “краще ніж було”.
Кроки, необхідні для подальшого розвитку ЗПЗ в Україні:
- Перевірити рекомендації та інструменти ЗПЗ, розроблені до 2023 року та визначити ті що:
- втратили актуальність у зв’язку зі зміною економічного стану, пріоритетів розвитку галузей економіки, змінами у законодавстві та пов’язаних нормативних документів;
- потребують актуалізації, у тому числі що саме треба змінити;
- актуальні і можуть бути застосовані зараз.
- Провести аналіз ринку і визначити до 20 пріоритетних товарів, робіт чи послуг для ЗПЗ.
- Затвердити методичні рекомендації для ЗПЗ товарів і послуг категорій, визначених пріоритетними.
- Розробити «дорожню карту» подальшого впровадження ЗПЗ з переліком наявних інструментів та врахуванням перегляду тих що потребують актуалізації та розробкою нових. Для розроблення “дорожної карти” долучити всі зацікавлені сторони та врахувати проєкт презентованого під час круглого столу плану заходів.
- Підтримати створення постійної Служби підтримки замовників публічної сфери, яка б підтримувала пілотні тендери, надавала своєчасні та точні відповіді на запити замовникам (у тому числі щодо можливих вимог до предмету закупівлі і методів підтвердження відповідності, які сертифікати, маркування тощо), а також просувала підхід ЗПЗ.
- Забезпечити імплементацію Регламенту ЄС № 691/2011 в частині щодо звітності в секторі екологічних товарів та послуг та звітності по екологічних податках та Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг, формат передачі даних для європейських екологічних економічних рахунків і модальності, структуру та періодичність звітів.
- Пропагувати через закупівельні майданчики поля відкритої тендерної документації для встановлення екологічних вимог до предмета закупівлі.
- Виокремлювати енергоефективну продукцію в Prozorro Market.
- При визначенні екологічних критеріїв, за якими пропонується оцінювати публічний інвестиційний проект враховувати наявні методичні рекомендації і стандарти у сфері енергоефективного і зеленого будівництва, а також рекомендовані Єврокомісією критерії щодо зелених публічних закупівель послуг з проектування, будівництва та управління будівлями.
- Щорічно відзначати кращі успішні кейси серед замовників що застосовують ЗПЗ.
Підтримка розвитку зеленого ринку в Україні відповідно до стандартів ЄС повинна передбачати:
- Підтримку МСП у досягненні вимог екологічних стандартів. Наприклад, за екологічними критеріями можна сформувати пропозицію перевірених екологічних товарів і послуг («кращі для довкілля і для тебе») в проекті «Зроблено в Україні» і таким чином підтримати додатково їх виробників.
- Просування застосування доброчесного екологічного маркування що впроваджується в Україні згідно з міжнародними і європейськими стандартами.
- Створення е-каталогу екологічних товарів і послуг.
- Навчання замовників, виробників, постачальників.
Захід організовано в рамках проєкту «Підтримка практичних кроків енергоефективності в публічних закупівлях та програмних діях», який виконується Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета» за підтримки проєкту "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні", що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та за співфінансування Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).