8 квітня 2026 року відбулося розширене засідання Комітету КБУ з питань будівельної продукції. Захід організований Конфедерацією будівельників України об’єднав представників державних органів, бізнесу, профільних асоціацій та експертного середовища з метою обговорення ключових напрямів розвитку ринку будівельної продукції України в умовах гармонізації законодавства з європейськими регламентами, зеленої трансформації та посилення прозорості ринкових процесів.
Команда експертів ВГО "Жива планета" долучились до підготовки питань які розглядались під час засідання. Наші експерти прийняли участь в програмі роботи Комітету разом з представниками органів влади, експертними організаціями та виробниками будівельної продукції.
Сергій Пилипенко – модератор засідання, віце-президент КБУ, генеральний директор ПБГ "Ковальска"
Під час засідання окрему увагу було приділено питанням впровадження єдиних правил гри для всіх учасників ринку, розвитку системи оцінки відповідності, а також формуванню зрозумілих механізмів регулювання та ціноутворення в будівельній галузі.
Під час засідання
Олександр Ротов, Перший віце-президент КБУ: «Сьогодні ми маємо ситуацію, коли законодавча база вже сформована, однак її практичне застосування викликає багато питань як у виробників, так і у розповсюджувачів. Це питання не лише регулювання, а й довіри до всього ринку. Якісна та безпечна продукція має стати безумовним стандартом, а не конкурентною перевагою окремих компаній. І наше завдання як професійної спільноти – зробити так, щоб добросовісний бізнес отримував підтримку, а недобросовісні практики поступово зникали з ринку через прозорі механізми контролю, відповідальності та партнерства з державою…»
Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України: «Розповсюджувачі будівельної продукції – це не просто учасники ланцюга постачання, а повноцінні суб’єкти ринкового нагляду, від яких залежить, чи відповідатиме продукція встановленим вимогам перед її потраплянням на ринок. Їхній обов’язок – перевірити наявність декларації показників, правильність маркування знаком відповідності, супровідної документації та інструкцій українською мовою, а також дотримання умов зберігання і транспортування. У разі виявлення ризиків вони мають не лише припинити реалізацію продукції, а й оперативно повідомити органи ринкового нагляду.
Сьогодні на ринку будівельної продукції ми бачимо проблему недостатньої обізнаності бізнесу щодо вимог ринкового нагляду та технічного регулювання. Наше завдання – донести ці вимоги максимально чітко і зрозуміло, щоб зменшити кількість конфліктів, перевірок і судових спорів. Це мова не про посилення тиску, а про створення прозорих правил гри, які дозволять бізнесу працювати впевнено, уникати помилок і зберігати свої ресурси. Прозорі правила та відповідальність – це основа ринку, де якість стає стандартом, а не винятком…»
Олена Шуляк, народний депутат і голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування: «Держава, яка не контролює, з чого вона будує, – будує на піску. Саме тому робота над реформуванням ринку будівельної продукції – про створення системи, де якість стає обов’язковою умовою, а не винятком. Робочі групи, які об’єднали представників ринку і держави, вже дозволили системно підійти до викликів, що накопичувалися роками. На сьогодні вже опрацьовано близько 50 проблемних питань, зокрема щодо екологічних вимог, стандартів і процедур оцінки відповідності. Ключовий акцент – створення зрозумілих механізмів для бізнесу та запровадження єдиного підходу до застосування законодавства. Ми фактично формуємо ринок, де добросовісність і відповідність вимогам стають конкурентною перевагою, а якість – базовим стандартом для всіх учасників…»
Наталія Дюжилова, заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування України: «Розповсюджувачі є останнім етапом контролю перед тим, як будівельна продукція доходить до споживача, тому їхня роль є критичною для забезпечення безпеки та якості. Йдеться про чітко визначені обов’язки: перевірка декларації показників, наявності знаку відповідності технічним регламентам, зрозумілих інструкцій українською мовою, а також забезпечення належних умов зберігання і транспортування продукції.
Водночас важливо, щоб бізнес не сприймав ці вимоги як тиск, а як інструмент для стабільної та передбачуваної роботи. Саме тому ми фокусуємося на підвищенні обізнаності, наданні практичних рекомендацій і впровадженні таких інструментів, як портал UVAGA, який дозволяє оперативно перевіряти продукцію та реагувати на ризики. Це формує ринок, де дотримання правил стає вигідною і логічною нормою...»
Інна Вахович, директорка Департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва Міністерства розвитку громад та територій України: «Новий кодифікатор будівельної продукції сформовано як багаторівневу систему, де наразі затверджено три базові рівні класифікації для ідентифікації матеріалів. Від ідеї повного фасетного кодування відмовилися через надмірну складність – довжина коду могла сягати 30 символів, що унеможливлює його практичне використання. Натомість технічні характеристики продукції планується вносити в цифрову систему окремо, з подальшим автоматичним формуванням коду засобами ЄДЕССБ, що спрощує роботу користувачів і підвищує точність даних.
Передбачається, що кодифікатор стане універсальним інструментом для всіх етапів будівельного процесу: від проєктування (де коди закладаються у специфікації) до кошторисної документації, закупівель, бухгалтерського обліку та податкової звітності. Його впровадження також пов’язане з формуванням бази цін і аналізом вартості матеріалів, що дозволить забезпечити єдину ідентифікацію продукції, прозорість ціноутворення та зменшення ризиків завищення вартості в будівництві...»
Кодифікатор будівельної продукції
ВГО "Жива планета" у сфері будівництва просуває підходи енергоефективного, зеленого і сталого будівництва в дусі Нового Європейського Баухаусу (New European Bauhaus — NEB). У 2024 році "Жива планета" отримала статус партнера NEB.
З метою реалізації принципу "краще ніж було" за чітко визначеними критеріями, у період 2021-2025 роки ВГО "Жива планета" розробила рекомендації для замовників і проектантів, національні та інші стандарти, проєкти повторного використання, цифрові продукти та критерії для замовників сфери публічних закупівель. Ця діяльність виконувалась спільно з європейськими і національними партнерами за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги.
На сьогодні в межах проєкту ОБСЄ «Посилення потенціалу екологічного моніторингу і розробка стратегії відновлення» експерти ВГО "Жива планета" приймають актину участь в реалізації реформи хімічної безпеки в Україні.
У 2025 році ВГО "Жива планета" стала колективним членом оновленого ТК 305 "Будівельні матеріали та вироби", а Світлану Берзіну, президента організації обрано заступником голови ТК 305.
Під час засідання Комітету КБУ з питань будівельної продукції Світлана Берзіна, президент ВГО "Жива планета" інформувала учасників про проблеми на ринку будівельної продукції в Україні, а також зміни у законодавстві та глобальні тренди у сфері будівництва.
Світлана Берзіна, президент ВГО "Жива планета": «На сьогодні ми маємо важливу проблему з декларуванням будівельної продукції яка пов'язана з неузгодженістю переліку національних стандартів для цілей Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку».
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 31.10.2025 № 1552 внесені зміни до цього переліку, але на сьогодні перелік лишається не узгоджений з діючим у ЄС переліком узгоджених стандартів будівельної продукції, розроблених на підтримку Регламенту (ЄС) № 305/2011 зі змінами 06 лютого 2026 року.
Діючий в Україні перелік містить стандарти які або відповідають скасованим стандартам у ЄС (EN) або скасовані національні стандарти що встановлюють вимоги до характеристик будівельної продукції. На заміну скасованих стандартів як правило приймаються оновлені редакції або нові стандарти які не зазначені у переліку.
Ця колізія призводить до неможливості декларування будівельної продукції, тому що лабораторія та орган оцінки відповідності не може бути акредитований за недіючим нормативним документом. А при декларуванні система ЄДССБ надає можливість оформити декларацію лише за документами які знаходиться в переліку.
Далі – не на всі види будівельної продукції яка надається на ринок є встановлені європейські стандарти (EN). Тому і в Україні навіть теоретично не вся будівельна продукція яка надається на ринок може бути задекларована згідно з національними стандартами які узгоджені з європейськими (ДСТУ EN).
Для такої продукції у ЄС запроваджена окрема система оцінювання - European Assessment Document, EAD), яка передбачає розроблення гармонізованого технічного документу для будівельної продукції, яка не охоплюється (або охоплюється не повністю) гармонізованими європейськими стандартами (EN). Він є основою для отримання європейської технічної оцінки (ETA) та маркування CE.
Закон України «Про надання будівельної продукції на ринку», який набув чинності 1 січня 2023 року передбачає створення систему органів з визначення технічної прийнятності та запровадження системи дзеркальної EAD. Але на сьогодні це положення Закону лишається не реалізованим на практиці. Уточнюю, органи є. Зараз в реєстрі цілих два – система ні, виданих оціночних документів – нуль.
ТК 305 відновив свою роботу і відкритий для співпраці з учасниками ринку з усіх питань що стосується стандартизації будівельної продукції. На сьогодні ТК вже працює над розроблянням нових національних стандартів для цементу і піску методом перекладу європейських нормативних документів. Ми готові якісно і в стислі строки виконати замовлення виробників на розробляння національних стандартів будівельної продукції та надати консультації додо актуальності ДСТУ Б.В і особливостей декларування продукції різних категорій.
Класифікація, маркування та реєстрація хімічної продукції – зверніть увагу про вимоги "горизонтального законодавства" яке стосується складників та будівельної продукції яка класифікується як "хімічна", - клеї, суміші тощо. 26 січня 2027 – спливає строк виконання вимог нового законодавства щодо оформлення паспортів безпеки та реєстрації хімічних складників і хімічної продукції. Потім – перевірки яки буде здійснювати Держекоінспекція України. Детальніше по суті питання можна дізнатись тут.
Публічні закупівлі – зараз можна розпочати впроваджувати відкрите поле тендерної документації для посилання на декларацію будівельної продукції зареєстрованої у ЄДССБ, лише за умов виключення такої вимоги для продукції яка "a priori" не може бути сьогодні задекларованою. Враховуючи вищезазначене. Для решти – так і це буде гарним стимулом для прискорення декларування. Вимога має бути обов'язковою для застосування, тому що виконання законодавства не може бути "перевагою", а є "умовою" постачання на потреби публічного сектору. Про "перевагу" можна говорити лише коли вимога встановлена але триває перехідний період, або коли мова йде про додаткові вимоги, наприклад – дотримання добровільних стандартів.
У ЄС стратегічним підходом у сфері публічних закупівель є "зелені публічні закупівлі". Цій підхід визначений основною Директивою ЄС 24/2014 яка регулює сферу публічних закупівель та рядом рекомендації схвалених Єврокомісією, зокрема для закупівель будівельної продукції та у сфері будівництва.
Через встановлення вимоги до екологічних характеристик будівельної продукції або нецінового критерію для зменшення впливу на довкілля замовник може застосовувати добровільні екологічні стандарти. Це положення Директиви ЄС 24/2014 реалізоване в оновленій редакції Закону України "Про публічні закупівлі".
Застосування зелених публічних закупівель підтримується урядами країн в усьому світі. Це глобальний тренд якій сприяє формуванню зеленого ринку. Найбільш поширеними інструментами для визначення вимог до екологічних характеристик будівельної продукції є стандарти які встановлюють вимоги до надання екологічної інформації про продукцію І та ІІ типу – тобто ISO 14024 та ISO 14021 відповідно. В Україні ці стандарти запроваджені як національні. Їх застосування доступно через українську програму екомаркування яка має національну акредитацію та міжнародне визнання.
Підтримка впровадження зелених закупівель в Україні розпочалась з 2014 року в межах проєктів технічної допомоги які фінансувались ЄС та державами-членами ЄС. З оглядом законодавства, рекомендаціями, стандартами щодо застосування цього підходу в Україні можна ознайомитись в розділі Екологічні вимоги на Infobox Prozorro.
В цьому році старує новий проєкт Європейського інвестиційного банку з фокусом на підтримку зелених закупівель в будівництві для отримання допомоги ЄС на відбудову. Проєктом також передбачено вдосконалення відкритої частини тендерної документації в системі Prozorro для застосування екологічних вимог…».
На завершення експертка інформувала про недопустимість введення в оману замовників і споживачів шляхом застосування "сертифікатів якості" яких вже не має бути в обігу з 2016 року, документів що підтверджують відповідність скасованим ДСТУ або виданих неакредитованими органами, безпідставних екологічних тверджень про "еко" або "екологічний продукт". Все це порушує чине законодавство і передбачає щонайменше штрафи.
Щиро дякуємо Конфедерації будівельників України за організацію та можливість участі в розширеному засіданні Комітету з питань будівельної продукції. Такі професійні майданчики є надзвичайно важливими для відкритого діалогу між державою, бізнесом та експертним середовищем, дозволяють узгоджувати позиції та формувати спільні рішення для розвитку прозорого, безпечного та конкурентного будівельного ринку України.
Інна Вахович, Анатолій Беркута, Світлана Берзіна, Людмила Кріпка, Олександр Ротов
Людмила Кріпка, виконавчий директор Асоціації "Укрцемент; Костянтин Салій, президент Спілки виробників будматеріалів та Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета»
Світлана Берзіна та Вероніка Петруніна, спеціаліст з комунікацій ВГО "Жива планета"
Під час засідання
