24 червня 2025 року в межах проєкту «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України» відбулося засідання фокус-групи «Розмінування земельних та лісових ділянок, будівель та споруд». Захід проходив у гібридному форматі на базі Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.
Учасники:
- органи державної влади: Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, ДСНС України, Державне агентство лісових ресурсів України;
- місцеві органи влади: Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної адміністрації, Державний центр зайнятості України, Управління соціального захисту населення Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Рубіжанська міська військова адміністрація;
- освіта і наука: Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова;
- бізнес: Інвестиційно-будівельна компанія «2Академіка»;
- громадські організації та об’єднання ветеранів: ГО «ЧАС ДІЇ», ГО «ТУРБОТА ВМСУ».
Учасники зосередилися на викликах і можливостях у сфері гуманітарного розмінування, особливостях екологічної безпеки під час розмінування територій, ролі міжсекторальної співпраці, а також потенціалі створення зелених робочих місць, зокрема шляхом реінтеграції ветеранів на такі позиції. Обговорювалися питання технічного забезпечення, підготовки кадрів, залучення інвестицій та необхідність системного підходу до розмінування як ключового напряму відновлення України.
Зелені робочі місця є складовою євроінтеграції та відновлення економіки
Зелені робочі місця, це ті які сприяють переходу до екологічно, економічно і соціально сталих підприємств та економік. Можуть бути як у традиційних секторах (водопостачання та водовідведення, промисловість, будівництво), так і у секторах спрямованих на захист довкілля.
Перелік видів економічної діяльності та професій які формують зелений ринок праці сформований експертами проєкту з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій UNEP, ILO та Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.
Європейський Зелений курс (ЄЗК) з 2019 року впливає на ринок праці через необхідність набуття нових професійних навичок та перекваліфікації працівників у нових і традиційних галузях економіки.
ЄС, його держави-члени та партнери з Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) надали 380 млн євро на гуманітарне розмінування, разом із 80 млн євро з бюджету ЄС.
У 2024 році ЄС було на 2 млн євро було профінансовано нову ініціативу з гуманітарного розмінування України, яку здійснюватимуть жінки-інструктори разом із мінно-пошуковими собаками.
«Українські інструктори зі своїми навченими мінно-пошуковими собаками будуть залучені для знешкодження наземних мін та боєприпасів, що не вибухнули, по всій країні в межах проєкту, який фінансується завдяки гранту в розмірі 2 млн євро від Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської комісії (FPI)», - зазначається у повідомленні Представництва ЄС в Україні.
Вісім українських жінок-інструкторів та 16 бельгійських вівчарок малінуа пройшли інтенсивну п'ятимісячну підготовку в Камбоджі перед поверненням в Україну. Проєкт було реалізовано спільно гуманітарними організаціями з розмінування APOPO, яка спеціалізується на тренуванні тварин для розмінування, та Mines Advisory Group (MAG). Собаки використовуються на додаток до ручного та механізованого розмінування MAG на звільнених територіях України, зокрема у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.
Biodiversity strategy for 2030 — один з основних документів документ ЄС у межах Зеленого курсу, що має на меті зупинити втрату природи, відновити пошкоджені екосистеми та підвищити стійкість до змін клімату. Основні завдання стратегії — розширити площу природоохоронних територій до 30%, відновити щонайменше 20% деградованих екосистем до 2030 року (включно з ґрунтами, річками, лісами, морськими територіями), та інтегрувати природоорієнтовані рішення у всі сфери економіки.
Для України стратегія особливо актуальна у контексті розмінування територій та подальшого екологічного відновлення. Розчищення земель від вибухонебезпечних предметів має бути поєднане з екологічною рекультивацією, відновленням флори і фауни, водно-болотних угідь, лісів, і дає змогу безпечно та сталим чином використовувати природні ресурси. Відновлення природи розглядається не як витрати, а як інвестиція у здоров’я людей, безпеку, адаптацію до змін клімату і створення зелених робочих місць.
Поточний стан, виклики та плани у сфері розмінування та зелених робочих місць
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні розміновано понад 426 000 вибухонебезпечних предметів. У лютому 2025 року підрозділи Міністерства оборони України очистили 5351,5 га територій, з яких 5211,9 га — сільськогосподарські землі. Загалом з початку широкомасштабного вторгнення розміновано близько 2,1 тис. кв. км українських земель.
В Україні питання гуманітарного розмінування регулюється Законом України "Про протимінну діяльність в Україні".
Екологічні наслідки розмінування мають суттєвий вплив на навколишнє середовище. Міни та вибухонебезпечні предмети призводять до деградації ґрунтів, забруднення водойм та значного зменшення біорізноманіття, що ускладнює природне відновлення екосистем. Відновлення таких територій вимагає комплексного підходу з урахуванням екологічних особливостей і тривалих програм реабілітації.
Окрім екологічних викликів, існують також технічні та кадрові обмеження. Незважаючи на наявність понад 200 розмінувальних машин, потреба в додатковому сучасному обладнанні та кваліфікованих фахівцях залишається надзвичайно високою. Це створює певні складнощі у прискоренні процесу розмінування та забезпеченні безпеки на очищених територіях.
Швейцарська агенція з розвитку та співпраці передала Україні важки машини для розмінування GCS-200
В Україні триває активне розмінування сільськогосподарських і лісових земель, постраждалих від війни. Водночас лісові території зазнають значних пошкоджень, а роботи з відновлення природних екосистем тривають.
Головними викликами залишаються нестача фінансування, адміністративні перепони, включно з обмеженнями зон розмінування, а також відсутність чіткого законодавчого визначення «зелених робочих місць» у цій сфері. Корупційні ризики також уповільнюють процес.
Плани на 2025 рік включають продовження торгів на розмінування, впровадження еscrow-рахунків для гарантії оплати робіт, а також удосконалення звітності.
Україна активно працює над розмінуванням і створенням зелених робочих місць, проте потребує покращення фінансування та спрощення процедур. Інтеграція ветеранів у ці процеси є одним із пріоритетів на шляху до відновлення природи та сталого розвитку.
Під час засідання фокус-групи –
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» і модератор фокус-групи: «Розмінування — це не лише про очищення земель від вибухонебезпечних предметів. Це передумова для повернення людей на свої території, для відновлення сільського господарства, природи та інфраструктури. Водночас ця діяльність потребує великої кількості підготовлених кадрів, чіткого управління і довгострокового бачення. Сьогодні ми обговоримо, як забезпечити системну співпрацю між державою, громадами, бізнесом, освітніми установами та міжнародними партнерами, щоб розмінування стало частиною екологічного та економічного відновлення країни. Запрошую до щирої та фахової розмови...»
Юрій Ситнік, начальник управління екологічної безпеки Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України: «Станом на 20 червня 2025 року близько 137 тисяч квадратних кілометрів територій потребують обстеження на вибухонебезпечні предмети, з них 14 тисяч — морські акваторії. Розмінування ускладнене тим, що частина територій перебуває поза контролем України, тому оцінити ступінь забруднення складно. З початку агресії охоплено нетехнічним обстеженням 192 територіальні громади, виявлено понад 5,5 тисячі потенційно забруднених ділянок. До роботи залучено 2858 осіб та 27 машин механізованого розмінування, серед них державні, приватні і міжнародні оператори — загалом 113 сертифікованих організацій. Підготовка саперів — це складний і тривалий процес, що займає роки, а робота пов’язана з високим ризиком для життя.
Щодо залучення ветеранів: ми розглядаємо можливість працевлаштування осіб зі спеціальною освітою і досвідом, які можуть повернутися до роботи навіть після поранень. Створення зелених робочих місць, що включають фахівців із гуманітарного розмінування та екологічного аудиту, є пріоритетом і потребує комплексного навчання, яке вже затверджене Міністерством довкілля і Міністерством оборони. Для ефективного розмінування необхідні добре підготовлені фахівці, проте через масштаби забруднення і обмежені ресурси завдання є надзвичайно складним і тривалим…»
Олександр Бондар, доктор біологічних наук, член-кор. НААН України, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління: «Гуманітарне розмінування — це не лише безпека, а й екологія. Вкрай важливо, щоб після розмінування земля була придатна для сільського господарства і не забруднена небезпечними речовинами. Особливо це стосується природних заповідних і лісових територій, де можна втратити рідкісні види.
Разом з Міністерством оборони і міжнародними партнерами ми навчаємо спеціалістів, щоб після розмінування дотримуватися міжнародних стандартів і правильно відновлювати землі. Посилення потенціалу освітніх і наукових закладів у підготовці таких фахівців — є необхідністю для створення зелених робочих місць у сфері розмінування, відновлення екосистем і сталого використання природних ресурсів. Це допоможе Україні ефективно очищувати території і зберігати природу…»
Євгенія Підлісна, начальниця відділу надання послуг роботодавцям: «На ринку праці сьогодні приблизно однакова кількість вакансій і шукачів роботи — близько 60 тисяч вакансій через Державну службу зайнятості. Проте багато вакансій не закриваються через розрив між вимогами роботодавців і реальними можливостями кандидатів. Інформація у вакансіях часто не відповідає дійсності, що ускладнює працевлаштування. Щоб це вирішити, діють програми підвищення кваліфікації, перекваліфікації та ваучерні програми. Роботодавці самостійно приймають рішення про найм, але служба зайнятості допомагає, рекомендує і підтримує через компенсації, наприклад, часткову оплату зарплати чи внесків.
Є також спеціальні програми підтримки для працевлаштування осіб з інвалідністю, які передбачають компенсації за облаштування робочих місць…»
Тарас Лимар, начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства України: «Розмінування лісів — одне з найскладніших завдань в Україні. На деокупованих територіях під контролем держави — близько 900 тисяч гектарів лісів, із яких приблизно половина потенційно забруднена вибухонебезпечними предметами. Ліси віднесені до непріоритетних для розмінування категорій, що значно ускладнює роботу. Однак уже очищено десятки тисяч гектарів, проводиться інвентаризація пошкодженого майна, навчання працівників із мінної безпеки, подається інформація до правоохоронних органів. Закликаємо підняти пріоритетність лісових земель у розмінуванні, зокрема поблизу населених пунктів, через високу загрозу лісових пожеж і їхнє поширення на житлові території. Також варто впровадити компенсаційні механізми для розмінування лісів — аналогічно до аграрних земель…»
Владислав Дудар, старший офіцер Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України: «У Харківській області через відсутність розмінування лісів минулого року сталися масштабні лісові пожежі — кілька екіпажів ДСНС підірвались під час гасіння. Ліси віднесені до третьої-четвертої категорії пріоритету, тобто до розмінування "потім колись". Це неприйнятно: ліси мають стати пріоритетом, особливо поблизу населених пунктів. Через бойові дії частину підрозділів залучили до інженерної фортифікації, тож бракує груп для розмінування. Водночас громади вирубують самозалісені ділянки, бо не можуть законно їх використовувати. Пропонуємо змінити методику пріоритезації, враховуючи пожежну небезпеку та потреби місцевих жителів і оборони…»
За підсумками фокус-групи -
1. Гуманітарне розмінування є критично важливою передумовою для екологічного, економічного та соціального відновлення України. Без очищення територій від вибухонебезпечних предметів неможливо повернути людей, відновити сільське господарство, інфраструктуру, природоохоронні об’єкти та запустити повноцінну економічну діяльність.
2. Розмінування створює значний потенціал для зелених робочих місць, зокрема у сфері:
- безпосереднього виконання робіт із гуманітарного розмінування;
- екологічного аудиту та моніторингу;
- рекультивації та відновлення природних екосистем;
- управління відходами та очищення територій;
- сталого землекористування і лісоуправління після очищення.
3. Існує необхідність системного підходу до інтеграції екологічної складової в усі етапи розмінування. Без екологічної оцінки і після моніторингу існує ризик вторинного забруднення ґрунтів, водойм, руйнування ландшафтів та втрати біорізноманіття.
4. Найбільший потенціал для створення зелених робочих місць — у сфері відновлення природи після розмінування: посадка лісів, збереження водно-болотних угідь, реабілітація земель, адаптація до змін клімату.
5. Критично важливе кадрове забезпечення:
- існує брак підготовлених фахівців у сфері екологічного супроводу розмінування;
- підготовка має бути міждисциплінарною — на перетині інженерії, екології, права, управління ризиками;
- необхідно масштабувати програми професійного навчання, включно з реінтеграцією ветеранів та осіб з вразливих груп.
6. Лісові, заповідні та прикордонні території потребують перегляду в державних планах пріоритезації розмінування. Через високу екологічну цінність та ризики пожеж ці ділянки повинні бути виведені із «непріоритетних» до першочергових.
7. Необхідна нормативна база для визнання розмінування частиною зеленої економіки:
- визначення терміну «зелені робочі місця» в національному законодавстві;
- включення розмінування та екологічної реабілітації у Національний план відновлення України;
- прив’язка до вимог Європейського Зеленого курсу та Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року.
8. Механізми фінансування мають бути прозорими, сталими та орієнтованими на довгостроковий результат, зокрема:
- компенсаційні механізми для очищення лісів, як і для сільськогосподарських земель;
- підтримка громад у рекультивації через субвенції, екологічні фонди та інструменти міжнародної технічної допомоги;
- залучення приватних операторів розмінування через прозорі тендери, еscrow-рахунки та стандарти якості.
9. Залучення громад є важливим елементом сталого управління очищеними територіями. Місцеві мешканці, ОСББ, землекористувачі, громади мають бути активними учасниками планування, моніторингу та подальшого використання безпечних земель.
10. Зелені робочі місця у сфері розмінування — це не тільки про працевлаштування, а й про безпеку, гідність і справедливий перехід. Це можливість для ветеранів і постраждалих громад повернутись до активного життя, долучившись до відновлення країни та захисту довкілля.