13.06.2024 300

Сьогодні, – 13 червня в режимі відео-конференції відбувся Форум громадянського суспільства – Civil Society Forum.

Захід був присвячений оцінці прогресу імплементації Глави 13 Угоди про асоціацію з ЄС – Торгівля і сталий розвиток.

На початку – співголови Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку Олександра Нечипоренко і Аліна Бойчук поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання вчора та досягнуті домовленості за його результатами.

Спільна заява Підкомітету Україна-ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку

Дорадчі групи зі сталого розвитку України і ЄС висловили спільну позицію пов’язаних з предметом оцінки за такими напрямами:

  • довкілля;
  • соціальні стандарти та зайнятість;
  • економічний вимір сталого розвитку.

У заході прийняли участь представники європейських і українських організацій роботодавців, бізнес-асоціацій, профспілок, інститутів громадянського суспільства.

Учасники рішуче та однозначно засудили неспровоковану, невиправдану та односторонню війну, розпочату рф проти України на її незалежній та суверенній території, порушуючи Статут ООН та глобальні цілі сталого розвитку, а також інші міжнародні конвенції.

Від Дорадчій групи України зі сталого розвитку виступили:

  • Світлана Берзіна (ВГО «Жива планета»), голова групи,
  • Юлія Гончарова (Федерація роботодавців України), координатор економічного напрямку Дорадчої групи України зі сталого розвитку.

У виступах було наголошено на:

  • Екоциді якій відбувається в Україні.
  • Важливості реформ у переговорній рамці про членство України в ЄС та досягненні якнайшвидшого відкриття переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» 4 кластеру «Зелений порядок денний та сталий розвиток», а також незмінного наближення до реалізації Європейського Зеленого курсу, що стане важливою передумовою повоєнної відбудови з дотриманням принципу Build Back Greener. Водночас, екологічні та кліматичні вимоги та потреба в імплементації відповідного законодавства у цих сферах можуть стати «червоними лініями» для забезпечення того, щоб повоєнна відбудова України відповідала принципам.
  • Необхідності початку переговорів з метою перегляду статті 29 Угоди про асоціацію, а саме зміни тарифної квоти на окремі товари, а також лібералізації митного тарифу, який би взаємовигідний як для України так і ЄС. Формування майбутньої рамки переговорів щодо торгових відносин має формувати сталу торгівлю: забезпечувати зайнятість населення, наближатись до зменшення карбонового сліду та наблизити Україну до спільного єдиного ринку ЄС.
  • Нагальності питання реформування системи екологічних фінансів, у тому числі системи екологічних податків, допомоги на зелену модернізацію і відновлення підприємств, виробництво екологічної продукції та створення зелених робочих місць в поєднанні з навчальними програмами застосування доступних інструментів допомоги.

На сьогодні ми вже маємо 5000 випадків на понад 57 млрд євро збитків завданих довкіллю які безумовно впивають на економічну сталість та мають соціальні наслідки. Обрахунки тривають, але вже зараз збитки еквівалентні 20 річним бюджетам ООН. Росіяни здійснили найбільший з часів Другої світової акт тероризму - підірвали греблю Каховської ГЕС. Втрачено 18 кубокілометрів води. Такою кількістю можна було поїти всю Землю 2 дні. Порушено та зруйновано цілі екосистеми. Затоплено врожаї. Загинули тисячі тварин. Тіла вбитої стихією великої рогатої худоби і диких тварин знаходили у Болгарії та Туреччині.

Внаслідок воєнних дій окуповано та знищено 430 об’єктів водогосподарської інфраструктури. За даними Світового банку, на повоєнне відновлення водогосподарської інфраструктури потрібно майже 10 млрд. євро. Збитки водним ресурсам вже сьогодні складають майже 2 млрд євро. Збитки від руйнування греблі Каховської ГЕС – 3,5 млрд євро.

Бомбтурбація – перемішування ґрунтів внаслідок вибухів збільшує ерозію і призводить до зміни екосистеми в місцях бойових дій і замінування.

156 000 кв. км – стільки замінованої території України на сьогодні.

Внаслідок війни в Україні пошкоджено 30 тис квадратних кілометрів лісів. З них 4500 кв. км – заміновані. Перелік зазначених втрат та наслідків не є вичерпним.

У 2023 році Україна провела первинну оцінку стану (селф-скринінг) імплементації актів права Європейського Союзу. Встановлено що переговорний розділ “Довкілля" входить в п’ятірку найбільших за кількістю актів права ЄС для імплементації. Це майже 200 директив та регламентів, і найбільша складність їх імплементації полягає у крос секторальних розбіжностях на перетині питань збереження довкілля, відновлення та розвитку енергетики, надрокористування, інфраструктури, аграрного сектору та будівництва.

Перелік актів права ЄС для імплементації з часу підписання Угоди про асоціацію у 2014 році стає все більшим і складнішим з кожним роком. Це вимагає ще більших зусиль та ресурсів. Звіт Єврокомісії наприкінці 2023 року підтверджує прогрес у цьому напрямку.

Для України членство у ЄС – це не лише політичний крок, але й можливість посилити наш захист довкілля та інтегрувати екологічні стандарти у всі сфери нашої економіки Ми переконані що дотримання принципу Build Back Greener допоможе нам не лише відновити, а й покращити наше середовище для майбутніх поколінь. Це є важливим кроком на шляху до впровадження стандартів сталого розвитку та вуглецевої нейтральності.

Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» – голова Дорадчої групи України зі сталого розвитку
«У контексті процесу вступу України в ЄС необхідно забезпечити необхідність імплементації acquis ЄС, що регулює торгівлю екологічними товарами, послугами та технологіями (зелений ринок ЄС), а також ведення статистичної інформації щодо торгівлі такими товарами та послугами відповідно до методології Євростату…»

Ukraine Facility Plan - 50 мільярдів євро від Європейського Союзу на підтримку України, левова частка яких піде на бюджетну підтримку, пенсії, зарплати вчителям і оздоровлення. Це не план перед вступом і не наша карта інтеграції до ЄС – це про кілька важливих реформ, які ми погодили разом з Європейською Комісією, щоб переконати платників податків ЄС, що Україна серйозно ставиться до своїх зелених зобов’язань.

5 важливих екологічних та кліматичних реформ які має реалізувати Уряд України в рамках Ukraine Facility Plan:

Реформа 1: Запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення, що передбачає забезпечення імплементації Директиви 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю);

Реформа 2: Кліматична політика – ми маємо визначити на рівні законодавства основу національної кліматичної політики та у 2025 році більш амбітний Національно визначений внесок (NDC) ніж поточний.

Реформа 3: До 2025 року повинна бути поновлена обов’язковість системи MRV, впроваджені ринкові механізми ціноутворення на вуглець та прийнятий План заходів щодо створення національної системи торгівлі викидами парникових газів до 2025 року.

Реформа 4: Відновлення та збереження природних ресурсів, зокрема набуття чинності законодавства щодо скорочення вирубки та деградації лісів до 2026 року.

Реформа 5: Розвиток циркулярної економіки, зокрема схвалення у 2024 році Національного плану поводження з відходами до 2033 року і у 2025 – Стратегії впровадження принципів циркулярної економіки та плану дій.

У ході обговорення розділу щодо економічних показників та їх вплив на сталий розвиток сторони відзначили, що поточний стан української економіки підпадає під вплив руйнівної війни та мають значення як для соціальної складової, діяльності промисловості, критичної інфраструктури, і, зокрема, енергетики.

Учасники Форуму закликали до подальшої та негайної допомоги ЄС у впровадженні Україною Європейської Зеленої угоди для повного та сталого відновлення української економіки, модернізації та декарбонізації промисловості, що сприятиме економічній інтеграції України і прискорення вступу до ЄС, та водночас зробить Європу сильнішою та стійкішою до енергетичних та кліматичних небезпек.

У виступах було наголошено на необхідності залучення соціальних партнерів до усіх процесів, пов’язаних з відбудовою в Україні, оскільки плани відбудови мають відображати реальні потреби галузей.

Перед роботодавцями окрім питань пов’язаних з енергетичною кризою, відсутності доступу до природних ресурсів, транспортних мереж, обстрілів і як наслідок руйнувань, постає питання збереження кваліфікованих трудових ресурсів. Адже міграція за кордон, мобілізація призводить до кадрового спустошення.

Щодо торговельних відносин між Україною та ЄС було зазначено про необхідність підтримки конкурентоспроможності української економіки через торгівлю та інвестиції. Зокрема, сторонами було відзначено те, що продовження дії автономних торговельних преференцій і надалі будуть сприяти сталій торгівлі, а «Коридори солідарності» дозволили зберегти експорт збіжжя під час найбільш складного періоду блокування портів в акваторії Чорного моря. Під час переговорів щодо застосування положення про форс-мажорні обставини, рекомендується розглянути можливість для експортерів товарів, які підпадають під механізм СВАМ не сплачувати відповідні платежі з 2026 року, а лише подавати звітність про карбоновий слід.

Особливо важливим є те, що учасники Дорадчих груп України та ЄС зазначили, що жодні перешкоди, в тому числі блокування кордону, морських та річкових портів не повинні впливати на вільну торгівлю між Україною та ЄС, створюючи при цьому збитки для економіки як України так і ЄС.

Під час обговорення сталості економічного зростання в Україні знову було наголошено про необхідність надійної, прозорої та відкритої системи сталих публічних державних закупівель як ключового інструменту для успішного післявоєнного відновлення, сприяння економічному зростанню та зайнятості в Україні, а також досягненню цілей у сфері соціальних і трудових права, довкілля та клімату.

Юлія Гончарова, заступник генерального директора Федерації роботодавців України і координатор економічного напрямку Дорадчої групи України зі сталого розвитку
«Відновлення України має відбуватися на принципах створення нових робочих місць та належної інфраструктури, особливо енергетичного сектору, а також враховувати потреби української промисловості. Механізм допомоги Ukraine Facility має бути доступним і прозорим для українського бізнесу…»

Було висловлено вдячність членам Дорадчої групи ЄС і Підкомітету з питань торгівлі та сталого розвитку за позицію щодо посилення соціального діалогу та ролі соціальних партнерів у відновленні України та наближення її до європейських цінностей.

На завершення обговорення цього розділу було зазначено, що наближення санкційної політики України до санкційної політики ЄС дозволить здійснювати належний моніторинг для припинення обходу санкцій з боку рф.

За підсумком Форуму схвалено спільну заяву Дорадчих груп зі сталого розвитку України та ЄС: Підсумки 7-го спільного засідання Дорадчих груп зі сталого розвитку України та ЄС в рамках Угоди про асоціацію.

Дякуємо також за роботу над спільною заявою координаторів Дорадчої групи зі сталого розвитку України: Василя Андреєва, голову Профспілки будівельників України і координатора соціального напрямку та Наталію Андрусевич, голову ГР Суспільство та довкілля і координатора довкіллєвого напрямку Дорадчої групи України зі сталого розвитку.

Про Дорадчі групи зі сталого розвитку

Створюються на виконання вимог статті 299 Угоди про Асоціацію України з ЄС, з метою сприяння імплементації положень Глави 13 – Торгівля та сталий розвиток.

Дорадчі групи складаються з незалежних представницьких організацій, в яких об’єктивно представлені організації роботодавців та працівників, неурядові організації та інші заінтересовані сторони, що входять до її складу в якості членів (з правом голосу) та спостерігачів (з правом дорадчого голосу). Склад Дорадчої групи формується на основі принципу збалансованого представництва заінтересованих сторін з урахуванням економічних, соціальних та екологічних факторів.

З цією метою Дорадчі групи сприяють налагодженню діалогу зацікавлених сторін, проводять дослідження, висловлюють свою позицію і надають рекомендації з питань, що пов’язані з виконанням Глави 13 Угоди про асоціацію – Торгівля та сталий розвиток.

Рекомендації надаються з власної ініціативи або на вимогу Підкомітету Україна - ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку, Ради з питань торгівлі та сталого розвитку, групи експертів або інших зацікавлених осіб.