18 червня 2025 року, в рамках Business Day Конфедерації будівельників України, відбулась дискусія у форматі фокус-групи на тему «Зелене будівництво» в межах проєкту «Зелені робочі місця для відновлення та європейської інтеграції України». Захід об’єднав представників бізнесу, освітніх закладів, професійних асоціацій, громадських організацій та органів влади з метою обговорення викликів, можливостей і кадрових потреб для впровадження сталих підходів у будівельному секторі.
Зелені робочі місця є складовою євроінтеграції та відновлення економіки
Зелені робочі місця – це робочі місця, які сприяють переходу до екологічно, економічно та соціально сталого будівництва і суміжних секторів. Вони охоплюють не лише будівництво з використанням енергоефективних та екологічних технологій, а й галузі, пов’язані із захистом довкілля – наприклад, відновленням територій, впровадженням відновлюваної енергії та використанням сучасних зелених матеріалів.
Перелік видів економічної діяльності та професій які формують зелений ринок праці сформований експертами проєкту з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій UNEP, ILO та Регламенту ЄС № 691/2011 від 6 липня 2011 року про європейські екологічні економічні рахунки, в частині що стосується звітності в секторі екологічних товарів та послуг і Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2174 від 24 листопада 2015 року про орієнтовний збірник екологічних товарів і послуг.
Європейський Зелений курс (ЄЗК) з 2019 року впливає на ринок праці через необхідність набуття нових професійних навичок та перекваліфікації працівників у нових і традиційних галузях економіки.
Зелене будівництво в Україні набуває більшого значення в контексті відновлення після війни та європейської інтеграції. Це підхід, який поєднує екологічні, економічні та соціальні аспекти, спрямовуючи будівельну галузь до сталого розвитку. В Україні вже прийнято низку законодавчих ініціатив, таких як Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» та нові державні будівельні нормативи і стандарти, що забезпечують впровадження енергоефективних технологій та екологічних матеріалів у будівництво. Однак для досягнення високих стандартів зеленого будівництва необхідно додатково впроваджувати багатокритеріальні рейтингові системи. Ориентиром на цьому шляху є міжнародні сертифікаційні системи LEED, BREEAM та DGNB.
Зелені робочі місця сприяють переходу до екологічно, економічно та соціально сталого бізнесу. Це включає створення робочих місць у секторах, спрямованих на захист довкілля, таких як відновлення територій, відновлювана енергія та сталий розвиток будівництва. В Україні вже реалізуються проєкти у сфері відновлення зруйнованих об'єктів соціальної інфраструктури, таких як дитячі садки та школи, з використанням енергоефективних та екологічно чистих технологій.
30 червня цього року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом із ПРООН в Україні презентували проєкт закону «Про засади зеленого відновлення України». Цей закон покликаний об’єднати всі сторони навколо єдиних правил і критеріїв для зеленого відновлення країни та закласти чіткі правила для прозорого залучення інвестицій та сталого будівництва.
Документ має на меті подолати бар’єри для сталих інвестицій: він визначає поняття зелених проєктів, встановлює чіткі критерії їхньої екологічності, створює підґрунтя для впровадження фінансових інструментів – наприклад, таких як зелені облігації – і відкриває шлях до фінансування через Ukraine Facility та інші міжнародні механізми. Наступним кроком має стати розробка Стратегії зеленої відбудови України. Вона посилить прозорість процесів, забезпечить правову передбачуваність для державних і приватних інвесторів і дозволить залучити ширше коло зацікавлених сторін.
Серед ключових напрямів:
- впровадження стандартів NZEB (будівлі з майже нульовим енергоспоживанням) і ZEB (будівлі з нульовими викидами);
- застосування принципів циркулярної економіки;
- екологічна сертифікація;
- використання відновлюваних джерел енергії;
- модернізація інженерної інфраструктури: систем водо-, тепло- та електропостачання.
У серпні 2025 року готується до прийняття стандарт, якій встановить екологічні критерії та метод оцінювання життєвого циклу громадських будинків. Призначеністю цього стандарту є запровадження національної системи рейтингового оцінювання будівель за рівнем кращих показників енергоефективності та екологічних характеристик.
За структурою стандарт відповідає основному набору індикаторів для будівель що встановлені міжнародними стандартами зі сталого будівництва. Вимоги нормативного документу враховують принципи New European Bauhaus, положення міжнародних стандартів зеленого і сталого будівництва та національні умови їх застосування.
Основними завданнями при впровадженні та подальшому перегляді екологічних критеріїв є:
- енергетична ефективність;
- збалансоване управління ресурсами;
- зменшення, запобігання шкідливого впливу на довкілля, а за можливості, створення позитивного впливу на нього;
- ефективне управління відходами та збільшення можливостей повторного використання та перероблення будівельних матеріалів;
- переваги у застосуванні екологічно сертифікованих будівельних матеріалів;
- поліпшення показників комфорту і якості життя користувачів.
Під час дискусії були презентовані проєкти повторного використання дитячого садочку і школи. Клас енергоефективності будівель які запроєктовані у відповідності до стандарту зеленого будівництва - А. Проєкти розроблені на замовлення Мінвідновлення, зареєстровані і завантажені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Наявні зелені проекти повторного використання які просуваються зокрема через "Архітектурний навігатор" – цифровий каталог перевірених архітектурних рішень дозволять зекономити громадам до 80% на проєкт та відбудувати швидко і якісно, турбуючись про майбутні покоління.
Розробка та експертиза проєктів підтримувалась проєктом GIZ "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні" (Energy and Climate Projects), що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).
Стан, виклики та плани у сфері будівництва
Станом на листопад 2024 року загальна сума документованих прямих збитків інфраструктури України через руйнування внаслідок війни досягла майже $170 млрд. Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що пов’язано з новими руйнуваннями через ракетні удари та бойові дії. Найбільші втрати зазнали житловий сектор, транспортна інфраструктура та енергетична система.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим, з прямими збитками на рівні $60 млрд.
Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, серед яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а також близько 600 гуртожитків. Найбільші руйнування спостерігаються в Донецькій, Харківській, Луганській, Київській, Чернігівській та Херсонській областях. Пошкоджено чи зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків у розмірі $14,4 млрд.
Під час засідання –
Світлана Берзіна, президент ВГО “Жива планета”: «Сьогодні ми працюємо над тим, щоб у публічних закупівлях враховувалась енергоефективність, екологічність і сучасні цифрові рішення. Це практичний внесок у відновлення України за принципом Build Back Better and Greener, що відповідає цілям Європейського зеленого курсу та цифрової трансформації. Відновлювати – значить будувати краще, безпечніше й розумніше, використовуючи нові підходи, матеріали і стандарти.
Проєкти повторного використання енергоефективних будівель з поліпшеними екологічними характеристиками – приклад того, як можна зекономити час і кошти громади, не жертвуючи якістю та безпекою. Проєкти дитячого садочка і школи створені для практичного застосування, адаптуються до земельної ділянки, відповідають найвищим вимогам щодо енергоефективності, екологічності і безпеки. Це про майбутнє, яке ми можемо почати будувати вже сьогодні…»
Олександр Червак, виконавчий директор КБУ: «Сучасна система підготовки кадрів для будівництва має змінюватися відповідно до запиту ринку. Бізнес чітко бачить потребу в цифровізації навчальних програм, розвитку коротких практичних курсів, реальному запуску дуальної освіти та оновленні стандартів. Ми маємо не просто запозичувати іноземний досвід, а адаптувати його до українських реалій — створити національні ініціативи, які дадуть конкретний результат. Сьогодні критично важливо об’єднати зусилля бізнесу, держави й освітніх закладів, щоб підготувати кадри, здатні відновити країну…»
Людмила Кріпка, виконавчий директор - керівник департаменту науково-технічної інформації Асоціації “Укрцемент”: «Найбільша наша проблема сьогодні – це безпека людей. Друге – це кадри: їх не вистачає. І третє – це відсутність ринку. Попит на продукцію різко скоротився, спочатку майже на 50%. Це загальні труднощі, з якими стикається більшість. Утім, навіть у таких умовах наші учасники не зупиняються: ми вкладаємо кошти в модернізацію підприємств, впроваджуємо європейські екологічні директиви, зокрема й ті, що стосуються будівельної продукції. Але головне наше завдання зараз — зберегти команду і вистояти. Поняття зеленої відбудови для нас – це насамперед безпека. І для людей, і для довкілля. Ми вже адаптуємося до принципів сталого розвитку, і якщо ви відвідаєте сучасний цементний завод, то побачите: там чисто, квітнуть клумби, а всі робочі місця відповідають нормам. Ми готові не лише працювати у цьому напрямку далі, а й долучати до відновлення ветеранів, якщо немає фізичних обмежень. Це наше пряме завдання – підтримувати тих, хто захищав країну…».
Юрій Чаговець, директор ТОВ “Постформпласт”: “Ми знаходимося в Харкові, і в нас усе зупинилося з початком війни. Зараз головна проблема – це відновитися: не вистачає кадрів і потрібно повертатися на ринок. Раніше ми виготовляли HPL-панелі, стільниці, фасади для меблів, а тепер переходимо на HPL-компакт для внутрішніх робіт – для шкіл, садочків, готелів, спорткомплексів. Це продукція з високим класом пожежної безпеки (Г1) і українського виробництва. Ми хочемо взяти участь у відбудові країни, готуємося до цього і прагнемо відповідати принципам Європейського Зеленого курсу. Персоналу у нас зараз небагато, тому спочатку хочу сам навчитися – щоб розуміти нові екостандарти й передавати знання далі. Також ми вже маємо досвід із працевлаштування ветеранів – навіть один ветеран з інвалідністю у нас на приміті, готові брати його на роботу. Перспектива є, і ми рухаємося вперед...”
Олексій Олексюк, керівник компонентів програми “Skills4Recovery”: “Проєкт «Підтримка модернізації професійної (професійно-технічної) освіти в Україні / Skills4Recovery» – це мультидонорська ініціатива, спрямована на розвиток і оновлення системи професійної освіти в Україні. Його головна мета – зміцнити спроможність професійно-технічних та фахових передвищих закладів готувати фахівців, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку праці, забезпечуючи країну кваліфікованими кадрами для економічного відновлення та євроінтеграції. Проєкт фокусується на вдосконаленні навчальних програм, модернізації професійної підготовки, зміцненні позицій навчальних закладів на ринку освітніх послуг, а також на посиленні співпраці з роботодавцями. Крім того, Skills4Recovery передбачає дослідження потреб різних соціальних груп, впровадження успішних освітніх рішень і врахування потреб ринку праці у розвитку професійної освіти…”
Володимир Шалаєв, генеральний директор «Увекон»: «Незважаючи на війну, будівництво в Україні продовжується – у Києві, у Львові, у всіх точках країни. Хоча темпи не ті, що раніше, ціни тримаються, і ринок працює. Ми аналізуємо ситуацію через наш портал «Увекон», де обробляються всі дані, і бачимо: найбільший попит мають будівлі, у яких застосовують зелені технології, екологічні та енергоефективні матеріали. Сучасні будівельні матеріали, особливо сертифіковані, створюють якісне і здорове середовище всередині приміщень. І що важливо – люди дедалі більше звертають увагу на походження продукції. Справді, є інтерес до українського. Купуй наше – це вже не просто гасло, а реальний запит ринку…»
За підсумками:
1) Зелене будівництво є стратегічним напрямом для відновлення України, що поєднує екологічну безпеку, енергоефективність та соціальну сталість. Його впровадження вимагає оновлення стандартів, гармонізації з європейським регулюванням, використання сертифікованих матеріалів і принципів циклічної економіки.
2) Ринок праці у сфері будівництва потребує нових компетентностей, орієнтованих на зелені технології, цифровізацію процесів та міжнародні екологічні стандарти. Освіта має трансформуватися через дуальні формати, короткострокові практичні курси та співпрацю з бізнесом. Особливої уваги потребує створення умов для працевлаштування ветеранів.
3) Існує значний кадровий дефіцит у будівельній галузі, особливо в регіонах, що зазнали найбільших руйнувань. Фахівці з практичними навичками у сфері екобудівництва, відновлюваних джерел енергії, управління відходами та безпеки праці стають критично важливими для реалізації програм відбудови.
4) Значна частина руйнувань інфраструктури, зокрема соціальних об’єктів, створює попит на швидке, ефективне та безпечне будівництво з урахуванням екологічних підходів. Зелені проєкти повторного використання вже демонструють ефективність такого підходу.
5) Майбутній Закон «Про засади зеленого відновлення України» закладають правову й інституційну основу для системного переходу до сталого будівництва. Йдеться про чіткі критерії, доступ до зелених інвестицій і підтримку інноваційних рішень на місцевому рівні.
6) Підприємства галузі демонструють готовність інвестувати у модернізацію та екологізацію виробництва, навіть у складних умовах. Зростає попит на локальну, сертифіковану й екологічну продукцію, що є позитивним сигналом для розвитку внутрішнього ринку.
7) Зелені будівельні рішення можуть стати точкою зростання української економіки, поєднуючи потребу у відбудові з євроінтеграційними та кліматичними зобов’язаннями. Це відкриває нові можливості для інвесторів, інженерів, архітекторів, освітян і громад.
