Займаючи менше 6 відсотків площі Європи, Україна володіє близько 35 відсотками її біологічного різноманіття. Біосфера України нараховує більше 70 тисяч видів флори і фауни, зокрема флори – понад 27 тисяч видів, фауни – понад 45 тисяч видів.
До складу природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2024 входять 9002 територій та об’єктів площею 4,184 мільйона гектарів (6,93 відсотка загальної площі країни) та 402,5 тисячі гектарів у межах акваторії Чорного моря. Частка земель природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишається значно меншою, ніж у більшості держав - членів Європейського Союзу, де частка таких земель становить у середньому 21% від площі держави.
З 24 лютого 2022 року понад 20% природно-заповідного фонду України постраждало від війни. Велика частина природоохоронних об’єктів на даний час деокупована. Однак оцінити реальний рівень шкоди складно. Частина територій лишаються замінованими, багатьох місцях тривають активні бойові дії.
Недосконалість існуючої законодавчої бази, відсутність чітко визначеної стратегії розвитку заповідної справи та недосконалість системи управління нею, низький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду, невідповідність системи охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду сучасним вимогам, відсутність єдиної системи та гідного рівня оплати праці, соціальних гарантій та пільг для їх працівників, низький рівень екологічної освіти та інформованості населення зумовлюють загрозу втрати територій та об’єктів природно-заповідного фонду або їх нецільового використання.
Запровадження міжнародних стандартів систем екологічного управління адміністраціями об’єктів природно-заповідного фонду сприятиме їх сталому розвитку та реалізації міжнародних природоохоронних ініціатив.
Ініціатива проведення семінару-практикуму «Сталий розвиток природно-заповідного фонду України: виклики, міжнародна співпраця та перспективи» з метою вивчення міжнародних стандартів і кращого досвіду для сталого розвитку об’єктів природно-заповідного фонду належить ВГО «Жива планета» спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та НПП Карпатській.
Порядок денний заходів за програмою був сформований з врахуванням глобального і європейського контексту, проблем сьогодення і потреб установ природно-заповідного фонду.
03 лютого – день перший
Цей день був присвячений знайомству та новим трендам і стандартам для сталого туризму як перспективного напрямку рекреаційної діяльності.
Учасників семінару – керівників 16 установ природно-заповідного фонду, представників міжнародних організацій, наукових і навчальних закладів, громадських організацій вітали організатори:
Павло Іванов, директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: "На установи природно-заповідного фонду покладені функції збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. При цьому наші національні природні парки мають великий потенціал розвитку еколого-просвітницької та туристичної діяльності. У зв’язку з цим постає потреба розробки еколого-просвітницьких шляхів регулювання туристичного руху, покращення існуючої та створення нової відповідної інфраструктури, оптимального територіального господарювання та наближення до вимог сталого розвитку туризму та рекреації на цих територіях…"
Степан Гошовський, директор Карпатського національного природного парку, поділився пропозиціями щодо сталого розвитку природно-заповідного фонду. За його словами, регіональні природоохоронні території відіграють важливу роль у збереженні екосистем Карпат, і необхідно створювати умови для їх ефективного управління: "Ми працюємо над залученням місцевих громад до процесів сталого розвитку та екотуризму. Саме громади є нашими природними партнерами у справі збереження довкілля та розширення заповідних територій…"
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета»: "Дотримання стандартів сталого туризму забезпечить позитивний загальний баланс екологічних, соціально-культурних та економічних аспектів пов’язаних з рекреаційною діяльністю. Програма семінару-практикуму дозволить ознайомити учасників як зі змістом цих стандартів так і перевагами їх застосування на практиці…"
Ігор Іваненко, проректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління і заслужений природоохоронець України – презентував розробки Академії на підтримку рекреаційної діяльності установ природно-заповідного фонду: проєкт методичних рекомендацій щодо надання установами природно-заповідного фонду платних послуг у сфері рекреаційної діяльності разом з примірним договором про рекреаційну діяльність.
Ігор Борисович підкреслив, що отримані від надання платних послуг з рекреаційної діяльності кошти також можуть бути спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об'єктів ПЗФ. Отримані кошти можуть витрачатись на природоохоронні заходи відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147. 50 відсотків цих надходжень може використовуватися на преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи під час організації та надання таких послуг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду».
Гаральд Егерер, голова Віденського програмного офісу ПРООН, Секретаріат Карпатської конвенції (Carpathian Convention), виступив з доповіддю «Карпатська конвенція: охорона, збереження та стале використання природних ресурсів у Карпатах». Він надав загальний огляд Карпатської конвенції, її законодавчої бази, її поточної діяльності та проектів, пов’язаних з Україною. Карпатська конвенція об’єднує сім країн Центральної та Східної Європи в унікальне регіональне партнерство. Він пропонує транснаціональну структуру для співпраці та інтеграції багатогалузевої політики та має мандат на впровадження Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття в Карпатському регіоні. Конвенція є відкритим форумом для участі зацікавлених сторін і громадськості, а також платформою для розробки та впровадження транснаціональних стратегій, програм і проектів, спрямованих на захист і сталий розвиток регіону. На сьогодні Карпатська конвенція фокусується на підтримці України. Діяльність в рамках Конвенції в Україні включає кілька великих проектів, які підтримують GEF, UNIDO та партнери проектів у рамках програми LIFE ЄС.
Анула Галевська, експертка зі сталого туризму, розкрила стандарти та переваги сталого туризму. Вона наголосила, що екотуризм є інструментом сталого розвитку та може сприяти відновленню природних територій без шкоди для довкілля: "Сталий туризм – це баланс між економічним зростанням та збереженням природи. Важливо створювати туристичні маршрути та послуги, що сприятимуть розвитку громад, зберігаючи водночас екосистеми." Додатково вона зазначила, що глобальні критерії сталого туризму допомагають визначати екологічні стандарти для напрямків та бізнесів. Акредитація програм сертифікації гарантує дотримання стандартів, а навчальні курси та тренінги підтримують туристичних операторів у впровадженні принципів сталості.
Sustainable tourism - standards and benefits for communities and protection of natural areas
Сільвія Ферратіні, Єврокомісія - координатор програми екологічного маркування EU Ecolabel, представила політику ЄС та критерії Ecolabel.EU для засобів розміщення туристів. Пані Сільвія зазначила, що екологічне маркування стає важливим фактором для розвитку сталого туризму та підвищення якості послуг у цій сфері: "Готелі та туристичні об'єкти, що отримують сертифікат Ecolabel, стають більш конкурентоспроможними. Вони приваблюють туристів, які обирають надійну безпеку та більш сталі сертифіковані заклади. "EU Ecolabel є офіційним добровільним знаком екологічної досконалості Європейського Союзу. Право маркуватись цим знаком може бути надано туристичним закладам які пропонують свої послуги на європейському ринку і пройшли успішну сертифікацію на відповідність встановленим Рішенням Єврокомісії екологічним критеріям. Це маркування сприяє не лише свідомому вибору споживачів, а й надає бізнесу конкурентні переваги, зокрема фінансову економію, підвищену видимість і відповідність новому законодавству ЄС у сфері сталого розвитку. Зростання партнерства із великими гравцями ринку збільшує глобальне визнання екологічного маркування. Ми вітаємо Україну яка має визнану програму екологічного маркування і впроваджує стандарти ЄС до своєї бази екологічних критеріїв... "
Certifying environmental excellence with the EU Ecolabel: opportunities and future perspectives
- Інформаційна довідка з екологічними критеріями EU Ecolabel в двох словах
- Повний текст екологічних критеріїв, посібник користувача та документація для аудиту
- Каталог засобів розміщення туристів з EU Ecolabel
"Коли справа доходить до екологічно сталого розвитку напрямків, співпраця є ключовою…", – Маржан Наувелерт, менеджерка зі сталого розвитку Visit Flanders і голова Цільової робочої групи з питань клімату NECSTouR, поділилась думками про шлях Visit Flanders до сталого розвитку, важливість того, щоб напрямки навчалися один у одного, і вирішальну роль NECSTouR у цьому процесі.
NECSTouR – європейська регіональна мережа для сталого та конкурентоспроможного туризму. Розробляє міжрегіональні проекти для покращення управління туризмом у Європі.
Collaborating for Sustainable Tourism Destinations
На завершення першої частини виступів першого дня – Світлана Берзіна, презентувала стандарти екологічного маркування для інтегрованої системи управління установою ПЗФ: енергоефективне зелене будівництво; зелений офіс; зелений туризм.
"Інтегрована система управління на основі міжнародних стандартів для сталого розвитку може принести колосальну користь національним природним паркам завдяки оптимізації управління, економії часу, підвищення ефективності та привабливості для різних зацікавлених сторін, у тому числі донорів і бізнес-партнерів. Наша організація надає підтримку всім, хто бажає перейти на більш високий рівень та забезпечити сталий розвиток своєї установи. Ми запрошуємо всіх бажаючих долучитись до обговорення проєкту другої редакції стандарту для сталого розвитку туризму якій тримає до 1 березня. Ми плануємо провести перші пілотні сертифікації у березні цього року. Запрошуємо до подальшого обговорення проєкту стандарту, який визначає екологічні критерії оцінки готелів, будинків відпочинку та інших засобів розміщення…"
Заявка на сертифікацію послуг тимчасового розміщення туристів
Михайло Нечай, директор НПП «Верховинській», команда Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета»: Інна Яреськовська, Олена Іванова, Світлана Берзіна, Світлана Перминова і Семен Гошовський, директор НПП «Карпатській» (з ліва на право) разом з банером «Зелений офіс Візит-центру НПП Верховинській»
Настанова щодо впровадження стандарту «Зелений офіс»
Заявка на сертифікацію «Зелений офіс»
Станом на 03 лютого 2025 року НПП Верховинській успішно пройшов сертифікацію на відповідність стандарту «Зелений офіс» (листопад 2024), НПП Карпатській – на стадії завершального аудиту.
Формат семінару передбачав обговорення виступів експертів, обмін думками та матеріалами.
Руслан Якубаш, директор НПП «Подільські Товтри»
Світлана Перминова, директор Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета»
Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» вручає Степану Гошовському, директору НПП Карпатській для візит-центру парку еко-гру «Довколо»
Михайло Нечай, директор НПП «Верховинській»
Друга половина дня була присвячена практикумам. Директора установ ПЗФ разом з експертками ВГО «Жива планета» - Інною Яреськовською і Світланою Перминовою, працювали над розроблянням політики інтегрованого управління та встановлювали вимоги до засобу розміщення відповідно до стандартів сталого туризму.
3 лютого, фото – частина 1
3 лютого, фото – частина 2
